Рішення № 124065963, 19.12.2024, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

19.12.2024 Єдиний унікальний номер 205/9211/24

Провадження № 2/205/3620/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 рік м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Бізяєвої Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Акіменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», в особі представника Бондаренко І.В., звернулось до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідно якої просили суд: стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 85804,41 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем було надано у тимчасове платне користування ОСОБА_1 жилу кімнати № НОМЕР_1 в гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаних кімнаті були прописані також члени її сім`ї донька ОСОБА_2 , що підтверджується: копією корінця ордера №326 на право зайняття жилою площею в сімейному гуртожитку від 20.06.2000 року. Пізніше в зазначених кімнаті були прописані онуки ОСОБА_1 : ОСОБА_3 , 2010 р.н., ОСОБА_4 , 2013 р.н. та ОСОБА_5 , 2018 р.н. Відповідачами оплата за комунальні послуги не здійснювалася, у зв`язку з чим за період з 01.04.2021 року по 31.12.2023 року відповідачі мають заборгованість перед позивачем у розмірі 85804,41 грн. На неодноразові повідомлення добровільно погасити заборгованість, відповідачі ніяк не реагували, заборгованість не сплачували.

Враховуючи викладене, представник позивача змушений звернутися до суду та просити стягнути із відповідачів на користь позивача зазначену суму заборгованості та судові витрати по справі у розмірі 3028 грн.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.07.2024 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.08.2024 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та призначено судове засідання.

11.12.2024 року представник позивача ОСОБА_6 подала до суду заяву про надання додаткових доказів.

12.12.2024 року представник позивача Бондаренко І.В. надала до суду заяву у якій просила розгляд справи провести за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися, повідомлялися своєчасно та належним чином про місце та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

За наявності умов, визначених у ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українирозгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Згідно із ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст.12,13 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1ст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1ст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що позивачем у тимчасове платне користування ОСОБА_1 , а також члену її сім`ї: ОСОБА_2 , було надано жила кімната АДРЕСА_2 .

Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 05.02.2024 року №16/24, за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_2 , та неповнолітні: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Відповідачами оплата за комунальні послуги не здійснювалася, у зв`язку з чим за період з 01.04.2021 року по 31.12.2023 року відповідачі мають заборгованість перед позивачем у розмірі 85804,41 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та копією довідки про заборгованість по особовому рахунку.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідност. 130 ЖК Українипорядок користування жилою площею в гуртожитках визначається законодавством України.

Нормамистатті 131 ЖК Українипередбачено, що "Примірне положення про користування гуртожитками" затверджується Кабінетом Міністрів України після консультацій з громадськістю, що проводяться відповідно до законодавства. На підставі першого підабзацу абз. 1 п. 11 "Примірного положення про користування гуртожитками", затвердженогоПостановою КМУ від 20.06.2018 р. № 498, Наймачі, які користуються жилою площею в гуртожитку, зобов`язані своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно дост. 68 ЖК Українинаймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Статтею 541 ЦК Українипередбачено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно зіст. 543 ЦК Україниу разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Частиною першоюстатті 598 ЦК Українивизначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності дост. 615 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання

У пункті 10Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення"визначено, що споживач зобов`язаний вносити щомісячну плату за надані послуги згідно встановлених тарифів.

Згідно із п. 35 Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типові договори про надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21 серпня 2019 року, розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором.

Відповідно до п. 15 ч. 2ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII від 09 листопада 2017 року, який введено в дію 01 травня 2019 року, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону, споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено упостанові Верховного Суду від 20.04.2016 року № 6-2951цс15.

Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 712/8916/17 (14-448цс19) від 07 липня 2020 року висловлена правова позиція, відповідно до якої факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічні висновки викладені упостанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-цта у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачі, всупереч положеннямстатті 81 ЦПК України, не надали суду жодних доказів, які б спростовували факт наявності вказаної заборгованості.

Відповідно дост. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, з огляду на вимоги законодавства, що регулюють спірні правовідносини, у даному випадку, суд вважає, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, а відповідачами допущено порушення вимог Закону, а тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно дост. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, однак судовий збір віднесений до складу судових витрат, які не є зобов`язанням в розумінніст. 509 ЦК Українита відсутні підстави для стягнення їх на підставіст. 543 ЦК Українив солідарному порядку, як про те просив представник позивача, а тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 028 грн. необхідно стягнути у рівних із відповідачів по справі.

На підставі викладеного та керуючисьст. 68 ЖК України, ст. ст.15-16,509,526,541,610,612,615 ЦК України, ст. ст.4,12-13,76,77,80,81,89,141,247,258-259,263-266,280,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимогиПублічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користьПублічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» заборгованість зі сплати комунальних послуг у розмірі 85 804 (вісімдесят п`ять тисяч вісімсот чотири) гривні 41 копійка.

Стягнути у рівних частках із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користьПублічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» судовий збір у загальному розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок, тобто по 1514,00 грн. з кожного.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 26 грудня 2024 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», код ЄДРПОУ: 0539122, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.. Маяковського, буд. 31, 49068.

Відповідач 1: ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Відповідач 2: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя: Н.О.Бізяєва