Рішення № 124120788, 25.12.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 рокуСправа №160/21449/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні щомісячної грошової виплати деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги суверенітету та територіальної цілісності України, ОСОБА_1 з 21.01.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною і брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, ОСОБА_1 з моменту відзначення державною нагородою України з 01.02.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у невиплаті позивачу щомісячної грошової виплати як особі, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною і брала безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, з моменту відзначення державною винагородою, з 01.02.2023.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/21449/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

30.09.2024 представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що перерахунок пенсії за минулий час проводиться не більше як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію Закону №2262. У зв`язку з чим, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Також відповідач вказав, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а останнім не наведено поважних та об`єктивних причин пропуску строку для звернення. У зв`язку з чим, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 19.03.2015.

Указами Президента України ОСОБА_1 нагороджено:

- орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, на підставі указу Президента України від 01.08.2016 №322/2016;

- орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня, на підставі указу Президента України від 15.04.2022 №242;

- орденом Богдана Хмельницького І ступеня, на підставі указу Президента України від 01.02.2023 №54.

12.03.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вх. №12899/Я-0400-24 щодо призначення щомісячної грошової виплати деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною і брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України.

Листом від 10.04.2024 за №21968-12899/Я-01/8-0400/24 Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 за №79, з 21.01.2024 призначено щомісячну грошову виплату в розмірі 14200,00 грн.

Втім, позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо призначення щомісячної грошової виплати деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною і брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України саме з 21.01.2024, а не з 01.02.2023, звернувся до суду із вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян» від 27.07.2022 № 2454-IX (далі - Закон № 2454-IX) цей Закон спрямований на створення належних умов для життєзабезпечення деяких категорій громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та членів сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, шляхом встановлення їм щомісячної грошової виплати.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 2454-IX щомісячна грошова виплата деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (далі - щомісячна грошова виплата), - це гарантована державою щомісячна грошова виплата, яка призначається і виплачується особам відповідно до цього Закону.

Частиною 2 ст. 2 Закону № 2454-IX встановлено, що до деяких категорій громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, належать особи, які брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України та: 1) яким, починаючи з 2014 року, присвоєно звання Герой України з врученням ордену «Золота Зірка»; 2) яких, починаючи з 2014 року, нагороджено орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів; 3) яких, починаючи з 2014 року, нагороджено орденом «За мужність» трьох ступенів; 4) яких, починаючи з 2014 року, нагороджено орденом княгині Ольги трьох ступенів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 2454-IX щомісячна грошова виплата виплачується з дня звернення за її призначенням:

1) особам, зазначеним у пункті 1 частини другої статті 2 цього Закону, - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць);

2) особам, зазначеним у пункті 2 частини другої статті 2 цього Закону, - у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць);

3) особам, зазначеним у пунктах 3 і 4 частини другої статті 2 цього Закону, - у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць);

4) членам сімей, зазначеним у частині третій статті 2 цього Закону, - у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць).

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 79 «Деякі питання призначення і виплати щомісячної грошової виплати деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною і брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, та членам сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною» (далі - Постанова № 79) установлено, що призначення і виплата щомісячної грошової виплати деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною і брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, та членам сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, які мають право на її виплату з 1 січня 2023 р. відповідно до Закону України Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян та звернулися за її призначенням до 1 липня 2023 р., здійснюються з 1 січня 2023 року.

Відповідно до підпункту 1 пункту 6 Порядку призначення і виплати щомісячної грошової виплати деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною і брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, та членам сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, затвердженого Постановою № 79 (далі - Порядок) під час подання заяви особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, надають з урахуванням пункту 8 цього Порядку один із документів, що підтверджує безпосередню участь особи у захисті суверенітету і територіальної цілісності України. Таким документом є, у тому числі, посвідчення встановленого зразка згідно з додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, що підтверджує статус, установлений відповідно до пунктів 19-24 частини першої статті 6, пунктів 11-15 частини другої статті 7, пункту 13 статті 9, статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Судом встановлено, що вперше за призначенням такої виплати ОСОБА_1 звернувся 21.01.2024, що підтверджується змістом листа Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві №5269-2735/Я-02/8-2600/24, яке наявне в матеріалах справи.

При цьому, суд вказує, що отримавши відповідні нагороди (ордени Богдана Хмельницького І, ІІ та ІІІ ступеня), позивач набув виключно право на відповідні щомісячні грошові виплати деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Однак, суд звертає увагу, що для реалізації відповідного права чинним законодавством встановлено чіткий механізм, що виключає можливість реалізації такого права з моменту його виникнення.

Відтак, зважаючи на положення ч. 1 ст. 4 Закону № 2454-IX щомісячна грошова виплата виплачується з дня звернення за її призначенням позивач.

Таким чином, суд робить висновок, що пенсійним органом правомірно та обґрунтовано призначено виплату позивачу щомісячної грошової виплати деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною з дня звернення за її призначенням позивач, тобто з 21.01.2024.

Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Відповідно дост. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про відмову у задоволені позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський