Рішення № 124132733, 30.12.2024, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/830/24

Провадження №2-а/951/35/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Чапаєва Р.В., за участі секретаря судового засідання БарилкоА.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом і просить скасувати постанову серії ЕНА №3476796 від 14.11.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закрити провадження у справі.

Позовні вимоги мотивує тим, що 14.11.2024 інспектором СПД №1 (смт. Козова) відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Беєм С.С. відносно нього була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 1 ст. 126 КУпАП за порушення п. 2.4.а Правил дорожнього руху, а саме за те, що того дня о 15 год. 04 хв. на автодорозі М-30, 112 км він після зупинки на вимогу поліцейського не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування, чим порушив п.2.4.а Правил дорожнього руху, і його притягнуто до адміністративної відповідальності із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.

Позивач вважає, що в його діях відсутній склад зазначеного адміністративного правопорушення, просить скасувати оспорювану постанову, а провадження у справі закрити, зважаючи на таке.

Позивач ОСОБА_1 , як на місці зупинки транспортного засобу за вказаних обставин, так і у своїй позовній заяві, не погоджується із причиною зупинки працівниками поліції транспортного засобу під його керуванням, мотивуючи це відсутністю з його боку порушень Правил дорожнього руху. Зазначає, що статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено підставу для зупинки - порушення водієм Правил дорожнього руху. Крім того, згідно з ч.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинки з детальним описом підстави зупинки. В матеріалах будь-яка інша інформація про порушення позивачем Правил дорожнього руху не зафіксована жодним документом, і у матеріалах справи такий доказ відсутній. Позивач зазначає, що працівники поліції за описаних обставин фактично зупинили автомобіль під його керуванням без наявних підстав, передбачених ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», та, в порушення вимог ст.16 Закону України «Про дорожній рух» і ст. 32, 35 Закону «Про Національну поліцію», не повідомили водія про конкретну (дійсну) причину зупинки. Тому, на думку позивача, в даному випадку працівниками поліції належним чином не задокументовано та не доведено факту порушення позивачем Правил дорожнього руху. Позивач посилається на правові позиції Верховного Суду, згідно з якими поліцейські не мають права без задокументованих доказів зупиняти автомобіль, перевіряти документи. Зазначає, що оскільки не встановлено факту технічної несправності транспортного засобу як підставу для висунення твердження про вчинення ним адміністративного правопорушення, нескладення щодо нього працівниками поліції постанови за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного із керуванням транспортним засобом із технічними несправностями, зазначеними у п.31.4.7.г Правил дорожнього руху несправностями передбачених конструкцією замків дверей, то в даному випадку у працівників поліції були відсутні законні підстави зупиняти відповідно до п.1 ч.1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» транспортний засіб, а надалі вимагати у нього для перевірки документи.

Також посилається на незазначення адміністративно-територіальної одиниці в оскаржуваній постанові у реквізиті, де слід було вказати місце вчинення правопорушення. Звертає увагу на відсутність у тексті оскаржуваної постанови даних про особу водія ОСОБА_1 , тобто про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також даних про транспортний засіб. Обґрунтовує це як додаткову самостійну підставу для скасування оскаржуваної постанови.

Ухвалою судді від 25.11.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

10.12.2024 від представника відповідача - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову. У відзиві представник відповідача зазначила, що під час здійснення патрулювання 14.11.2024, близько 15 год. 04 хв. поліцейськими СПД №1 (смт. Козова) ВП №1 (м.Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області на 112 км відрізку автодороги М-30 було помічено транспортний засіб марки «PEUGEOTBOXER»,н.з. НОМЕР_1 ,який рухавсяіз непередбаченим конструкцієютранспортного засобуелементом (тросом),що непередбачений заводомвиробником,у зв`язкуз чимекіпажем поліціїбуло прийняторішення здійснитизупинку вищезазначеноготранспортного засобу.Таке рішення,на думкупредставника відповідача,було обґрунтованоположеннями п.1ч.1ст.35Закону України«Про Національнуполіцію».Надалі післявстановлення поліцейськимипорушень позивачемвимог п.31.4.7.гПравил дорожньогоруху нимибуло висунутовимогу пред`явитивідповідно доположень п.2.4.аПравил дорожньогоруху документи,зазначені впункті 2.1Правил дорожньогоруху,а саме посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Однак водій в категоричній формі відмовився виконати зазначену вимогу поліцейського, чим порушив вимоги п.2.4.а Правил дорожнього руху.

Представник відповідача у своєму відзиві звертає увагу на те, що незазначення адміністративно-територіальної одиниці в оскаржуваній постанові не спростовує факту порушення позивачем вимог п.2.1 Правил дорожнього руху та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд належним чином повідомив учасників справи про час та місце розгляду справи. Позивач, представник позивача та представник відповідача у судове засідання не з?явились, тобто не скористалися своїм процесуальним правом брати участь у судовому засіданні. Суд вбачає підстави проводити судовий розгляд за відсутності сторін. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.

Суд, вивчивши позиції учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, дійшов такого висновку.

Так, 14.11.2024 інспектором СПД №1 (смт. Козова) відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Беєм С.С. була винесена постанова відносно позивача ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП, і в зазначеній постанові зазначено, що 14.11.2024 о 15:04 год. дорога М30, 112 км водій керував тз А/Д М 30, 112 км, у якого не працював передбачений конструкцією замок дверей кузова, під час перевірки не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс обов`язкового страхування чим порушив п.2.4. «а» ПДР керування ТЗ особою, яка не пред`явила посвідчення водія, реєстраційного документа на ТЗ, а також поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката«Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» та п. 1.3 Правил дорожнього руху визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватись вимог Закону України «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.2.1.а Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до вимог п. 2.4.а Правил дорожнього руху на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитись з дотриманням вимог Правил дорожнього руху, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 Правил дорожнього руху

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина 1 ст.72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1-2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як вбачається з диску з відеозаписами з персональних мобільних відеореєстраторів поліцейських, 14.11.2024 о 15:04 год. на дорозі М30, 112 км було виявлено та зупинено транспортний засіб «PEUGEOT BOXER», н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Останньому було пояснено причину зупинки, з посиланням на пункт 1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», а саме порушення п.31.4.7.г Правил дорожнього руху, що виявилося в експлуатації транспортного засобу, коли не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни. ОСОБА_1 почав сперечатися щодо незаконності його зупинки. На вимогу ОСОБА_1 працівниками поліції було пред`явлено посвідчення працівника поліції. На неодноразові вимоги працівників патрульної поліції пред`явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 ігнорував та наполягав не незаконних діях працівників поліції. Після чого було складено постанову про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

У постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 25.03.2019 (справа №127/19283/17) зазначено таке:водночас, на думку скаржника, він мав право не пред`являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною.

Такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, є неправомірними.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.03.2019 по справі №686/11314/17 та від 22.10.2019 по справі №161/7068/16-а.

Отже, у цій справі колегія суддів Верховного Суду виходила з того, що виконання водієм вимоги поліцейського щодо пред`явлення документів с самостійним обов`язком водія, який не залежить від правомірності чи неправомірності інший дій правоохоронця.

Також важливим є висновок Верховного Суду у справі № 537/744/17, де зазначено, що диспозиція частини 1 статті 126 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності саме за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки відповідні документи.

З огляду на викладене, суд вважає, що транспортний засіб під керуванням позивача був зупинений відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського ймовірна несправність замка кузова транспортного засобу, що може бути порушенням Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим вимога поліцейського пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 Правил дорожнього руху, є правомірною, отже винесена капітаном поліції Беєм С.С. постанова серії ЕНА №3476796 від 14.11.2024 з дотримання вимог законодавства.

Відповідач надав разом із відзивом відеозапис з нагрудної камери поліцейського. На вказаному відеозаписі зафіксовано факт керування позивачем транспортним засобом за вищеописаних обставин з технічними несправностями замка кузова, тобто порушення позивачем п.п. 31.4.7.г Правил дорожнього руху, отже суд вважає доведеною визначену пунктом 1 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» підставу зупинки транспортного засобу під керуванням позивача та перевірки документів, а дії посадової особи поліції щодо зупинки транспортного засобу під керуванням позивача та щодо складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності правомірними.

Суд наголошує,що правоорганів Національноїполіції перевірятинаявність посвідченняводія,реєстраційний документна транспортнийзасіб кореспондуєтьсяіз обов`язкомводія матипри собіта навимогу працівникаполіції пред`явититакі документи. Притягнення особи до відповідальності та накладення стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП за одне правопорушення з числа вчинених, є обґрунтованим, навіть коли факт невиконання вимог правил дорожнього руху не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, чи якщо в подальшому виявиться, що ця вимога ґрунтувалася на неправильній оцінці ситуації поліцейським.

Такі висновкиузгоджуються ізправовою позицієюВерховного Суду,викладеною упостанові від 21.11.2018у справі№465/6677/16-а,від 25.09.2019у справі№127/19283/17, від 13.03.2019 у справі №686/15383/17, та від 20.10.2020 у справі №44/2115/17.

Крім того, слід зауважити, що за місяць до початку війни, 26 січня, набрав чинності Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану (далі - Порядок № 1456), який і визначає механізм перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та навіть житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану.

Так, згідно з п. 10 Порядку № 1456 уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби у разі:

- порушення водієм Правил дорожнього руху;

- якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

- якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення ДТП чи правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення ДТП чи правопорушення;

- якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

- необхідності здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення ДТП чи правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

- необхідності залучення водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів ДТП;

- необхідності обмеження чи заборони руху транспортних засобів;

- якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

- порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;

- проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду-виїзду.

Отже, вказані норми майже повністю дублюють положення ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», проте з`являється нова підстава - проїзд через блокпости та контрольні пункти в`їзду-виїзду.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова прийнята уповноваженою особою, яка діяла в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Також суд, оглянувши диск з відеозаписом, встановив, що справа про адміністративне правопорушення поліцейськими розглянута відповідно до вимог КУпАП, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснені передбачені ст.268 КУпАП права, вимоги, встановлені розділом ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/2785, поліцейськими дотримані.

Суд також вважає, що незазначення у тексті постанови назви населеного пункту, у якому було виявлено адміністративне правопорушення, і зазначення лише ділянки та назви дороги, загалом не впливають на суть скоєного правопорушення. Також суд за результатами вивчення матеріалів справи не встановив факт зупинки, власне, на території конкретного населеного пункту, і не виключає можливість зупинки транспортного засобу за вищеописаних обставин поза межами будь-якого населеного пункту, відтак не надає оцінки необхідності зазначення у тексті оскаржуваної постанови назви конкретного населеного пункту як обов`язкового реквізиту постанови. Отже незазначення назви населеного пункту у тексті оскаржуваної постанови не може послужити підставою для скасування оскаржуваної постанови, а також не виключає наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Водночас суд не погоджується з доводами позивача про відсутність у тексті постанови даних про особу водія ОСОБА_1 , тобто про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також даних про транспортний засіб, оскільки такі дані у постанові зазначені.

А тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 126, 251, 280, 288 і 293 КУпАП, ст. 8-9, 72-77, 241, 242-246, 250, 286 КАСУкраїни, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови серії ЕНА №3476796 від 14.11.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.12.2024.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачі: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, вул.Валова, 11, м.Тернопіль, 46001, ЄДРПОУ 40108720.

Суддя Р.В. Чапаєв