Рішення № 124080590, 26.12.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 року справа №320/37250/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.2024 №34329-0409, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) згідно податкових декларацій за листопад-грудень 2021 року зобов`язано УДП «Укрінтеравтосервіс» сплатити штраф у сумі 269 660,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з повідомленням-рішенням від 12.07.2024 №34329-0409, оскільки у Головного управління ДПС у Київській області не було правових підстав для проведення камеральної перевірки своєчасності сплати ПДВ згідно з податковими деклараціями за листопад 2021 року (від 20.12.2021 № 9387894893) та грудень 2021 року (від 20.01.2022 № 9422788654), а також для подальшого винесення податкового повідомлення-рішення від 12.07.2024 № 34329/0409 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій до платника податків УДІ «Укрінтеравтосервіс». Це зумовлено тим, що інформація в інформаційних базах контролюючого органу, зокрема в АС «Податковий блок» та/або інтегрованій картці платника (ІКП), є недостовірною. Відповідно, таке податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню судом.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/37250/24 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надійшла заява представника позивача.

Таким чином, недоліки позову усунуті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/37250/24 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

21.10.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки доводи позивача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Так, контролюючий орган встановив, що платник податків не вжив достатніх заходів для своєчасної сплати сум податкового зобов`язання з ПДВ, діючи нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання, так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником у статті 16 Податкового кодексу України. Зазначає, що позивач був обізнаний про обов`язок сплати визначеного податкового зобов`язання, а також про норми Кодексу, які визначають граничні строки сплати узгодженого податкового зобов`язання. З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, відповідач вважає, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2024 № 34329/0409 не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Українське державне підприємство з обслуговування іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» зареєстроване як юридична особа 4 квітня 1994 року (дата запису: 23 березня 2005 року, номер запису: 13341200000000609). УДП «Укрінтеравтосервіс» перебуває на основному податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області (Вишгородська ДПІ).

29 липня 2024 року позивач отримав від Головного управління ДПС у Київській області податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2024 року № 34329/0409, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за затримку на 806 838 календарних днів було нараховано штраф у розмірі 10% від суми 2 696 601,00 грн, що склало 269 660,14 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акта про результати камеральної перевірки щодо порушення строків сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 30 травня 2024 року № 33097/10-36-04-09/21536845.

Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням контролюючого органу, вважаючи його незаконним, необґрунтованим, прийнятим без належних підстав та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент проведення перевірки).

Згідно із п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Як зазначено в Акті перевірки від 30.05.2024 № 33097/10-36-04-09/21536845, податковий орган під час перевірки використовував податкову звітність з податку на додану вартість за листопад 2021 року від 20.12.2021 № 2400413389 та за грудень 2021 року від 20.01.2022 № 9422788654, надану ГУ ДПС у Київській області (Вишгородська ДПІ, м. Вишгород), а також дані АС «Податковий блок» та бази ЄРПН.

У зазначеному акті контролюючий орган вказує, що УДП «Укрінтеравтосервіс» здійснювало несвоєчасну сплату коштів згідно із зазначеними податковими деклараціями, із простроченням від 806 до 838 календарних днів.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, позивач вчасно сплачував заборгованість за податковими деклараціями, вказаними в акті.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та розмірах, встановлених цим Кодексом і законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, за винятком випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно визначає суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається до контролюючого органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Пункт 87.9 статті 87 Податкового кодексу України визначає, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, контролюючий орган зобов`язаний зараховувати кошти, сплачені платником, у рахунок погашення податкового боргу відповідно до черговості його виникнення, незалежно від напряму платежу, визначеного платником. У такому ж порядку здійснюється зарахування коштів, що надійшли у рахунок погашення податкового боргу відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Суд зазначає, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Таким чином відповідач має право змінювати призначення платежів платника виключно за наявності у такого платника непогашеного податкового боргу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що при перевірці акта перевірки щодо наявності у позивача податкового боргу, слід врахувати обставини виникнення податкового боргу в УДП «Укрінтеравтосервіс», починаючи з грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 16.06.2010 № 1000412300/2. Правомірність визначення контролюючим органом грошових зобов`язань за цим податковим повідомленням-рішенням була предметом розгляду в адміністративній справі № 2а-7414/10/1070.

Контролюючий орган, на підставі акта перевірки від 18.01.2010 № 37/23-1/2153685, після адміністративного оскарження прийняв податкове повідомлення-рішення від 16.06.2010 № 1000412300/2, яким УДП «Укрінтеравтосервіс» визначено грошове зобов`язання з ПДВ у розмірі 2 790 363,77 грн, у тому числі:

1 469 580,16 грн за основним платежем,

1 320 783,61 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2011 у справі № 2а-7414/10/1070, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 16.06.2010 № 1000412300/2.

Вищий адміністративний суд України постановою від 10.12.2014 змінив рішення попередніх інстанцій та задовольнив позов частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.06.2010 № 1000412300/2 у частині визначення податкового зобов`язання на суму 2 784 820,19 грн, з яких:

1 465 884,44 грн основний платіж,

1 318 935,75 грн штрафні санкції.

В решті, що стосується суми 5 543,58 грн (3 695,72 грн основний платіж і 1 847,86 грн штрафні санкції), у позові відмовлено.

Нових податкових повідомлень-рішень на суму 5 543,58 грн контролюючим органом відповідно до статті 60 Податкового кодексу України не видавалося.

Крім того рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 у справі № 810/2708/18 податкове повідомлення-рішення від 22.11.2017 № 0000635301, яким було накладено зазначені штрафні санкції, визнано протиправним та скасовано. Під час розгляду цієї справи суд встановив, що висновки Акта перевірки про несвоєчасну сплату позивачем самостійно визначених податкових зобов`язань за серпень 2016 березень 2017 років не підтверджуються. Сума податкового зобов`язання у розмірі 2 784 820,19 грн, скасована судом у 2014 році, не була списана з картки особового рахунку платника, що призвело до зарахування коштів, сплачених позивачем, у рахунок цього зобов`язання.

Доказів, які б свідчили про наявність у позивача іншого податкового боргу, що міг вплинути на черговість зарахування коштів, відповідач не надав.

Також суд звертає увагу на те, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала справа № 320/1341/21. Сторонами у цій справі були: позивач Головне управління ДПС у Київській області та відповідач УДП «Укрінтеравтосервіс».

Предметом позову було стягнення з підприємства податкового боргу з ПДВ у розмірі 12 717 214,00 грн. згідно податкових деклараціяй з ПДВ.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2023 року у задоволенні позову Головного управління ДПС у Київській області відмовлено повністю.

Ухвалюючи судове рішення у цій справі, адміністративний суд встановив такі обставини:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі №320/13188/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022, за позовом Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» до ГУ ДПС у Київській області було визнано протиправним та скасовано рішення № 1 від 13.11.2020 про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків, а також встановлено, що податкові вимоги № 1/553 від 01.07.2010 та № 2/651 від 06.08.2010 відкликані з 10.12.2014 року.

Судом також встановлено, що підприємству «Укрінтеравтосервіс» виставлялися дві податкові вимоги № 1/553 від 01.07.2010 та № 2/651 від 06.08.2010 на підставі податкового повідомлення-рішення № 1000412300/2 від 16.06.2010 на загальну суму 2 790 363,77 грн. Це повідомлення було скасовано судом за результатом розгляду адміністративної справи № 2a-7414/10/1070 в частині визначення податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 2 784 820,19 грн, у зв`язку з чим ці вимоги вважаються відкликаними.

Таким чином обставини щодо відкликання податкових вимог № 1/553 від 01.07.2010 та № 2/651 від 06.08.2010 з 10.12.2014 року не підлягають повторному доказуванню у цій справі. Доказів наявності та направлення чинної податкової вимоги відносно відповідача після 10.12.2014 року на момент звернення до суду представником позивача не подано.

Окрім зазначеного, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 у справі № 810/2708/18, яке набрало законної сили 11.10.2019, за позовом Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» до Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2017 №0000635301, було встановлено, що станом на момент розгляду справи контролюючим органом не було виключено з картки особового рахунку позивача суму 2 784 820,19 грн по податковому повідомленню-рішенню від 16.06.2010 № 1000412300/2, яка була скасована судом.

Також судом встановлено, що доказів внесення змін до картки особового рахунку відповідача позивачем не надано.

У зв`язку з вищезазначеним суд дійшов висновку, що в разі виникнення у відповідача податкового боргу після 10.12.2014 року порядок вжиття контролюючим органом заходів щодо його погашення починається знову, зокрема, з направлення нової податкової вимоги платнику податків. Наявність податкового боргу підтверджується лише надісланою платнику податку податковою вимогою. Тобто вжиттю податковим органом заходів по погашенню податкового боргу, у тому числі звернення з позовом до суду про його стягнення, обов`язково передує направлення платнику податків податкової вимоги.

Крім цього в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала справа № 320/5194/21.

Сторонами у вказаній справі були: позивач УДП «Укрінтеравтосервіс» та відповідач Головне управління ДПС у Київській області. Предметом позову було визнання протиправним та скасування рішення заступника керівника Головного управління ДПС у Київській області М. Огерука про стягнення коштів платника податків з рахунків в погашення податкового боргу № 5/10-36-13-07 від 29.03.2021.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 року адміністративний позов УДП «Укрінтеравтосервіс» задоволено. Визнано протиправним та скасоване рішення керівника ГУ ДПС у Київській області М. Огерука про стягнення коштів платника податків з рахунків в погашення податкового боргу № 5/10-36-13-07 від 29.03.2021.

Ухвалюючи судове рішення у вказаній справі адміністративний суд, зокрема, встановив наступні обставини:

те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року по справі № 320/13188/20 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення заступника керівника ГУ ДПС у Київській області № 1 від 13 листопада 2020 року про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків. Дане рішення набрало законної сили 15.12.2022, у зв?язку з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022, якою апеляційну скаргу ГУ ДПС у Київській області залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року без змін;

ГУ ДПС у Київській області починаючи з 2018 року неодноразово зверталось до Київського окружного адміністративного суду з позовами до УДП «Укрінтеравтосервіс» про стягнення суми податкового боргу (справи № 320/5656/18, № 320/6774/19, 320/12123/20, 320/12912/20, 320/1341/21). Однак, у вказаних справах жодна позовна вимога податкового органу не була задоволена, а у справі № 320/1341/21 взагалі 21.07.2023 прийняте судове рішення про відмову у задоволенні позову;

суми недоїмки по податкових вимогах № 1/553 від 01.07.2010 та № 2/651 від 06.08.2010 року були оскаржені в судовому порядку і скасовані на підставі судових рішень у справі № 2-а-7414/10/1070, а відповідно податкові вимоги є відкликаними;

рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 у справі № 810/2708/18 скасовуючи ППР від 22.11.2017 № 0000635301 було встановлено, що станом на момент розгляду даної справи контролюючим органом не було виключено із картки особового рахунку позивача суму 2784820,19 грн по податковому повідомленні-рішенню від 16.06.2010 № 1000412300/2, яке скасоване судом, а доказів, які б свідчили про наявність у позивача податкового боргу, податковий орган не надав;

згідно з переліком операцій на електронному рахунку в СЕА ПДВ відкритому УДП «Укрінтеравтосервіс» вбачається, що податкова заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) згідно податкових декларацій № 9030984991 від 20.02.2020, № 9057312621 від 19.03.2020, № 9085221601 від 21.04.2020, № 9111236900 від 20.05.2020, № 9140813078 від 19.06.2020, № 9170821518 від 17.07.2020, № 9206313394 від 20.08.2020, № 9236778547 від 18.09.2020, № 9274063278 від 22.10.2020, № 9305636230 від 19.11.2020 станом на 29 березня 2021 року була сплачена (перерахована до бюджету) у розмірі 7 709 761,95 гривень. Залишок боргу по декларації з ПДВ № 9305636230 від 19.11.2020 станом на 29.03.2021 становив 566 556,05 гривень;

податковий орган зобов`язаний був в першу чергу зараховувати платежі, які надходили з електронного рахунку ПДВ на погашення податкового зобов`язання з відповідної декларації з ПДВ, зокрема № 9030984991 від 20.02.2020, № 9057312621 від 19.03.2020, № 9085221601 від 21.04.2020, № 9111236900 від 20.05.2020, № 9140813078 від 19.06.2020, № 9170821518 від 17.07.2020, № 9206313394 від 20.08.2020, № 9236778547 від 18.09.2020, № 9274063278 від 22.10.2020, № 9305636230 від 19.11.2020.

Суд дійшов висновку, що в результаті не виконання судових рішень з боку органів ДПС України з 2010 року, в інтегрованій картці платника УДП «Укрінтеравтосервіс» не відкорегована інформація щодо реальної суми податкового боргу з відповідних податків, неправомірно нарахована пеня та штрафні санкції, інформація щодо суми податкового боргу не відповідає дійсності та ДПС своїми діями, зокрема прийняттям оскаржуваного рішення втручається у діяльність УДП «Укрінтеравтосервіс» і намагається створити перешкоди для нормального функціонування підприємства.

Встановлені обставини зазначеними вище рішеннями судів є преюдиціальними при розгляді даної справи по суті.

Враховуючи вищезазначене суд погоджується з доводами позивача про те, що у Головного управління ДПС у Київській області не було правових підстав для проведення камеральної перевірки своєчасності сплати ПДВ згідно з податковими деклараціями за листопад 2021 року (від 20.12.2021 № 9387894893) та грудень 2021 року (від 20.01.2022 № 9422788654), а також для подальшого винесення податкового повідомлення-рішення від 12.07.2024 № 34329/0409 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій до платника податків УДІ «Укрінтеравтосервіс».

Суд акцентує увагу, що у випадку незаконності перевірки, прийнятий за результатами такої перевірки акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Таким чином суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 12.07.2024 №34329-0409 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 4044,90 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.2024 №34329-0409, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) згідно податкових декларацій за листопад-грудень 2021 року зобов`язано УДП «Укрінтеравтосервіс» сплатити штраф у сумі 269660,14 грн.

Стягнути судові витрати (судовий збір) у розмірі 4044,90 грн. користь Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» (вул. Київська, будинок 50, с. Новосілки, Вишгородський район, Київська область, 07362, РНОКПП 2153684) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (вул. Святослава Хороброго, 5а, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 44096797).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.