Рішення № 124131712, 19.12.2024, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/11177/23 2-о/335/18/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Ігнатенко Г.Ю., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Степанової Н.Г., представника відповідача Мірошниченко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з позовом до Територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради у якому просила суд встановити факт її постійного проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 у період з січня 2017 року по день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, а також визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 8,075 га, розташованої на території Гусарківської сільської ради, Більмацького (Куйбишевського) району Запорізької області, кадастровий номер 2322782700:04:001:0007, державний реєстр речових прав 37952500.

В обґрунтування позову зазначено про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді: квартири АДРЕСА_1 , земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 8,075 га, розташованої на території Гусарківської сільської ради, Більмацького (Куйбишевського) району Запорізької області, кадастровий номер 2322782700:04:001:0007, державний реєстр речових прав 37952500.

Позивач зазначає, що проживала з померлою ОСОБА_2 у її квартирі за адресою: АДРЕСА_2 на протязі шести років по день смерті останньої. З ОСОБА_2 вона знайома з 1977 року, чоловік ОСОБА_2 та чоловік позивача ОСОБА_3 були двоюрідними братами. За час спільного проживання між ними склалися стосунки як членів сім`ї. Вони мали спільний побут, по черзі платили за комунальні послуги, вели спільне господарство, робили поточний ремонт квартири, разом несли витрати на придбання меблів, позивач піклувалась про ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 позивач разом зі своїм сином займалися її похованням.

Померла ОСОБА_2 не мала спадкоємців, передбачених ст.1261-1263 ЦК України.

Відтак, у встановленому законом порядку, після смерті ОСОБА_2 син позивача ОСОБА_4 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець за законом, проте нотаріусом було роз`яснено, що останній не є племінником померлої у розумінні закону, відтак у видачі свідоцтва про прийняття спадщини було відмовлено.

10.04.2023 року позивач звернулась до третьої Запорізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 за законом, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу відмовлено, у зв`язку із відсутністю документів необхідних для вчинення нотаріальної дії.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи те, що у до судовому порядку вирішити спір не можливо, позивач вимушена звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 27 листопада 2023 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення її недоліків.

У встановлений судом строк недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою суду від 08 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання, учасникам справи надано строк для подання заяв по суті справи. Витребувано від Третьої запорізької державної нотаріальної контори копію спадкової справи №70/2023, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25 грудня 2023 року Третьою запорізькою державною нотаріальною контрою надано до суду копію спадкової справи№70/2023 заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

02 січня 2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якому представник відповідача заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження того, що між нею та ОСОБА_2 існували сімейні відносини та ними велось спільне господарство. Факт проживання позивача у квартирі померлої ОСОБА_2 жодним чином не свідчить про наявність сімейних відносин та не підтверджує наявності законного юридичного факту створення сім`ї.

11 січня 2024 року позивачем подано до суду заперечення на відзив у якому позивач посилаючись на правовий висновок, викладений постанові Верховного Суду від 12.08.2019 року у справі 521/16365/15-ц, звертає увагу на те, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, судам необхідно враховувати правила частини 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, якої передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. При цьому до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Вважає, що надані позивачем докази, та покази свідків, є достатніми для задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 05 березня 2024 року задоволено клопотання представника відповідача Запорізької міської територіальної громади в особі Запорізької міської ради Мирошниченко О.О. про витребування доказів. Витребувано у Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області інформацію про доходи ОСОБА_2 за період з 01.01.2018 року по 19.02.2023 включно.

23 травня 2024 року на адресу суду від Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області надійшла витребувана інформація.

Ухвалою суду від 30 травня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач та її представник у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав, наведених у позовній заяві та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не доведено факт того, що між позивачем та ОСОБА_2 існували сімейні відносини та ними велось спільне господарство. Факт проживання позивача у квартирі померлої ОСОБА_2 жодним чином не свідчить про наявність сімейних відносин та не підтверджує наявності законного юридичного факту створення сім`ї.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення свідків, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ч. 1ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 23.02.2023 Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №462.

За життя ОСОБА_2 була зареєстрована і проживала, в належній їй на праві приватної власності квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, в тому числі на вищезазначену квартиру та земельну ділянку, площею 8,0750 га, розташованої на території Гусарківської сільської ради, Куйбишевського району, Запорізької області.

Після смерті ОСОБА_2 , позивач вважаючи себе спадкоємцем четвертої черги, оскільки проживала з останньою понад шість років, звернулась із заявою про прийняття спадщини до Третьої запорізької державної нотаріальної контори.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 70/2023, 28 серпня 2023 року державним нотаріусом Третьої запорізької державної нотаріальної контори Кацило С.В. було винесено постанову, в якій позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, як спадкоємцю четвертої черги за законом, оскільки не надано документи, що підтверджують родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Звертаючись до суду з вказаним позовом позивач просила суд встановити факт проживання однією сім`єю її зі спадкодавцем ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на нерухоме майно померлої в порядку спадкування за законом.

За приписами частини 2 статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Верховний Суд у постанові від 14.03.2019 у справі № 320/4964/17 (провадження № 61-42073ск18) зазначив, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.

Отже, предмет доказування при розгляді справ про встановлення факту проживання однією сім`єю передусім складає сукупність обставин, що є згідно із законом основними ознаками сім`ї; спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків.

Звертаючись з вказаним позовом до суду, позивач наводить аргументи про те, що вони спільно проживали із померлою в одній квартирі, вели спільне господарство, разом сплачували комунальні послуги, несли витрати на поточний ремонт квартири та придбання меблів.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.06.2019 у справі № 761/38043/17, провадження № 61-47739 св 18.

На підтвердження факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 позивач надала довідку голови правління ОСББ «Світоч 60» Кудрявцева М.В. від 29.08.2023 згідно якої за адресою: АДРЕСА_2 проживала власник квартири ОСОБА_2 та приблизно 5-6 років до смерті ОСОБА_2 з нею мешкала позивач ОСОБА_1 , яку усі вважали родичкою померлої.

Також позивачем надано Акт №60 від 26.10.2023 року складений представниками КП «Запоріжремсервіс» зі слів сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 згідно якого ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 фактично не проживає з січня 2017 року.

Водночас стороною відповідача на спростування доводів позивача щодо фактичного проживання останньої за адресою: АДРЕСА_2 у період з січня 2017 року по лютий 2023 року надано Акт обстеження №28 від 12.01.2024. З даного акту вбачається, що громадянин ОСОБА_7 зазначив про те, що ОСОБА_2 мешкала одна, проте до неї приходила жінка та приносила продукти. Мешканка кв. АДРЕСА_4 зазначила про те, що нічого не знає з приводу ситуації, яка склалася у квартири АДРЕСА_5 . У телефонній розмові голова ОСББ «Світанок 60» зазначив про те, що раніше давав довідку з цього приводу.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_7 зазначив про те, що відомості від його імені зазначені в акті є перекручені та не відповідають дійсності, підпис в акті поставив не читаючи його.

Крім того, в акті не зазначено відомостей про те, де мешкає ОСОБА_7 , зокрема про те, що він мешкає у під`їзді де знаходиться квартира у якій мешкала ОСОБА_2 .

Також не зазначено взагалі анкетних даних мешканки кв. АДРЕСА_4 .

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

З урахуванням зазначеного суд визнає Акт обстеження №28 від 12.01.2024 неналежним доказом, оскільки він, а ні не спростовує, а ні не доводить факт проживання позивача разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

Також на спростування доводів позивача щодо її проживання з ОСОБА_2 з січня 2017 року по лютий 2023 року представником відповідача було надано відповідь Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 08.08.2024 №01.01-08/630 у якій повідомлено, що ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 в період з 01.01.2018 по 01.12.2022 знаходилась на обліку в управлінні соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району та отримувала субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палева.

Проте суд зазначає, що факт реєстрації місця проживання позивача за іншою адресою та отримання нею субсидії для оплати житлово-комунальних послуг за місцем реєстрації не спростовує доводів позивача щодо її проживання з ОСОБА_2 .

На переконання суду письмові докази надані стороною позивача та стороною відповідача щодо розміру отримуваних доходів позивачем та померлою ОСОБА_2 у період з січня 2017 року по лютий 2023 року свідчать лише про те, що позивач та померла ОСОБА_2 мали самостійний дохід та жодним чином не підтверджує та не спростовує факт утримання будь-кого.

Долучені до матеріалів справи фотокартки лише підтверджують факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проводили спільно час, святкували певні події, а не факт проживання однією сім`єю.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 показали, що позивач ОСОБА_1 з січня 2017 року по день смерті ОСОБА_2 проживали разом у квартирі померлої, зазначили, що ОСОБА_1 піклувалась про ОСОБА_2 , оскільки остання хворіла та потребувала сторонньої допомоги.

Щодо наданих позивачем копій квитанцій зі сплати послуг за житлово-комунальні послуги за адресою квартири ОСОБА_2 , суд зазначає про те, що вони підтверджують лише факт сплати таких послуг, та самі по собі не підтверджують того, що їх сплата була спільної, чи їх оплату здійснювала саме ОСОБА_1 , оскільки платником у наданих квитанціях зазначена саме ОСОБА_2 .

Щодо копій товарних чеків на придбання меблів, договору на встановлення вікна у квартирі, суд зазначає про те, що дані докази засвідчують лише факт придбання певного виду товару, при цьому з наданих товарних чеків не вбачається, ким саме їх було придбано та за чиї кошти. Також з договору на встановлення вікна вбачається, що його було укладено між ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_12 на встановлення вікна у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , проте доказів того, що кошти за цим договором були сплачені та ким саме, суду не надано. Допитані у судовому засіданні свідки підтвердили факт встановлення металопластикових вікна у квартирі, проте зазначили про те, що їм невідомо за чиї кошти це було зроблено.

Як зазначила у судовому засіданні ОСОБА_1 вона була непрямою родичкою ОСОБА_2 , а сам факт того, що ОСОБА_1 займалася поховання ОСОБА_2 не свідчить про те, що вони проживали однією сім`єю.

Також, заміна крана на кухні, за показами свідків, не доводить факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю.

Разом з цим, на переконання суду докази надані стороною позивача хоча і підтверджують факт проживання позивача разом з померлою ОСОБА_2 , проте не підтверджує факту спільного проживання позивача з ОСОБА_2 однією сім`єю, ведення ними спільного господарства та пов`язаності їх спільним побутом.

Також, суд звертає увагу на те, що необхідною умовою для встановлення факту постійного проживання позивача разом зі спадкодавцем є доведеність факту їх спільного проживання, як осіб, які складали сім`ю, що передбачає їх пов`язаність спільним побутом, веденням спільного господарства, наявністю між ними взаємних прав і обов`язків у період, не менше ніж п`ять років.

При цьому, згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 542/1648/19, лише надання допомоги одинокій особі похилого віку (спадкодавцю), яка за станом здоров`я потребувала постійного стороннього догляду, не є достатньою підставою для встановлення факту проживання з нею однією сім`єю не менш як п`ять рокі до часу відкриття спадщини.

Разом із тим, оцінюючи надані стороною позивача письмові докази та враховуючи пояснення свідків суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсно проживали разом за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_1 надавала ОСОБА_2 допомогу, оскільки вона її потребувала та за станом свого здоров`я не могла самостійно себе забезпечувати, проте вказаними доказами не доведено реальності сімейних відносин, наявності спільного бюджету з померлою, їх спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, надання взаємної допомоги, домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, а відтак факту проживання однією сім`єю позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з січня 2017 року по лютий 2023 року, а також наявності між ними відносин, притаманних сім`ї.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку проте, що позовні вимоги в частині встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_2 у період з січня 2017 року по день смерті ОСОБА_2 19.02.2023 року задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не було доведено факту її проживання з ОСОБА_2 саме однією сім`єю.

Оскільки позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, а також визнання за нею в порядку спадкування за законом права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 8,075 га, розташованої на території Гусарківської сільської ради, Більмацького (Куйбишевського) району Запорізької області, кадастровий номер 2322782700:04:001:0007, державний реєстр речових прав 37952500 є похідною від позовної вимоги про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у період з січня 2017 року по день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у задоволені якої судом було відмовлено, суд дійшов висновку про відмову у задоволені даної вимоги.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідача не підлягають стягненню на користь позивача понесені останньою судові витрати.

Керуючись ст.ст.4,12,13,76-83,258,259,263-265,352,354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня складенняповного рішеннясуду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Вступна та резолютивна частини рішення виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 грудня 2024 року.

Повний текст рішення складено 30 грудня 2024 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ).

Відповідач: Територіальна громада м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 04053915, юридична адреса: м.Запоріжжя, пр.Соборний, 206).

Суддя: А.Б.Алєксєєнко