Ухвала суду № 12406997, 19.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ УХВАЛА

19.11.10                                                                                 Справа № 19/271.

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго", м.Луганськ

до Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м.Ровеньки Луганської області

про стягнення 25519 грн. 25 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Нинюк І.В., довіреність № 18/01-16-10 від 25.03.2010;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 16996 грн. 53 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 7121 грн. 55 коп., 3% річних у сумі 1401 грн. 17 коп.

Представник позивача у судовому засіданні 19.11.2010 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 9470100288353 та відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Луганським обласним комунальним спеціалізованим теплозабезпечуючим підприємством "Луганськтеплокомуненерго" (позивач, підприємство) та Державним підприємством "Ровенькиантрацит" (відповідач, споживач) 10.10.2005 був укладений договір про поставку теплової енергії № 115/44/318юр з протоколом розбіжностей від 22.11.2005, за умовами якого підприємство зобов"язується поставляти споживачу теплову енергію, у відповідності з умовами договору, а споживач зобов"язується своєчасно оплачувати поставлену теплову енергію в строки та на умовах встановлених договором.

Підприємство зобов"язується здійснювати поставку теплової енергії у приміщення (будівлі) перелічені у додатку № 1 до договору (в якому зазначений перелік об"єктів які обігріваються, їх об"єми, встановлені засоби обліку теплової енергії) (п.1.2 договору).

На виконання умов договору позивач протягом 2005-2006 років належним чином надавав послуги з постачання теплової енергії та відповідно виставив на оплату рахунки (а.с.33-38).

Відповідно до п.2.2.1 договору споживач зобов"язаний оплачувати теплову енергію в установлені договором строки.

В розділі 3 договору "Порядок розрахунків" сторони домовились, що оплата за поставлену теплову енергію здійснюється шляхом перерахування споживачем грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства (п.3.1).

Оплата за поставлену теплову енергію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства, протягом 7 днів з моменту отримання рахунку, але не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (п.3.5).

Відповідач не здійснив оплату нарахованих сум за теплопостачання у повному обсязі, згідно з отриманими рахунками, чим порушив зобов'язання за договором. Таким чином, сума заборгованості відповідача за період з січня 2005 року по квітень 2006 року станом на 01.03.2009 складає 16996,53 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звертався до відповідача з претензіями № 15/42-17-239 від 30.01.2009 та № 15/42-17-199 від 08.04.2010 (а.с.18-20), які останній залишив без відповіді та задоволення.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже позивачем за період з листопада 2007 по липень 2010 правомірно нараховані 3% річних від суми заборгованості, що складає 1401,17 грн., та суму інфляційних витрат, яка складає 7121,55 грн.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Згідно ст.с.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 п.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” зайве сплачене позивачем державне мито в сумі 00 грн. 01 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 19.11.2010 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, Луганська область, м.Ровеньки, вул.Комуністична, б.6, код 32320704 на користь Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго", м.Луганськ, кв.Восточний, б.22, код 03340529 заборгованість у сумі 16996 грн. 53 коп., інфляційні нарахування у сумі 7121 грн. 55 коп., 3% річних у сумі 1401 грн. 17 коп., державне мито у сумі 255 грн. 19 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго", м.Луганськ, кв.Восточний, б.22, код 03340529 зайве сплачене за платіжним дорученням № 7948 від 15.09.2010 державне мито в сумі 00 грн. 01 коп.

Повернення державного мита здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 24.11.2010.

Суддя                                                             Т.В.Косенко