Рішення № 12405896, 23.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.10р.Справа № 6/7-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Равелін", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "В.В.С.",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 140 607,80 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Рищенко Ю.О. директор

від відповідача - Михалевич М.А. довіреність від 07.06.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Равелін", м. Дніпропетровськ-далі по тексту-позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "В.В.С.", м. Дніпропетровськ-далі по тексту-відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 59 597,20 грн. - в рахунок повернення сплаченої металопродукції суми за рахунком № 23-05-8 від 23.05.2008 р., 31 737,30 грн. –пені за порушення строків поставки продукції відповідно до п.5.1 Договору № 29/10 від 29.10.2007 р. та 49 273,30 грн. –збитків понесених позивачем у зв'язку з поставкою неякісної продукції.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 1 406,07 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у судове засідання з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що позивачем без поважних причин пропущено 6-ти місячний термін, передбачений ст. 269 Господарського кодексу України, у разі поставки неякісного товару. В порушення п.4.2 умов вищеназваного договору, який передбачає у випадку поставки неякісного товару складання Акту приймання продукції по якості який підписується комісією у складі представників позивача і відповідача, позивач не надав даного акту ні відповідачеві на підпис ні в судове засідання. Факт поставки неякісної продукції відповідачем її повернення і прийняття відповідачем не знайшло свого документального підтвердження оскільки накладна за № 22/10-07 від 22.10.2008р. про повернення позивачем і отримання відповідачем неякісної продукції відповідачем не заповнювалась і не підписувалась, що підтверджено і висновком експерта.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2009 р. заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 142 131,87 грн. було задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2009р. апеляційна скарга відповідача на ухвалу про забезпечення позову задоволена, скасована ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2009р.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2009р. касаційну скаргу позивача залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суд від 09.04.2009р. у справі №6/7-09 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду від 19.11.2009р. на підставі ст. 69 ГПК України за письмовим клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено до 30.12.2010року.

Ухвалою господарського суду від 06.10.2009р. провадження по справі було поновлено та призначено на 22.10.2009р.

22.10.2010р. у порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 03.11.2009р.

03.11.2010р. у порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 19.11.2009р., до 03.12.2009р., до 10.12.2009р., до 17.12.2010р., до 25.12.2010р.

25.12.2009р. у судовому засіданні оголошено ухвалу про призначення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення судової почеркознавчої експертизи поставлено питання: "Чи виконано рукопис та/або підпис на накладній №22/10-7 від 22.10.2008р. однією з осіб, експериментальні зразки рукопису та підписів яких надано для порівняльного дослідження?". При цьому відповідач надав вільні та експериментальні зразки підписів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для проведення почеркознавчої експертизи. На виконання клопотання експерта Чепікової Г.В. Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 07/218/142 від 29.01.2010р. Господарський суд листом від 10.02.2010р. зобов'язав відповідача надати вільні зразки почерку ОСОБА_1 та зразки почерку ОСОБА_2, які можуть бути в квитанціях, заявах, записах особистого характеру, тощо за 2006-2009 роки (по 20-25 документів на кожну особу); експериментальні зразки почерку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з досліджуваним текстом (по 5 аркушів на кожну особу). Також експерт Чепікова Г.В. уточнила питання, які можуть поставлені на вирішення, як то: "Чи виконаний рукописний текст на накладній №22/10-7 від 22.10.2008р. ОСОБА_1 або ОСОБА_2? Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 в графі "Керівник" накладної №22/10-7 від 22.10.2008р. самим ОСОБА_1 або ОСОБА_2?".

У зв'язку з невиконанням клопотання експерта, останнім надіслано до Господарського суду повідомлення № 218-10 від 26.03.2010р. про неможливість дати висновок судової експертизи по справі № 6/7-09.

Розгляд справи був призначений на 18.05.2010р., яке відкладено до 08.06.2010р.

У відповідності зі ст. 69 ч. 3 ГПК України ухвалою Заступника Голови суду від 18.05.2010р. строк вирішення спору продовжений до 18.06.2010р.

07.06.2010р. повноважний представник відповідача на виконання клопотання експерта надав суду: -експериментальні зразки почерку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - 10 аркушів, вільні зразки почерку ОСОБА_1 та вільні зразки почерку ОСОБА_2 за 2006-2009 роки у документах - 26 аркушів. У судовому засіданні зазначає, що експертизу слід провести з уточненням питань, як того вимагає експерт у своєму клопотанні.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2010р. у порядку ст. 31, 41, п. 1 ч. 2 ст. 79, 86, 87 ГПК України призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, м. Дніпропетровськ, з чим провадження у справі було зупинено.

21.06.2010р. справа 6/7-09 направлена до Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, м. Дніпропетровськ.

03.09.2010р. до суду надійшов висновок судово-почеркознавчої експертизи №1707-10 від 21.08.2010р.

28.09.2010р. до суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження по справі з посиланням на те, що у провадженні Дніпропетровського апеляційного господарського суду перебуває справа №30/213-10 за позовом ТОВ "Науково-виробнича фірма "В.В.С." до ТОВ "Равелін" про визнання недійсним п. 5.1 договору №29/10 від 29.10.2007р. Ухвалою від 12.08.2010р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2010р. у порядку ст. 79 ГПК України провадження по справі було поновлено та призначено до розгляду в засіданні на 11.11.2010р.

11.11.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву до 16.11.2010р.

16.11.2010 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки продукції № 29/10 та підписано Специфікації до нього на загальну суму 215 903,40, у відповідності з п.2.1 та пю.2.2 умов якого позивач на підставі рахунку відповідача за № 02/11-4 у якості 50% передоплати від суми договору перерахував відповідачеві 07.11.2007року грошові кошти у сумі 107 951,70грн. які відповідач отримав і відповідно до Специфікації № 1 до даного договору зобов’язався поставити на суму договору обумовлену продукцію до 31.12.2007року, але в порушення взятих на себе зобов’язань поставив обумовлену сторонами продукцію з простроченням на 147 днів, тобто 27.05.2008р., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами та не оспорюється повноважними представниками сторін в судовому засіданні.

23.05.2008р. відповідач факсовим зв’язком повідомив позивача про готовність продукції до відвантаження та виставив позивачеві рахунок на оплату 23/05-8 від 23.05.2008р., відповідно до якого позивач платіжним дорученням № 80 від 26.05.2008р. перерахував відповідачеві залишок вартості продукції у сумі 108 755,46 грн., а відповідач на виконання умов договору поставив позивачеві обумовлену договором продукцію при прийнятті якої лабораторією вхідного контролю Одеського припортового заводу було виявлено факт недоліків продукції та 05.06.2008р. складено Протокол № 44/Пр та Протокол № 45/Пр у зв’язку з чим відповідач на вимогу позивача вдруге поставив продукцію яку лабораторією вхідного контролю Одеського припортового заводу було виявлено факт недоліків продукції та без дати складено Протокол № 82/Пр та Протокол № 83/Пр у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача 59 597,20 грн. –вартості неякісної продукції в рахунок повернення сплаченої металопродукції суми за рахунком № 23-05-8 від 23.05.2008 р., 31 737,30 грн. –пені за порушення строків поставки продукції відповідно до п.5.1 Договору № 29/10 від 29.10.2007 р. та 49 273,30 грн. –збитків спричинених поставкою відповідачем неякісної продукції.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 1 406,07 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 п.8 ст. 269 ГК України, позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред’явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Відповідно ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 п.2 абзац 3 ст. 231 Господарського кодексу України за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Відповідно до п.1 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості затвердженою постановою Держарбітражу СРСР при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року № П-7 зазначено, що в договорах поставки можуть бути передбачені особливості приймання продукції по якості.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 59 597,20 грн. –вартості неякісної продукції в рахунок повернення сплаченої металопродукції суми за рахунком № 23-05-8 від 23.05.2008 р., 31 737,30 грн. –пені за порушення строків поставки продукції відповідно до п.5.1 Договору № 29/10 від 29.10.2007 р. та 49 273,30 грн. –збитків спричинених поставкою неякісної продукції, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 31 737,30 грн. –пені за порушення строків поставки продукції відповідно до п.5.1 Договору № 29/10 від 29.10.2007, оскільки відповідач повинен був поставити позивачеві обумовлену договором продукцію до 31.12.2007р., а поставив дану продукцію 27.05.2008р., тобто з прострочкою у 147 днів.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача 59 597,20 грн. –вартості неякісної продукції слід відмовити, оскільки саме позивач при прийманні продукції за якістю порушив п.4.2 умов вищеназваного договору, укладеного між позивачем та відповідачем та п.1 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю затвердженою постановою Держарбітражу СРСР при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 де передбачено, що при приймання продукції за якістю сторони в першу чергу керуються умовами укладеного між ними договору поставки продукції, а так як не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 59 597,20 грн. –вартості неякісної продукції, як наслідок не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 49 273,30 грн. –збитків спричинених поставкою відповідачем неякісної продукції. Факт повернення позивачем і отримання відповідачем неякісної продукції на суму 59 597,20 грн. не знайшов свого документального підтвердження і в первинному документі, а саме в накладній № 22/10-07 від 22.10.2008р., на яку позивач посилався як на підставу своїх позовних вимог, оскільки відповідно до висновку експерта за № 1707-10 від 21.08.2010р. рукописний текст та підписи, що підтверджують отримання неякісної продукції в даній накладній, виконано не керівником відповідача і не його працівником.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 1 406,07 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають задоволенню пропорційно стягнутій сумі.

У задоволенні клопотання відповідача від 26.10.2010р. про зупинення провадження у справі з посиланням на те, що він звернувся до суду касаційної інстанції про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.10.2010р. по справі № 30/213-10 - слід відмовити.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,530 Цивільного кодексу України, п.1 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю затвердженою постановою Держарбітражу СРСР при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року № П-7, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання відповідача відмовити.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "В.В.С." (49054, м. Дніпропетровськ, вул. Новосельна, 23/24, код ЄДРПОУ 20273697, п/р 26008107101001 в КБ "Приват Банк", МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Равелін" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, 10/1, код ЄДРПОУ 24601684, р/р 26001105502001 в КБ “Приватбанк”, МФО 305299) 31 737,30 грн. (тридцять одну тисячу сімсот тридцять сім гривень 30 коп.) - пені, 317,37 грн. (триста сімнадцять гривень 37 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя О.О. Коваленко

Повне рішення складено

19.11.2010р.