Рішення № 124118178, 26.12.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 рокуСправа №160/16524/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду документів ОСОБА_1 та ненадання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- зобов`язати уповноважену особу ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути документи ОСОБА_1 про надання відстрочки та надати рішення за наслідком розгляду таких документів;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неприйняття документів від ОСОБА_1 для уточнення облікових даних;

- зобов`язати уповноважену особу ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти документи від ОСОБА_1 для уточнення облікових даних;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обмеження права ОСОБА_1 на правничу допомогу адвоката.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Роз`яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України. Роз`яснено позивачу про необхідність подати відповідь на відзив - у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов, у разі його подання відповідачем, дотримуючись вимог ст. 163 КАС України. Роз`яснено відповідачу про необхідність подати заперечення, дотримуючись вимог ст. 164 КАС України - у п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив, у разі його подання позивачем.

Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 , у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином:

- копію наказу про обмеження адвокатів та/або будь-яких інших осіб на вхід та/або перебування в установі ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- копію будь-яких рішень, які містять заборону для допуску адвокатів з військовозобов`язаними, яким надається правнича допомога на вхід та/або перебування і установі ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- витяг з Журналу реєстрації осіб, які прибули до ІНФОРМАЦІЯ_1 або іншого документу, де фіксуються особи, які прибули до вказаної установи за 12.06.2024;

- інформацію про осіб, які були відповідальні за допуск до установи ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заповнення журналу відвідувачів, а також за прийняття документів для уточнення облікових даних за 12.06.2024.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєструватися в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі упродовж 5 днів з дня отримання даної ухвали.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно не розглянув заяву позивача про надання відстрочки, за наявності підстав для надання відстрочки, протиправно не допустив до приміщення ТЦК та СП адвоката позивача, яка надавала правову допомогу позивачу.

Від відповідача відзиву на позов не надійшло, витребуваних доказів не надано.

Про розгляд даної справи відповідача повідомлено через під-систему Електроний Суд.

Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

05.06.2024 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із листом від 03.06.2024 №1, складеним адвокатом позивача Забара А. про прийняття заяви про надання відстрочки від мобілізації, до якого надано: заяву позивача про надання відстрочки від мобілізації, копія ордеру на надання правничої допомоги адвокатом Забара А., копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Забари А., копія паспорта заявника, копія картки платника податків заявника, копія паспорта ОСОБА_2 , копія картки платника податків ОСОБА_2 , копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 Зикової Катерин и Володимирівни, копія довідки від 17.05.2024 року № 1412 про перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, копія виписки з акта огляду медико-соціального експертною комісією № 934056 від 27.08.2018 року про проходження медичного огляду ОСОБА_2 , копія довідки № 934956 від 27.08.2018 року серія 12 ААА, копія свідоцтва про шлюб від 21 вересня 2019 року складено актовий запис № 2585 серії НОМЕР_2 , копія довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №348364-2019 від 15.11.2019 року, копія довідки від 04.10.2021 року № 3010-5000402108 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копія довідки від 19.02.2020 року № 3002-5000269566/40545 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідачем заява позивача від 05.06.2024 не розглянута, відповідне рішення не прийнято.

12.06.2024 позивач з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення своїх облікових даних та повторного подання документів для отримання відстрочки разом з адвокатом Забара А.

Однак, адвокату позивача у відмовлено у доступу до приміщення ТЦК та СП.

Допущеному до приміщення будівлі ТЦК та СП позивачу 12.06.2024 відмовлено у уточненні облікових даних та у отриманні відповіді за наслідком поданої 05.06.2024 заяви позивача про надання відстрочки.

Як зазначає позивача, уповноважені особи ТЦК та СП наполягали на проходженні позивачем медичного огляду перед уточненням облікових даних та розгляду питання щодо надання відстрочки.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін, суд враховує таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні регулюються Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII (далі - Закон України №3543-XII.

Відповідно до ст.1 Закону №3543-XII мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно зі ст. 22 Закону України №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Статтею 23 даного Закону визначено перелік військовослужбовців, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації та яким може бути надана відстрочка від військової служби.

Так, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560, з подальшими змінами).

Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.

Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

За приписами частини першої статті 33 Закону України № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У відповідності до частини третьої статті 33 Закону України № 2232-ХІІ військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною четвертою статті 33 Закону України № 2232-ХІІ передбачено, що військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Відповідно до частини п`ятої статті 33 Закону України № 2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок № 1487, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 4 Порядку №1487 визначено, що завданням військового обліку є, зокрема, своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У відповідності до пунктів 16, 17 Порядку №1487 визначено, що військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.

На загальному військовому обліку перебувають військовозобов`язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

Військовозобов`язані, які згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, перебувають на спеціальному військовому обліку.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Згідно з пунктом 79 Порядку №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів.

Абзацом другим підпункту 10-1 пункту 1 Додатку №2 до Порядку №1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема, мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.

У відповідності до пункту 3 Додатку №2 до Порядку №1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

В силу вимог пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктом 8 Положення №154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Відповідно до положень пункту 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559, відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів та форму військово-облікового документа (надалі - Порядок №599).

Згідно з пунктами 1, 2, 14, 17 Порядку №559, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа".

Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.

Військово-обліковий документ на бланку видається (замінюється) за письмовою заявою громадянина України районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (відповідним органом СБУ, підрозділом розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку у випадках:

взяття громадянина на військовий облік як призовника, військовозобов`язаного або резервіста;

якщо призовник, який перебував на військовому обліку до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559, не отримував посвідчення призовника, а військовозобов`язаний та резервіст - військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу або тимчасового посвідчення військовозобов`язаного;

зміни категорії щодо військового обов`язку;

відсутності місця для внесення змін;

невідповідності відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, зазначеним у пункті 3 цього Порядку;

втрати (зіпсування);

виявлення бажання змінити військово-обліковий документ, який був виданий до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.

Призовникам військово-обліковий документ на бланку оформляється та видається районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом.

Для отримання (заміни) військово-облікового документа на бланку громадянин зобов`язаний особисто звернутися з письмовою заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку та надати кольорову фотокартку встановленого розміру.

Пунктом 18 Порядку №559 встановлено, що військово-обліковий документ на бланку повинен бути виданий (замінений) протягом п`яти робочих днів з дати реєстрації заяви в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або його відділі (відповідному органі СБУ, підрозділі розвідувального органу).

Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов`язаний має право на особисте подання на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов`язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.

Як слідує з матеріалів справи, заяву позивача від 05.06.2024 та додані до неї документи по суті поставленого позивачем питання комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 фактично не було розглянуто, що є порушенням Порядку №560.

При цьому, суд зазначає, що у разі відмови у наданні відстрочки відповідач повинен був письмово повідомити про це військовозобов`язаного із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7 до Порядку №560 та в межах визначених законом та Порядком №560 строків.

Відповідного рішення в матеріалах справи не має, що свідчить про бездіяльність відповідача у вирішені питання щодо надання позивачу відстрочки від мобілізації.

Разом з тим, з метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати військово-обліковий документ та інші документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність або відсутність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Рішення (видача довідок, внесення відміток та записів у військово-облікові документи) органами військового управління, що забезпечують реалізацію законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, приймаються по відношенню до громадян України (призовників, військовозобов`язаних), які перебувають на військовому обліку у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та підпорядкованих відділах.

При цьому, необхідність проходження медичного огляду під час вирішення питання про надання відстрочки, або під час уточнення облікових даних військовозобов`язаного, нормами Порядку №559 не передбачено.

Пунктом 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, у відповідності до якого під час мобілізації громадяни викликаються з метою:

до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів:

взяття на військовий облік;

проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово - обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);

призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Відповідно до п. 2 вказаного Порядку №560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 63 Порядку №560 військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

Отже, уточнення облікових даних не потребує обов`язкового проходження ВЛК, а тому відмова в уточненні облікових даних ОСОБА_1 з підстав не проходження ОСОБА_1 ВЛК є протиправним. Крім того, направлення військовозобов`язаного на ВЛК до моменту прийняття рішення про надання відстрочки або відмови від наданні є прямо забороненим п. 63 Порядку №560.

Тож, суд зазначає що бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви позивача про надання відстрочки від мобілізації та уточнення облікових даних має ознаки протиправної, тому позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

При цьому, суд не надає оцінки доводам позивача про наявність у позивача права на відстрочку, оскільки відповідного рішення відповідачем не прийнято.

З урахуванням наведеного та з метою ефективного захисту прав позивача суд задовольняє позовні вимоги в цій частині у такій спосіб: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду документів ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути документи ОСОБА_1 (заяву від 05.06.2024) про надання відстрочки та надати рішення за наслідком розгляду таких документів; визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неприйняття документів від ОСОБА_1 для уточнення облікових даних та зобов`язати уповноважену особу ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти документи від ОСОБА_1 для уточнення облікових даних.

Що стосується позовних вимог щодо недопуска адвоката позивача у приміщення ТЦК та СП, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу, У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен с вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 13 Європейської Конвенції з прав людини, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Слід зазначити, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від захисту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Захист порушеного права має бути ефективним.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Позивач у позові просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обмеження права ОСОБА_1 на правничу допомогу адвоката, обгрунтовуючи тим, що адвоката позивача не було допущено до будівлі ТЦК та СП з метою надання позивачу правової допомоги під час оформлення заяви про уточнення облікових даних.

Суд погоджується з тим, що відповідачем порушено визнане Європейською Конвенцією з прав людини та Конституцією України право позивача на правову допомогу.

При цьому, ігнорування ТЦК гарантій адвокатської діяльності, крім національного законодавства, також порушує міжнародні стандарти, визначені ООН в Основних принципах про роль юристів. А це свідчить про тиск та втручання в професійну діяльність, що унеможливлює належний захист прав та свобод людини і громадянина.

Разом з тим, пунктом 2, ч.1 ст. 4 КАС України, визначено, що публічно-правовий спір це спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

КАС ВС при розгляді справи № 766/20776/17 зазначив, що вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Отже, дії осіб (відповідача), які забороняли доступ адвоката позивача до приміщення ТЦК та СП, не можна кваліфікувати як, такі, що вчинені під час реалізації владних управлінських функцій.

Тому, суд дійшов висновку про те, що такі дії відповідача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки вони вчинені поза межами публічно- правових відносин між позивачем та відповідачем.

Таким чином, позовне провадження щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обмеження права ОСОБА_1 на правничу допомогу адвоката підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч.1 ст. 238 КАС України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих позивачем доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Здійснити розподіл судових витрат відповідно до положень ст. 139 КАС України, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду документів ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути документи ОСОБА_1 (заяву від 05.06.2024) про надання відстрочки та надати рішення за наслідком розгляду таких документів.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неприйняття документів від ОСОБА_1 для уточнення облікових даних.

Зобов`язати уповноважену особу ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти документи від ОСОБА_1 для уточнення облікових даних.

В частині позовних про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обмеження права ОСОБА_1 на правничу допомогу адвоката, провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 26.12.2024 року.

Суддя Н.Є. Калугіна