Рішення № 124078865, 10.12.2024, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/16132/24

Провадження № 2/521/6661/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2024 року Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Пучкова Ірина Анатоліївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом до Одеської міськоїради,третя особа Приватнийнотаріус Одеськогоміського нотаріальногоокругу ПучковаІрина Анатоліївнапро визначеннядодаткового строкудля поданнязаяви проприйняття спадщинита просить суд визначити визначити ОСОБА_1 додатковий строк, тривалістю в три місяці, з дня набрання рішенням законної сили, для подання нею заяви до нотаріальної контори (нотаріуса) про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Санкт-Петербург, Російська Федерація.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на те, що вона є донькою нині покійного ОСОБА_2 . У лютому 1973 року сім?я у складі позивача, її батьків та її бабусі в?їхали, як квартиронаймачі, до квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Ордеру № 139 від 05.02.1973, виданого Виконавчим комітетом Київської районної ради депутатів трудящих. «18» липня 1986 року позивач уклала шлюб із ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 18.07.1986р., змінила прізвище на -« ОСОБА_4 ». Позивач постійно проживає разом із сім?єю у м. Одесі.

«03» січня 1994 року органом приватизації Управління житлово-комунального господарства було видано розпорядження №29895 про передачу у спільну сумісну власність ОСОБА_5 та ОСОБА_2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 47, 6 кв.м. На підставі вказаного розпорядження було видано Свідоцтво про право власності на житло від 03.01.1994р., зроблено запис у реєстровій книзі за № 3-3522.

У 1996 році ОСОБА_2 та ОСОБА_5 переїхали на постійне місце проживання до російської федерації та прийняли російське громадянство. « ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , актова запис № 300. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси № 2-5006/10 від 17.06.2010р. за ОСОБА_1 було визнано право власності на частки квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 . Право власності позивача було зареєстроване в КП «ОМБТІ та РОН», що підтверджується витягом № 29259071 від 11.03.2011р. та, відповідно, виготовлено технічний паспорт на квартиру № 756пр-172-9 від 08.02.2011р..

Позивачка та її батько підтримували стосунки довготривалий час, водночас несистематично, допоки 24 лютого 2022 року згідно Указу Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на території України було введено воєнний стан.

«04» червня 2024 року після відвідування органів РАЦС м. Санкт-Петербург доньці позивача було видано повторно свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 та повідомлено, що « ІНФОРМАЦІЯ_2 помер також її дідусь - ОСОБА_2 , про що також було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 04.06.2024р.. Після отримання позивачем всіх документів щодо смерті свого батька, позивач «18» вересня 2024 року звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пучкової Ірини Анатоліївни із заявою про прийняття спадщини після померлого батька - ОСОБА_2 . Однак відповідно до листа-повідомлення № 168/01-16 від 18.09.2024р. позивача було повідомлено, що оскільки нею був пропущений строк у шість місяців для прийняття спадщини, їй необхідно звернутись із відповідною заявою до суду для призначення їй додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини. Відповідні обставини слугували причиною звернення до суду з відповідним позовом.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, просить розглянути справу у відсутності представника позивача, про що надала письмове клопотання.

Представник відповідача та третьої особи в призначене судове засідання не з`явилися, повідомлялися заздалегідь належним чином, причини неявки суду не повідомляли.

Згідно ст. 280 ч.1 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 (надалі - позивач) є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим Красносільським РАЦС м. Ленінград. (а.с.19)

У лютому 1973 року сім?я у складі позивача, її батьків та її бабусі в?їхали, як квартиронаймачі, до квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Ордеру № 139 від 05.02.1973р., виданого Виконавчим комітетом Київської районної ради депутатів трудящих. (а.с.21)

«18» липня 1986 року позивач уклала шлюб із ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 18.07.1986р., змінила прізвище на -« ОСОБА_4 ». Позивач постійно проживає разом із сім?єю у м. Одесі.(а.с.20)

«03» січня 1994 року органом приватизації Управління житлово-комунального господарства було видано розпорядження №29895 про передачу у спільну сумісну власність ОСОБА_5 та ОСОБА_2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 47, 6 кв.м. На підставі вказаного розпорядження було видано Свідоцтво про право власності на житло від 03.01.1994р., зроблено запис у реєстровій книзі за № 3-3522. (а.с. 22-23,24)

Встановлено, що ОСОБА_2 мав російське громадянство, що підтверджується паспортом громадянина російської федерації № НОМЕР_6 від 21.03.2002р., виданим на ім?я ОСОБА_2 . (а.с. 38-41,42-43)

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси № 2-5006/10 від 17.06.2010р. за ОСОБА_1 було визнано право власності на частки квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с.25-26)

Право власності позивача було зареєстроване в КП «ОМБТІ та РОН», що підтверджується Витягом № 29259071 від 11.03.2011р. та, відповідно, виготовлено технічний паспорт на квартиру № 756пр-172-9 від 08.02.2011р.. (а.с.27)

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 04.06.2024 року вбачається, що «04» ІНФОРМАЦІЯ_2 помер - ОСОБА_2 . (а.с.34-35)

Після отримання позивачем всіх документів щодо смерті свого батька, вона 18 вересня 2024 року звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пучкової Ірини Анатоліївни із заявою про прийняття спадщини після померлого батька - ОСОБА_2 , однак відповідно до листа-повідомлення № 168/01-16 від 18.09.2024р. позивача було повідомлено, що оскільки нею був пропущений строк у шість місяців для прийняття спадщини, їй необхідно звернутись із відповідною заявою до суду для призначення їй додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини. (а.с.12)

При цьому позивач зазначає, що із-за повномасштабної агресії російської федерації проти України і введенням, в зв?язку з цим, в Україні воєнного стану, із урахуванням того, що спадкодавець є громадянином російської федерації, що стало об?єктивними, непереборними і істотними труднощами для Позивачки, як для спадкоємиці, по-перше щодо отримання документів, що підтверджують факт смерті батька, по-друге на вчинення дій щодо подання заяви до нотаріальної контори, саме в строк до 6 місяців з дня відкриття спадщини після його смерті.

Відповідно дост. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1268, ст.1269 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст.1270ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 3 ст.1272вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1272ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд наголошує, що прийняття спадщини є вольовою дією спадкоємця, за виключенням тих випадків, коли спадщина вважається прийнятою спадкоємцем в силу прямої вказівки закону та за умови, що він не відмовився від її прийняття.

Право на прийняття спадщини є строковим, а перебіг цього строку починається з часу відкриття спадщини й спливає через шість місяців. Впродовж цього строку, спадкоємець має право прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття. Якщо він не вчиняє жодної із цих дій, закон визнає його таким, що спадщину не прийняв, тобто не набув відповідних прав та обов`язків спадкодавця.

Проте, законодавець допускає можливість існування таких обставин, які перешкоджають волевиявленню спадкоємця на прийняття спадщини у відведений для цього законом строк. За таких обставин не вчинення спадкоємцем дій направлених на набуття спадщини знаходяться поза його волею.

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон надає йому можливість за домовленістю із спадкоємцями, які прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини поза межами шестимісячного строку і не залежно від поважності причин та тривалості пропуску такого строку,

Якщо ж така згода відсутня, він має право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви, але при цьому зобов`язаний довести поважність причин пропуску строку.

Відповідно ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

При цьому поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця саме на вчинення дій із прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, 23.08.2017 року у справі №6-1320цс17.

Досліджуючи поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що в даному випадку позивач вчасно не звернулася до нотаріальної контори за прийняттям спадщини в зв`язку з об`єктивними, істотними труднощами для неї.

Таким чином, оскільки позивач строк для прийняття спадщини пропустила з поважних причин, позов підлягає задоволенню і визначенням позивачу строку для подання заяви про прийняття спадщини протягом трьох місяців з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 ЦПК України, ст.ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Пучкова Ірина Анатоліївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт серії НОМЕР_8 , виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 04.04.2005 року) додатковий строк, тривалістю в три місяці, з дня набрання рішенням законної сили, для подання нею заяви до нотаріальної контори (нотаріуса) про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Санкт-Петербург, Російська Федерація.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 20 грудня 2024 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН