Ухвала суду № 124115469, 25.12.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/46739/24

Провадження № 2-ві/761/49/24

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., при секретарі судового засідання Каніковському Б.А., за участі представника відповідача адвоката Ніколаєнка Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» - Михайлової Вікторії Вікторівни про відвід судді Макаренко І.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання незаконними дій, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання незаконними дій.

Вказана справа перебуває на розгляді судді Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О.

18.12.2024 року через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника відповідача АТ «КБ «ПриватБанк» Михайлової В.В. надійшла заява про відвід судді Макаренко І.О. в рамках вищезазначеної цивільної справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.12.2024 року заявлений відвід судді Макаренко І.О. передано для вирішення в іншому складі суду у відповідності до вимог ч. 3 ст. 40 та ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2024 року для вирішення питання про відвід судді Макаренко І.О. визначено суддю Матвєєву Ю.О.

Відвід судді Макаренко І.О. заявник мотивує тим, що суддя Макаренко І.О. прийняла процесуальне рішенняпро забезпечення позову, чим вчинили дії на користь юридичних осіб ТОВ «Боріваж» та ПрАТ «СК «Інгосстрах», які зацікавлені у блокуванні проведення аукціону з продажу права вимоги АТ «КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Боріваж».

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України за ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Так, в судовому засіданні представник відповідача адвокат Ніколаєнко Д.В. пояснив, що перебування даної справи у провадженні судді Макаренко О.І. - це результат маніпулювання автоматизованим розподілом справи між суддями, оскільки протягом грудня 2024 року в судах фіксувалось надходження аналогічних спорів із заявами про забезпечення позову, метою яких було блокування проведення аукціону. Між тим, до відкриття провадження вказані позови відкликались позивачами, в той час, як при надходженні позову до провадження судді Макаренко І.О. такі дії позивачами вчинені не були. Наполягав на відводі судді Макаренко І.О., оскільки вона, забезпечивши позов, вчинила дії на користь ТОВ «Боріваж» та ПрАТ «СК «Інгосстрах», таким чином не є безсторонньою та неупередженою.

Вислухавши представника відповідача щодо підстав відводу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений відвід підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Підстави для відводу судді визначені ст.ст. 36, 37 ЦПК України.

Як встановлено судом, сторона позивача заявляє відвід судді Макаренко І.О. з міркувань незгоди з процесуальними рішеннями в цивільній справі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови «Про незалежність судової влади» за № 8 від 13.06.2007, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Також, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Крім того, суд також звертає увагу, що відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Між тим, суд вважає слушними підстави для відводу судді, які полягають в тому, що вчинення позивачем у справі дій, спеціально спрямованих на маніпуляцію автоматизованим розподілом справ, не може не викликати сумнівів у неупередженості та об`єктивності такого судді, якому позивач надав перевагу перед іншими, з огляду на наступні міркування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях (далі - Суд), що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Згідно з Європейською Хартією "Про закон "Про статус суддів" судді при виконанні своїх обов`язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Європейський суд з прав людини неодноразово повторював, що з метою вирішення, чи може суд вважатися "безстороннім" у розумінні цього положення мають бути застосовано два критерії: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання певного судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечував суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу (рішення у справі "Фельдман проти України", №76556/01 та №38779/04, від 08.04.2010).

Отже, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права, забезпечуючи гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право кожного на "суд, встановлений законом" суд має враховувати як об`єктивні, так і суб`єктивні критерії поняття безсторонності.

Так, із даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є загальновідомими, можна зробити висновок, що протягом грудня 2024 року після скасування 04.12.2024 року Центральним апеляційним господарським судом ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2024 року у справі № 904/3756/24 про забезпечення позову та відмови у вказаному забезпеченні, було ініційовано ряд судових проваджень за позовами до тих же самих відповідачів про зобов`язання вчинити певні дії, разом із позовами подавались із заяви про забезпечення позову, між тим до відкриття провадження вказані позови відкликались позивачами в порядку п. 3 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

13.12.2024 року через канцелярію Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання незаконними дій, яка протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024 року була передана на розгляд судді Макаренко І.О.

17.12.2024 року через канцелярію суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.12.2024 року була передана на розгляд судді Макаренко І.О.

18.12.2024 року ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Отже, обставини, на які посилається відповідач стосовно зловживання позивачем своїми процесуальними правами та свідомими діями спрямованими на вибір певного судді для розгляду справи, знаходять своє підтвердження та можуть викликати певні сумніви у «стороннього спостерігача» щодо безсторонності судді при розгляді справи.

Таким чином, сукупність встановлених судом обставин спростовує презумпцію неупередженості судді, нівелює довіру АТ «КБ «ПриватБанк» до раніше визначеного складу суду у даній справі та виключає можливість судді Макаренко І.О. продовжувати розгляд справи № 761/46739/24.

Суд приймає до уваги стурбованість відповідача стосовно об`єктивності та неупередженості у розподілі даної справи, враховуючи дії позивача, та з метою усунення будь-яких можливих сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості судового складу під час розгляду даної справи та з метою збереження довіри учасників справи № 761/46739/24 до суду, вважає подану заяву представника відповідача про відвід судді Макаренко І.О. від розгляду справи такою, що підлягає задоволенню.

Наведене зумовить визначення нового складу суду для розгляду такого позову з урахуванням принципу випадковості, що і усуне будь-які сумніви відносно можливого маніпулювання заявника з метою підбору судді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника відповідача Акціонерного товариства«Комерційний банк «ПриватБанк» - Михайлової Вікторії Вікторівни про відвід судді Макаренко І.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання незаконними дій - задовольнити.

Відвести суддю Макаренко І.О. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання незаконними дій.

Цивільну справу № 761/46739/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання незаконними дій передати до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ суду для визначення іншого судді в порядку проведення повторного автоматизованого розподілу вказаної заяви в системі документообігу суду, відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 27.12.2024 року.

Суддя: Ю.О. Матвєєва

25 грудня 2024 року