Ухвала суду № 124066270, 23.12.2024, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1183/24

Провадження 1-в/193/427/24

У Х В А Л А

іменем України

23 грудня 2024 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:прокурора ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4

(в режимі

відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Софіївка Дніпропетровської області клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання,

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2024 року на адресу Софіївського районного суду надійшло клопотання від засудженого ОСОБА_4 , який відбував покарання у виді позбавлення волі в Державній установі «Софіївська виправна колонія (№ 45)» (надалі Софіївська ВК-45), згідно якого останній просив звільнити його від подальшого відбуття покарання умовно-достроково.

Розгляд заяви призначений на 22.07.2024 року о 14-30 год.

22.07.2024 судове засідання не відбулося у зв`язку із відсутністю електропостачання.

05.08.2024 о 10-45 год суду направлено клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку із неможливістю надати матеріали, характеризуючи особу та особову справу.

12.08.2024 о 15-00 год. суду направлено клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку із відсутністю інтернету Софіївська ВК №45 .

20.08.2024 о 14-00 год розгляд знятий у зв`язку із перебуванням головуючого на лікарняному з 17.08.2024 по 15 жовтня 2024 року

Справу призначено до розгляду на 18.10.2024 об 11.10 год.

Згідно повідомлення начальника ВКВСР ОСОБА_5 засуджений ОСОБА_4 вибув 10.10.2024 до ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89).

Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 18.10.2024 клопотання засудженого направлено за місцем відбування покарання засудженого .

20.11.2024 матеріали за заявою засудженого ОСОБА_4 повернуто для розгляду до Софіївського районного суду Дніпропетровської області ухвалою судді Ленінського районного суду Дніпропетровської області.

Справу призначено до розгляду на 29.11.2024 року о 10-30 год.

Начальником ВСПС ВК № 89 ОСОБА_6 надано характеристику на засудженого ОСОБА_4 .

За клопотанням прокурора розгляд відкладений на 09.12.2024 о 13-00 год.

09.12.2024 у зв`язку із відсутністю енергопостачання розгляд справи відкладений на 11.12.2024 об 11-00 год.

11.12.2024 в судове засідання не з`явився засуджений у зв`язку із відсутністю енергопостачання в Дніпровській (ВК № 89). Справу відкладено на 17.12.2024 о 10-00 год.

Засуджений ОСОБА_4 під час судового розгляду справи своє клопотання підтримав та просив звільнити його від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.

Представник виправної колонії не з`явився, довіреність на участь особи не надано.

У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність для цього підстав та недоведеність виправлення особи, зазначив, що ОСОБА_4 не вживає заходів для погашення шкоди за виконавчим листом в сумі 67464,39 грн.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та матеріали особової справи засудженого ОСОБА_4 дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Згідно п. 2 ч. 3ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.

Виходячи із вимог ст.81 КК України, при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений 28.06.2022 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ч.2,3 ст. 15 ч.2,3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 ; ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий термін за вироком Покровського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.04.2017 року та остаточно призначено 6 років позбавлення волі. Зараховано в строк покарання час перебування під арештом з дня затримання 30.05.2017 року включно, з розрахунку 1 день тримання під вартою за 2 дні позбавлення волі.

Початок строку 18.01.2023, кінець строку 04.07.2026 року.

Засуджений відбув, визначені п. 2 ч. 3 ст.81КК України 2/3 призначеного судом строку покарання з урахування перерахунку у відповідності до положень ч. 5 ст. 72 КК України . Невідбута частина покарання складає 1 рік 6 місяців і 11 днів позбавлення волі.

При вирішенні даного питання судом враховані положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» в якій передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2ст. 81 КК).

Згідно вимог чинного законодавства, яке регламентує порядок застосування умовно-дострокового звільнення, даному звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього часу довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

Відповідно до наявних у характеристиці даних вбачається, що засуджений ОСОБА_4 знаходиться в місцях позбавлення волі з 03.02.2023 року. Під час утримання в державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№3)» режим утримання не порушував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Заохочення не застосовувалися. З 17.03.2023 року відбував покарання в державній установі «Софіївська виправна колонія (№45)». Режим відбування покарання не порушував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, стягнень не має. За зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці отримав два заохочення. 14.10.2024 року прибув для відбування покарання до Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№ 89)». Працевлаштований на основне виробництво у цеху МПП. Під час відбування покарання режим відбування покарання не порушував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, стягнень не має. Заохочення не застосовувались. У відношенні до засуджених не конфліктний, підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Намагається утримувати у чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, завжди має охайний зовнішній вигляд. Приділяє увагу необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує їх тільки за призначенням. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. В роботах із благоустрою установи участі не приймає. Не допускає порушення вимог пожежної безпеки і безпеки прані. Відповідно до ст. 123 КВК України приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного вітливу «Правова просвіта». Відповідно до ст. 126 КВК України до підвищення наявного загальноосвітнього рівня та вдосконалення наявних професійно-технічних навичок бажання не має.

З матеріалів характеристики засудженого установлено, що останній мав 8 судимостей за вчинення злочинів здебільшого проти власності. Варто зауважити, що засуджений вже в четверте реально відбуває покарання у вигляді позбавлення волі. При цьому до засудженого тричі застосовувалося звільнення умовно-дострокове звільнення, двічі покарання призначалося із випробувальним терміном, який засудженим не виконувався. Останнє покарання призначено із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України.

Відтак, судами, під час призначення ОСОБА_4 попередніх покарань, вже застосовувалися законодавчо встановлені «стимулювання» засудженого до виправлення його поведінки та припинення протиправних діянь, проте останній на шлях виправлення не ставав і після звільнень з вказаних підстав завжди повертався до вчинення нових умисних злочинів, за такого суд знаходить засудженого особою, яка схильна до скоєння кримінальних правопорушень, а тому є достатні підстави вважати, що відбуті ним покарання до цього часу не досягали мети, визначеної ст. 50 КК України.

Суд зазначає, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання відповідно до ст. 9 КВК України є обов`язком засудженого, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.

Суд враховує, що ОСОБА_4 є особою раніше неодноразово судимою, втім належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і у подальшому продовжив вчиняти нові кримінальні правопорушення, що свідчить про те, що засуджений усвідомлено не бажає ставати на шлях виправлення і умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання буде суперечити досягненню мети покарання, передбаченої положеннями ст. 50 КК України.

Отже, беручи до уваги те, що за вироком суду ОСОБА_4 хоч і відбув більше ніж 2/3 частини строку призначеного покарання, водночас, вивчивши відомості про особу засудженого, його поведінку протягом всього строку відбування покарання, його попередні судимості та наголошуючи, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально з урахуванням усіх даних в сукупності, і є правом, а не обов`язком суду, суд вважає, що у задоволенні клопотання засудженого про його умовно-дострокове звільнення слід відмовити.

Керуючись ст. 81 КК України, ст.537,539 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання, - відмовити.

На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення прокурор та захисник можуть подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області, а засуджений, який перебуває у місцях позбавлення волі, у той же строк і порядок, але з дня отримання копії повного тексту цієї ухвали.

Повний текст ухвали суду оголошено 25 грудня 2024 року о 10:30 год.

Суддя ОСОБА_1