Рішення № 124057510, 09.12.2024, Херсонський міський суд Херсонської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/2229/23

Пров. №2/766/1705/24

09.12.2024

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Черниш О.Л.

за участю секретаря судових засідань Дембіцької Е.О.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача про стягнення заборгованості в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 09.08.2013, відповідно до якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит в розмірі, встановленому договором, проте відповідач, зобов`язавшись повернути отриманий кредит в строк, визначений умовами кредитного договору, не належним чином виконував взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого станом на 04.04.2023 утворилася заборгованість в розмірі 55953,52 грн., яка складається з: 51671,86 грн. заборгованість за тілом кредиту; 4281,66 грн. заборгованість за простроченими відсотками. У зв`язку з викладеним просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати в розмірі 2684,00 грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.08.2024 відкрито провадження у справі та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в обґрунтування невизнання позовних вимог зазначив, що відповідно до довідки, виданої 24.11.2024 АТ КБ «ПриватБанк», заборгованість відповідача перед банком становить 49293,55 грн, однак позовні вимоги у справі позивачем не уточнено, не змінено, а тому заявлена у позові сума заборгованості за кредитним договором у сумі 55953,52 грн. не відповідає дійсності.

Крім того, відповідач зазначає, що нарахування відсотків на тіло кредиту відбувалося всупереч Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022, відповідно до якого до «прикінцевих та перехідних положень» Податкового кодексу України внесено зміни, а саме: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Разом з цим, відповідач зазначив, що 02.06.2022 він був змушений закрити підприємницьку діяльність у зв`язку з окупацією міста Херсона, що підтверджується інформацією, яка міститься у додатку «ДІЯ». На сьогодні відповідач є пенсіонером, внутрішньо переміщеною особою, основне зареєстроване місце проживання відповідача перебуває у зоні активних бойових дій, 21.09.2023 будинок його дружини ОСОБА_2 зруйновано ворожим обстрілом.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану та удосконалення державного регулювання у сфері фінансових послуг» 3156-IX від 10.06.2023, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 30 днів після його припинення чи скасування грошові зобов`язання за укладеними до 24 лютого 2022 року з фінансовими установами (крім кредитних спілок) договорами про споживчий кредит підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу споживача або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у такому порядку та з дотриманням таких умов:

1) договір про споживчий кредит не забезпечено заставою (іпотекою);

2) відсутнє судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення із споживача заборгованості за договором про такий споживчий кредит або відповідне виконавче провадження;

3) місцем постійного проживання або покинутим місцем постійного проживання споживача (зокрема, якщо споживач є особою, яка взята на облік як внутрішньо переміщена особа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України) є територія України, на якій ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку та інше.

Відповідач стверджує, що 04.12.2023 звертався до Херсонського відділення банку із усною заявою про реструктуризацію заборгованості, йому обіцяли повідомити про прийняте рішення пізніше, того ж дня йому зателефонував представник банку та повідомив, що йому відмовлено у реструктуризації заборованості.

Враховуючи викладене, відповідач зазначає, що погоджується лише із заборгованістю за тілом кредиту, щодо стягнення з нього нарахованих позивачем відсотків, просив відмовити у задоволення позову в цій частині.

22.01.2024 відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, яку ухвалою суду від 25.11.2024 повернуто та роз`яснено його право звернутися до суду з цими позовними вимогами в загальному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи судом встановлено, що 09.08.2013 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що не заперечується відповідачем.

Крім того, матеріали справи містять копію Довідки, відповідно до якої ОСОБА_1 09.08.2013 було надано кредитну карту «Універсальна» терміном дії до 07/16; 15.01.2014 карту «PKMMU UNEMBOSSED CREDIT 1-4% FIRST PIN» терміном дії до 08/17; 15.05.2014 карту «Універсальна GOLD» терміном дії до 01/18; 26.09.2016 карту «Універсальна GOLD» терміном дії до 04/18; 19.04.2018 карту «Універсальна GOLD» терміном дії до 03/22; 05.09.2019 карту «Універсальна GOLD» терміном дії до 05/23; 18.12.2019 карту «Універсальна GOLD» терміном дії до 11/23; 20.01.2020 карту «Універсальна GOLD» терміном дії до 12/23.

Відповідно до розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, станом на 04.04.2023 утворилася заборгованість в розмірі 55953,52 грн., яка складається з: 51671,86 грн. заборгованість за тілом кредиту; 4281,66 грн. заборгованість за простроченими відсотками.

Згідно з наданою банком випискою за договором станом на 13.02.2023, ОСОБА_1 відбувалося користування кредитними коштами.

Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення АТ КБ «ПриватБанк» до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України).

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17 зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Відповідачем до матеріалів справи долучено Повідомлення про прощення боргу № 85806 від 28.12.2023, в якому банк інформує ОСОБА_1 про те, що 26.12.2023 за кредитним договором було прощено борг у розмірі 9840,69 грн, з якого по тілу кредиту прощено 6739,99, при цьому зазначивши, що борг, анульований кредитором, підлягає обкладанню податком з доходів фізичних осіб та військовим збором. Таким чином, яка остаточна сума заборгованості підлягає «прощенню», банком не зазначено.

Про зменшення розміру заборгованості також свідчить і надана відповідачем у справі довідка, видана 24.11.2024 АТ КБ «ПриватБанк», згідно якої заборгованість за карткою «Універсальна Голд» складає 49293,55 грн, а за карткою BAD CARD 2684,00 грн.

Однак, позивачем у справі не надано жодних заяв про уточнення позовних вимогщодо зменшення розміру заборгованості, не надано відповідного розрахунку із зазначенням того, з чого така заборгованість складається.

Таким чином, згідно наявних в матеріалах справи копій розрахунку заборгованості станом на 04.04.2023, копій виписок про рух коштів за карткою за період з 20.08.2013 по 13.02.2023, остаточно не можливо встановити суму основного боргу за кредитом дійсно отриманого ОСОБА_1 з огляду на різні періоди, за які видані зазначені документи, відсутність у розрахунку заборгованості станом на 13.02.2023 інформації про зняття коштів саме ОСОБА_1 , а не їх списання на погашення відсотків, пені та штрафів, як неможливо встановити й достовірність заявленої до стягнення суми 55953,52 грн заборгованості за кредитом.

З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої ст. 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2684,00 грн. не розподіляється, а покладається на нього.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 525-526, 549, 1048, 1050 ЦК України, ст.ст.77-81, 141, 263, 265, 280-283, 287 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

СуддяО. Л. Черниш