Рішення № 124082027, 26.12.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/13596/24

РІШЕННЯ

іменем України

26 грудня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (представник - ОСОБА_2 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення №16650 від 24.08.2024 про відмову у задоволенні рапорту про звільнення зі служби, зобов`язання розглянути та задоволити рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі п. п. "г" п. 2 ч. 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з доглядом за інвалідом ІІ групи ОСОБА_2 , що потребує стороннього догляду.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно не звільняє його з військової служби на підставі п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232-XII попри надання позивачем усіх необхідних документів, які підтверджують підстави для звільнення з військової служби.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві військова частина НОМЕР_1 щодо позову заперечує. Зазначає, що до рапорту ОСОБА_1 були долучені документи, які, на думку відповідача, не дають позивачу право на звільнення з військової служби. Вказує на те, що позивач не надав належні докази прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про надання позивачем соціальних послуг з постійного догляду за матір`ю. Також зазначає, що факт потреби у постійному догляді ОСОБА_2 , як особи з інвалідністю, доданими документами належним чином не підтверджений, також не є доведеним факт відсутності інших осіб, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_2 , відтак просить відмовити у задоволенні позову.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Згідно з частинами другою, четвертою статті 2 Закону проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. п. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)

Пунктом 3 ч. 12 ст. 26 Закону передбачено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Згідно з п. 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 №1153/2008 (далі по тексту - Положення № 1153/2008) військовослужбовці, які бажають звільнитись з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Відповідно до п. 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 № 548-XIV, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатись до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника. Пункт 14.10 розділу XIV Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, передбачає, що документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Згідно з пунктом 9 розділу III Порядку №531 розгляд рапорту військовослужбовця у паперовому вигляді всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:

1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов`язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров`я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;

2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.

Відповідно до абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби через необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 №1317, не визначає і не розкриває поняття «постійного догляду». Водночас, поняття «сторонній догляд» не є тотожним поняттю «постійний догляд», адже перше вказує на те, ким надається/здійснюється догляд, а друге - коли/протягом якого часу надається такий догляд. У той же час, «постійний догляд» - це безперервний догляд, який надається особі, що не здатна до самообслуговування, догляд, який надається без будь-якого часового обмеження, тобто постійно.

Відповідно до Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.04.2008 за № 189, при лікувально-профілактичних закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, утворюються ЛКК (пункт 1 розділу III).

За приписами пункту 3 розділу ІІІ цього Порядку до основних завдань ЛКК належить: 1) видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи, відповідно до вимог пункту 4 розділу IV цього Порядку; 2) здійснення направлення хворих на огляд та обстеження до МСЕК для встановлення інвалідності; 3) надання до МСЕК документів хворого, направленого на огляд та обстеження; 4) вжиття заходів щодо перевірки та усунення недоліків у суб`єкта господарювання, що були виявлені Фондом соціального страхування України за результатом перевірки обґрунтованості медичних висновків про тимчасову непрацездатність (у разі звернення керівника суб`єкта господарювання).

Пунктом 4 розділу ІV Порядку передбачено, що ЛКК видає такі документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи: 1) форму рішення для встановлення причинно-наслідкового зв`язку захворювання з умовами праці, відповідно до вимог, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 за №337 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві»; 2) висновки або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною 16-річного віку.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.03.2021 за №407 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я» затверджено Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації №080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі». Згідно з пунктами 2, 3 цієї Інструкції такий висновок надається закладами охорони здоров`я усіх рівнів надання медичної допомоги; висновок заповнюється членами лікарської комісії на підставі заповненої лікарем загальної практики-сімейної медицини форми первинної облікової документації №025/о «Медична карта амбулаторного хворого №__», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.02.2012 за №110, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за № 661/20974.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 у справі №120/1909/23 дійшов висновку, що ЛКК закладу охорони здоров`я мають право приймати/видавати, зокрема:

1) висновок або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною 16-річного віку;

2) висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою № 080-4/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг;

3) висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціального послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою №080-2/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг;

4) висновок щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу за формою бланка, затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 31.07.2013 за № 667.

Наказом Міністерства оборони України від 23.07.2024 №495, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.09.2024 за №1361/42706, внесені зміни до Додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (пункт 12.11 розділу XII). Наказом визначений перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зокрема конкретизовано, що при поданні до звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», подаються у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, документи, що підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами), зокрема, один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 був призваний на військову службу, яку проходить у Військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач звернувся з рапортом на ім`я командира розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 з проханням клопотати перед вищим керівництвом про його звільнення з військової служби на підставі п. п. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-Х.

До рапорту ОСОБА_1 надав такі документи: копію паспорта ОСОБА_1 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , паспорта матері, пенсійного посвідчення матері, довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №938161 від 13.05.2024, висновку ЛКК №534 від 19.06.2024 та довідки, довідки №К-03-23655 від 28.05.2024 про зареєстрованих у житловому приміщення/будинку осіб, свідоцтва про розірвання шлюбу матері та батька, заяву ОСОБА_2 про підтвердження відсутності інших осіб, які могли б її доглядати.

Судом встановлено, що рапорт ОСОБА_1 був розглянутий відповідачем та за результатами розгляду відповідач 24.08.2024 прийняв висновок №16650 про відмову у звільненні позивача з військової служби.

Оцінивши надані позивачем до рапорту документи, відповідач дійшов висновку, що факт наявності у ОСОБА_2 інвалідності ІІ групи не оспорюється, однак факт здійснення догляду за нею саме позивачем доданими документами не підтверджується. Так, заявником не надано підтверджуючих документів, які б свідчили про фактичне здійснення ним такого постійного догляду. Зазначає, що довідка до акту огляду МСЕК не містить інформацію про потребу матері у постійному догляді, крім того, не надано документальне підтвердження відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, на яких законом покладається обов`язок щодо здійснення догляду.

Судом встановлено, що згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААГ№938161 від 13.05.2024 ОСОБА_2 встановлена ІІ група інвалідності безтерміново, причина інвалідності загальне захворювання, визначені протипоказання до важкої фізичної праці.

Згідно з висновком №534 Комунального некомерційного підприємства Центру первинної медичної допомоги Хмельницького району від 19.06.2024 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, ОСОБА_2 рекомендоване отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі. Висновок дійсний до 19.06.2025. Цим висновком також підтверджується те, що ОСОБА_2 була оглянута ЛКК лікарні, їй встановлений діагноз та зазначено, що вона потребує постійного стороннього догляду.

Отже, письмовими доказами підтверджено, що мати позивача є особою з інвалідністю ІІ групи, що потребує постійного стороннього догляду згідно з висновком ЛКК.

Водночас, підлягає доведенню також та обставина, що відсутні інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення особи, яка потребує догляду, або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

До осіб першого та другого ступеня споріднення належать батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені, рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Норми абзацу 12 п. 3 ч. 12 статті 26 Закону №2232-XII не встановлюють, що член сім`ї першого або другого ступеня спорідненості зобов`язаний проживати або бути зареєстрованим спільно із особою, яка потребує постійного догляду.

У той же час те, що позивач зареєстрований з матір`ю за однією адресою і за цією ж адресою не зареєстровані інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, не свідчить про доведеність вказаної вище обставини.

Додану до рапорту заяву ОСОБА_2 про відсутність інших осіб, які можуть здійснювати догляд, суд оцінює критично, адже будь-якими іншими належними доказами ця обставина а також зміст заяви не підтверджуються. Суд звертає увагу на те, що у заяві безпосередньо вказується на те, що нотаріус, засвідчуючи справжність підпису заявниці, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує те, що підпис вчинений певною особою і така особа є дієздатною.

Водночас, суду не надані будь-які інші докази, що мають характер офіційного документа та засвідчують вказану вище обставину, у тому числі але не виключно: відомості або Витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії свідоцтв про смерть, докази наявності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які однак самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я тощо.

Отже, позивачем не підтверджено належними доказами відсутність у його матері інших членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати за нею постійний сторонній догляд або докази того, що такі члени сім`ї першого та другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком МСЕК або ЛКК, як того вимагає Закон №2232-XII.

З огляду на це, розглядаючи рапорт про звільнення з військової служби разом із доданими документами, відповідач дійшов вірного висновку про те, що позивачем не було надано усіх необхідних документів, на підставі яких закон дозволяє звільнити його з військової служби. Оскільки відповідач довів правомірність висновку, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26 грудня 2024 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 ) Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )

Головуючий суддя І.С. Козачок