Рішення № 124118158, 27.12.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/40502/24

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,

секретар Мартинюк У.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), його представника адвоката Кадара А.М.,

представника відповідача - Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області Скляра О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про скасування рішення про примусове видворення за межі території України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом доУДМС України у Вінницькій області про скасування рішення про примусове видворення за межі території України, який мотивовано тим, що 28.11.2024 головним спеціалістом відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС України у Вінницькій області Петрунчаком І.Г. за результатами розгляду матеріалів щодо громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 прийнято рішення №5 про примусове видворення з України громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).

Рішення УДМС України у Вінницькій області №5 про примусове видворення з України громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) підлягає скасуванню в зв`язку з тим, що він не може бути видворений з території України, враховуючи наявність кримінального провадження. 22.11.2023 громадянину Республіки Молдова ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в межах кримінального провадження №12023020000000195, внесеного до ЄРДР 28.02.2023. 01.12.2023 Вінницький міський суд Вінницької області застосував відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічну пору доби. В подальшому запобіжний захід неодноразово продовжувався ухвалами слідчого судді. 26.04.2024 громадянину Республіки Молдова ОСОБА_1 було вручено обвинувальний акт в межах кримінального провадження №12023020000000195, внесеного до ЄРДР 28.02.2023, справа була направлена до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області. 30.04.2024 Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області у справі №138/1323/24 було постановлено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання. Наступне судове засідання у кримінальному провадженні призначене на 12.12.2024 року о 10-00 год. Про зазначене було неодноразово повідомлено УДМС України у Вінницькій області, але Управлінням не надано жодної належної уваги зазначеному факту, крім того, ДМС входить до складу МВС України і володіє централізованими базами даних та доступом до державних реєстрів, також НПУ повідомляло ДМС України у Вінницькій області про кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 . З урахуванням наявності кримінальної справи щодо ОСОБА_1 існує законна підстава заборони виїзду з України та видворення з території України ОСОБА_1 .

Просить скасувати рішення УДМС України у Вінницькій області №5 про примусове видворення з України громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ). (а.с. 1-3)

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , його представник адвокат КадарА.М. позов підтримали за викладених у позовній заяві обставин, просять його задоволити.

Представник відповідача УДМС України у Вінницькій області Скляр О.В. позов не визнав, надіслав відзив, у якому позов вважає необґрунтованим та таким, який має на меті порушення застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах. Пояснив, що у ході здійснення заходів, направлених на протидію нелегальній міграції, співробітниками Могилів-Подільського відділу УДМС у Вінницькій області виявлено громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), де в подальшому було встановлено, що громадянин Республіки Молдова набув громадянство України відповідно до ст. 8 ч. 1 Закону України «Про громадянство України», згідно рішення УДМС України у Вінницькій області №10657 від 03.12.2013. Після прийняття рішення про набуття громадянства України 10.12.2013 ОСОБА_1 було подано декларацію про відмову від громадянства Республіки Молдова, в якій він зобов`язався повернути паспорт громадянина Республіки Молдова до уповноважених органів цієї держави, а також не користуватись правами громадянина республіки Молдова і не виконувати обов`язків, передбачених її законодавством. Крім цього, він своїм підписом підтвердив, що повідомлений про те, що в разі невиконання цього зобов`язання, рішення про набуття ним громадянства України буде скасовано на підставі ст. 21 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001. Після цього його було документовано паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 від 24.12.2013 та паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 23.11.2016. Відповідно до вимог наказів ДМС №42/аг від 02.06.2020 та №82/аг від 03.11.2020 в ДМС здійснено перевірку законності набуття особою громадянства України за територіальним походженням відповідно до ст. 8 ч. 1 Закону України «Про громадянство України», у тому числі перевірено набуття громадянства ОСОБА_1 . Під час цієї перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 набув громадянство України за територіальним походженням на підставі ст. 8 Закону України «Про громадянство України» шляхом обману, у тому числі невиконання взятого особою зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства, а саме: в ході проведення перевірки за обліками інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи «Аркан» щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, встановлено, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) після дати набуття громадянства України (03.12.2013) продовжував користуватись паспортами громадянина Республіки Молдова № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 під час перетину державного кордону України протягом 2016-2018 років (перевірка по системі «АРКАН» щодо перетину державного кордону від 28.07.2021). Вказаний факт свідчить про обман, а саме про умисне невиконання ОСОБА_1 зобов`язання, наданого ним під час оформлення громадянства України в частині повернення паспорту громадянина Республіки Молдова до уповноважених органів цієї держави та відмови від користування правами громадянина цієї країни (декларація від 10.12.2013). За результатами перевірки, відповідно до ст. 21 Закону України «Про громадянство України» рішенням УДМС України у Вінницькій області №0501.4.1/14856-21 від 28.07.2021 скасовано попереднє рішення про набуття громадянства України ОСОБА_1 та направлено повідомлення до територіальних органів ДМС для вилучення виданих йому документів, що підтверджують особу та громадянство України. Не погоджуючись з рішенням УДМС України у Вінницькій області №0501.4.1/14856-21 від 28.07.2021, ОСОБА_1 оскаржив це рішення до Вінницького окружного адміністративного суду. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.08.2022 (справа №120/2037/22) відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 , яке постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 залишено без змін. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 28.06.2023 у справі №120/2037/22 відмовив у відкритті касаційного провадження. Співробітниками МогилівПодільського відділу УДМС у Вінницькій області після виявлення ОСОБА_1 , стосовно якого скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України від 28.07.2021, встановлено, що він не виїхав з території України протягом 30 днів з дня винесення 07.06.2023 постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду (справа №120/2037/22), чим порушив ст.4 п. 17 ч. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». ОСОБА_1 після відмови у задоволені позову про скасування рішення про скасування громадянства за територіальним походженням не звертався із заявою до органів ДМС про надання дозволу на імміграцію. Оскільки ОСОБА_1 не звертався із заявою до органів ДМС про надання дозволу на імміграцію, самостійно не виїхав з території України протягом 30 днів з дня прийняття такого рішення (в разі оскарження рішення до суду - після остаточного винесення рішення суду), керуючись ст. 4 п. 17 ч. 2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» ОСОБА_1 підлягає видворенню. Враховуючи, що громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 порушив ст. 4 п. 17 ч. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», керуючись ст. 4 п. 17 ч. 2 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства співробітниками відділу запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС у Вінницькій області 28.11.2024 було прийнято рішення №5 про примусове видворення ОСОБА_1 з України. Протоколом про затримання від 28.11.2024 ОСОБА_1 був затриманий УДМС у Вінницькій області до трьох діб згідно ст. 263 ч.2 КУпАП та поміщений до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. 29.11.2024 УДМС у Вінницькій області звернулось із позовом до Вінницького міського суду Вінницької області про затримання громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 з метою забезпечення процедури примусового видворення з України з поміщенням у пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, на шість місяців. 02.12.2024 Вінницьким міським судом Вінницької області задоволено позовну заяву УДМС у Вінницькій області та затримано з метою забезпечення процедури примусового видворення з території України ОСОБА_1 з поміщенням у пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, на шість місяців. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №127/39213/24 залишено без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02.12.2024 - без змін. У позовній заяві про скасування рішення №5 про примусове видворення ОСОБА_1 з території України представник позивача зазначає підстави, на думку якого, рішення про видворення підлягає скасуванню, а саме з підстав того, що у ОСОБА_1 наявне кримінальне провадження та у зв`язку із чим нібито йому заборонено виїжджати з території України. При цьому є посилання на ст. 22 ч. 2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», де зазначено, що виїзд з України іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, якщо: йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або кримінальна справа розглядається судом - до закінчення кримінального провадження. На спростування цього зазначає, що ст. 22 ч. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначає, що іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право у встановленому порядку вільно залишити територію України, крім випадків, встановлених законом. Ст. 22 ч. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що за наявності підстав, зазначених у ч. 2 і 3 цієї статті, відомості про іноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в`їзд в Україну або тимчасово обмежується право виїзду з України. Отже, як зазначено в ст. 22 ч. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» норми цієї статті поширюються на іноземців, які законно перебувають на території України, а не на іноземців, які порушують міграційне законодавство. Крім того, висновки рішення Верховного Суду у справі №308/7395/16-а не можуть бути застосовані у справі, що розглядається, оскільки, у справі №308/7395/16-а йдеться про процедуру реадмісії іноземців та осіб без громадянства, яка регулюється ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». У цій справі йдеться про громадянина Грузії, якого було передано на територію України з третьої країни, а до нього було застосовано процедуру примусового видворення замість процедури реадмісії, оскільки була наявна угода про реадмісію з Грузією. ОСОБА_1 не переданий до України з третьої країни, відповідного громадянина Молдови було виявлено на території України співробітниками УДМС у Вінницькій області. Сама наявність дружини, дітей та інших родичів, а також наявність соціального зв`язку із територією України не дають іноземцю, відповідно Закону України «Про правовий статут іноземців та осіб без громадянства», законного права перебування на території України. ОСОБА_1 є грубим порушником міграційного законодавства. Відносно ОСОБА_1 . Державною прикордонною службою України у 2022 було складено протокол про спробу перетину державного кордону України у напрямку «В`їзд» згідно ст. 204-1 КУпАП. У зв`язку з чим, 23.10.2022 Державною прикордонною службою України прийняте рішення про заборону в`їзду в Україну ОСОБА_1 терміном на п`ять років з 23.10.2022 до 23.10.2027. 04.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно ОСОБА_1 було складено протокол за ст. 203-1 КУпАП, а саме умисне невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення уповноваженого державного органу про заборону в`їзду в Україну. Тобто, іноземець, маючи заборону в`їзду на територію України, не виконавши дане рішення, в`їхав на територію України поза межами пункту пропуску державного кордону. 08.12.2024 на підставі ст. 13 п. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 було прийнято рішення про заборону в`їзду на територію України строком на 10 років, яка згідно ст.13 п. 3 даного закону додається до частини строку заборони в`їзду в Україну, який не сплив до моменту прийняття повторного рішення про заборону в`їзду в Україну. УДМС у Вінницькій області в повній мірі надало інформацію з посиланням на норми права про правомірність своїх дій та підтвердженням фактів порушення міграційного законодавства ОСОБА_1 , а позивачем не доведено факту протиправного діяння (бездіяльності) УДМС у Вінницькій області. Відтак, враховуючи, що іноземець втратив законні підстави перебування на території України, грубо порушував міграційне законодавство, незаконно перетнув державний кордон України, всупереч ст. 4 ч. 17 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземець добровільно не виїхав з території України протягом 30 днів, з дня скасування рішення про громадянство України, УДМС у Вінницькій області мало достатні правові підстави для прийняття рішення про примусове видворення позивача з території України. Отже, відповідне рішення є законним, обґрунтованим та прийнятим відповідно до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", а адміністративний позов є безпідставним, необґрунтованим, спрямованим на перекручення обставин та таким, який має на меті застосувати до спірних правовідносин законодавство з порушенням норми матеріального права. Просить відмовити у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 (а.с.48-54)

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Кадара А.М., представника відповідача Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області Скляра О.В., дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином Республіки Молдова.

Статтею 78 ч. 4 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 (справа №127/39213/24 за позовом УДМС України у Вінницькій області до ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення процедури примусового видворення за межі території України) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02.12.2024 - без змін. (а.с.69-72) Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 (справа №127/39213/24) встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 набув громадянство України на підставі ч. 1ст. 8 Закону України «Про громадянство України»згідно рішення УДМС України у Вінницькій області №10657 від 03.12.2013.

Після прийняття рішення про набуття громадянства України, 10.12.2013 ОСОБА_1 подано декларацію про відмову від громадянства Республіки Молдова, в якій він зобов`язувався повернути паспорт громадянина Республіки Молдова до уповноважених органів цієї держави, а також не користуватись правами громадянина Республіки Молдова та не виконувати обов`язків, передбачених законодавством Молдови. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що повідомлений, що у разі невиконання цього зобов`язання, рішення про набуття ним громадянства України буде скасовано на підставі ст. 21 Закону України Про громадянство України. Після цього ОСОБА_1 був документованийпаспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон.

Відповідно до наказів ДМС України № 42/аг від 02.06.2020 року, № 82/аг від 03.11.2020, в ДМС України здійснено перевірку законності набуття особами громадянства України за територіальним походженням на підставі ч. 1ст. 8 Закону України Про громадянство України, в тому числі перевірено набуття громадянства ОСОБА_1 . Під час перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 не виконав зобов`язання про припинення іноземного громадянства (підданства). За перевіркою (від 28.07.2021) інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи «Аркан», було встановлено, що після набуття громадянства України (03.12.2013) ОСОБА_1 продовжував користуватись паспортами громадянина Республіки Молдова під час перетину державного кордону України протягом 2016 -2018 років. В зв`язку з наведеними обставинами і відповідно до ст. 21 Закону України Про громадянство України рішенням УДМС України у Вінницькій області №0501.4.1/14856-21 від 28.07.2021 скасовано попереднє рішення про набуття громадянства України ОСОБА_1 та направлено повідомлення до територіальних органів ДМС України для вилучення виданих йому документів, що підтверджують особу та громадянство України.

ОСОБА_1 оскаржив рішення УДМС України у Вінницькій області до суду. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.08.2022 (справа №120/2037/22), що залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023, було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 . Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.06.2023 було відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Після скасування 28.07.2021 року рішення про набуття громадянства України, ОСОБА_1 протягом 30 днів з дня винесення постанови Сьомим апеляційним адміністративним судом від 07.06.2023, не виїхав з території України, чим порушив вимоги п. 17 ст. 4 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства. Паспорт громадянина України у ОСОБА_1 не вилучений.

Після відмови в задоволенні позову судом ОСОБА_1 із заявою про надання дозволу на імміграцію у встановленому законом порядку, не звертався, самостійно з території України не виїхав (після остаточного рішення суду), тому підлягав видворенню у встановленому Законом порядку.

23.10.2022 відносно ОСОБА_1 прийнято рішення про заборону в`їзду в Україну з 23.10.2022 до 23.10.2027. (а.с. 69-72)

28.11.2024 УДМС у Вінницькій області було прийнято рішення №5 про примусове видворення з України громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ). (а.с. 56-57) В рішенні зазначено, що відомостей стосовно звернення громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну не отримано. У громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не виявлено обставин, на підставі яких, відповідно до ст.31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, він не може бути примусово видворений з України.

ОСОБА_1 володіє паспортом громадянина Республіки Молдови, який був виданий 13.09.2016 р і паспортом громадянина Республіки Молдови для виїзду за кордон, який був виданий 28.10.2021 (вже після припинення громадянства України) на строк до 28.10.2031 і тривалий час користувався даним паспортом для перетину кордону України.

Отже, вимоги п. 17 ст. 4 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства щодо зобов`язання залишити територію України ОСОБА_1 добровільно не виконав, тому відповідно до п.п. 9-1 п. 4 Положення Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №360 від 20.08.2014(із відповідними змінами), УДМС у Вінницькій області прийняте рішення про примусове видворення ОСОБА_1 . Вказане рішення ОСОБА_1 не виконав, хоча з дати його прийняття для цього було достатньо часу.

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 (справа №522/14416/18) зазначено, що чинним законодавством не передбачено виключень із загальних для всіх іноземців правил перебування на території України і наявність сім`ї не звільняє особу від необхідності дотримання міграційного законодавства України. Це щодо наявності у ОСОБА_1 сім`ї на території України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є іноземцем, який не має законних підстав для перебування в Україні, а також порушує законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

Відносно позивача ОСОБА_1 Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області розглядається кримінальне провадження №12023020000000195 (справа №138/1323/24) про обвинувачення за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1, 2 ст. 204 КК України (на а.с. 24-25 копія ухвали суду від 30.04.2024 про призначення підготовчого судового засідання). За змістом витягу з сайту Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області розгляд справи №138/1323/24 призначений на 12.12.2024 о 10-00 год. (а.с. 26) До позову також надано стороною позивача копію ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.12.2023 про застосування на стадії досудового слідства відносно підозрюваного ОСОБА_1 . Запобіжного заходу у виді домашнього арешту в період доби з 22-00 год. до 07-00 год. (а.с. 13-23)

Постановою старшого офіцера відділу адміністративно-юрисдикційної діяльності капітана ОСОБА_4 громадянину Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) продовжено термін заборони в`їзду в Україну на 10 років, до 23.10.2042. (а.с. 63)

Судом встановлено, що позивач - громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , є іноземцем, який не має законних підстав для перебування в Україні, а також порушує законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства. 28.11.2024 УДМС у Вінницькій області прийнято рішення №5 про примусове видворення з України громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 . Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02.12.2024 (справа №127/39213/24) затриманий з метою забезпечення процедури примусового видворення з території України ОСОБА_1 , з поміщенням його у пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства терміном на шість місяців.

Згідно п.17 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», особи, стосовно яких прийнято рішення про припинення громадянства України або стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України, зобов`язані виїхати з України або звернутися із заявою про надання дозволу на імміграцію протягом 30 днів з дня прийняття такого рішення.

Якщо за цей час особа не виїхала з України, за винятком звернення цієї особи із заявою про надання дозволу на імміграцію, вона підлягає видворенню в установленому законодавством порядку.

Іноземці та особи без громадянства, які протягом 30 днів з дня прийняття рішення про припинення громадянства України чи скасування рішення про оформлення набуття громадянства України звернулися із заявою про надання дозволу на імміграцію, вважаються такими, які тимчасово на законних підставах перебувають на території України.

Примусове видворення іноземців та осіб без громадянства регулюється ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Згідно ч. 1 ст. 30 цього Закону Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Рішення про примусове видворення не приймається стосовно іноземців та осіб без громадянства, підстави для примусового видворення яких виявлені в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон під час їх виїзду з України.

Іноземцям та особам без громадянства, зазначеним у цій статті, забороняється подальший в`їзд в Україну строком на п`ять років. Строк заборони щодо подальшого в`їзду в Україну обчислюється з дня прийняття такого рішення та додається до строку заборони в`їзду в Україну, який особа мала до цього.

Рішення про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом (ч. 2 ст. 30 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).

Згідно ст. 22Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»

1. Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право у встановленому порядку вільно залишити територію України, крім випадків, встановлених законом.

2. Виїзд з України іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, якщо:

йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або кримінальна справа розглядається судом - до закінчення кримінального провадження;

його засуджено за вчинення кримінального правопорушення - до відбування покарання або звільнення від покарання;

його виїзд суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України - до припинення обставин, що перешкоджають виїзду.

3. Виїзд з України іноземця або особи без громадянства може бути за рішенням суду тимчасово відкладено до виконання ним майнових зобов`язань перед фізичними та юридичними особами в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

4. За наявності підстав, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, відомості про іноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в`їзд в Україну або тимчасово обмежується право виїзду з України.

Тобто, зазначена норма Закону регулює виїзд з України іноземців або осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не має законних підстав для перебування в Україні, а також порушує законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, тому норми ст. 22Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (в тому числі норма про те, що виїзд зУкраїни іноземцюабо особібез громадянстване дозволяється,якщо йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або кримінальна справа розглядається судом - до закінчення кримінального провадження) до нього не застосовуються. Більше того, в нормі йдеться про те, що виїзд з України забороняється, а не видворення.

Вичерпний перелік підстав для заборони щодо примусового повернення чи примусового видворення або видачі чи передачі іноземця та особи без громадянства передбачений ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Судом таких підстав відносно позивача - громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , не встановлено.

Згідно ст. 72 ч. 1, 2 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не маєзаконних підставдля перебуванняна територіїУкраїни,рішення пройого примусовевидворення замежі територіїУкраїни прийнятовідповідно дочинного законодавства,підстави,які бвказували нанаявність заборонщодо видворення ОСОБА_1 з територіїУкраїни,передбачені ст.31Закону України«Про правовийстатус іноземцівта осіббез громадянства»,відсутні,суд вважає,що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 8, 21 Закону України Про громадянство України,

ст. ст. 22, 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»,

ст. ст. 72, 73, 77, 78, 79, 243-246, 288 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про скасування рішення про примусове видворення за межі території України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Згідно вимог ст. 246 ч. 5 п. 4 КАС України:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина Республіки Молдова НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ;

відповідач Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, ЄДРПОУ 37836770, м. Вінниця, просп. Коцюбинського, 78.

Повне рішення виготовлено 27.12.2024.

Суддя О.О. Венгрин