Рішення № 124085472, 23.12.2024, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1813/24

Провадження №2/148/688/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря ЛиженкоЄ.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

В серпні 2024 позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 29.05.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3709251. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту складає 15000 грн., строк кредиту 360 днів: з 29.05.2023 по 23.05.2024. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 15000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через систему iPay.ua, на підставі укладеного Договору про переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ»

За інформацією в листі ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», відповідно до зазначеного договору № 3709251, було успішно перераховано грошові кошти у сумі 15000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 .

Відповідач, оформлюючи кредитний договір здійснив всі необхідні дії, що визначені розділом 6. «Особливості укладення кредитних договорів зі споживачами в електронній формі через ITC товариства» Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», та уклав кредитний договір.

Відповідно до реквізитів Договору № 3709251 від 29.05.2023, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С590».

За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 3709251 у період з 29.05.2023 по 24.05.2024 включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 90540.37 грн.У зазначений період Відповідачем здійснено оплату на рахунок Первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 3161.78 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 38752.96 грн.

Враховуючи зазначене, станом на 24.05.2024 загальна сума заборгованості Відповідача за Договором № 3709251 від 29.05.2023 року склала: тіло кредиту - 11838,22 грн., заборгованість за процентами - 51787,41 грн., загальною сумою 63625,63 грн.

Первісний кредитор не здійснював нарахування штрафних санкцій за Договором на період, визначений п. 6 Перехідних та прикінцевих положень ЗУ «Про споживче кредитування».

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 24.05.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

На виконання вимог ст.18 ЗУ «Про споживче кредитування» та відповідно до положень п. 1.3 Договору факторингу від 24.05.2024 №24/05/2024, листом № 2910 від 01.07.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» повідомило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» про те, що в особистих кабінетах усіх боржників, права вимоги за кредитними договорами до яких передані Новому кредитору - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», проінформовано про відступлення права грошової вимоги за Договорами та передачу персональних даних ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» із зазначенням банківських реквізитів нового кредитора, а також направлення відповідного текстового повідомлення (SMS - повідомлення) боржникам, згідно реєстру SMS - повідомлень.

Всупереч умовам Договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання.

Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», ані на рахунки первісного кредитора.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" за кредитним договором № 3709251 в розмірі 63625,63грн., з яких: 11838,22 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 51787,41 грн. - сума заборгованості за процентами.

В зв`язку з даними обставинами ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" звернулося до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 вказану вище заборгованість за кредитним договором № 3709251 від 29.05.2023, а також стягнути понесені судові витрати з оплати судового збору та 10000 грн. витрат на правову допомогу.

В судовезасідання представник позивачане з`явився,хоча продату,час тамісце судового засіданняповідомлений належнимчином.Від нього до суду надійшло клопотання, в якому він просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судове засіданн відповідач не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, про причину своєї неявки суд не повідомив, з заявою про відкладення судового засідання не звертався, у встановлений судом строк відзив не подав.

У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України суд розглянув справу на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечив проти такого порядку вирішення спору.

У звязку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено,що 29.05.2023між ТОВ«ЛІНЕУРА Україна»та ОСОБА_1 велектронній форміукладено кредитний договір№3709251про наданнякоштів наумовах споживчогокредиту,про щосвідчить йогокопія (а.с.18 зв.бік-27).Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом С590 та він містить персональні дані відповідача, зокрема, адресу реєстрації/проживання, номер картки платника податків, паспортні дані, номери мобільного телефону, адреси електронної пошти, реквізити поточного рахунку для перерахування коштів, контактні дані третьої особи.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.

Згідно з п.1.2 кредитного договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 15000,00 грн. Строк кредиту становить 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору (а.с. 15 зв.бік). Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Відповідно до п. 1.3.1. договору строк кредиту, а також термін (дата) повернення (виплати) кредиту, встановлені Договором, можуть бути змінені (продовжені) за письмовою згодою сторін, шляхом підписання сторонами додаткового договору до цього договору.

Згідно п.1.4. тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процента ставка становить 2,00 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 1,40 % в день та застосовується на таких умовах: якщо Клієнт до 16.06.2023 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Відповідно до п.1.6 кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 123000,00 грн.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 121650,00 грн.

Згідно з п.2.1 кредитного договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.

Пунктом 3.1 кредитного договору встановлено, що проценти, які нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Відповідно до п.5.1 кредитного договору товариство має право, зокрема: вимагати від клієнта повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших встановлених договором зобов`язань; укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта але з обов`язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.

Підписуючи цей договір, клієнт підтверджує, що: перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація вказана в ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщені на Веб-сайті; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТзОВ «ЛІНЕУРА Україна», розміщені на веб-сайті та затверджені наказом №67-ОД від 14.06.2021, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися; дані, що стосуються його особи (дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, інше), зазначені в преамбулі та реквізитах сторін цього договору є актуальними, правильними та відповідають дійсності. Клієнт погоджується, що наявність помилок та/або неточностей, та/або описок в таких даних, впливають на зобов`язання клієнта, передбачені цим договором; у разі, якщо клієнт перебуває у шлюбі або фактичних шлюбних відносинах, він діє зі згоди іншого з подружжя (п.9.9 кредитного договору).

Відповідно докопії паспортуспоживчого кредитуінформація,яка надаєтьсяспоживачу доукладення договорупро споживчийкредит (а.с.28-29),відповідач бувознайомлений зумовами кредитування,зокрема:тип кредиту,строк кредитування,спосіб тастрок наданнякредиту,тип процентноїставки,загальні витратиза кредитом,реальної процентноїставки,кількість тарозмір платежів,періодичність внесення,загальна вартістькредиту,про щосвідчить йогорозпис назазначеному вищепаспорті споживчогокредиту.Інформація,яка надаєтьсяспоживачу доукладення договорупро споживчийкредит таграфіку платежівдо договорупро наданнякоштів наумовах споживчогокредиту,шляхом накладенняелектронного підпису С590 29.05.2023.

З інформації АТ ПУМБ №КНО-07.8.6/7272БТ від 04.09.2024, наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів від 16.08.2024, вбачається, що в банку на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_1 до рахунку у гривні. В результаті аналізу операцій, здійснених по вказаній карті, за 29.05.2023 виявлено операція по надходженню грошових коштів у сумі 15 000 грн. через сервіс іншого банку (а.с. 95).

Згідно копії листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» Вих. №82-3105 від 31.05.2024 ТОВ "Лінеура Україна" повідомлено, що відповідно до зазначеного договору 29.05.2024 на платіжну карту клієнта НОМЕР_1 успішно перераховано грошові кошти у сумі 15000 грн.(а.с. 15).

Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними у Договорі №3709251від 29.05.2023 в пункті 2.1.

Отже, ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 15000,00 грн.

Натомість, доказів того, що відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів у визначений строк виконав в повному обсязі, матеріали справи не містять.

Згідно розрахункузаборгованості задоговором №3709251від29.05.2023,станом на24.05.2024,сформованим ТОВ"ЛінеураУкраїна",судом встановлено,що відповідачем ОСОБА_1 було здійсненооплату:14.06.2023 0.01грн. тілакредиту,3450грн. процентів;26.06.2023 0.01грн. тілакредиту,3600грн. процентів;09.07.2023-0,01грн. тілакредиту,3900грн.-процентів;28.07.2023 0,01грн. тілакредиту, 5699,99грн. процентів;11.08.2023 255грн. тілакредиту, 4200грн. процентів;28.08.2023 0,01грн. тілакредиту, 5013,29 грн. процентів; 14.09.2023 2906,71грн. тілакредиту, 5013,29грн. процентів; 28.09.2023 0,01грн. тілакредиту, 3314,64грн. процентів; 16.10.2023 0,01 грн. тіла кредиту, 4261,75 грн. процентів. Всього сплачено 3161,78 грн. тіла кредиту, 38752,96 грн. процентів; загальна заборгованість становить 63625,41 грн., з яких: 11838,22 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 51787,41 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 31 зв.бік-138).

Також судом встановлено, що 24.05.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" укладено Договір факторингу № 24/05/2024 (а.с. 62 зв.бік - 66).

Згідно п. 1.1. договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком №1 та є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п.1.2. Договору факторингу, Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається після підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2 та надходження ціни продажу у повному обсязі на рахунок клієнта, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками: Акт прийому-передачі Реєстру Боржників та повна сума ціни продажу , що надійшла на рахунок клієнта - підтверджують факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу клієнт зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер.

Згідно п.3.3 Договору факторингу ціна продажу за Договором становить 1709315,92 грн.

Як вбачається з копійплатіжних інструкцій№ 410, №411, №412, №417, №418, №419 від30.05.2024 ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" перерахованона рахунок ТОВ "Лінеура Україна" кошти в загальному розмірі 1709315,92 грн. в рахунокоплати згідно договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 (а.с. 43-45 зв.бік).

Відповідно до копії акту приймання-передачі Реєстру Боржників до договоруфакторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024,ТОВ "Лінеура Україна" передало,а ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" прийняло Реєстр Боржників кількістю 5647 штук (а.с. 67 зв.бік).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" набуло права грошової вимоги, в тому числі, і до відповідача по кредитному договору № 3709251 в розмірі 63625,41 грн., з яких: 11838,22 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 51787,41 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 70).

Згідно копії листа від 27.05.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» повідомило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» про те, що в особистих кабінетах усіх боржників, в тому числі відповідача ОСОБА_1 , права вимоги за кредитними договорами до яких передані Новому кредитору - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», проінформовано про відступлення права грошової вимоги за Договорами та передачу персональних даних ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», із зазначенням банківських реквізитів нового кредитора, а також направлення відповідного текстового повідомлення (SMS - повідомлення) боржникам, згідно реєстру SMS повідомлень (а.с. 30).

Однак, всупереч умовам договору про надання споживчого кредиту відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», ні на рахунки первісного кредитора.

Отже, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», за договором про надання споживчого кредиту № 3709251 в розмірі 63625,41 грн., з яких: 11838,22 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 51787,41 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Правовідносини, що склалися між сторонами, підлягають врегулюванню наступними законодавчими нормами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно донорм ст.12Закону України«Про електроннукомерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3709251 від 29.05.2024 був підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, чим підтверджено укладання між ним та ТОВ "Лінеура Україна" такого договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт кредитора за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений. Таким чином сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Вказаний Кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема, його адресу, паспортні дані, номер картки платника податків, номера мобільного телефону, адреси електронної пошти, а також номер банківської платіжної картки, на який перераховуватимуться грошові кошти, реквізити якої надано ОСОБА_1 . Також в даному кредитному договорі визначено предмет, порядок та умови надання кредиту.

Крім того, відповідачка ОСОБА_1 визнав як укладення договору, так і наявність боргу, здійснивши оплату 3161,78 грн. - в рахунок погашення тіла кредиту та 38752,96 грн. в рахунок погашення процентів.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 3709251 від 29.05.2024, станом на 24.05.2024 (дату відступлення права вимоги) ОСОБА_1 має заборгованість за даним кредитним договором в розмірі 63625,41 грн., з яких: 11838,22 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 51787,41 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 31 зв.бік-38).

Вказаний розмір заборгованості за кредитним договором відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано.

Відповідно до вказаного розрахунку після відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань щодо заборгованості відповідача за кредитним договором, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.

Суд доходить висновку, що розмір заборгованості за кредитним договором, яку просить стягнути позивач на свою користь, обгрунтовано та доведено, оскільки він обрахований в межах строку кредитування, визначеному в договорі, за відсотковими ставками, погодженими відповідачем та з суми заборгованості, зазначеної у відповідному розрахунку.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 3709251 від 29.05.2024, оскільки не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договору.

Крім того, наявні у справі докази свідчать, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 3709251 від 29.05.2024.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків, що призвело до виникнення у нього перед позивачем заборгованості, яка обґрунтована позивачем та доведена відповідними доказами, а відповідачем на спростування цього належних доказів не надано, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що з відповідача слід стягнути заборгованість на користь позивача в сумі 63625,63 грн., з яких: 11838,22 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 51787,41 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ч.1ст.133ЦПКУкраїни судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно ч. 3ст. 133 ЦПК Українивитрати напрофесійнуправничудопомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Зі змісту ч.ч. 1-3ст. 134 ЦПК Українивбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1-4ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 2ст.141ЦПКУкраїни інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи можна зробити висновок, щоЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Судом встановлено, що на виконання вимогст. 134 ЦПК Українипредставником позивача у позовній заяві зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач сплатив за надання правової допомоги в сумі 10000 грн. (а.с. 2-13).

В матеріалах справи наявна копія ордеру серії АІ № 1665868 від 26.07.2024 (а.с. 27 зв.бік), виданого адвокатом Столітнім М.М. на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" у Тульчинському районному судді Вінницької області.

17.07.2024 між адвокатом Столітнім М.М. та позивачем ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" укладено договір про надання правової допомоги № 17/07-2024, предметом якого є надання адвокатом юридичної допомоги клієнту, в обсязі та умовах, передбачених даним договором. Отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару про що свідчить копія вказаного договору (а.с. 61-62).

26.07.2024між адвокатомСтолітнім М.М. та ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" складенота підписаноакт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 17/07-2024 від 17.07.2024, відповідно до якогоадвокат надав,а клієнтприйняв наступну правову допомогу: зустріч АДВОКАТА та КЛІЄНТА, для надання первинної консультації та аналізу наданих документів -1 год. 1 000,00 грн.; аналіз практики та правових позицій Верховного суду у даних правовідносинах, ознайомлення та аналіз норм чинного законодавства, необхідного для застосування при підготовці позовної заяви 1 год. - 1 000,00 грн.; оформлення додатків до позовної заяви, підготовка та направлення адвокатського запиту 3 год. - 3 000,00 грн.; підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3709251 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , подання позовної заяви до Тульчинського районного суду Вінницької області, підготовка та подання до суду клопотання про витребування доказів 4 год.- 4 000,00грн.; підготовка АДВОКАТА до судових засідань, участь в судових засіданнях за позовною заявою КЛІЄНТА про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3709251 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 1 год. - 1 000,00 грн. Кількість годин - 10, вартість 10000 грн., про що свідчить копія даного звіту (а.с. 38 зв.бік).

Згідно копії рахунку на оплату по замовленню № 3369/26/07 від 26.07.2024 адвокат Столітній М.М. надав ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" наступні послуги: зустріч АДВОКАТА та КЛІЄНТА, для надання первинної консультації та аналізу наданих документів -1 год.- 1 000,00 грн.; аналіз практики та правових позицій Верховного суду у даних правовідносинах, ознайомлення та аналіз норм чинного законодавства, необхідного для застосування при підготовці позовної заяви -1 год.- 1 000,00 грн.; оформлення додатків до позовної заяви, підготовка та направлення адвокатського запиту- 3 год. - 3 000,00 грн.; підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3709251 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , подання позовної заяви до Тульчинський районний суд Вінницької області, підготовка та подання до суду клопотання про витребування доказів- 4 год.- 4 000,00 грн.; підготовка АДВОКАТА до судових засідань, участь в судових засіданнях за позовною заявою КЛІЄНТА про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3709251 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 1 год.1 000,00 грн., разом сума - 10000 грн. (а.с. 31).

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зістаттею 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно дост. 19 вказаного вище Закону N 5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є:- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуєтьсяскладність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час(стаття 30 Закону N 5076-VI).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд у справі № 922/3812/19 висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

В постанові № 908/2702/21 від 12.01.2023 Верховний Суд також зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору не повинен бути не пропорційним до предмета спору. Суд із врахуванням конкретних обставин, зокрема і ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Зважаючи на викладені правові висновки Верховного Суду, суд вправі самостійно з власної ініціативи, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Судом встановлено, що у зв`язку з представництвом позивача, адвокатом Столітнім М.М. зібрано та проведено аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором, складено позовну заяву в даній справі та подано її до суду, підготовано клопотання про витребування доказів.

Однак, зазначена адвокатом Столітнім М.М. сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 гривень, на думку суду, є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи. Так, розгляд справи здійснювався у спрощеному провадженні, зважаючи на те, що справа є незначної складності, участі в судових засіданнях представник позивача не брав. Оцінка дій, що полягали в аналізі прктики Верховного суду, аналіз доказів і документів для подання позовної заяви, складання позовної заяви в даній справі та подання її до суду, вказує на їх невідповідність критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 3 ст. 141 ЦПК України з огляду на те, що такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних та значних затрат часу, обсяг і складність складених процесуальних документів адвокатом не є значними. Складання позовної заяви - 4 години, як зазначено адвокатом, не потребувало значних зусиль, оскільки позовна заява в своїй більшості містить посилання на норми закону, з урахуванням обставин справи, та є шаблонною.

З огляду на викладене, оскільки позов ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" до ОСОБА_2 задоволено, з урахуванням складності справи, часу, витраченого на виконання робіт з надання правничої допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, ціну позову і значення справи для сторін, суд вважає можливим зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути їх з відповідача на користь позивача в розмірі 5000 грн., що, на переконання суду, відповідатиме принципу розумності та співмірності за даних обставин.

Відповідно до вимог ст.141ЦПКУкраїни з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2147,20 грн. (а.с. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст.3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги", ст.207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626,628,629,633,634,639,1046-1050,1054,1055,1077ЦК України,ст.4, 12,13,19,76-81,133, 137, 141,223,247, 263-265,280-282ЦПКУкраїни,суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,проживаючого заадресою: АДРЕСА_1 , на користьТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА", місцезнаходженняякого:вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150,код ЄДРПОУ44559822, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 3709251 від 29.05.2023 в розмірі 63625,63 грн. (шістдесят три тисячі шістсот двадцять п`ять гривень шістдесят три копійки); з яких: 11838,22 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 51787,41 грн. заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьТОВАРИСТВАЗОБМЕЖЕНОЮВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ"ФІНТРАСТУКРАЇНА"судовийзбірвсумі2422,40грн.(двітисячічотиристадвадцятьдвігривнісорок копійок), а також витрати на професійнуправничу допомогу у розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочнерішеннянабираєзаконної сили,якщопротягом строків, встановлених цим Кодексом,неподанізаява пропереглядзаочногорішення абоапеляційнаскарга, або якщо рішення залишеновсиліза результатамиапеляційногорозглядусправи.

Повне рішення складено 26.12.2024.

Суддя Л.А. Штифурко