Рішення № 124055185, 17.12.2024, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/14588/24

Провадження № 2/201/4952/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

17грудня 2024року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)) про виключення відомостей з актового запису про народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

20.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (третя особа - Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)) про виключення відомостей з актового запису про народження дитини (а.с. 2-4).

В обґрунтування позову вказав, що перебував у шлюбі з ОСОБА_2 з 16.09.2021 по 22.12.2023. З початку 2023 року шлюбні відносини припинені, сторони стали жити окремо. Від шлюбу спільних дітей немає. Проте позивачеві стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачка народила дитину - ОСОБА_3 . Оскільки дитина народилася до спливу десяти місяців з дня розірвання шлюбу, а батько дитини відмовився звернутися до органів РАЦС та визнати батьківство, в порядку ч. 2 ст. 122 СК України дитину зареєстровано з зазначенням даних позивача у відомостях про батька у свідоцтві про народження дитини.

Згідно Висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження від 08.11.2024 № 45138 виконаного ТОВ «Мама Папа» (ліцензія МОЗ №1168 від 03.10.2016) ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження, складає 0%.

На підстави викладеного, просив виключити відомості про ОСОБА_1 , як про батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Київ, з актового запису № 163 складеного 11 квітня 2024 року Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Заяви учасників процесу по суті справи.

Відповідачка ОСОБА_2 визнала позовні вимоги. 10.12.2024 від неї надійшли пояснення, у яких відповідачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_3 . Станом на день реєстрації народження - ІНФОРМАЦІЯ_4 ще не пройшов десятимісячний строк, то відповідно до ст. 122 СК України Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_1 вніс як батька в актовому записі про народження. Однак позивач не є біологічним батьком дитини, адже тільки 22.12.2023 вони розірвали шлюб, проте вже більше двох років не проживають спільно, не спілкуються. На день реєстрації дитини знала, що ОСОБА_1 не є біологічним батьком ОСОБА_3 , але змушена була записати його батьком дитини, як того вимагає чинне законодавство України, не розуміючи майбутніх наслідків через свою юридичну необізнаність. На підтвердження того, що ОСОБА_1 не є батьком є висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження від 08.11.2024 №45138 виконаного ТОВ «Мама Папа» ймовірність того, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження, складає 0%

Не заперечувала проти задоволення позовних вимог (а.с. 43).

Рух справи.

Ухвалою судді Наумової О.С. від 25.11.2024 відкрите провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження (а.с. 37).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, 17.12.2024 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, якою він позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити (а.с. 54).

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, 17.12.2024 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, якою підтримала визнання позовних вимог (а.с. 46).

Представник третьої особи - Бучанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ у судове засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 16.09.2021 по 22.12.2023, що підтверджено свідоцтвами про реєстрацію шлюбу та про розірвання шлюбу (а.с. 5-6).

Сторони надали суду пояснення у заявах по суті і не заперечували ті обставини, що з початку 2023 року шлюбні відносини припинені, проживають окремо. Від шлюбу спільних дітей не мають.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачка ОСОБА_2 народила дитину - ОСОБА_3 (а.с. 7). Оскільки дитина народилася до спливу десяти місяців з дня розірвання шлюбу, а батько дитини відмовився звернутися до органів РАЦС та визнати батьківство, то батьком дитини записано ОСОБА_1 у порядку ч. 2 ст. 122 СК України, згідно із якою дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Згідно із Висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження від 08.11.2024 № 45138, виконаного ТОВ «Мама Папа» (ліцензія МОЗ №1168 від 03.10.2016) ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження, складає 0%.

У висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження від 08.11.2024 № 45138 вказано, що він виконаний для подання до суду і експерт ОСОБА_4 попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста та відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків за статтями 384, 385 КК України (а.с. 8 26).

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.

Предметом даного позову є вирішення питання про оспорювання батьківства, що регулюється положеннями Сімейного Кодексу України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Згідно ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Відповідно до пункту 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за №55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, у якому зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснюється, що в судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (статті 122, 124 СК), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір`ю дитини (статті 126, 127 СК).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно із Висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження від 08.11.2024 № 45138, виконаного ТОВ «Мама Папа» (ліцензія МОЗ №1168 від 03.10.2016) ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження, складає 0%.

Досліджуючи даний висновок, суд зауважує, що таке дослідження проводилось на замовлення обох сторін. Біологічний матеріал взято 15.10.2024 у ОСОБА_1 у м. Дніпрі, та у дитини ОСОБА_5 у м. Києві.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Суд бере до уваги указаний висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження як належний і допустимий доказ з огляду на те, що статтею 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з частиною 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

У висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду .

З огляду на те, що висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження одержаний у порядку, встановленого законом, суд вважає наданий позивачем висновок експерта належним, допустимим і достатнім доказом, яким позивач обґрунтовує відсутність кровного споріднення.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, та враховуючи те, що відповідачка у поданій заяві позов визнала, підтверджує, що ОСОБА_1 не є біологічним батьком її дочки ОСОБА_3 , немає підстав вважати, що визнання позову не є добровільним, суперечить закону, порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд на підставі досліджених доказів приходить до висновку про відсутність кровного споріднення між ОСОБА_1 та дитиною ОСОБА_6 , у зв`язку із чим слід виключити з актового запису відомості про батька.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Щодо судового збору.

Положеннями ч. 1 ст. 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що також кореспондується з частиною 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн. був сплачений на підставі квитанції про сплату № 0.0.4015104734.1 від 18.11.2024 на рахунок UA4989999803313141206000004629, отримувача коштів УК у Собор.р.м.Дніпра/22030101, код банку отримувача 37988155, призначення платежу *;101; НОМЕР_1 ; 22030101 судовий збір Жовтневий районнийсуд м.Дніпропетровська, ОСОБА_1 (а.с. 1).

У зв`язкуз тим,що відповідачкапозовні вимогивизнала одразув першомусудовому засіданні,то ОСОБА_1 з державногобюджету підлягаєповерненню 50відсотків сплаченогопри подачіпозову судовогозбору,що становитьу розмірі 605,60грн.

Згідност. 141 ЦПК Україниз відповідачки необхідно стягнути на користь позивача решту суми сплаченого судового збору у розмірі 605,60грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третяособа -Бучанський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану уБучанському районіКиївської областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ)про виключеннявідомостей зактового записупро народженнядитини задовольнити.

Виключити з актовогозапису №163від 11квітня 2024року,складеного Бучанськимвідділом державноїреєстрації актівцивільного стануу Бучанськомурайоні Київськоїобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)про народження ОСОБА_3 ,відомостей пробатька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн., сплачений на підставі квитанції № 0.0.4015104734.1 від 18.11.2024 на рахунок UA4989999803313141206000004629, отримувача коштів УК у Собор.р.м.Дніпра/22030101, код банку отримувача 37988155, призначення платежу *;101; НОМЕР_1 ; 22030101 судовий збір Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складений 20 грудня 2024 року.

Суддя О.С. Наумова