Ухвала суду № 124059820, 25.12.2024, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4445/24

2/189/1026/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25.12.2024 року суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Чорна О.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Старобільської міської військової адміністрації Старобільського району Луганської області, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сахова Марина Андріївна про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

встановив:

До Покровського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю з Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Старобільської міської військової адміністрації Старобільського району Луганської області, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сахова Марина Андріївна про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2024 року дану справу передано на розгляд судді Чорній О.В.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд приходить до висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Стаття 187 ЦПК України регламентує дії судді перед вирішенням питання про відкриття провадження у справі, в тому числі суддя має перевірити належність справи до юрисдикції та підсудності суду.

Визначити підсудність суду - означає з`ясувати коло цивільних справ, які компетентний вирішувати по суті даний суд.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Як зазначив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у листі № 6-47/0/9-12 від 10.07.2012 на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

Аналогічний за змістом висновок щодо територіальної юрисдикції таких спорів викладено зокрема і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2022 року у справі № 373/118/20.

У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 185/8191/16-ц (провадження № 61-15124св20) зазначено, що «виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додатковогостроку дляприйняття спадщини. Якщо пред`явлено позов про право власності на кілька приміщень, розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох об`єктів нерухомості у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких встановлено виключну підсудність, то позов пред`являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення».

Виходячи з вищевикладеного та відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Таким чином спір, що виник між сторонами має предметом встановлення наявності поважних причин для пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини і має виключну підсудність.

Однак, у позовній заяві не зазначено, яке саме спадкове майно залишилося після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи входить до його складу нерухоме майно та його місцезнаходження, для визначення підсудності, та не зазначено і не надано доказів наявності спадкового майна, згідно ст. 83,84 ЦПК України.

Крім того, згідно з п. 5, п. 7 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до положень ч.1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 08.12.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з заявою про встановлення факту смерті його батька, ОСОБА_2 , із відповідними документами про факт його смерті, виданими лнр.

12.12.2022 року Дзержинським районним судом м. Харкова було винесено рішення по справі №638/7074/2022 про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, позивачем не було долучено до справи зазначені докази.

До того ж, позивач зазначає, що строк пропущення вступу у спадщину є незначним та становить декілька днів, хоча згідно матеріалів справи свідоцтво про смерть батька позивач отримав 27.01.2023 року, а до нотаріуса звернувся через півтора року, що підтверджується листом приватного нотаріуса Сахової А. «Про надання письмового роз`яснення щодо оформлення спадщини» від 02.08.2024 року.

Отже, на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачу також необхідно надати докази.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки при вирішенні питання про прийняття позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десять днів з дня отримання копії ухвали, усунути зазначені недоліки, а саме:

-зазначити майно, яке входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 та вказати місцезнаходження спадкового майна, надавши докази наявності спадкового майна;

-надати належним чином завірену копію рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.12.2022 року по справі №638/7074/2022 про встановлення факту смерті ОСОБА_2 ;

-надати докази на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Старобільської міської військової адміністрації Старобільського району Луганської області, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сахова Марина Андріївна про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - залишити без руху, запропонувавши усунути недоліки у строк не пізніше 10 днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вказаних вимог позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Чорна