Рішення № 124075037, 11.12.2024, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/2487/21

Провадження №: 2/332/508/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді: Сінєльніка Р.В.

при секретарі: Васильченко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Концерну «Міськітеплові мережі»(місцезнаходження:м.Запоріжжябульвар Гвардійський ,137)до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

29.06.2021 року Концерн «Міські теплові мережі» звернувся досуду звищезазначеним позовом простягнення заборгованості закомунальні послуги зцентралізованого опаленнята постачання гарячої води у період з 01.08.2016р.по 01.06.2021р.та зазначив,що надав послугиз централізованогоопалення тапостачання гарячоїводи заадресою: АДРЕСА_1 , де мешкає відповідач. В зв`язкуз тим,що відповідачсплачує занадані послугине вповному обсязі,за вказанийперіод виникла заборгованість в розмірі 27730,24 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, та судові витрати в розмірі 2270,00 грн. судового збору(а.с.1-6).

Ухвалою від 27.07.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження (а.с. 17).

22.11.2021 року Заводським районним судом м.Запоріжжя по даній справі ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог(а.с. 25-27).

Не погоджуючись з зазначеним рішенням відповідач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Зінченка М.В. 25.09.2023 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення від 22.11.2021 (а.с. 43-52).

Ухвалою суду від 01.11.2023 року заочне рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2021р. по цивільній справі за позовомконцерну «Міськітеплові мережі»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасовано, справу призначено до судового розгляду (а.с. 74).

13.11.2023 року представником відповідача адвокатом Зінченко М.В. подано відзив на позов. Посилаючись на те що позивачем надано необгрунтований розрахунок забогованості , відсутність між сторонами договірних відносин, не проживання відповідача тривалий час за адресою надання послуг, пропущення позивачем строку позовної давності за вимогами , які виникли з серпня 2016 по лютий 2017 року включно, просив застосувати позовну давність за вищевказаний період на загальну суму 4826,30 грн., відмовити Концерну «МТМ» у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у період з 01.03.2017по 01.06.2021 року, у розмірі 22926,44 грн. та судового збору у розмірі 2270,00 грн. (а.с. 81-91).

11.12.2024 року представником позивача Шикун В.О. подано додаткові письмові пояснення у справі , згідно яких у період з 01.08.2016 по 01.06.2021 позивач направляв на адресу відповідача рахунки на оплату. Плата за надані послуги, відповідно до п. 20 Правил , вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів(норм ) споживання на підставі платіжного документа . Нарахування за послугу з ценалізованого опалення здійснюється по опалювальній площі квартири, нарахування з централізованого постачання гарячої води здійснюються згідно показників квартирного лічильника або за встановленими нормами споживання ( в разі відсутності лічильника) , всі нархування за вказані послуги , надані позивачем , є неподільними. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача , користуються нарівні зі споживачем усіма ЖКП та несуть солідарну відповідальність, за зобов`язаннями з оплати ЖКП . Споживач має право на зменшення розміру плати за послуги у разі тимчасової відсутності , на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його відсутність. Відповідач не звертався до Позивача з питання своєї відсутності за місцем реєстрації, підтверджуючих документів про даний факт не надавав.Строки позовної давності при зверненні з даним позовом до судду вважають не пропущеними. Зазначають , що при зверненні до суду ними було враховано прожовження строків позовної давності на період дії карантину , переривання строків позовної давності , оскільки відповідачем були здійснені оплати .

Сторони в судове засідання не з`явились. Представником позивача в додаткових письмовиих поясненнях від 10.12.2024 року зазначено про розгляд справи за її відсутності, просить позов задовольнити(а.с. 149).

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином . Представником позивача -адвокатом Зінченко М.В. надано відзив на позовну заяву , у якому просив застосувати строки позовної давності , відмовити концерну «МТМ» у задоволенні позовних вимог (а.с. 90).

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

В судовому засіданні було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Концерн «Міські теплові мережі» діє на підставі статуту. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла , а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій , її збут та інше.

Правовідносини між Позивачем та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюютьсяЦивільним кодексом України,Законом України «Про житлово-комунальні послуги»,Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженимиПостановою Кабінету Міністрів України, від 21.07.2005 року № 630тавід 21 серпня 2019 р., № 830, Положенням проМіністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року, № 315про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України.

Концерн «Міські теплові мережі» по відношенню до відповідачів, як споживачів послуг, являється виконавцем житлово-комунальних послуг , а саме з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та з постачання теплової енергії .

Обов`язок споживача сплачувати за житлово-комунальні послуги закріплений у Житловому Кодексі УРСР ( ст. ст. 64, 67, 68).

Стаття 526 ЦК Українивизначає, що зобов`язання, підстави виникнення яких були передбачені вст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином згідно умов договору, вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - згідно звичаям ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.

Пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженихПостановою КМУ від 21.07.2005 р. за № 630(надалі-Правила) зазначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим місяцем.

Правилами таЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 рокупередбачено, що надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення здійснюється на підставі укладеного між Виконавцем та Споживачем відповідного договору.

Пунктом 8 Правил встановлюється, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно зіст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»(надалі - Закону) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.

Відповідно до п.1 ч.3ст. 20 Законуспоживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно до п. 5 ч. 3ст. 20 Законуспоживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (Постанова Верховного суду України від 30.10.2013 р. по справі 6-59цс13).

З 1 травня 2019 року в повному обсязі введено в діюЗакон України від 09.11.2017 N 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги»(далі - Закон), якимЗакон України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги»визнано таким, що втратив чинність.

Предметом регулювання згідноЗакону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189(далі - Закон № 2189) є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Закономвизначено, зокрема нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникатимуть у процесі надання та споживання цих послуг, передбачено різні моделі договірних відносин у сфері комунальних послуг, а також визначено особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку.

За приписами п. 5 ч. 1ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зіст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Частина 2ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначає обов`язки індивідуального споживача, серед яких в т.ч.: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом (п. 1); оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5); дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об`єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг (п. 8).

Відповідно достатті 12 Законунадання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено,що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою КМУ №1022 від 08.09.2021 рокувнесено зміни до Постанови Кабінету міністрів Про затвердження правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії № 830 від 21.08.2019 року, у тому числі, щодо публічних договорів приєднання.

Відповідно до ч.5.ст.13 Закону, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

02.10.2021 на офіційному веб-сайті Концерну «Міські теплові мережі» опубліковано типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 Договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей633,634,641,642 Цивільного кодексу України.

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну «Міські теплові мережі».

З 01.11.2021 року між Позивачем та Відповідачем був укладений Типовий індивідуальний договір про надання послуги з теплової енергії та гарячої води (згідно п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону. Вказаний договір приєднання розміщений на офіційному сайті Концерну «МТМ»).

Таким чином, Концерн «Міські теплові мережі у період з 01.08.2016р.по 01.06.2021р.надав послугиз централізованогоопалення тапостачання гарячоїводи заадресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрований відповідач. Згідно довідки концерну «МТМ» за адресою надання послуг відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , власник(квартиронаймач, споживач) ОСОБА_1 . Загальна сума оплат 22,50 грн. Сума боргу за вказаний період становить 27730,24 грн.(а.с. 7).

Згідно пункту 31 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою КМУ, від 21 серпня 2019 р. № 830 (далі Правила № 830) вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.

У разі зміни (коригування) тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію та не потребує внесення сторонами додаткових змін до договору.

Частиною 1 статті 9 Закону № 2189 Споживач здійснює оплату за спожиті житлово- комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно пункту 35 Правил № 830 розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №23 затверджено Вимоги до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Відповідно до визначення наведеного у п. З вимог, абонентський номер споживача - номер споживача, визначений договором про надання відповідної комунальної послуги, який дає змогу ідентифікувати його виконавцю комунальної послуги або уповноваженій особі. Номер договору і абонентський номер споживача відповідно є одним і тим же числом та дає змогу ідентифікувати споживача. Вимог щодо присвоєння чи алгоритму встановлення певного номеру законодавством не передбачено.

Нормами Розділу І Методики №315 визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.

Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу ІІІ Методики.

Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.

У разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащена вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласників будівлі/будинку розподіл може здійснюватися окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.

Розділом ІІ Методики передбачені базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг.

Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.

Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та(у випадку наявності таких приміщень у будинку/будівлі) сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Відповідно до статей525,526,530 Цивільного кодексу Українисуб`єкти та інші учасники повинні виконувати належним чином відповідно дозакону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбаченихзаконом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу Українипередбачено, що боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положеньст. 629 Цивільного кодексу Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Що стосується не проживання відповідача ОСОБА_1 за зареєстрованою адресою проживання суд зазначає наступне.

Реєстрація ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_1 підтверджується довідкою УДРФО Департамента реєстраційних послуг №1555_04-47 від 06.07.2021 року. Згідно зазначеної довідки ОСОБА_1 зареєстрований за вказаною адресою з 24.09.1998 року по теперішній час. ( а.с. 16).

Надана представником відповідача- адвокатом Зінченко М.В. копія витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягненняособи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», який свідчить про фактичне не проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 з 2017 по 17.01.2019 року (а.с. 99) не оспорює фактичної реєстрації відповідача ОСОБА_1 за адресою надання послуг.

Пунктом 29 «Правил надання послуг з централізованого опалення , постачання гарячої аводи і водовідведення» передбачено , що споживач має право на зменшення розміру плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання)".

Рішенням Запорізької міської ради №142 від 24.03.2017р. та № 329„Про порядок зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї" затверджено порядок зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї за місцем реєстрації: у разі відсутності споживача та не відключення від послуг централізованого постачання холодної та/або гарячої води, централізованого водовідведення, не опломбування запірних вентилів на вводі в квартиру та відсутності приладів обліку, здійснювати нарахування за послуги згідно зі встановленою нормою використання води з розрахунку на одного мешканця. При несвоєчасному зверненні споживач(чів) до виконавця послуг з питання оформлення перерахунку за спожиті послуги останній уточнює та вносить зміни до особових рахунків спочатку поточного кварталу. За попередній період перерахунки не проводяться.Термін дії довідок, зазначених у цьому Порядку складає 90 днів, з дати видачі. При несвоєчасному зверненні споживача до виконавця послуг з питання оформлення перерахунку за спожиті послуги останній уточнює та вносить зміни до особових рахунків .

Однак, суду не було надано доказів того, що споживач ОСОБА_1 звертався до Концерну «МТМ» із заявою та підтверджуючими документами про його відсутність за місцем реєстрації.

Щодо позовної давності суд зазначає наступне.

Представником відповідача було заявлено про застосування позовної давності за вимогами , які виникли з серпня 2016 по лютий 2017 року включно.

Згідно з положеннями статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України визначено, щозагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Письмового договору про збільшення строку позовної давності між сторонами не укладалось, а тому до спірних правовідносин належить застосовувати загальний трирічний строк позовної давності.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. 252-255 ЦК України. Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тобто, новий строк позовної давності (після його переривання) починає свій перебіг наступного дня після пред`явлення позову.

При цьомупочаток перебігупозовної давностіпов`язується нестільки зістроком дії(припиненнядії договору,як зпевними моментами(фактами),які свідчатьпро порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась Позивачем щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).

Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-н).

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил).

З огляду на те, що між Позивачем та Відповідачами склалися фактичні договірні відносини, тобто не визначений інший, ніж встановлений у пункті 18 Правил надання послуг з централізованого опалення , постачання холодної та гарячої води і водовідведення термін внесення платежів, саме з 21 числа кожного місяця, наступного за тим, в якому були надані відповідні послуги, починається прострочення оплати цих послуг, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожним місячним платежем.

Аналогічний висновок зроблено в Постанові Запорізького апеляційного суду по справі№336/4353/20 від 16.12.2020 року.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормами чинного законодавства на Виконавця покладено перелік вимог і зобов`язань щодо надання комунальних послуг, а саме: забезпечення своєчасності надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг, так і з боку Споживача є доцільним належне виконання зобов`язань, а саме оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами. встановленими відповідно до законодавства.

Крім того, пунктом 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19), строки, зазначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто строк , позовної давності за вимогою про стягнення з Відповідача заборгованості в силу пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину. Вказаний закон набрав чинності з 02 квітня 2020 року.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19 , спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено на всій території України карантин з 12.03.2020 р.,який неодноразово продовжувався .

З позовом до суду Концерн «МТМ» звернувся 29.06.2021 р. Строк позовної давності продовжено з дня набрання чинності змін у Розділі «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо продовження строку позовної давності, з 02.04.2020 р.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 ЦК України). В даному випадку перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Отже, до вимог Концерну «МТМ», строк позовної давності до яких не сплив на час початку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, тобто станом на березень 2020 року, не можуть бути застосовані наслідки пропуску строку позовної давності.

За ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що Позивач пропустив строк позовної давності за вимогами, які виникли з серпня 2016 по лютий 2017 року включно, тому у задоволенні позовних вимог за вказааний період слід відмовити у зв`язку із пропуском позивачем строку позовної давності.

Так , згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості загальний розмір заборгованості відповідача за період 01.08.2016 по 01.06.2021 р. складає 27730,24 грн. (7,8-9). Розмір заборгованості за період з серпня 2016 по лютий 2017 року включно складає 4826,30 грн. Розмір заборгованості за період з 01.03.2017 по 01.06.2021 року становить 22926,44 грн.

Тому до стягнення з відповідача слід визначити суму, що вкладається в межі позовної давності у розмірі 22926,44 грн.

Приймаючи судове рішення, суд згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України вирішує питання щодо розподілу судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем заявлено позов з ціною у сумі 27730,24 грн., за подання якого сплачено судовий збір у сумі 2270,00 грн. Позов задоволено частково, на суму 22926,44 грн. Тому до компенсації позивачу за рахунок відповідача належить сума судового збору у розмірі 1876,76 грн.(2270,00 х 22926,44 : 27730,24).

На підставівикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» - задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» (ЄДРПОУ 32121458) заборгованість за надані послуги з централізованого опаленнята постачання гарячої води за період з 01.03.2017 р.по 01.06.2021р. в сумі 22926,44 грн. та судові витрати в розмірі 1876,76 грн. судового збору.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 16.12.2024 року.

Суддя Р.В.Сінєльнік