Ухвала суду № 124137637, 25.12.2024, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/2355/23

Провадження №2-п/190/11/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року м.П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Кудрявцевої Ю.В.

за участю секретаря Пронської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.П`ятихатки справу за заявою ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення та скасування заочного рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25.12.2023 року по справі №190/2355/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Встановила:

До П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , в якій просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25.12.2023 року по цивільній справі №190/2355/23 за позовом ТОВ "Фінансова компанія "ЄАПБ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження..

Заява обґрунтована тим, що заочне рішення ухвалено з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, при цьому суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою неправильне вирішення справи по суті, не сприяв повному, об`єктивному її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Тому, заочне рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області по справі №190/2355/23 потрібно скасувати та призначити справу до розгляду. Також вказує на те, що він як відповідач по справі не був обізнаний про розгляд справи стосовно нього, судових повісток та жодних документів по справі не отримував, в зв`язку з чим порушено його право бути проінформованою про дату та час розгляду справи. Поміж іншого, в заяві заявлено вимогу про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, яка обґрунтована тим, що йому як відповідачу не було надіслано копію заочного рішення від 25.12.2023 року та ним копія рішення не отримувалася; а 06.12.2024 року приватним нотаріусом Лисенко Ю.О., в рамках ВП №76724352 арештовано рахунки, як виявилось на підставі виконавчого листа №190/2355/23 від 22.10.2024 року виданого П`ятихатським районним судом про стягнення з нього боргу на користь ТОВ "ФК"ЄАПБ". Тобто, лише 06.12.2024 року він дізнався, що у нього існує нібито заборгованість. В зв`язку з чим просить поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, заочним рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25.12.2023 року по справі №190/2355/23 за позовом ТОВ "Фінансова компанія "ЄАПБ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги ТОВ "ФК"ЄАПБ" задоволено: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором №501404391 в сумі 43 725,70 грн. та судові витрати (а.с.77-79)

У даній справі ухвалою суду від 02.11.2023 року було відкрито провадження та визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.35).

Судову повістку та іншу судову кореспонденцію було надіслано судом засобами поштового зв`язку відповідачу ОСОБА_2 на адресу його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . (а.с.38) та повідомлено про розгляд справи шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. (а.с.74-75)

Судова повістка про виклик відповідача в судове засідання на 29.11.2023 року разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі, з позовною заявою і доданими до неї документами повернута до суду у зв`язку з неотриманням адресатом з відміткою на поштовому конверті «Укрпоштою» «адресат відсутній за вказаною адресою».(а.с.38).

В наступне судове засідання на 25.12.2023 року відповідача ОСОБА_2 було викликано через оголошення на офіційному веб порталі Судової влади України (а.с.74-75)

Відповідно до п.2 ч.7статті 128 ЦПК України, повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 1статті 131 ЦПК Українипередбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідач під час розгляду даної справи іншої адреси місця свого проживання, яке відрізняється від адреси його місця реєстрації, суду не повідомив.

Довідка поштового відправлення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з тим, що «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду (працівником поштового відділення залишалося повідомлення про отримання судових повісток).

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суду не повідомив, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних доказів на заперечення вимог позивача не надав, як і заяв по суті справи.

Отже, в зв`язку з повторною неявкою в судове засідання відповідача, належним чином повідомленої про місце та час розгляду справи, 25.12.2023 року суд ухвалив заочне рішення.

(а.с.77-79)

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно зістаттею 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і який не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, а також яким не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд, зі згоди позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Згідност. 288 ЦПК Українизаочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та/або не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналіз змісту ст. 288 ЦПК Українидає підстави вважати суду, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: перша - відповідач не з`явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; друга - докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

При цьому, наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов`язковою.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути встановлена судом в їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Крім того, підставою для перегляду заочного рішення є обставини, що свідчать про докази, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача і якщо б вони були відомі суду при розгляді справи, то в справі було б ухвалене інше рішення.

Суд констатує, що заявник у своїй заяві про перегляд заочного рішення суду не посилається на будь-які докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, та які не враховані судом при ухваленні рішення.

Крім доказів, наданих позивачем при подачі позову, інших доказів суду не надано.

Зазначені докази були предметом розгляду у судовому засіданні.

У своїй заяві про перегляд заочного рішення заявник повинен зазначити такі обставини та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку та ухвалив би принципово інше рішення. Таких доказів заявник суду не надав.

В заяві про скасування заочного рішення заявником не зазначено сукупність умов, які можуть слугувати підставою для скасування заочного рішення, та не зазначено докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтуванням заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті, що є підставою для апеляційного оскарження рішення суду.

При вирішенні заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 120, 122, 123, 124, 126 127 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Також, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Крім того, представник заявника у заяві про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення просить поновити строк на подання заяви, із врахуванням того, що копія заочного рішення не отримана відповідачем засобами поштового листування, натомість про ухвалення рішення стало відомо під час ознайомлення представника із матеріалами справи 18.11.2024 року.

За нормою ч.10 ст.130 ЦПК України якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Крім того, згідно з ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Так, є визначальним, що відповідач в порушення свого процесуального обов`язку не повідомив актуальної адреси для кореспонденції, а також поважних причин неявки в судове засідання, будучи повідомленим про дату, час та місце судового розгляду.

Крім того, під час розгляду цивільної справи відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ч.4 ст.174 ЦПК України, на подання відзиву, поважних причин його ненадання не повідомив, й відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України суд вирішив справу за наявними матеріалами.

З урахуванням ч.6 ст.272 ЦПК України, судом встановлено, що відповідно до супровідного листа від 09.11.2023 року на адресу реєстрації ОСОБА_2 , яка перевірена судом шляхом надіслання запиту до Єдиного демографічного реєстру, надіслано копію заочного рішення суду 28.12.2023 року проте, конверт повернувся без вручення 26.01.2024 року з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Разом з цим, відповідачем не повідомлено суду іншої адреси для кореспонденції.

Таким чином 20-денний строк, визначений у чинній редакції цивільного процесуального законодавства, на подання заяви про перегляд заочного рішення сплинув 16.02.2024 року і, відповідно, порушений заявником, який скерував до суду заяву про перегляд заочного рішення суду через систему "Електронний суд" 23.12.2024 року, при цьому, поважних причин для його заявником не доведено, як і для поновлення пропущеного строку на звернення до суду із відповідною заявою.

Суд наголошує, що за приписами ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Проте, пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення з урахуванням встановлених судом обставин жодним чином не обґрунтований.

Поняття поважності причин пропуску процесуального строку є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. При цьому, виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом чи встановлений відповідно до нього судом строк.

При цьому, Велика Палата Верховного суду в своїй постанові від 09 листопада 2021 року у справі №214/5505/16, пр.№14-74цс21 дійшла висновку, згідно якого не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою і третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у ст.287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.

Зважаючи на посилання сторони відповідача, суд зазначає, що сторона відповідача достеменно обізнана із ухваленим рішенням, що оскаржується, реалізувала своє право на подання заяви про перегляд, проте, визначений законом строк не дотримала, поважності причин зволікання із зверненням до суду з питання, що розглядається, наявними доводами не підтверджено.

Згідно з ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалю: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Суд враховує, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

За приписами ч.4 ст.263 ЦПК України суд враховує правові висновки, здійснені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 9 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, пр. № 14-74цс21. Так, Велика Палата зауважила, що процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення. Разом з цим, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

Таким чином, відповідно до здійсненого правого висновку, у разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд з цієї причини відмовляє у задоволенні такої заяви про перегляд. Тоді відповідач, який її подав, може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску строку на подання заяви про перегляд цього рішення. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.

Проте, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20, пр.№ 14-25цс24, наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку. Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).

Тлумачення статей 286, 287 ЦПК України в сукупності із частиною першою статті 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що в разі, коли відповідач не довів наявність поважних причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. Для застосування повноважень, передбачених у частині третій статті 287 ЦПК України, суд звертає увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно можуть змінити висновки по суті спору, викладені в заочному рішенні, та, по-друге, звертає увагу на існування і доведеність поважних причин, через які відповідач не зміг з`явитися на судове засідання, а також подати відзив, у зв`язку із чим і було ухвалене заочне рішення.

Це означає, як виснував Верховний Суд, що до підстав залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не відноситься питання оцінки причин пропуску строку на подання такої заяви.

Тобто, суд зобов`язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті. Тому правила частини третьої статті 287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.

Водночас відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви (клопотання) про поновлення процесуального строку та залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду.

Керуючись ст.3, 120-128, 263, 269-272, 284, 287, 288 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25.12.2023 року по справі №190/2355/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення та скасування заочного рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25.12.2023 року по справі №190/2355/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без розгляду.

Відповідач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Ю.В.Кудрявцева