Рішення № 124087775, 26.12.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/487/24 2/760/5580/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Прищепи С.С., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На розгляді в Солом`янському районному суді міста Києва перебувала адміністративна справа № 2-а-2362/11 про визнання незаконним дій та зобов`язання здійснити перерахунок з 01.01.2011 та виплату пенсії згідно вимог ст. ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2010 календарний рік за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Постановою суду від 13.05.2011 по справі № 2-а-2362/11 адміністративний позов було задоволено частково, визнано протиправним дії Управління в період з 01.02.2011, щодо розрахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 та зобов`язано управління провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2011 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2010 календарний рік. Відповідно до Постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 13.05.2011 № 2362/11 та копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 1622/4 від 27.05.2011 року ОСОБА_1 було здійснено перерахунок пенсії. 02.01.2014 року до управління надійшла постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012, якою апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Солом`янському районі м. Києва задоволено та постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 13.05.2011 скасовано та ухвалено нову, якою відмовлено в задоволенні позову.

21.03.2014 року справу гр. ОСОБА_1 відпрацьовано та скасовано виконання до Постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 13.05.2011 №2-а-2362/11 з 02.01.2014 року, тобто з моменту надходження Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 № 2а-2362/11.

Розпорядженням управління Пенсійного фонду України Солом`янського району м. Києва від 15.04.2014 року було заведено утримання переплати пенсії по 10 % від розміру щомісячних пенсійних виплат до нового погашення. Згідно рішення від 14.01.2015 року № 3 утримані кошти були повернуті в лютому 2015 року. За результатами перерахунку, який був проведений ОСОБА_1 виникла переплата пенсії в розмірі 3 577,11 грн. за період 02.01.2014 по 31.03.2014. Позивачем було направлено відповідачу листи від 15 квітня 2014 року, 13 березня 2021 року, 29 травня 2023 року із пропозицією сплатити надміру отримані кошти в добровільному порядку, проте сума переплати відповідачем не погашена.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24 червня 2024 року справу прийнято до провадження, розгляд справи вирішено продовжити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається з матеріалів справи, на розгляді в Солом`янському районному суді міста Києва перебувала адміністративна справа № 2-а-2362/11 про визнання незаконним дій та зобов`язання здійснити перерахунок з 01.01.2011 та виплату пенсії згідно вимог ст. ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2010 календарний рік за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Постановою суду від 13.05.2011 по справі № 2-а-2362/11 адміністративний позов було задоволено частково, визнано протиправним дії Управління в період з 01.02.2011, щодо розрахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 та зобов`язано управління провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2011 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2010 календарний рік (а.с. 11).

Відповідно до Постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 13.05.2011 № 2362/11 та копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 1622/4 від 27.05.2011 року ОСОБА_1 було здійснено перерахунок пенсії.

02.01.2014 року до управління надійшла постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012, якою апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Солом`янському районі м. Києва задоволено та постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 13.05.2011 скасовано та ухвалено нову, якою відмовлено в задоволенні позову (а.с. 17).

21.03.2014 року з моменту надходження Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 № 2а-2362/11 скасовано виконання Постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 13.05.2011 №2-а-2362/11 з 02.01.2014 року. Розпорядженням управління Пенсійного фонду України Солом`янського району м. Києва від 15.04.2014 року було заведено утримання переплати пенсії по 10 % від розміру щомісячних пенсійних виплат до нового погашення. Згідно рішення від 14.01.2015 року № 3 утримані кошти були повернуті в лютому 2015 року (а.с. 22).

За результатами перерахунку, який був проведений ОСОБА_1 , виникла переплата пенсії в розмірі 3 577,11 грн. за період 02.01.2014 по 31.03.2014 (а.с. 23).

Позивачем було направлено відповідачу листи від 15 квітня 2014 року, 13 березня 2021 року, 29 травня 2023 року із пропозицією сплатити надміру отримані кошти в добровільному порядку, проте сума переплати відповідачем не погашена (а.с. 24-30).

Згідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Отже, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача ( п.1 ч.1 ст. 1215 ЦК України).

Положення ст. 1215 ЦК України мають застосовуватися з урахуванням ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка є спеціальною нормою.

Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку недобросовісності з боку набувача, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду 06 вересня 2018 року у справі № 354/470/17-ц, від 13 травня 2019 року у справі № 473/1575/17).

Отже, повернення надмірно сплачених сум пенсій можливе шляхом стягнення таких сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, зокрема, у випадку надання ним недостовірних (явно неправильних) даних, тобто у випадку недобросовісної поведінки набувача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року № 404/4822/15-ц).

Пунктом 3 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 21.03.2003 № 6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 25.11.2014 № 25-3, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2014 р. за № 1605/26382) передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).

Тобто, механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через його зловживання.

Крім того, необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини при вирішенні такої категорії справ. Зокрема, у пункті 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Однак позивачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що надмірна виплата пенсії (за твердженням позивача) відбулась внаслідок зловживань з боку відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність визначених законом підстав для задоволення позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів.

Враховуючи, що суд відмовляє в задоволенні позову, відшкодування судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись статтями 15, 16, 1212, 1215 Цивільного кодексу України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів - відмовити.

Повне найменування сторін:

позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16).

відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.В. Верещінська