Ухвала суду № 124100440, 28.11.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7463/24

Провадження №: 1-кс/755/3600/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2024 р. м.Київ

Суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, заяву адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.ч.2,3 ст.307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заявила відвід судді Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_6 , який здійснює розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.ч.2,3 ст.307 КК України.

Мотивуючи подану письмову заяву, адвокат ОСОБА_5 посилається на те, що в Дніпровському районному суді м.Києва під головуванням судді ОСОБА_6 здійснюється судове провадження у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.ч.2,3 ст.307 КК України. Суддя ОСОБА_6 , розпочинаючи судове засідання не роз`яснив права учасникам процесу, не з`ясував наявні відводи у учасників, чим фактично не виконав вимоги ст.344, 345 КПК України, не з`ясував, що за такого складу суду можливо проводити підготовче судове засідання. В подальшому, суддя перейшов одразу до розгляду питання можливості призначення до розгляду обвинувального акту. Однак, сторона захисту, дочекавшись, коли суд наддасть слово, не порушуючи порядок, не перебиваючи інших учасників під час виступу, перейшла до виступу, при цьому, повідомила, що заперечує проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, що захист має ряд клопотань, які необхідно вирішити в підготовчому судовому засіданні та про те, що в неї, як адвоката, не з`ясували про наявність відводів складу суду. Разом з тим, вона, як адвокат повідомила, що в неї наявна заява про відвід прокурору і бажає її оголосити. Після чого, суддя ОСОБА_6 фактично по серед судового засідання, частково виконав вимогу визначену ст.344 КПК України, повідомив дані прокурора, який бере участь в судовому засіданні та надав можливість їй, адвокату ОСОБА_5 оголосити відвід. Поряд з цим, суддя ОСОБА_6 висловився, що «Необхідно було на початку судового засідання оголосити таку заяву». В подальшому, суддя ОСОБА_6 неодноразово зупиняв її виступ, тиснув на неї психологічно, а тому на думку адвоката ОСОБА_5 таке відношення до захисту демонструє, що суд не вважає доводи захисту спроможними на те, щоб суд вислуховував їх та приймав до уваги. У зв`язку з наведеним, адвокат ОСОБА_5 просить надати належну оцінку упередженим діям судді ОСОБА_6 та задовольнити відвід судді ОСОБА_6 та відвести його від розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.ч.2,3 ст.307 КК України.

Адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні підтримала свою заяву, та просила суд задовольнити її з наведених мотивів, при цьому пояснила, що суддя ОСОБА_6 під час підготовчого судового засідання не з`ясував наявність відводів, але у неї був поданий відвід прокурору, якому сторона захисту не довіряла. Судове засідання головуючим проводиться емоційно, зупиняючи сторону захисту та не надаючи можливості висловити свою думку та висловлювати голослівні звинувачення, що вона хоче зірвати судове засідання, незважаючи на те, що вона, як захисник хотіла лише скористатись правом заявлення відводу прокурору. Крім того, суддя під час судового засідання кричав на неї, у зв`язку з чим вона, як адвокат вважає, що в таких діях є порушення процесу, оскільки захисник має право висловлювати свою позицію та свої зауваження, а тому просила суд задовольнити її заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.ч.2,3 ст.307 КК України.

Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав заяву адвоката ОСОБА_5 , разом з тим, зазначив, що ніякого регламенту судом не було встановлено щодо обмеження виступу сторін по часу. Майже одразу, головуючий суддя почав перебивати адвоката ОСОБА_5 , не даючи можливість обґрунтувати відвід прокурору, підвищуючи голос на останню, поводився емоційно, крім того, здійснював психологічний тиск на сторону захисту, створюючи враження їх підзахисної, що вони є беззахисними і не можуть її захистити. Виступ сторони захисту фактично тривав 1 хвилину. Не маючи доказів, суддя ОСОБА_6 перейшов певну межу, порушив Закон України «Про судоустрій і статус суддів» та етику судді, а тому просив суд задовольнити заяву адвоката ОСОБА_5 та відвести суддю Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.ч.2,3 ст.307 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення заяви адвоката ОСОБА_5 , посилаючись на те, що він безпосередньо був учасником процесу. Сторона захисту намагається видати бажане за дійсне. Жодним чином, сторона захисту не була позбавлена можливості заявити відвід. Такі заяви стороною захисту заявлялись неодноразово, яка фактично затягує процес, що унеможливлює проведення підготовчого судового засідання, оскільки адвокатом було заявлено 6 відводів. Дискусію почала фактично сторона захисту. Вказане адвокатом фактично не відповідає дійсності, оскільки суддя ОСОБА_6 , як головуючий вів судовий процес. А тому, просив суд відмовити в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_5 , оскільки відсутні підстави передбачені ст.75 КПК України для відводу судді.

Обвинувачена будучи повідомленою про день, час та місце розгляду заяви про відвід, в судове засідання не з`явилась, причини неявки не відомі.

Суддя ОСОБА_6 , будучи повідомленим про день, час та місце розгляду заяви про відвід, в судове засідання не з`явився, бажання дати пояснення з приводу заявленого відводу не висловив.

Вивчивши заяву та матеріали по розгляду заяви про відвід, вислухавши думку адвокатів та прокурора, суддя приходить до наступного.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою ст.35 КПК України.

Згідно положень ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Відвід повинен бути вмотивованим.

Положеннями статті 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, зокрема: якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості .

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Наведене свідчить, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Безумовною підставою є обставина, побоювання сторін, що суддя є небезстороннім, однак «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

В даному випадку, виходячи із предмета та меж судового розгляду провадження, у якому заявлено відвід, згідно заявлених мотивів та наведених обґрунтувань, відсутня залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість судді ОСОБА_6 щодо учасників провадження або обставин даного кримінального провадження, чи на необ`єктивність судді при його розгляді.

Відповідно до вимог ст.321 КПК головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

А тому, відсутні підстави вважати проявом упередженості виконання головуючим суддею покладених на нього обов`язків згідно положень ст.321 КПК України.

Сама ж по собі незгода з діями судді у провадженні, чи постановленими суддею процесуальними рішеннями організаційного характеру не є підставою для відводу судді.

Так, у справі №826/14033/17 в ухвалі від 03.07.2019 ВС сформував позицію про те, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, в ході розгляду даного відводу, Судом не встановлено і інших обставин, передбачених статтями 75, 76 КПК, які б унеможливлювали розгляд справи вказаним суддею та викликали необхідність його відводу.

Поряд з цим, слід зазначити, що внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які можуть бути підставою для відводу судді.

Крім того, поряд цим, не встановлено з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в неупередженості судді.

У зв`язку з наведеним суд, не вбачає передумов для відводу судді з підстав наведених у заяві заявника, у порядку ст.75 указаного Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 75, 76, 80, 81, 369-372, 376 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.ч.2,3 ст.307 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде проголошено: 03.12.2024 року о 16 годині 55 хвилин.

Суддя: