Рішення № 124068464, 26.12.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4413/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Золотарьової Я.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Фізичної особи-підприємця Матвієнка Олега Анатолійовича, Київська обл., Бучанський район, с. Петропавлівська Борщагівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК МАГНАТ", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості за договором

Без участі представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Фізична особа-підприємець Матвієнко Олег Анатолійович звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК МАГНАТ" про стягнення заборгованості у розмірі 355 065,94 грн, з яких: 332 480,00 грн - основна заборгованість, 7010,38 грн - 3% річних, 15 575,56 грн - інфляційні втрати та суму судового збору.

В обґрунтування свої позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав свої фінансові зобов`язання згідно договору про надання послуг будівельних механізмів № МОА49/01122023 від 01.12.2023 року, в частині оплати за надані позивачем послуги.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача 04.11.2024 подав відповідь на відзив.

Представник позивача 03.12.2024 подав клопотання про долучення доказів.

Представник відповідача 17.12.2024 подав відзив на позов.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Судова система не припиняє працювати, але значна кількість повітряних тривог, відключення електроенергії, відсутність фінансування на поштові відправлення, призводить до збільшення часу розгляду судових справ.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

В обґрунтування свої позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав свої фінансові зобов`язання згідно договору про надання послуг будівельних механізмів № МОА49/01122023 від 01.12.2023 року, в частині оплати за надані позивачем послуги.

У зв`язку із несвоєчасною сплатою за надані посліги позивачем нараховано відповідачу 3 % річних у розмірі 7 010,38 грн, інфляційні втрати у розмірі 15 575,56 грн.

Позиція відповідача

Відповідач проти позову заперечує та просить у задоволенні позову відмовити, з огляду на таке.

Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 3.5 договору, платежі здійснюються замовником на підставі рахунків-фактур та актів не пізніше 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунка-фактури.

Позивачем до позовної заяви не надано доказів передачі замовнику рахунків, які додані в копіях до позову. Позивачем до позовної заяви додані документи, з яких вбачається, що копії рахунків невірно направлялись позивачем за іншою адресою електронної пошти, а саме направляилась на toyskmagnat@gmail.com, тоді як електронна адреса позивача - tovskmagnat@gmail.com.

Тому, відповідач вважає, що у нього не виникло обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

Позивач зазначає, що наведені у відзиві доводи є такими, що направлені на ухилення відповідачем від виконання взятих на себе обов`язків з оплати наданих послуг.

Разом з тим, матеріали відзиву не містять доказів щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг. Жодних заперечень з приводу прийняття наданих послуг за вказаними у позові актами надання послуг відповідачем також не заявлено.

Аналіз приписів ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок, що обов`язком виконавця є надання послуги замовнику, який, у свою чергу, зобов`язується оплатити таку послугу.

Таким чином, отримання послуги вимагає від відповідача подальших дій він зобов`язаний оплатити її узгоджену вартість. Обов`язок відповідача-замовника оплатити вартість поставленого йому позивачем товару виникає через закон і не залежить від факту виставляння позивачем постачальником рахунка-фактури.

Додатково слід зазначити, що згідно фільтрованої виписки за період з 01.12.2023 по 25.09.2024 відповідач частково розрахувався за надані послуги в сумі 40 000,00 грн., що підтверджує визнання відповідачем відповідного обов`язку та факт ухилення від його виконання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Фізичною особою-підприємцем Матвієнком Олегом Анатолійовичем (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК МАГНАТ" (замовник) було укладено договір про надання послуг будівельних механізмів № МОА49/01122023 від 01.12.2023 (арк.с.30).

Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець на підставі та у відповідності до замовлень замовника надає замовнику послуги будівельних механізмів на об`єктів будівництва, що вказані в замовленнях замовника.

Згідно пункту 1.2 договору, перелік послуг за цим договором визначається в замовленнях замовника, рахунках-фактурах до цього договору та актах приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна договору формується сторонами згідно замовлень замовника та погоджених сторонами розцінок вартості послуг на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг. Замовником здійснюється 100% передоплата послуг, зазначених в замовленнях, за погодженими сторонами розцінками вартості послуг. Вказана передоплата проводиться замовником не пізніше ніж за 12 годин до початку надання послуг. Остаточний розрахунок замовник здійснює за фактично надані виконавцем та прийняті замовником послуги згідно підписаних сторонами Актів, які складаються виконавцем на підставі змінних рапортів про роботу машин/будівельних механізмів. Одночасно із актами виконавець передає замовнику оригінали рахунку-фактури, змінних рапортів про роботу машин/будівельних механізмів.

Пунктом 3.5 договору встановлено, що платежі здійснюються замовником на підставі рахунків-фактур та актів не пізніше 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунка-фактури.

На виконання умов договору, позивачем надані послуги відповідачу на загальну суму 372 480,00 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами актами надання послуг:

- № 590 від 28.12.2023 на суму 78 240,00 грн;

- № 14 від 18.01.2024 на суму 68 640,00 грн;

- № 20 від 22.01.2024 на суму 61 440,00 грн;

- № 28 від 29.01.2024 на суму 78 720,00 грн;

- № 38 від 05.02.2024 на суму 85 440,00 грн (арк.с.34-38).

Відповідачем частково оплачені надані послуги у розмірі 40 000,00 грн, що підтверджується фільтрованою випискою банку (арк.с.50). У виписці вказано призначення платежу часткова сплата послуг крана згідно рах. № 28 від 29.01.2024.

Позивачем на адресу відповідача 28.08.2024 була направлена претензія про сплату заборгованості у розмірі 332 480,00 грн (арк.с.51). Також у додаток до претензії позивачем разом було направлено акти наданих послуг та рахунки на оплату.

Відповідачем надано відповідь позивачу 09.09.2024, в якій зазначено, що до претензії були надані копії рахунків на оплату, а не оригінали, у зв`язку із чим відповідачем відмовлено у задоволенні претензії позивача (арк.с.57).

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 332 480,00 грн, що і стало причиною виникнення спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини надання послуг.

Щодо суми основного боргу

Стосовно доводів відповідача про ненадання позивачем рахунків на оплату у зв`язку із чим у останнього не виникло обов`язку щодо оплати наданих послуг, суд зазначає про таке.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що остаточний розрахунок замовник здійснює за фактично надані виконавцем та прийняті замовником послуги згідно підписаних сторонами Актів, які складаються виконавцем на підставі змінних рапортів про роботу машин/будівельних механізмів. Одночасно із актами виконавець передає замовнику оригінали рахунку-фактури, змінних рапортів про роботу машин/будівельних механізмів.

Пунктом 3.5 договору встановлено, що платежі здійснюються замовником на підставі рахунків-фактур та актів не пізніше 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунка-фактури.

Згідно пункту 10.2 договору, додаткові угоди, додатки й інші взаємні домовленості сторін, а також всі інші документи щодо виконання цього договору, оформлені в письмовій формі їй передані по факсимільному зв`язку, мають юридичну силу із подальшою передачею оригіналів документів будь-яким прийнятим для сторін способом протягом 10 календарних днів.

Позивачем виставлені відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 372 480,00 грн:

- № 590 від 28.12.2023 на суму 78 240,00 грн;

- № 14 від 18.01.2024 на суму 68 640,00 грн;

- № 20 від 22.01.2024 на суму 61 440,00 грн;

- № 28 від 29.01.2024 на суму 78 720,00 грн;

- № 38 від 05.02.2024 на суму 85 440,00 грн (арк.с.39-43).

Відповідач вказує, що вищезазначені рахунки були направлені позивачем на електронну адресу toyskmagnat@gmail.com, тоді як вірна електронна адреса відповідача - tovskmagnat@gmail.com. Тобто, позивачем були направлені рахунки на іншу адресу, ніж передбачено договором.

Однак, відповідачем частково оплачені надані послуги у розмірі 40 000,00 грн, що підтверджується фільтрованою випискою банку (арк.с.50). У виписці вказано призначення платежу часткова сплата послуг крана згідно рах. № 28 від 29.01.2024.

Тобто, відповідач своїми діями, а саме частковою сплатою згідно рах. № 28 від 29.01.2024, підтвердив свій обов`язок щодо сплати коштів за надані послуги.

У постанові Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17 було зазначено, що: "Стосовно невиставлення/ненаправлення позивачем рахунку-фактуру судова колегія вважає, що невиставлення/ненаправлення позивачем рахунку на оплату не звільняє відповідача від обов`язку оплатити послуги, надані позивачем. Так, за своєю правовою природою рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України".

У свою чергу, відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 915/641/19, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку (правова позиція є сталою, сформована у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18).

Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на позов.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати надання послуг. Відповідно до пунктів 3.1 та 3.5 договору, строк оплати є таким, що настав.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному розмірі від представників сторін не надійшло.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 332 480,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо суми 3% річних

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних за період з 04.01.2024 по 01.10.2024 у розмірі 7 010,38 грн, інфляційні втрати за період лютий серпень 2024 у розмірі 15 575,56 грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, доходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 7 010,38 грн та інфляційних втрат у розмірі 15 575,56 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, судовий збір у розмірі 5 352,99 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК МАГНАТ" (50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, буд. 13; ідентифікаційний код 37065126) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ" (08129, Київська область, Бучанський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Шкільна, буд.13, кв. 18; ідентифікаційний код 2602802718) основний борг у розмірі 332 480,00 грн, 3% річних у розмірі 7 010,38 грн, інфляційні втрати у розмірі 15 575,56 грн та судовий збір у розмірі 5 352,99 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, строк для подання доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат - протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя Я.С. Золотарьова