Ухвала суду № 124128886, 12.12.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11923/18

Провадження № 1-в/761/556/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_5 про приведення у відповідність вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

в с т а н о в и в:

11.11.2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_5 про приведення у відповідність вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивоване тим, що на території ДУ «Київський слідчий ізолятор» стосовно ОСОБА_4 виконується вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 02.12.2022 року, яким останнього засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та, із застосуванням ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України, призначено покарання у виді до 4 років 2 місяців позбавлення волі. Заявник зауважує, що 09.08.2024 р. набув чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ, яким вчинення крадіжок в сумі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян віднесено до адміністративних правопорушень, відповідно вчинення крадіжок на суму до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян декриміналізовано. У зв`язку з зазначеним, заявник просив суд про привести вказаний вирок у відповідність до вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 підтримав клопотання.

Присутній у судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 не заперечував з приводу приведення вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 02.12.2022 року у відповідність до чинного законодавства.

Уповноважений представник ДУ «Київський слідчий ізолятор» до суду не з`явився, однак направив матеріали особової справи засудженого.

Дослідивши клопотання, заслухавши думку присутніх у судовому засіданні осіб, дослідивши особову справу засудженого ОСОБА_4 , суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Пунктом 2 частини 2 статі 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.

З матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_4 , вбачається, що ДУ «Київський слідчий ізолятор» стосовно останнього виконується вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року, що надає суду право розглянути подане клопотання.

Судом встановлено, що вироком вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року ОСОБА_4 , з поміж іншого засуджено за вчинення 14 серпня 2018 року, 23 серпня 2018 року, 15 листопада 2019 року, 18 листопада 2019 року та 02 грудня 2019 року кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, тобто за таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно. При цьому вартість майна у викраденні якого ОСОБА_4 визнано винним, становить 534 грн. 99 коп., 1 070 грн. 34 коп., 794 грн. 40 коп., 577 грн. 75 коп. та 577 грн. 75 коп.

В свою чергу, 09 серпня 2024 року набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886- IX, яким було внесено зміни до законодавчих актів України, в тому числі до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне викрадення чужого майна».

У зв`язку зі змінами внесеними до ст. 51 КУпАП Законом України №3886-1Х від 18.07.2024 року, після 09 серпня 2024 року, дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

У 2018 та 2019 роках розмір податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК України становив 881 грн. та 960 грн. 50 коп., тобто для кваліфікації викрадення майна за нормами відповідних статей КК України, його вартість, відповідно до чинних норм законодавства, для 2018 та 2019 років повинна перевищувати 1 762 грн. та 1 921 грн. відповідно

З вищевикладеного суд робить висновок про те, що діяння за вчинення яких ОСОБА_4 засуджено, як за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України наразі не можуть вважатись кримінальними правопорушеннями, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній засуджений за даною правовою кваліфікацією не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого передбачено саме кримінальну відповідальність.

Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

У зв`язку з зазначеним, суд приходить до висновку про те, що оскільки ОСОБА_4 наразі відбуває покарання у тому числі за вчинення діянь, кримінальна караність яких усунута, останній підлягає негайному звільненню від покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року за ч. 2 ст. 185 КК України, у зв`язку з чим клопотання начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_5 має бути задоволеним.

Поряд з цим, оскільки окрім вищевказаного покарання, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року ОСОБА_4 також призначено покарання і за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а також із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, враховано покарання, призначене ОСОБА_4 вироком Святошинського районного суду м. Києва від 09.02.2021 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, останній повністю від призначеного вироком покарання звільнений бути не може.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 74 КК України, суд -

у х в а л и в:

Клопотання начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_5 про приведення у відповідність вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв`язку з усуненням кримінальної караності діяння, за вчинення якого його було засуджено.

Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засудженим вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, а остаточно, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи діб з моменту її оголошення до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя ОСОБА_1