Рішення № 124120438, 26.12.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 року справа №320/38155/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Департамент патрульної поліції (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №532080413 від 12.06.2024 на суму 3 508,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з повідомленням-рішенням №532080413 від 12.06.2024, оскільки контролюючим органом не було враховано, що строки реєстрації розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, не були пропущені. Позивач вказує, що відповідно до абзацу 18 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має здійснюватися з урахуванням граничних строків. Для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, виписаної на отримувача платника податку, в яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг постачальнику, цей строк становить 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем). Зазначає, що ним було додано докази, що підтверджують факт реєстрації розрахунків коригування, які передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг постачальнику, а не податкових накладних, як помилково вважає відповідач.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/38155/24 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надійшла заява представника позивача.

Таким чином недоліки позову усунуті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/38155/24 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

03.10.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки контролюючий орган правомірно прийняв податкові повідомлення-рішення від 12.06.2024 року №532080413, виконавши обов`язок, визначений статтею 19 Конституції України та законами України. Доводи, на які позивач посилається у своїй позовній заяві, не спростовують виявлених порушень, встановлених контролюючим органом, та не можуть бути прийняті судом.

В матеріалах справи наявна відповідь на відзив, згідно з якою позивач не погоджується з доводами відповідача та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Департамент патрульної поліції зареєстрований та перебуває на обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у м. Києві як платник податків.

Заступником начальника відділу моніторингу камеральних перевірок податкової звітності управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у м. Києві Приймою Оленою, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі ПК України), у порядку, визначеному пунктом 76.3 статті 76 ПК України, було проведено камеральну перевірку дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування (далі РК) до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

15.05.2024 року за результатами перевірки складено акт камеральної перевірки №47059/Ж5/26-15-04-13-03/40108646, у якому зазначено, що ДПП допустило порушення строку реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН:

за РК №1, виписаний 26.12.2019 на 30 днів;

за РК №769, виписаний 28.04.2022 на 4 дні;

за РК №58, виписаний 02.06.2022 на 18 днів;

за РК №56, виписаний 02.06.2022 на 18 днів;

за РК №57, виписаний 02.06.2022 на 18 днів;

за РК №768, виписаний 28.04.2022 на 4 дні;

за РК №55, виписаний 01.06.2022 на 18 днів;

за РК №3465580, виписаний 31.10.2022 на 14 днів;

за РК №3465581, виписаний 31.10.2022 на 14 днів;

за РК №43, виписаний 29.07.2022 на 1 день;

за РК №3460270, виписаний 31.10.2022 на 10 днів.

У Акті камеральної перевірки зазначено, що ДПП порушило граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, та визначено суму штрафних санкцій у розмірі 3 508,34 грн.

31.05.2024 року, не погоджуючись із висновками, зазначеними в акті камеральної перевірки від 15.05.2024 №47059/Ж5/26-15-04-13-03/40108646, ДПП на підставі пункту 86.7 статті 86 ПК України звернулося до ГУ ДПС у м. Києві із запереченнями та документами, які підтверджують обставини, що звільняють ДПП від фінансової відповідальності відповідно до ПК України.

У відповідь ГУ ДПС у м. Києві листом від 11.06.2024 №10947/1/26-15-04-13-08 повідомило про результати розгляду заперечень, у яких висновки акта камеральної перевірки залишено без змін.

Також на адресу ДПП надійшло податкове повідомлення-рішення від 12.06.2024 №532080413, яким ГУ ДПС у м. Києві на підставі акта перевірки від 15.05.2024 №47059/Ж5/26-15-04-13-03/40108646 та відповіді на заперечення від 11.06.2024 №10947/1/26-15-04-13-08, а також за даними ЄРПН, встановило порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України, та згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України та пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, застосувало штраф у розмірі 3 508,34 грн.

27.06.2024 року ДПП на підставі пункту 56.2 статті 56 ПК України та положень Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916, оскаржило ППР в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, з одночасним повідомленням про це ГУ ДПС у м. Києві.

За результатами розгляду скарги ДПП отримало рішення ДПС України від 11.07.2024 №8894/5/99-00-06-01-02-05, яким скаргу ДПП залишено без задоволення.

Позивач вважає, що ППР від 12.06.2024 №532080413 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин, далі по тексту Податковий кодекс України).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, наведеними нормами Податкового кодексу України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а у разі порушення строків реєстрації до платників застосовуються штрафні санкції у визначеному розмірі.

При цьому податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

Згідно з абз. 18 п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) має здійснюватися з урахуванням граничних строків. Зокрема, для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що виписана на отримувача платника податку, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, реєстрація повинна бути проведена протягом 15 календарних днів із дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем).

Отже, строки реєстрації розрахунків коригування, в яких передбачено зменшення суми компенсації, визначаються від дати отримання такого розрахунку коригування покупцем, а не від дати складання.

Суд зазначає, що відповідно до протоколу руху документа/звіту та пов`язаних із ним повідомлень/квитанцій, сформованих за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Doc», щодо розрахунків коригування, перелік яких визначено у розрахунку штрафу, що є додатком до ППР, встановлено:

РК № 1, складений 26.12.2019, отриманий 14.02.2020 та зареєстрований 14.02.2020 (граничний строк реєстрації 28.02.2022).

РК № 769, складений 28.04.2022, отриманий 12.07.2022 та зареєстрований 18.07.2022 (граничний строк реєстрації 26.07.2022).

РК № 58, складений 02.06.2022, отриманий 06.07.2022 та зареєстрований 18.07.2022 (граничний строк реєстрації 20.07.2022).

РК № 56, складений 02.06.2022, отриманий 06.07.2022 та зареєстрований 18.07.2022 (граничний строк реєстрації 20.07.2022).

РК № 57, складений 02.06.2022, отриманий 06.07.2022 та зареєстрований 18.07.2022 (граничний строк реєстрації 20.07.2022).

РК № 768, складений 28.04.2022, отриманий 12.07.2022 та зареєстрований 18.07.2022 (граничний строк реєстрації 26.07.2022).

РК № 55, складений 01.06.2022, отриманий 06.07.2022 та зареєстрований 18.07.2022 (граничний строк реєстрації 20.07.2022).

РК № 3465580, складений 31.10.2022, отриманий 30.11.2022 та зареєстрований 29.11.2022 (граничний строк реєстрації 14.12.2022).

РК № 3465581, складений 31.10.2022, отриманий 30.11.2022 та зареєстрований 30.11.2022 (граничний строк реєстрації 14.12.2022).

РК № 43, складений 29.07.2022, отриманий 15.08.2022 та зареєстрований 16.08.2022 (граничний строк реєстрації 29.08.2022).

РК № 3460270, складений 31.10.2022, отриманий 25.11.2022 та зареєстрований 25.11.2022 (граничний строк реєстрації 09.12.2022).

Таким чином, визначення факту порушення граничного строку реєстрації розрахунків коригування залежить від встановлення дати їх отримання отримувачем (покупцем).

Виходячи з вищевказаного, суд дійшов висновку, що реєстрація розрахунків коригування, складених на отримувача платника податку, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, була здійснена Департаментом патрульної поліції у межах строку, передбаченого абз. 18 п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не змінюють.

Таким чином суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №532080413 від 12.06.2024 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз відсутні, розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Департаменту патрульної поліції до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №532080413 від 12.06.2024 на суму 3 508,40 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.