Рішення № 124133378, 27.12.2024, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/4082/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Степанівської селищної ради Сумського району про зобов`язання здійснити приватизацію квартири без ордеру.

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулась до суду з позовом в якому просила зобов`язати Степанівську селищну раду Сумського району Сумської області (код ЄДРПОУ 04390148) вчинити всі необхідні дії по приватизації квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом передачі у приватну власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) без надання ордеру на квартиру.

Позивача в судове засідання не з`явився, від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, належним чином був повідомлений про час розгляду справи в суді.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та постійно проживає в період з 25.04.1995 року по 07.04.2004 року та в період з 07.04.2024 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 . ( а.с.11).

Відповідно до рішення виконкому Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області №35 від 28.03.2002 року наймачем квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 мати Позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 мати позивача померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом ДРАЦС у місті Суми СМУ МЮ, актовий запис №2496 ( а.с.9).

Згідно довідки№ 47-05-07 від 21.05.2024 р. ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на день смерті була постійно зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_1 , 1987 р.н.

Згідно рішення № 35 від 28.03.2002р. виконавчого комітету Косівщинської сільської ради Сумського району визначено ОСОБА_2 наймачем неприватизованої квартири в АДРЕСА_1 . ( а.с.16)

Згідно довідки про склад сім`ї наймача ізольованої квартири (одноквартирного будинку) та займані ним приміщення за адресою АДРЕСА_1 мешкають і мають право на житло на момент введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» ОСОБА_2 ( власник квартири), ОСОБА_1 , (син) , дата прописки у квартирі з 25.04.1995 р.н. ( а.с.17)

Позивач в квартирі проживає з 1995 року, зареєстрований в цій квартирі, постійно проживає за місцем реєстрації. Позивач сумлінно виконує всі покладені на нього обов`язки, як наймача житла, за свої кошти здійснює поліпшення умов проживання, здійснює ремонт кімнати, несе витрати по утриманню житла, своєчасно та в повному обсязі сплачує платежі за комунальні послуги. Квартира, яку позивач займає не входить до переліку об`єктів, що не підлягають приватизації, визначені ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».

На відповідача, як на орган приватизації, повинен бути покладений обов`язок передати їм у власність вище зазначену квартиру відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

З моменту реєстрації позивача в квартирі його право на користування житловим приміщенням ніким, в тому числі відповідачем не оскаржувалось, відповідні докази не подавались.

Відповідно до п. 10 ч. 1ст. 15 ЖК України, до компетенції виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах рад народних депутатів віднесено видача ордерів на жилі приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

За змістом ст. 58 ЖК України, ордер є єдиною підставою для вселення у жиле приміщення.

Відповідно до п. п. 69, 70, 72Постанови ради Міністрів Української РСР від 11.12.1984№ 470 «Про затвердження Правил обліку громадян,які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» (розділ IV), ордер на жиле приміщення видається на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів та є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, дійсний протягом 30 днів.

Ордер вручається громадянинові, на ім`я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред`являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім`ї, включених до ордера.

При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності відповідному підприємству, установі, організації; ордер зберігається як документ суворої звітності.

Відповідно до п. 11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» об`єктом приватизації є квартири, які перебувають в віданні місцевих Рад, державних підприємств, установ, організацій, незалежно від їх відомчої належності.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», - приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

З аналізу вказаних правових норм випливає, що ордер це документ, що має тимчасову дію та є законною підставою вселення особи до житлового приміщення.

Тому, суд приходить до висновку, що позивач має право на приватизацію квартири, в якій він зареєстрований і мешкає, а відмова відповідача в реалізації його права на приватизацію порушує права позивача.

Враховуючи вищевказане, той факт що законодавством не передбачена така підстава для відмови в проведенні приватизації як відсутність ордеру на вселення, інших підстав чи обставин для відмови у проведені приватизації, відповідач не зазначив, тому суд вважає відмову відповідача у приватизації житла по заяві позивачів неправомірною, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Пунктом 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкту комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 вищевказаного Закону передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Згідно з ч.ч.1,3,10 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, для участі в приватизації необхідно дотримання двох умов: постійне проживання у приміщенні, яке підлягає приватизації та його особисте звернення до органів приватизації.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 59 ЖК України, ордер на квартиру в будинку недійсним в судовому порядку визнаний не був, відповідач не спростував факту, що ордер дійсно видавався, тому відповідач не мав права відмовляти позивачу у приватизації займаного житла саме з підстав відсутності ордеру.

Дії відповідача порушують конституційне право позивачів на приватизацію житла.

Про ефективність та належність визначеного позивачем способу захисту порушеного права на безоплатну приватизацію державного житлового фонду шляхом зобов`язання вчинити дії щодо приватизації свідчать і висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.12.2018 в справі № 183/2859/16 (провадження № 61-10997св18), від 19.06.2019 в справі № 338/347/16-ц (провадження № 61-24054св18), від 30.09.2020 в справі № 754/6918/18 (провадження № 61-13774св19) та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 в справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18).

Тобто, судова практика передбачає такі способи захисту, які зводяться до визнання безпідставною відмови органу приватизації і зобов`язання органу приватизації здійснити приватизацію житла.

За таких обставин, з урахуванням вищезазначених норм права щодо можливості суду обрати спосіб захисту, який не суперечить закону відповідно до ч. 2ст. 5 ЦПК України, з метою ефективного захисту прав позивача, враховуючи способи захисту цивільних прав, а також те, що позивач вселений у квартиру на законних підставах, незаконність проживання ніхто не оспорює, відсутність ордеру позбавляє позивача реалізувати своє право на приватизацію квартири та враховуючи, що є всі необхідні документи для проведення приватизації вищезазначеного житлового приміщення, крім ордеру, який він не можеь надати з незалежних від нього причин, тому суд вважає відмову відповідача у приватизації житла по заяві позивача неправомірною, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,5, 11,12,13,7681,89,258,263265, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Зобов`язати Степанівську селищну раду Сумського району Сумської області (код ЄДРПОУ 04390148) вчинити всі необхідні дії по приватизації квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом передачі у приватну власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) без надання ордеру на квартиру.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко