Постанова № 12407670, 22.11.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.11.2010 р.           справа №22/26д/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.

суддівДіброви Г.І., Новікової Р.Г.

від позивача:Гостіщева І.В. –за довіреністю 19/1-1-1759/Рб від 16.08.2010р. від відповідача:Єрьомич В.М. за довіреністю №12 від 08.11.2010р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуКомунального підприємства «Водоканал»Мелітопольської міської ради Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від15.09.2010 року

у справі№ 22/26д/10 (суддя Ярешко О.В.)

за позовомУправління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області

до відповідача Комунального підприємства «Водоканал»Мелітопольської міської ради Запорізької області прозобов»язання укласти договір на охорону об»єктів №15-2589

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 році Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Комунального підприємства «Водоканал»Мелітопольської міської ради Запорізької області про зобов»язання укласти договір на охорону об»єктів №15-2589.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.09.10р. позовні вимоги Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області задоволені та зобов»язано відповідача укласти договір на охорону об»єктів №15-2589.

Відповідач, Комунальне підприємство «Водоканал»Мелітопольської міської ради Запорізької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд, з урахуванням уточнень, наданих в судовому засіданні, рішення господарського суду Запорізької області від 15.09.10 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач, Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області, надав відзив на апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду від 15.09.2010р. залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Заслухавши доводи сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства України і підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення по справі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №589 від 14.06.2010р. Мелітопольським міжрайонним відділом ДСО УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області було направлено КП “Водоканал” Мелітопольської міської ради проект договору №15-2589 на охорону об’єкта, зазначеного у дислокації (додаток 1 до договору) з додатками: 1 “Дислокація “Об’єкта”, 1 “Розрахунок вартості охорони”, 3 “Протокол узгодження договірної ціни”.

Предметом договору є об»єкт, який розташований за адресою: м. Мелітополь, вул. Луначарського, 100.

Направлення проекту договору було обумовлено проведеним співробітниками Мелітопольського міжрайонного відділу ДСО УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області, 09.06.2010р. обстеженням насосних станцій м. Мелітополя та НВС №5, розташованої у с. Новопилипівка Мелітопольського району.

          У відповіді №816 від 23.06.2010р. на вищезазначений лист, відповідач зазначив, що КП “Водоканал” перебуває у важкому фінансовому становищі і не має джерел покриття витрат для оплати вартості охоронних послуг, тому запропонував розглянути питання укладення договору після вирішення на державному рівні питання про відшкодування комунальним підприємствам різниці між собівартістю води та чинними тарифами.

Враховуючи приписи п. 3 постанови Кабінету Міністрів від 10.08.1993р.№615 «Про заходи щодо вдосконалення охорони об»єктів державної та інших форм власності», якою затверджено Положення «Про державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ», позивач звернувся до господарського суду з позовом до Комунального підприємства «Водоканал»Мелітопольської міської ради Запорізької області про зобов»язання укласти договір на охорону об»єктів №15-2589.

Постанова Кабінету Міністрів від 10.08.1993р. №615 «Про заходи щодо вдосконалення охорони об»єктів державної та інших форм власності»була прийнята з метою вдосконалення охорони об’єктів державної та інших форм власності на базі підрозділів охорони при органах внутрішніх справ утворено Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ та затвердження відповідного Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ ( далі по тексту –Положення).

Згідно з п.1 цього Положення Державна служба охорони є підпорядкованою Міністру внутрішніх справ єдиною централізованою системою, очолюваною Департаментом Державної служби охорони при міністерстві внутрішніх справ, яка складається з управлінь, відділів Державної служби охорони при головних управліннях МВС в Автономній республіці Крим, м.Києві та Київській області, управліннях МВС в областях та м.Севастополі та підпорядкованих їм підрозділів охорони: міських районних, міжрайонних відділів, відділень, підрозділів воєнізованої охорони та охоронних підрозділів (цивільна охорона).

          Державна служба охорони створена для здійснення заходів щодо охорони нерухомих об’єктів та іншого майна на договірних засадах в порядку, встановленому законом.

Наказом начальника Департаменту Державної служби охорони при МВС України №182 від 29.08.2008р. Управління Державної служби охорони при УМВС в Запорізькій області перейменовано в Управління Державної служби охорони при ГУМВС в Запорізькій області.

          В пункті 3 Положення зазначено, що одним з основних завдань Державної служби охорони є здійснення за договорами заходів щодо охорони особливо важливих об’єктів згідно з переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з Переліком, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993р. №615, до об’єктів, що підлягають обов’язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ за договорами, відносяться, зокрема, об’єкти водопостачання населених пунктів з резервуарами питної води.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції неправомірно задовольнив позовні вимоги позивача, виходячи з наступного.

Статтею 627 Цивільного кодексу встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Загальний порядок укладення господарських договорів передбачений ст.ст. 179-181 Господарського кодексу України.

При цьому, ч. 3, 7 ст.179 Господарського кодексу України встановлено, що укладання господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання, чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 187 Господарського кодексу України спори встановлено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відповідно до ст. 4 Господарського процессуального кодексу України, господарський суд вирішує спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнородних договорів, згода на обов»язковість яких надана Верховною радою України.

Частиною 5 ст. 4 Господарського процессуального кодексу України встановлено, що господарський суд вирішує господарські спори у сфері державних закупівель з урахуванням особливостей, визначених законом України «Про здійснення державних закупівель».

Пунктами 1, 2 Указу Президента України № 493/92 від 03.10.1992р. «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» із змінами встановлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації, а державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснюють Міністерство юстиції України.

В основу судового рішення господарським судом було покладено лист Міністерства економіки України №3303-27/1150 від 08.12.2008р. «Щодо застосування Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №921 від 17.10.2008р.», який не є нормативно-правовим актом, що має юридичну силу, а має лише рекомендаційний характер.

Крім того, даний лист на момент прийняття рішення, втратив чинність на підставі листа Міністерства економіки №3303-25/8294-07 від 26.08.2010р. «Щодо визнання роз»яснень мінекономіки, як таких, що не можуть застосовуватися», а також на підставі Постанови КМУ №666 від 28.07.2010р. «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», Постанова КМУ №921 від 17.10.2008р. «Про затвердження Положення про закупівлію товарів, робіт і послуг за державні кошти»також втратила чинність, в зв»язку з набранням чинності Закону України «Про здійснення державних закупівель»(набрав чинність з 30.06.2010р., введений в дію з 30.07.2010р.).

Отже, посилання господарського суду в якості обгрунтованості позовних вимог на лист Міністерства економіки України №3303-27/1150 від 08.12.2008р. є невірним та незаконним.

Водночас, на момент звернення позивача до відповідача з пропозицією укласти договір на охорону діяло Положення «Про закупівлію товарів, робіт і послуг за державні кошти», яким врегульований механізм здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.

В даному випадку, відповідно до статуту, Комунальне підприємство «Водоканал»Мелітопольської міської ради Запорізької області є комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області та яке підпорядковується в своїй діяльності мелітопольському виконавчому комітету та фінансується з місцевого бюджету.

Згідно ст.1 Закону України «Про здійснення державних закупівель»державні кошти –це, зокрема кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Отже, чинним законодавством України чітко встановлений порядок укладення договорів з закупівлі послуг з охорони за державні кошти, метою якого є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів та який не був дотриманий сторонами.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог суд апеляційної інстанції виходить з того, що позивач в обґрунтування позовних вимог посилається лише на п. 3 постанови КМУ №615 від 10.08.1993р., нормами якої лише встановлено завдання державної служби охорони по здійсненню за договорами заходів щодо охорони особливо важливих об»єктів згідно з переліком. Але, дана постанова не містить прямої вказівки (імперативної норми) укладення суб»єктом господарювання (КП «Водоканал»Мелітопольської міської ради Запорізької області) даного договору в обов»язковому порядку.

Таким чином, позивач не довів, що в даному випадку договір охорони даних об»єктів повинен був укладений в загальному порядку без додержання процедури, встановленої чинним законодавством України. Тому, позивач передчасно звернувся до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог та неправильно застосував норми матеріального права, визнав доведеними обставини, що мають значення для справи, які не доведені належним чином, що є підставою згідно приписів ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення суду.

Тому, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи та судом порушені і неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права України, тому рішення господарського суду Запорізької області від 15.09.2010 року у справі № 22/26д/10 підлягає скасуванню, апеляційна скарга –задоволенню, а у позовних вимогах про зобов»язання укласти договір на охорону об»єктів №15-2589 - слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання позову та по апеляційній скарзі покладаються на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водоканал»Мелітопольської міської ради Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 15.09.2010 року у справі №22/26д/10 задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.09.2010 року у справі № 22/26д/10 скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області до Комунального підприємства «Водоканал»Мелітопольської міської ради Запорізької області про зобов»язання укласти договір на охорону об»єктів №15-2589.

Стягнути з Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 15, ЗКПО 08596891, р/р № 26002130504126 в ЗФ АТ «Брокбізнесбанк», МФО 373254) на користь Комунального підприємства «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 100, ЗКПО 03327090, р/р №26001434136 у ЗОД «Райффайзен банк Аваль», МФО 313827) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 42,50грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                             Л.Ф. Чернота                    

Судді                                                                                                     Г.І. Діброва

                                                                                           Р.Г. Новікова

Надр.5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –ДАГС;

5–ГС Запоріз. обл.