Рішення № 12411994, 10.09.2010, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

Справа №2-6701/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Лівочки Л.І.

при секретарі - Мироненко В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про зобовязання провести перерахунок допомоги на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про зобовязання провести перерахунок допомоги на оздоровлення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, внаслідок чого є інвалідом 2 групи, та у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на момент виплати.

УПСЗН по даному виду допомоги виплатив йому за 2008 рік в розмірі, значно нижчому встановлених законом в межах, передбачених постановою КМУ №836 від 26.07.1996 року та з урахуванням положень Закону України «Про державний бюджет» на відповідний рік і при нарахуванні керувався нормою закону, яка відповідно до рішення Конституційного суду України №15-рп/2000 року втратила чинність.

Сума допомоги, яку він мав отримати у 2008 році, складає 2725 грн., а фактично він отримав 120 грн., у 2009 та 2010 роках йому мали сплатити 3250 та 4345 грн. Отже всього йому недоплатили 10200 грн.

Просив визнати дії управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в місті Донецьку ради у відмові в доплаті щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності зі ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобовязати провести виплату сум щорічної компенсації на оздоровлення за 2008-2010 роки в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати з проведенням доплати, в розмірі 10200 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив справу розглянути без його участі.

Представник відповідача Кірсенко Г.П., діюча на підставі доручення, в судове засідання не зявилась, просила справу розглянути без її участі. Надала до суду заперечення на позовну заяву, в якому пояснила, що відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», витрати, повязані з реалізацією цього закону фінансуються за рахунок державного бюджету. Виходячи з фінансових можливостей, держава гарантує виплату допомоги на оздоровлення в розмірах, передбачених постановами Кабінету міністрів України №836 від 26.07.1996 року та №562 від 12.07.2005 року. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Позивач звертався до відповідача з заявою про виплату йому щорічної компенсації на оздоровлення в розмірі пяти мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати. Відповідач у своїй відповіді від 12.08.2010 року вказує на те, що позивачу здійснювались виплати в розмірі, передбаченому постановою Кабінету міністрів України №562 від 12.07.2005 року.

Судом встановлено, що позивач як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії щорічно отримує від управління праці та соціального захисту населення компенсацію на оздоровлення, право на отримання якої встановлено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як вбачається з відповіді управління праці та соціального захисту населення від 12.08.2010 року у 2008 році позивач отримав допомоги в розмірі 120 грн. відповідно до постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року, у 2009 та 2010 роках допомога була нарахована в розмірі 120 грн. за кожний рік, але не виплачувалась у звязку з арештом рахунку.

Право на щорічну допомогу (соціальну виплату), а також її розмір встановлено ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Встановлений законом розмір допомоги не повинен зменшуватись ніякими іншими нормативно-правовими актами (ні законами, ні підзаконними актами Кабінету Міністрів України та інших органів влади), оскільки ст. 22 Конституції України прямо це забороняє.

Відповідач, керуючись постановами Кабінету Міністрів України, які фактично зменшили розмір допомоги, порушив ст. 113 ч.3 Конституції України. Таким чином, відбулося значне звуження обсягу прав, які існували на той час щодо відповідної категорії громадян, а саме звуження обсягу права позивача на спірну допомогу.

Відповідно до положень частини 4 статті 48 Закону № 796-ХII від 28.02.1991 року щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 2 групи виплачується у розмірі пяти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Право позивача на спірну виплату прямо встановлено Конституцією України та Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, вказане право гарантовано ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», а також гарантований і розмір спірної соціальної допомоги.

Тобто при виплаті спірної допомоги за 2008-2010 роки управління праці та соціального захисту населення повинно було керуватися ст. 48 спеціального закону, а саме Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України» на відповідний рік мінімальний розмір заробітної плати встановлений: у 2008 році - 545 грн., у 2009 році - 650 грн.; у 2010 році - 869 грн. Отже, недоотриманий розмір допомоги на оздоровлення позивача складає: за 2008 рік 2605 грн.; за 2009 рік 3250 грн.; за 2010 рік 4345 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради по відмові ОСОБА_1 в перерахунку допомоги на оздоровлення.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради (бюджетна програма - «компенсація за шкоду, заподіяну здоров»ю, та допомоги на оздоровлення, у разі звільнення з роботи громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», код програмної класифікації видатків (КПКВ) - 2501250, рахунок 35215039001469 у ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25987214, код економічної класифікації видатків (КЕКВ) - 1341) провести виплату ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення за 2008-2010 роки в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати, що складає за 2008 рік 2605 грн.; за 2009 рік 3250 грн.; за 2010 рік 4345 грн., а всього 10200 (десять тисяч двісті) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ворошиловський районний суд м. Донецька до апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.І. Лівочка