Ухвала суду № 124127006, 13.12.2024, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/381/23

Провадження №1-в/367/332/2024

УХВАЛА

Іменем України

13 грудня 2024 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши подання Бучанського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відносно ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшло подання Бучанського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» у м.Києві та Київській області про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відносно ОСОБА_3 у зв`язку з усуненням законом караності діяння.

Подання обґрунтовується тим, що на обліку Бучанського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області перебуває ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 17.03.2023 вироком Ірпінського міського суду Київської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

Водночас, Законом України № 3886-ІХ від 18.07.2024 внесено зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення та скасовано кримінальну відповідальність за правопорушення, передбачені ст. 185, ст. 190, ст. 191 КК України, якщо на момент вчинення таких діянь вартість викраденого майна складає менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вказаного, зважаючи на те, що ОСОБА_4 згідно з вироком Ірпінського міського суду Київської області від 17.03.2023 спричинив майнову шкоду в частині вчинення крадіжки на суму 1182 грн. 5 коп., орган пробації, посилаючись на положення ч. 2 ст. 74 КК України, п. 13 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, просить вирішити питання про приведення судового рішення стосовно ОСОБА_3 у відповідність до закону.

Представник Бучанського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду подання орган пробації повідомлено належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

У судове засідання засуджений не з`явився, про дату, час та місце розгляду подання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Прокурор, ознайомившись з матеріалами подання, просив відмовити в задоволенні подання у зв`язку з невідповідністю прохальної частини подання фактичним обставинам справи.

Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

У своєму поданні орган з питань пробації просить суд привести судове рішення стосовно ОСОБА_3 у відповідність до вимог закону. Разом із тим, вирішення даного питання не передбачене чинним КПК України.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексуУкраїни передбачено, що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1пункту 169.1статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Згідно із підпунктом 169.1.1пункту 169.1статті 169 розділу IV Податкового кодексу Україниподаткова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.

Відповідно до ст.7Закону України«Про Державнийбюджет Українина 2024рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 3028 грн. 00 коп.

Отже, відповідно до статті 51КУпАП (у редакції закону станом на 09 серпня 2024 року) крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення, тобто станом на 2024 рік, не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3028 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.2, 3 ст.4 КК Україникримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Частиною першою статті 5КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Внесені законодавцем зміни призвели до часткової декриміналізації діяння і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу, що визначено положеннями статті 74 КК України.

Пункт 13 ч. 1 ст.537КПК України передбачає, що під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений вироком Ірпінського міського суду Київської області від 17 березня 2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Зі змісту вироку слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.12.2022 вчинив таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у інше приміщення, на загальну суму 1182 грн. 05 коп.

Згідно з ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХПодаткового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на не оподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п.169.1.1 п.169.1 ст. 169розділуIVцьогоКодексудля відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Станом на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн., а розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становить 2174 грн. 96 коп.

Отже, ОСОБА_3 вчинено крадіжку майна, поєднану з проникненням у приміщення, вартість якого не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, враховуючи, що крадіжка, поєднана з проникненням у приміщення, не є дрібним викраденням чужого майна та не охоплюється складом ст.51КУпАП через наявність кваліфікуючої ознаки, яка значно підвищує суспільну небезпеку такого діяння, та підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України, суд не вбачає підстав для задоволення подання Бучанського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відносно ОСОБА_3 .

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні такого подання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 369, 376, 537, 539 КПК України, Законом України №3886-IХ від 18.07.2024, ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні подання Бучанського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відносно ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 7 (семи) днів з моменту її проголошення.

Суддя ОСОБА_1