Вирок № 124066050, 25.12.2024, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4691/24

1-кп/185/799/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041370000589 від 16 квітня 2024 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краснодара, рф, громадянина України, із базовою середньою освітою, не одруженого, не працюючого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово раніше судимого, останні рази:

- 12.05.2006 року Антрацитівським міськрайонним судом Луганської області за ст.ст. 186 ч.2, 187 ч.2, 70 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією частини майна. На підставі ст. 71 КК України приєднано 6 міс. позбавлення волі за вироком Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 11.05.2001 року, та остаточно призначено покарання у виді 9 років позбавлення волі, із конфіскацією частини майна,

18.12.2013 року на підставі ст. 81 КК України згідно ухвали Перевальського районного суду Луганської області від 10.12.2013 року звільнений від відбування покарання умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 1 міс. 21 день;

- 27.05.2014 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 ч. 1 КК України частково приєднано не відбуте покарання за вироком Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 12.05.2006 року, та остаточно призначено покарання у виді 4 років 3 міс. позбавлення волі,

14.02.2019 року звільнений з Дніпропетровської ВК (№ 89) за відбуттям строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_7 , ОСОБА_8

потерпілої - ОСОБА_9 ,

1. Встановлені обставини.

14.04.2024 року, приблизно в 23 годині 10 хвилин, ОСОБА_6 знаходячись на перехресті вул. Центральної та вул. Горького у м. Павлоград, побачив раніше не знайому йому потерпілу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка переходила через перехрестя вказаних вулиць.

Далі, з метою вчинення нападу та заволодіння її майном, ОСОБА_6 , прослідував за потерпілою ОСОБА_9 до приватного сектору, який розташований по вул. Баумана м. Павлограда, де штовхнув потерпілу, в результаті чого остання впала на землю на спину, після чого ОСОБА_6 нахилився над потерпілою та завдав останній один удар кулаком правої руки в область голови, чим завдав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, перелому решітчатої кістки праворуч, перелому верхньої стінки правої максилярної пазухи, з парабульбарною емфіземою праворуч, параорбітальної гематоми правого ока, яке за своїм характером відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я на термін понад три тижні (більш ніж як 21 день).

Надалі умисно, відкрито, повторно, в умовах воєнного стану, із корисливих спонукань,подавивши волю потерпілої ОСОБА_9 до вчинення можливого опору, ОСОБА_6 заволодів мобільним телефоном марки Huawеi Y6Р, парою сережок із золота 585 проби, вагою 4,59 гр, та каблучкою зі срібла 925 проби, вагою 2,71 гр, без каміння, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 17211,09 грн.

Після цього ОСОБА_6 із викраденим майном з місця скоєння злочину зник та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

2. Кримінальний? закон,? що передбачає? відповідальність за діяння,? встановлені? судом.

Ознаки встановленого у судовому засіданні діяння, відповідають ознакам злочину, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України, а дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений повторно, в умовах воєнного стану.

3.Правова позиція сторони обвинувачення.

3.1.Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, прокурор вважає доведеним те, що? обвинувачений вчинив інкримінований злочин та вчинив напад з метою заволодінням чужим майном. Вважає, що стороною обвинувачення надано та судом досліджено достатньо доказів, які доводять пред`явлене обвинувачення для встановлення? відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об`єктивній істині, та кваліфікації дій саме як розбій.

4.Правова позиція сторони захисту.?

Захист? зазначив про невинуватість обвинуваченого в пред`явленому ? обвинуваченні, заперечив те, що потерпіла отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, які спричинили тривалий розлад здоров`я, від дій обвинуваченого. Також, що потерпіла могла отримати тілесні ушкодження при падінні, а при визначенні тяжкості ушкоджень експерт крім наявних ушкоджень, врахував більш давні переломи носу в потерпілої.

Обвинувачений ОСОБА_6 надав покази про те, що він погоджується щодо події злочину, але не погоджується, що це був розбій, бо він не бив потерпілу. Вказав, що дійсно побачив нетверезу потерпілу на вулиці та пішов за нею, бо побачив в неї телефон. Біля «АТБ» запропонував її провести та пішов за нею, бо хотів забрати телефон. Зайшов у провулок та штовхнув її, від поштовху вона впала обличчям до землі та перевернулась на спину. Почала діставати телефон, щоб комусь подзвонити. Коли нагнувся до потерпілої щоби забрати телефон, побачив золоті сережки та «акуратно» їх зняв. Також зняв каблучку. Ударів потерпілій він не завдавав, а ніс потерпіла розбила, коли впала від його поштовху. Потім все викрадене здав у ломбард.

5.Докази надані стороною ? обвинувачення ? на підтвердження встановлених судом обставин.

5.1 Потерпіла ОСОБА_9 показала, що у вказаний день вона була на дні народженні та трохи випила. Йшла вона додому самостійно після 22.00 год. вулицею Центральною, дійшла до АТБ, до неї звернувся хлопець (обвинувачений), став пропонувати провести її, вона заперечила, але він продовжував йти за нею. Біля котельні він її штовхнув, вона впала, далі повернулась на спину та він її вдарив в обличчя, забрав телефон та почав знімати сережки, каблучку. Потім ці сережки вона викупила самостійно в ломбарді, а телефон повернула поліція. Бачила обличчя обвинуваченого по дорозі, коли він йшов поряд, де було освітлення, і коли він її вдарив. Їй нічого не відшкодовано. В результаті удару в неї стався перелом кісток гайморової пазухи.

5.2. Досліджено відповідний витяг з ЄРДР, з якого слідує законність початку досудового розслідування ( а.31)

5.3 Постановою від 17 квітня 2024 року знято показання з приладів запису відео. Відповідно до вказаної постанови, на підставі протоколу від 17 квітня 2024 року отримано в органі місцевого самоврядування відеозаписи в районі місця злочину. (а. 62-63) Надалі прокурором надано інший екземпляр вказаних файлів, через те, що наявні технічні засоби в суду не відтворювали відео. Відезаписи досліджені у судовому засіданні.

Зокрема, зафіксовано як обвинувачений рухався поряд з потерпілою до місця злочину, а потім в темпі бігу повертався з місця вчинення злочину. При перегляді відеозаписів потерпіла вказала, що вона перебувала в стані алкогольного сп`яніння, але одночасно в неї проблеми й з ногою, вона трохи шкутильгає, тому їй дещо важко ходити.

Суд вважає файли з відеозаписом допустимими доказами, оскільки відеозапис є електронним документом з огляду на положення Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», допустимість електронного документа як доказу не можна заперечувати винятково на підставі того, що він має електронну форму (ч. 2 ст. 8). Відповідно до ст. 7 цього Закону у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той самий електронний документ може існувати на різних носіях. Усі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом і датою створення. Крім того, зміст досліджених відеозаписів повністю відповідає змісту протоколу огляду вказаних файлів від 17 квітня 2024 року.

5.4 Відповідно до висновків комп`ютерної томографії головного мозку від 15 квітня 2024 року в потерпілої виявлено перелом паперової пластини правої орбіти, перелом правої максилярної пазухи. Паробульбулярна емфізема праворуч. Додатково в описовій частині зазначено про виявлення застарілих переломів носових кісток з двох сторін, які до висновків не увійшли ( а. 45)

5.5 З наданої інформації Ломбарду «Роял кредит» від 18 квітня 2024 року, слідує, що на анкетні дані обвинуваченого були закладені золоті сережки та срібне каблучка (а. 68 ).

5.6 За результатами зняття показань технічних засобів відеозапису стороною обвинувачення отримано відеозапис передачі прикрас до ломбарду «Роял Кредит». Відеозапис досліджено в судовому засіданні з якого слідує, що особа схожа на обвинуваченого перебуває в ломбарді та здійснює певні дії з працівником ломбарду (а. 69-71).

5.7 18 квітня 2024 року працівник ломбарду видала предмети закладені ОСОБА_10 (а. 76)

Вказані предмети оглянуті на досудовому розслідуванні на місці видачі в ломбарді та вилучені. Також досліджено договір застави, з якого слідує, що 15 квітня 2024 року ОСОБА_6 заклав золоті сережки та срібну каблучку до ломбарду (а. 77-82 ).

5.8 Вказані сережки та каблучка постановою визнані речовими доказами (а. 83).

5.9 Відповідно до протоколів впізнання від 18 квітня 2024 року, потерпіла впізнала викрадені у неї ювелірні прикраси та вони їй передані на відповідальне збереження (а. 85-87 ).

5.10 Відповідно до протоколу впізнання від 23 квітня 2024 року, працівник ломбарду «Роял Кредит» впізнала обвинуваченого як особу, яка заклала сережки та каблучку (а. 107-108 ).

5.11 За висновком товарознавчої експертизи від 24 квітня 2024 року ринкова вартість сережок із золота 585 проби могла складати на 14 квітня 2024 року 14523, 87 грн. Срібної каблучки 925 проби 887,22 грн. (а. 94-96 ).

5.12 Відповідно до протоколу огляду місця події від 15 квітня 2024 року оглянуто ділянку місцевості біля вул. Баумана в м.Павлограді де мала місце подія злочину. Під час огляду місця події нічого не виявлено. (а. 37-40 ).

5.13 Також досліджено протокол прийняття заяви потерпілої про злочин, де остання 15 квітня 2024 року в 11.00 вказує, що невідомий чоловік її спочатку штовхнув, наніс удар в обличчя та забрав речі : каблучку, сережки та телефон. / а.36/

5.14 У судовому засіданні досліджено протокол слідчого експеременту від 16 квітня 2024 року, де потерпіла зазначила та показала, що нападник зачіпив її, від чого вона впала на спину, після чого завдав удару між бровами правим кулаком та сказав мовчати. Тоді забрав телефон, зняв сережки та каблучку (а. 48-51).

5.15 Протокол впізнання від 16 квітня 2024 року, відповідно до якого потерпіла вказала, що за рисами обличчя зможе впізнати особу, яка застосувала щодо неї насильство та викрала її майно. З пред`явлених фотознімків впізнала обвинуваченого за формою лоба, очима, зачіскою, губами та носом. (а. 107-108).

5.16 Також досліджено інформацію ломбарду «Є гроші» від 16 квітня 2024 року, з якої слідує, що обвинувачений звертався до ломбарду 15 квітня 2024 року та закладав мобільний телефон «Хуавей Y6p».( а. 74)

5.17 За висновком товарознавчої експеризи від 29 квітня 2024 року вартість мобільного телефону Хуавей Y6p на 14 квітня 2024 року могла складати 1800 грн.

5.18 Досліджено протокол огляду диску від 29 квітня 2024 року та сам диск із записом камер відеоспостережень з ломбарду, на якому зафіксовано, як особа схожа на обвинуваченого перебуває в приміщенні ломбарду та здійснює операції з працівником ломбарду.( а. 129)

5.19 Відповідно до протоколу впізнання від 29 квітня 2024 року працівник ломбарду впізнала обвинувачена як особу, яка 15 квітня 2024 року передавала до застави телефон «Huawei» до ломбарду (132-133).

5.20 Відповідно до протоколу впізнання від 29 квітня 2024 року потерпіла зазначила, що вона впізнає свій телефон марки «Huawei Y6p» за такими ознаками як те, що задня кришка фіолетового кольору та за специфічними пошкодженнями на задній кришці. Вказаний телефон як речовий доказ переданий на зберігання потерпілій. /а.с 135-138/.

5.21 Згідно висновку експерта №261 від 26 квітня 2024 року у потерпілої виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, перелому решітчастої кістки праворуч, перелому верхньої стінки правої максилярної пазухи, з парабульбарною емфіземою праворуч, пароорбітальною гематоми правого ока, які утворилися по ударному механізму від дії тупих твердих предметів або предмету з місцем прикладання діючої сили в область обличчя.

За своїм характером вказані тілесні ушкодження відносяться до середньої тяжкості.

Давність тілесних ушкоджень може відповідати 14 квітня 2024 року, також експерт зазначив, що виявлені тілесні ушкодження знаходяться в доступній анатомічній ділянці для утворення при падінні з висоти власного зросту. В мотивувальный частині відмічені застарілі переломи носу, але вони експертом до уваги не взяті при визначенні тяжкості ушкоджень у потерпілої. (а. 122-123)

5.22 За висновками додаткової судово-медичної експертизи від 26 квітня 2024 року експерт зазначив, що локалізація та характер тілесних ушкоджень виявлених у потерпілої не суперечить механізму їх утворення, на які потерпіла вказує в ході проведення слідчого експерименту від 18 квітня 24-го року, а саме, при ударі кулаком в праву половину обличчя, а саме удар в область ока./а.125-126/

5.23 Допитаний у судовому засіданні судово-медичний експерт, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, вказав, що він підтримує свої висновки. Зазначив, що враховуючи анатомічну ділянку, куди потерпілій був завданий удар та виявлені в неї тілесні ушкодження, зокрема переломи, то кулаком можна було спричинити такі тілесні ушкодження одним ударом, бо травмуючий предмет перевищує область травмування (кулак). Переломи верхньої стінки правої максилярної пазухи та решітчастої кістки праворуч, які виявлені в потерпілої, могли виникнути при ударі в область переносиці кулаком, бо вони всі перебувають в одній анатомічній області.

Сторона захисту доказів для дослідження не надавала, окрім показів обвинуваченого.

Таким чином, досліджені докази доводять той факт, що обвинувачений заволодів мобільним телефоном марки Huawеi Y6p, парою сережок із золота 585 проби, вагою 4,59 гр, та каблучкою зі срібла 925 проби, вагою без каміння 2,71 гр., потерпілої.

Доводи обвинуваченого про те, що він потерпілій не завдавав удару спростовуються показами потерпілої в судовому засіданні, остання попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів. Також такі самі відомості потерпіла повідомила під час проведення слідчого експерименту. Оцінюючи покази потерпілої на предмет її достовірності (обвинувачений вказує, що вона перебувала в стані алкогольного сп`яніння), то суд враховує наступні критерії.

1.Потерпіла чітко описує всі події, як вони рухались, про що розмовляли, і в цій частині її покази об`єктивно підтверджуються дослідженим відеозаписом щодо місця, де обвинувачений підійшов до неї і яким чином він з нею проходив на шляху її слідування.

2.Суд враховує на підтвердження достовірності показів потерпілої досліджений в судовому засіданні протокол заяви про злочин, де вона наступного дня після події зазначає про завданий удар обличчя та заволодіння її майном.

3. Покази потерпілої не те, що не спростовуються, а навпаки, підтверджуються даними СМЕ, зокрема додаткової, в якій експерт визначив, що при таких обставинах, як вказала потерпіла, можна отримати виявлені у неї тілесні ушкодження.

4. В судовому засіданні судово-медичний експерт підтвердив свої висновки і роз`яснив, що переломи в потерпілої та місце показаного удару знаходяться в одній анатомічні області та кулаком можливо спричинити такі тілесні ушкодження.

5. При дослідженні загальнодоступної інформації про будову лицьової частини черепу, з`ясовано, що переламані в потерпілої кістки знаходяться в прилеглій області до кісток носу.

6 Потерпіла на слідчому експерименті показала місце завдання їй удару обвинуваченим.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.09.2020 року (справа № 740/3597/17, провадження № 51-6070кмо19), в постанові палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10.02.2021 року (справа №664/317/17, провадження №51-5195км20), легітимна мета слідчого експерименту досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження. При цьому показання учасника кримінального провадження необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту.

Матеріали кримінального провадження містять достатні підстави для висновку про те, що протокол слідчого експерименту відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зокрема статтям 104, 105 КПК України, а самі слідчі дії проведено за правилами та в порядку, передбаченими ст.240 цього Кодексу, з дотриманням встановленої кримінальним процесуальним законом процедури проведення слідчого експерименту за участю потерпілої. Доказ, отриманий у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом, відповідно до ст.86 КПК є допустимим. У той же час у матеріалах провадження відсутні підстави, визначені ст.87 цього Кодексу, для визнання протоколу слідчих експериментів недопустимим доказом. Час проведення слідчих експериментів відповідає наближеному до часу подій.

Дані, отримані судом за результатами допиту потерпілої, протоколу слідчого експерименту оцінюються судом з врахуванням інших допустимих доказів в їх сукупності, зокрема з висновком додаткової СМЕ, роз`яснень експерта, досліджених відеозаписів.

На противагу, оцінюючи покази обвинуваченого суд враховує те, що покази обвинуваченого про спричинення потерпілою собі ушкодження при падінні, об`єктивно спростовуються зазначеними вище дослідженими доказами.

Доводи захисника про те, що на комп`ютерній томографії головного мозку виявлено старі переломи, і експерт не врахував, що вони старі при визначенні тяжкості ушкоджень не знайшли свого підтвердження. Такі доводи захисника спростовуються висновкоми основної і додатакової експертизи, в яких в мотивувальний частинах зазначено, що експертом зафіксовано старі переломи. Ці старі переломи експертом при визначення тяжкості ушкоджень до уваги не бралися, а тяжкість визначалась з ушкоджень, давність яким може відповідати події злочину.

За такихобставин,враховуючи дослідженідокази в їх сукупності. суд вважає доведеним тойфакт, щосаме від дій обвинуваченого(удар кулаком впереносицю)потерпілою отримано ушкодження,які є небезпечними для здоров`я особи, яка зазнала нападу.

За загальним визначенням розбій, як злочин проти власності, це напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Розбій відноситься до формального (усіченого) складу злочину, вважається завершеним з моменту вчинення самого нападу. У разі вчинення розбою посягання відбувається на основний безпосередній об`єкт право власності, на який насамперед спрямований цей злочин, та на додатковий безпосередній об`єкт, у зв`язку із посяганням на право власності, - життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу. Однак з ознак, що характеризують розбій, є саме насильство, метою якого є намір одразу подолати опір потерпілого й упередити його протидію нападу.

Як випливає зі змісту ч. 3 ст. 187 КК України, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони вказаного складу злочину є заподіяння особі, яка зазнала нападу, насильства, небезпечного для життя чи здоров`я.

За одностайною судовою практикою під насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, слід розуміти заподіяння їй легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх вчинення.

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, які є допустимими та належними, суд приходить до висновку, що їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку свідчить про винність обвинуваченого у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, оскільки з об`єктивної сторони дії обвинуваченого виражались в умисних діях, спрямованих на вилучення чужого майна, шляхом застосування фізичного насильства до потерпілої, що спричинило їй середньої тяжкості тілесні ушкодження.

6. Мотиви зміни обвинувачення.

Висуваючи обвинувачення, допущено надлишкову кваліфікацію за ознакою «небезпечності для життя». Так, дані СМЕ не містять даних про небезпечність таких ушкоджень для життя потерпілої. Надані стороною обвинувачення докази свідчать про те, що тілесні ушкодження є небезпечними для здоров`я, а не для життя. Тому вказана ознака підлягає виключенню з пред`явленого обвинувачення.

7. Призначення покарання.

При призначенні покарання, суд враховує особу обвинуваченого, який раніше неодноразовий судимий, в тому числі й за злочини проти власності, за місцем проживання характеризується позитивно з органу місцевого самоврядування, також й жителі села надали письмове звернення щодо позитивних відгуків про обвинуваченого. (а. 20) Має малолітню дитину ОСОБА_4 , 03 березня 2020 року.

Обставиною, відповідно вимог ст.66 КК України, що пом`якшує покарання стосовно обвинуваченого, суд не може врахувати визнання вини, бо обвинувачений фактично заперечує ступень насильства щодо потерпілої.

Обставин, відповідно до вимог ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому вид і розмір покарання, суд керується ст. 65 КК України і враховує, що він вчинив особливо тяжкий злочин з огляду на його вчинення саме в умовахвоєнного стану.

Санкція статті передбачає покарання позбавленням волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна.

Прокурор прохав призначити покарання в розмір 10 років. Потерпіла прохала призначити також суворе покарання.

За сукупністю обставин вчинення злочину, наслідків для потерпілої, ступеня тяжкості, даних про особу обвинуваченого, відсутності пом`якшуючих обставин, відсутності обтяжуючих, суд дійшов висновку, що покарання повинно бути спів розмірним вчиненому і тому вважає за можливе, враховуючи позитивну характеристику за місцем проживання та наявність дитини призначити мінімальне покарання, визначене санкцією статті з конфіскацією половини особистого майна.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності, враховуючи наявність ризику ухилення від суду, залишається без змін.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді на майно потерпілої слід скасувати.

Питання речових доказів у справі необхідно вирішити за правилами ст. 100 КПК України.

Судові витрати складають 3029, 12 грн., які були затрачені на проведення судової товарознавчої експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією частини особистого майна.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_6 залишити без змін у вигляді тримання під вартою.

В строк покарання, призначеного даним вироком зарахувати перебування ОСОБА_6 під вартою з 24 квітня 2024 року по дату набрання вироком чинності з розрахунку день за день й таким чином строк покарання обчислювати з 24 квітня 2024 року.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь держави 3029 (три тисячі двадцять дев`ять) грн. 12 коп. судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2024 року, на предмети візуально схожі на ювелірні вироби, а саме: каблучку сірого кольору (метал) вагою 3, 45 гр.; сережки жовтого кольору (метал) вагою 4, 58 гр. скасувати.

Речові докази:

- CD-R диски з відеофайлами від 14.04.2024, 15.04.2024 року; дві закладні від 15.04.2024 року на ім`я ОСОБА_6 зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- договір № Е59-24001263 від 15.04.2024, позичальником якого є ОСОБА_6 , предметом застави у якому є мобільний телефон марки «Huawei» Y6p зберігати в матеріалах досудового розслідування;

- каблучку сірого кольору (метал) вагою 3, 45 гр.; сережки жовтого кольору (метал) вагою 4, 58 гр., мобільний телефон «Huawei» Y6p моделі MED-LX9N, emei1: НОМЕР_1 , emei2: НОМЕР_2 фіолетового кольору без сім-карти, передані на зберігання ОСОБА_9 залишити останній за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд, протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а для осіб які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Копія вироку негайно вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1