Рішення № 12406403, 17.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/503-32/38017.11.10 За позовом Першого заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в

особі Херсонської обласної ради

До           Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1.          Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлайф"

2.          Концерн "Титан"

про визнання недійсними рішення та статуту

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від прокуратури Морозов В.Ю. –старш.прок.відділу,

від позивача Потоцький П.Б. –предст.,

від відповідача Горбач М.В. –предст.,

від третьої особи -1 Савчук І.О. –предст.,

від третьої особи -2 Компанець Т.І. –предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2009 року перший заступник прокурора Херсонської області звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Херсонської обласної ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" про визнання недійсними рішення позачергових загальних зборів засновників (учасників) відповідача, що відбулися 12.01.2009 та оформлені протоколом № 5 від 12.01.2009, а також статуту відповідача в редакції, затвердженій на позачергових загальних зборах відповідача від 12.01.2009.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2009, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2010, в позові було відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Постанова мотивована тим, що суди дійшли передчасного висновку про відмову у позові, оскільки рішення 33-ї сесії Херсонської обласної ради від 28.11.2008 № 777 є підставою для подачі позивачем як учасником товариства заяви про вихід, але не замінює її. Суд касаційної інстанції також вказав на передчасність висновку суду про наявність у відповідача права власності на цілісний майновий комплекс обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон", оскільки право власності на нерухоме майно, внесене в статутний капітал при створенні товариства, виникає не з моменту реєстрації товариства, а з моменту реєстрації такого відчуження. Судом не досліджувався акт передачі майна від 01.03.2006, на який є посилання в судових рішеннях, хоча це має істотне значення для справи, оскільки у випадку відсутності у відповідача права власності на вказане майно, він був позбавлений права розпоряджатися ним шляхом прийняття відповідних рішень щодо перерозподілу часток у статутному фонді та відмови в поверненні нерухомого майна позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2010 справа прийнята до нового розгляду під № 50/503-32/380.

Під час нового розгляду представники заявника та позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюване рішення від 12.01.2009 прийнято неправомочними загальними зборами, оскільки згідно з п. 6.5, п. 7.2.1 статуту (в редакції від 17.02.2006) Концерну "Титан" належало тільки 50% голосів, а тому дане рішення є недійсним. Оскаржуване рішення позачергових загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" від 12.01.2009 порушує інтереси територіальної громади Херсонської області, оскільки територіальна громада є другим учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон".

Позивач, підтримуючи позовні вимоги, вказав, що Херсонська обласна рада прийняла рішення № 777 про вихід зі складу засновників 28 листопада 2009 року. Вказане рішення є лише підставою для подачі відповідної заяви про вихід із товариства. Заяву до товариства про вихід зі складу засновників Херсонською обласною радою не подавалося.

Відповідач позовні вимоги заперечив, вказавши, що про свій вихід із числа засновників ТОВ "Аеропорт "Херсон" Херсонська обласна рада прийняла рішення, яке відповідно до ст. 144 Конституції України є обов’язковим для виконання на відповідній території. Відповідач з посиланням на ст. 12 Закону України "Про господарські товариства", ст. 85 ГК України, ст. 115 ЦК України стверджує, що цілісний майновий комплекс обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон" є власністю ТОВ "Аеропорт "Херсон", набуті на законних підставах.

Третя особа, Концерн "Титан", у відзиві на позов позовні вимоги повністю заперечила, вказавши, що оспорюваним рішенням не було порушено інтересів територіальної громади Херсонської області, оскільки об’єкти майнового комплексу "Аеропорт "Херсон" були внесені до статутного капіталу ТОВ "Аеропорт "Херсон" і є законною власністю ТОВ "Аеропорт "Херсон". Крім того, третя особа зазначила, що на момент проведення загальних зборів 12.01.2009 Херсонська обласна рада не була учасником товариства.

Третя особа, ТОВ "Укрлайф" позовні вимоги повністю заперечило, вказавши, що позов заявлений прокурором не в інтересах органу виконавчої влади.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.02.2006 на установчих зборах засновників (учасників) було прийнято рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон", державна реєстрація якого проведена 01.03.2006.

Засновниками Товариства були Концерн "Титан" та Херсонська обласна рада зі статутними частками по 50 відсотків, що в грошовому еквіваленті становило по 799653,73 грн. При цьому, Концерном "Титан" в рахунок своєї частки зобов’язався внести грошові кошти в розмірі 799653,73 грн., а Херсонська обласна рада - майно в натурі (цілісний майновий комплекс обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон") вартістю 4127255,27 грн. з вирахуванням 3327601,27 грн. кредиторської заборгованості.

01.03.2006 згідно з актом приймання-передачі Херсонська обласна рада передала, а ТОВ "Аеропорт "Херсон" прийняло цілісний майновий комплекс обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон" для наповнення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" у відповідності до рішення ХХІ сесії четвертого скликання Херсонської обласної ради № 517 від 10.12.2005.

Рішенням ХХІ сесії четвертого скликання Херсонської обласної ради № 517 від 10.12.2005 "Про інвестування обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон" істотними умовами заснування ТОВ "Аеропорт "Херсон" названо: доля територіальних громад області в статутному фонді не повинна бути меншою ніж 50% (п. 4.1); в статутних документах повинно бути зазначено, що відчуження у статутному фонді товариства долі, що є спільною власністю територіальних громад області, можливе лише у порядку і на умовах, передбаченого законодавством України про приватизацію, і будь-які зміни статутного фонду товариства, що тягнуть зменшення долі територіальних громад області у статутному фонді підприємства, здійснюються за погодженням з обласною радою (п. 4.2); у разі виходу підприємства із складу засновників товариства, майно, що є власністю територіальних громад області, повертається у порядку, передбаченому чинним законодавством (п. 4.3).

У жовтні –грудні 2006 року ТОВ "Аеропорт "Херсон" отримало свідоцтва про право приватної власності на передані будівлі та споруди колишнього обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон".

28.11.2008 Херсонською обласною радою прийнято рішення № 777, яким вирішено вийти зі складу засновників ТОВ "Аеропорт-Херсон" (п. 1 рішення). Повернути до спільної власності територіальних громад області внесок до статутного фонду ТОВ "Аеропорт-Херсон" у натуральній формі цілісний майновий комплекс обласного комунального підприємства "Аеропорт "Херсон" (п.2 рішення). Відповідно до п. 4.3 рішення обласної ради від 10.12.2005 № 517 "Про інвестування обласного комунального підприємства "Аеропорт-Херсон" та ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" вирішено направити це рішення на виконання пункту 13.8 статуту Товариству (п. 3 рішення).

Відповідно до п. 13.8 статуту ТОВ "Аеропорт "Херсон", затвердженого установчими зборами засновників (учасників) 17.02.2006, учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці.

Згідно із витягом із журналу реєстрації вхідної кореспонденції ТОВ "Аеропорт "Херсон" 02.12.2008 товариство отримало нарочно через депутата Стогній М.В. рішення № 777 від 28.11.2008 та зареєструвало за № 45 від 02.12.2008.

Суду не надано доказів, які б свідчили про уповноваження Херсонською обласною радою депутата Стогній М.В. на передачу ТОВ "Аеропорт "Херсон" рішення № 777 від 28.11.2008 або повідомлення про вихід із товариства.

Рішенням Херсонської обласної ради ХLІІ сесії п’ятого скликання від 17.11.2009 № 1147 "Про звернення концерну "Титан" щодо частки територіальних громад області у статутному фонді ТОВ "Аеропорт-Херсон" було внесено зміни до п. 2 рішення ХХХІІІ сесії обласної ради V скликання від 28 листопада 2008 року № 777 щодо повернення до спільної власності територіальних громад області частку внеску до статутного фонду ТОВ "Аеропорт-Херсон" у натуральній формі, а за решту частки до статутного фонду ТОВ "Аеропорт-Херсон" отримати грошову компенсацію.

Рішенням Херсонської обласної ради ХLІІ сесії п’ятого скликання від 23.12.2009 № 1197 з метою визначення ринкової вартості частки внеску до статутного фонду ТОВ "Аеропорт-Херсон" було вирішено призначити незалежну експертну оцінку майна станом на 01.12.2009.

12.01.2009 відбулися позачергові загальні збори засновників (учасників) ТОВ "Аеропорт "Херсон", на яких були присутні представники Концерну "Титан" та ТОВ "Укрлайф". Згідно із протоколом № 5 від 12.01.2009 Херсонська обласна рада участі у зборах не брала. Порядком денним було передбачено вирішення 2 питань:

1. Затвердження нової редакції статуту ТОВ "Аеропорт "Херсон" у зв’язку з рішенням Херсонської обласної ради ХХХІІІ сесії п’ятого скликання від 28.11.2008 № 777 "Про участь у товаристві з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон".

2. Розгляд питань, пов’язаних з Херсонської обласної ради ХХХІІІ сесії п’ятого скликання від 28.11.2008 № 777 "Про участь у товаристві з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон".

Проте на зборах вирішувалися також питання не включені до порядку денного та прийняті рішення, які оформлені протоколом № 5 від 12.01.2009, про:

-          прийняття до складу засновників Товариства товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлайф";

-          затвердження статутного капіталу Товариства, де засновниками стали Концерн "Титан" та товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлайф" з відповідними частками 95 та 5 відсотків;

-          затвердження статуту Товариства у новій редакції;

-          надання доручення директору товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлайф" Безгану М.О. провести державну реєстрацію нової редакції статуту Товариства та внести зміни до установчих документів.

Розгляд питання щодо повернення обласній раді частки, внесеної до статутного фонду, було перенесено на наступні загальні збори засновників Товариства.

27.02.2009 відбулися чергові загальні збори засновників (учасників) товариства (Концерн "Титан" та ТОВ "Укрлайф"), на яких були прийняті рішення оформлені протоколом № 6 від 27.02.2009, в тому числі з посиланням на ст.ст. 52, 54 Закону України "Про господарські товариства", ст. 85 ГК України, ст. 115 ЦК України, пункти 2.2, 6.4, 6.9, 6.10 статуту ТОВ "Аеропорт "Херсон" було відмовлено Херсонській обласній раді, як учаснику, що вибув, у поверненні його внеску (частки) із капіталу товариства в натуральній формі та вирішено здійснити виплату йому внеску (частки) у грошовій формі.

Згідно зі ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді. Відповідно до п. "б" ст. 41, ст. 59 Закону до виключної компетенції загальних зборів належить, серед іншого, внесення змін до статуту товариства. Статтею 60 вказаного Закону передбачено, що голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства.

У п. 20 постанови № 13 від 24 жовтня 2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами.

Статтею 60 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Згідно зі ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 116 ЦК України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов’язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Відповідно до вимог ст. 148 ЦК України учасники товариств з обмеженою відповідальністю мають право вийти з цих товариств. Учасники товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю повинні повідомити товариство про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці або у інший передбачений статутом строк. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників.

Позивач у стосунках з відповідачем виступає не як орган місцевого самоврядування, а як учасник товариства, наділений корпоративними правами.

Пунктом 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" визначено при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до цивільного кодексу та Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах свої повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Оскільки у відносинах із відповідачем Херсонська обласна рада діяла не як орган місцевого самоврядування, а як учасник товариства, то суд не може ототожнювати прийняття Херсонською обласною радою рішення № 777 від 28.11.2008 як передбачене п. 13.8 статуту ТОВ "Аеропорт "Херсон" повідомлення про вихід учасника з товариства.

Сторони не надали доказів, які б свідчили про звернення до ТОВ "Аеропорт "Херсон" учасника, Херсонської обласної ради, з повідомленням (заявою) про вихід із товариства на виконання рішення № 777 від 28.11.2008.

З огляду на це, доводи відповідача та третіх осіб про те, що Херсонська обласна рада станом на 12.01.2009 не була учасником товариства, матеріалами справи не підтверджені.

Таким чином, судом встановлено, що на загальних зборах ТОВ "Аеропорт "Херсон" 12.01.2009 були присутні та приймали рішення учасники, які володіли лише 50% голосів.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п. 18 постанови № 13 від 24 жовтня 2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є, серед іншого, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Оскільки на загальних зборах учасників ТОВ "Аеропорт "Херсон", що згідно з протоколом відбулися 12 січня 2009 року, не були присутніми учасники Херсонської обласної ради, яка, не зважаючи на прийняте рішення № 777, не заявила товариству про свій вихід, то загальні збори учасників вважаються неповноважними, а прийняті на них рішення є недійсними.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано доказів на спростування позовних вимог.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

За приписами статті 2 ГПК прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.

Підставою для представництва інтересів держави в особі Херсонської обласної ради у даній справі заявник називає порушення інтересів територіальної громади області, позбавлення майна, що було внеском до статутного фонду товариства. Не маючи належної кількості голосів учасників товариства, на зборах вирішено питання про зміни у складі учасників та перерозподіл статутного капіталу ТОВ "Аеропорт "Херсон".

Стаття 142 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначає, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Таким чином, втрата територіальною громадою області майна, яке забезпечує фінансову основу самоврядування, є порушенням економічних інтересів держави.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання недійсними рішення позачергових загальних зборів засновників (учасників) відповідача, що відбулися 12.01.2009 та оформлені протоколом № 5, а також затвердженого на них статуту в редакції від 12.01.2009, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" (03056, м. Київ, вул. Польова, 37, код 34074384), що відбулися 12 січня 2009 року, оформлені протоколом № 5 від 12.01.2009.

Визнати недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" (03056, м. Київ, вул. Польова, 37, код 34074384) в редакції, затвердженій на позачергових загальних зборах засновників 12 січня 2009 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Херсон" (03056, м. Київ, вул. Польова, 37, код 34074384) до Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                       О.О.Хрипун

Дата підписання рішення:18.11.2010