Рішення № 124127527, 23.12.2024, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7843/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Кітова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Черевка В.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіЛьвові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адресареєстрації: АДРЕСА_1 ;адреса проживання: АДРЕСА_2 ;РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської міської ради (адреса: 79000, м. Львів, пл. Ринок, 1),за участю третьої особи Перша Львівська державна нотаріальна контора Львівської області (адреса: 79005, м. Львів, вул. Саксаганського, 6) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Львівської міської ради, за участю третьої особи - Перша Львівська державна нотаріальна контора Львівської області, у якому просить постановити рішення яким визнати пропущений нею строк про прийняття спадщини після смерті її мами ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 з поважних причин і визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 додатковий строк достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама позивачки - ОСОБА_2 . При житті та на момент смерті мама позивачки володіла квартирою АДРЕСА_3 . Це майно входить в спадкову масу, яке позивачка хоче успадкувати по заповіту зареєстрованого в реєстрі, за № 6-131 від 15.02.2013 року після смерті спадкодавця. 17.09.2024 року позивачка звернулась в Першу Львівську державну нотаріальну контору про видачу свідоцтва про право на спадщину, але 17.09.2024 року за вих. №942/02-14 Перша Львівська державна нотаріальна контора відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із пропуском позивачкою строку звернення із заявою про прийняття спадщини. Позивачка зазначає, що встановлений законом термін про прийняття спадщини пропущений нею на три дні з поважних причин, оскільки після смерті її мами, позивачка хворіла маючи гострий цистит і 12.09.2024 року звернулась до гінеколога із повторною консультацією та лікар розписала їй лікування на 5 днів, а тому вона не виходила із дому 5 днів. Крім того 14.09.2024 року та 15.09.2024 року були вихідними днями. Краще позивачці стало після п`ятиденного лікування і вона 17.09.2024 року звернулась до нотаріуса в Першу Львівську державну нотаріальну контору, та не знала, що заява про прийняття спадщини згідно закону подається спадкоємцем в нотаріальну контору до півроку часу після смерті спадкодавця. Зазначає, що крім неї спадкоємцем по закону є її рідний брат ОСОБА_3 , який є пенсіонером та може претендувати на обов`язкову частку в спадковому майні. Однак, ОСОБА_3 своєю заявою №12/6/02-14 від 25.09.2024 року повідомив що на оформлення спадкових прав не претендує.

Ухвалою суду від 30.09.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Витребувано у Першої Львівської державної нотаріальної контори інформацію про те, чи відкривалась спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки села Уріж Дрогобицького району Львівської області, що проживала за адресою: АДРЕСА_4 .

Ухвалою суду від 27.11.2024 року клопотання позивачки про витребування доказів задоволено. Витребувано у Першої Львівської державної нотаріальної контори копії спадкової справи №235 за 2024 рік заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

10 грудня 2024 року від Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області надійшли затребувані докази.

Ухвалою суду від 10.12.2024 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник третьої особи Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області Кропельницька Н.І. подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частина 3 ст.12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно копії свідоцтва № НОМЕР_2 від 16.03.1994 року, Львівська міська адміністрація посвідчила, що квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Відповідно до копії заповіту посвідченого державним нотаріусом Першої львівської державної нотаріальної контори Сулимою Н.Б. 15.02.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 6-131, ОСОБА_2 , на випадок своєї смерті, заповіла своїй доньці ОСОБА_1 належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_3 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 15.03.2024 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із спадкової справи № 235/2024 встановлено, що 17.09.2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в Першу Львівську державну нотаріальну контору Львівської області із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Згідно відповіді №942/02-14 від 17.09.2024 року, нотаріус Першої львівської державної нотаріальної контори Львівської області повідомила позивачці, що остання пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, рекомендувала звернутися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Законодавство не встановлює конкретного переліку поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, і такі причини оцінюються судом на власний розсуд в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи. Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Згідно з п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Як зазначено у постанові Верховного суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту або спадщини, тощо.

Аналогічні причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як поважні, наведені також у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 205/8697/16-ц (провадження № 61-39620св18).

На підтвердження поважності пропуску строку на звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини позивачка зазначає, що встановлений закономтермін проприйняття спадщинипропущений неюна тридні зповажних причин,оскільки післясмерті їїмами,позивачка хворіламаючи гострийцистит і12.09.2024року звернуласьдо гінекологаіз повторноюконсультацією талікар розписалаїй лікуванняна 5днів,а томувона невиходила іздому 5днів.Крім того14.09.2024року та15.09.2024року буливихідними днями.Краще позивачцістало післяп`ятиденноголікування івона 17.09.2024року звернуласьдо нотаріусав ПершуЛьвівську державнунотаріальну контору.

Вищевказані обставини суд визнає поважними.

За правилами ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1ст.76 ЦПК України).

Враховуючи наведене суд вважає, що причини пропуску строку на прийняття спадщини наведені позивачкою є поважними.

Оскільки спадщина за померлою ОСОБА_2 ніким не прийнята, заяв про відмову від спадщини позивачка не подавала, спадщина не визнана судом відумерлою, позивачка в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, суд вважає за можливе визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовну вимогу про визначення додаткового строку для прийняття спадщини слід задовольнити та визначити позивачці три місяці для подання позивачем заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,суд -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий тримісячний строк з дати набрання рішенням суду законної сили для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач Львівська міська рада (адреса: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; ЄДРПОУ 04055896);

третя особа - Перша Львівська державна нотаріальна контора Львівської області (адреса: 79005, м. Львів, вул. Саксаганського, 6).

Повний текст судового рішення складено та підписано 23 грудня 2024 року.

Головуючий суддя Олександр КІТОВ