Ухвала суду № 124086046, 17.12.2024, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1204/21

(2/199/1193/24)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Попружко Д.О.

представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 , представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м.Дніпрі клопотання представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 адвоката Максимова В.А. про призначення посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Швецова Надія Володимирівна, про встановлення факту родинних стосунків, визнання спадкоємцем першої черги та визнання права власності в порядку спадкування за законом, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Швецова Надія Володимирівна, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Швецова Надія Володимирівна, про встановлення факту родинних стосунків, визнання спадкоємцем першої черги та визнання права власності в порядку спадкування за законом, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Швецова Надія Володимирівна, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом на нерухоме майно.

Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 адвокат Максимов В.А. подав до суду клопотання про призначення у справі посмертної судово-медичої молекулярно-генетичної експертизи.

Вказане клопотання обгрунтувано тим, що ОСОБА_3 заявлено позовну вимогу про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно, яке залишилося після смерті її батька - ОСОБА_5 , а саме: на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також на квартиру АДРЕСА_2 . Призначення вказаної експертизи необхідно ОСОБА_3 для встановлення кровної спорідненості між батьком та донькою, оскільки іншим шляхом довести наявність родинних відносин неможливо.

Посилаючись навказані обставинипросив призначитиу справіпосмертну судово-медичнумолекулярно-генетичнуекспертизу на вирішення якої поставити питання, а саме:

-Чи є ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , похований за адресою: АДРЕСА_3 , біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 адвокат Калюжний Д.Ю. надав до суду заперечення на клопотання про призначення посмертної судово-медичої молекулярно-генетичної експертизи, в яких зазначив, що проведення такої експертизи буде протирічити релігійним правилам та може бути розцінена як надруга над могилою, при цьому вказував, що невідомо, за чий рахунок буде здійснена така ексгумація. Крім цього, необхідність отримання дозволу членів сім`ї або близьких родичів на ексгумацію тіла померлого з метою відібрання необхідних біологічних зразків хоч прямо і не передбачено чинним законодавством України, але випливає з системного аналізу норм статті 3 Конституції України, статті 298 ЦК України, статті 6 ЗУ «Про поховання та похоронну справу», у сукупності з положеннями статті 8 Європейської конвенції з прав людини та практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування цієї норми.

Відповідачка (позивачка за зустрічним позовом) ОСОБА_4 є двоюрідною сестрою та спадкоємцем після смерті свого брата, яка не надає дозвіл на проведення ексгумації.

Таким чином, ОСОБА_3 не надала до суду жодних документів про наявність дозволу на ексгумацію від усіх близьких родичів.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні клопотання представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 адвоката Максимов В.А. у зв`язку із тим, що відсутні правові підстави для призначення у даній справі посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи.

У судовому засіданні представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 адвокат Максимов В.А. підтримав клопотання про призначення посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи та просив його задовольнити.

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 адвокат Чернов О.С. у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання про призначення посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлялися в установленому законом порядку.

Ознайомившись із клопотанням представника позивача за первісним позовом, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згіднозі ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідност. 77 ЦПК України- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1, 4, 5ст. 103 ЦПК Українисуд призначає експертизу у справі за сукупності такихумов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальнізнання усфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною)не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу"судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Вирішуючи питання про ексгумацію покійного, суд враховує, що право на фізичну (тілесну) недоторканість є варіантом права на свободу і особисту недоторканість. Це випливає із прав на повагу до гідності людини, яка є невід`ємною ознакою цивілізованого суспільства. Воно є загальновизнаним на міжнародному рівні.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно достатті 28 Конституції України неприпустимо піддавати особу без її згоди медичним науковим чи іншим дослідам. Вище вказані норми Основного Закону відповідають і статті 7 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Статтею 29 Конституції України, Загальною декларацією прав людини (1948 року), Європейською конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року) додатково закріплено право кожного громадянина на свободу і особисту недоторканість.

Згідно з положеннями статті 6 Закону України "Про поховання та похоронну справу", усі громадяни мають право на поховання їхнього тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті. Волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті може бути виражене, зокрема, у: згоді чи незгоді на проведення патолого-анатомічного розтину; згоді чи незгоді на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів. Контроль за виконанням волевиявлення громадян про належне ставлення до їхнього тіла після смерті в частині надання згоди на проведення патолого-анатомічного розтину, згоди чи незгоди на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів здійснюється відповідно до закону. Повнолітня дієздатна фізична особа має право розпорядитися щодо передачі після смерті її тіла чи анатомічних матеріалів науковим або навчальним закладам, закладам охорони здоров`я. Рішення щодо передачі тіла чи анатомічних матеріалів померлого може бути прийнято другим з подружжя або одним з близьких родичів, якщо це не суперечить волевиявленню померлого. Порядок передачі тіла чи анатомічних матеріалів померлого науковим, медичним або навчальним закладам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На думку суду, встановлення кровної спорідненості між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не є предметом вказаного спору, оскільки заява про встановлення батьківства (саме наявності кровного споріднення) була предметом розгляду в іншій справі, яка розглянута 10.03.2021 року П`ятихатським районним судом Дніпропетровської області, по справі ухвалене остаточне рішення, яке набрало законної сили.

Крім цього, поховання ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювалося КП «Ритуальна служба» за рахунок коштів місцевого бюджету, як одинокого громадянина, на підставі замовлення від 24.09.2019 року №6/272, отриманого від КЗ «Дніпровське клінічне об`єднання швидкої медичної допомоги» ДМР.

Відповідно до вимог ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:

1) характер і ступінь ушкодження здоров`я;

2) психічний стан особи;

3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Посмертна судово-медична молекулярно-генетична експертиза не входить до даного переліку, а тому суд виходить із системного аналізу законодавства та внутрішнього переконання.

Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет спору та обраний позивачем спосіб судового захисту, суд вважає, щоклопотання про призначення експертизине підлягає задоволенню у зв`язку з тим, що питання, яке запропоновано представником позивача на вирішення судової експертизи, не стосуються обставин, що мають значення для справи виходячи зі змісту заявлених позовних вимог (підстав та предмету позову).

Керуючись ст.76,77,103,260,263 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 адвоката Максимова В.А. про призначення посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Швецова Надія Володимирівна, про встановлення факту родинних стосунків, визнання спадкоємцем першої черги та визнання права власності в порядку спадкування за законом, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Швецова Надія Володимирівна, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом на нерухоме майно, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремо не оскаржується.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлений 20.12.2024 року.

Суддя Л.Г.Якименко