Вирок № 124054786, 26.12.2024, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3121/18

Провадження № 1-кп/591/62/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження щодо обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , с. Підставки, Липоводолинського району, Сумської області, громадянина України, працюючого агрономом в ТОВ Агрофірма «Добробут», одружений, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає по АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21.11.2017 близько 07 год. 15 хв. ОСОБА_4 , керуючи службовим автомобілем ТОВ Агрофірма «Низи», марки «ВАЗ 212140», д.н. НОМЕР_1 , рухався по вулиці Харківській у напрямку до ПАТ «Сумихімпром» в м. Суми. Під час руху по вулиці Харківській, в районі зупинки громадського транспорту «ЗМК», ОСОБА_4 порушив п.п. 2.3«б», 12.1, 12.4, 11.3, 14.2«в» Правил дорожнього руху України, а саме: знехтував безпекою дорожнього руху, при виїзді на зустрічну смугу руху для виконання маневру обгону не впевнився в безпечності виконуваного маневру, не надав перевагу транспортним засобам, що рухалися у зустрічному напрямку, не врахував дорожню обстановку, стан дорожнього покриття та відповідно не обрав безпечної швидкості руху, в результаті чого втратив контроль над керованим автомобілем, що призвело до зіткненням із автомобілем «ВАЗ 21051», н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 , який рухався у зустрічному напрямку.

У наслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ-21051» ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми органів грудної клітки, головного мозку, органів тазу. ЗЧМТ. Забою головного мозку (клінічно). ЗТГК. Перелому 1-3 ребер справа. Перелому тіла грудини. Двобічного малого гідротораксу. Забою легень з обох сторін. Уламкового перелому кісток тазу. Травматичної екстракції 1,2,3 зубів справа та 1,2 зубів зліва на верхній щелепі, які кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження, так як тілесні ушкодження в ділянці грудної клітки були небезпечними для життя потерпілого в момент їх заподіяння.

Крім того, пасажир автомобіля «ВАЗ-21051» ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді поєднаної краніоскелетної травми. ЗЧМТ. Струсу головного мозку. Закритого перелому вертлугової западини зліва без зміщення. Закритого перелому дистального метадіафізу кісток лівого передпліччя зі зміщенням, які кваліфікуються, як середньої тяжкості тілесні ушкодження, так як не були небезпечними для життя потерпілого в момент їх заподіяння.

При цьому, допущені водієм ОСОБА_4 порушення пунктів 12.1, 11.3, 14.2«в» ПДР України, знаходиться в прямому причинному зв`язку із дорожньо-транспортною подією та наслідками, що настали.

Обвинувачений ОСОБА_4 суду повідомив, що свою вину визнає в повному обсязі. Пам`ятає, як він 21.11.2017 року їхав в сторону В.Сироватка у м.Суми та коли біля ОСОБА_10 застосував гальмування, то його машину понесло. Більше він нічого не пам`ятає, оскільки після ДТП він втратив свідомість і тривалий час лікувався. Але, не заперечує обставини події, як вони зазначені в обвинувальному акті, так як показами свідків - очевидців події, а також іншими письмовими доказами, зокрема, і висновками експертів підтверджено його винуватість у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди. На даний час з потерпілими він повністю примирився, відшкодував їм заподіяні матеріальну і моральну шкоду. У вчиненому щиро кається. Вживає заходів для відшкодування витрат по справі та шкоди, що заподіяна державі та висунута прокурором у відповідному позові. Просив не позбавляти його права керування транспортним засобом, оскільки працює в Агрофірмі та специфіка його роботи пов`язана з перебуванням за кермом. Крім того, він є єдиним в сім`ї, хто утримує неповнолітнього сина та дружину, яка не працює.

Дослідженими в суді доказами (показами потерпілих і свідків, а також - письмовими доказами) було встановлено такі обставини.

Так, потерпілий ОСОБА_8 розповів суду, що 21.11.2017 близько 06.40 він їхав за кермом на належному йому автомобілі марки «ВАЗ 21051», д.н. НОМЕР_2 , бежевого кольору разом із сином - ОСОБА_11 , дружиною - ОСОБА_9 , а також ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, в м. Суми на роботу. Близько 07:10 год. вони рухалися по вул. Харківська у напрямку центра міста, по середині своєї смуги руху, зі швидкістю приблизно 50 км/год. Дорогу було добре видно, опадів не було, але місцями дорога була слизькою, оскільки на вулиці були перші заморозки. Під`їжджаючи до перехрестя з другорядною дорогою, яка розташована поблизу АЗС, в районі зупинки громадського транспорту, він помітив, що по зустрічній смузі руху рухається тролейбус, а за ним - автомобіль типу «фура». Потім побачив, як легковий автомобіль типу «Нива», розпочав маневр обгону, у зв`язку з чим виїхав на зустріч йому, на смугу руху, по якій рухався його автомобіль. В цей час потерпілий почав гальмувати і побачив, що автомобіль «Нива» почало заносити та через декілька секунд відбулося зіткнення. Від удару він втратив свідомість, його забрали у лікарню в тяжкому стані.

Потерпіла ОСОБА_9 суду розповіла, що 21.11.2017 близько 06.40 вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_8 , сином ОСОБА_11 , та знайомими ОСОБА_12 і ОСОБА_13 на автомобілі свого чоловіка марки «ВАЗ 21051», д.н. НОМЕР_2 , бежевого кольору поїхали до м. Суми на роботу. ОСОБА_12 сиділа на задньому пасажирському сидінні з лівого боку, тобто за водієм, вона сиділа на задньому сидінні по середині, ОСОБА_11 сидів за переднім пасажирським, а ОСОБА_13 сиділа на передньому пасажирському сидінні. За дорожньою обстановкою вона не спостерігала, оскільки розмовляла з іншими пасажирами. Останнє, що потерпіла пам`ятає: це те, що під`їжджаючи до перехрестя вул.Харківська з другорядною дорогою, яка розташована поблизу АЗС, в районі зупинки громадського транспорту відбулося зіткнення автомобіля «Нива» з їх автомобілем. Потім вона потрапила в лікарню, де лікувалась достатньо тривалий період часу.

Допитана як свідок ОСОБА_12 суду розповіла про те, що вона є сусідкою подружжя ОСОБА_14 , з якими завжди їздила на роботу на автомобілі останніх. 21.11.2017 року вони, як завжди після 07-00 год. їхали на роботу. За кермом був ОСОБА_8 , а вона сиділа на задньому пасажирському сидінні за водієм. В той день вони рухались дуже повільно, оскільки дорога була слизькою. Попереду них, у їх смузі для руху інших автомобілів не було, а позаду - їхала цілий потік з автомобілів. Назустріч їм їхав чи стояв на зупинці (точно не пам`ятає) тролейбус, коли несподівано на їх смугу руху назустріч із-за тролейбусу вихав автомобіль Нива, який і допустив зіткнення з автомобілем, в якому рухалась вона. Удар прийшовся більше на сторону водія. Крім того, в їх автомобіль після цього в`їхали інші автомобілі, які рухались позаду них в цій же смузі, що і вони. Внаслідок ДТП вона мала забої, проте у лікарню не зверталась.

Свідок ОСОБА_13 надала суду аналогічні покази, зазначивши, що також є сусідкою, яку ОСОБА_8 на своєму автомобілі 21.11.2017 року підвозив на роботу. Вона їхала на передньому пасажирському сидінні та розмовляла з пасажирами на задньому сидінні, а коли відчула, що ОСОБА_8 гальмує, то подивилась у лобове скло і побачила як на них їде автомобіль Нива, який обганяв тролейбус по смузі руху, в якій рухались вони. Свідок від страху заплющила очі, відразу після чого відчула удар, потім - як скло посипалось та обличчя та по обличчю полилася кров. Після цього, інші автомобілі, що рухались позаду них, також зіткнулись з їх автомобілем. Вона відбулась синцями та розбитою губою, а найбільше постраждав ОСОБА_8 , оскільки саме на сторону водія прийшовся удар автомобіля Нива.

Свідок ОСОБА_11 , який є сином потерпілих, розповідав суду, що 21.11.2017 року близько 07-00 год. він разом з батьками та сусідками ОСОБА_13 та ОСОБА_12 на автомобілі батька їхали на роботу по вул.Харківська, район Хімпрому. Він сидів на задньому пасажирському сидінні, що за переднім пасажирським. Дорога в той день була слизькою, тому вони їхали повільно, у своїй смузі руху, нікого не обганяючи. В районі ДСК їм назустріч виїхав несподівано автомобіль Нива, який обганяв фуру та тролейбус, що рухались по зустрічній смузі. Батько, який був за кермом, став гальмувати та прижиматися ще більше до правого краю проїзної частини. Після цього, він побачив, як Ниву юзом несе на них і в цей час відбулось зіткнення. Удар прийшовся на сторону водія. Ниву ще розкрутило та винесло на зустрічну смугу руху. Крім того, автомобілі, які рухалися в потоці за ними, також допустили зіткнення з їх автомобілем. В подальшому батьків забрали до лікарні у тяжкому стані.

Свідок ОСОБА_15 повідомив, що 21.11.2017 року він їхав біля Хімпрому, віз молоко. Попереду нього їхав автомобіль під керуванням потерпілого ОСОБА_8 . Було слизько, тому він їхав повільно, на відстані не менше 50 м від автомобіля, що ухався попереду. Він бачив, як Нива, що вилетіла із зустрічної смуги руху, вдарила автомобіль потерпілого, який рухався попереду нього. Після цього, Ниву розвернуло і він відлетів правою стороною у ліву сторону його автомобіля, а потім автомобіль Нива відкинуло на зустрічну смугу. А автомобіль під його керуванням розвернуло і він задньою частиною ударив автомобіль потерплого. І в цей же час в його автомобіль в`їхав автомобіль, що рухався позаду нього.

Протоколом огляду місця події від 21.11.2017 року та фотокартками із зображенням місця події підтверджується те, що місцем події є ділянка дороги по вул. Харківська, у напрямку до ПАТ «Сумихімпром» в м. Суми, в районі зупинки громадського транспорту «ЗМК» та що дорожньо-транспортна пригода відбулась за участю автомобіля «ВАЗ 212140», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , і автомобіля «ВАЗ 21051», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 , а у схемі, що є додатком до вказаного протоколу, зафіксовано результати обмірів проїзної частини, розташування автомобілів та пошкодження на них, розташування уламків, осипів скла, бруду, льоду, уламків пластмасових деталей, ділянок розбризкування рідин автомобілів, слідів гальмування на дорозі після ДТП, а також те, що під час ДТП на вулиці був світлий час доби, освітлення на ділянці дороги було денне природнє, дорожнє покриття - асфальтобетон, вологе, слизьке, присутня кірка льоду (а.с. 201-213 -т.2, а.с. 8 - т.5).

Протоколи слідчих експериментів: від 21.03.2018 за участю свідка ОСОБА_8 (а.с.142-144 - т.4), свідка ОСОБА_11 (а.с. 145-147 - т.4), свідка ОСОБА_12 (а.с. 177-178 - т.4) , свідка ОСОБА_13 (а.с. 181-182 - 4) та потерпілої ОСОБА_9 (а.с. 179-180 - т.4), від 22.03.2018 за участю свідка ОСОБА_15 (а.с. 148-150 - т.4) та свідка ОСОБА_16 (а.с. 174-176 - т.4), від 02.05.2018 за участю свідка ОСОБА_17 (а.с. 171-173 - т.4), від 20.03.2018 за участю ОСОБА_4 (а.с. 183-185 - т.4) містять відомості, які зазначали вказані учасники на місці події, зокрема: місце зіткнення автомобілів, момент виїзду автомобіля під керуванням ОСОБА_4 на зустрічну смугу руху з метою виконання моменту обгону, момент початку руху автомобіля ВАЗ 212140 в стані заносу, момент застосування гальмування водіями.

Згідно висновку експерта №19/119/9-1/421-е від 29.12.2017 на момент експертного дослідження автомобіля «ВАЗ 212140» д.н.з. НОМЕР_1 в гальмівній системі та рульовому керуванні несправностей не виявлено, а технічні несправності ходової частини автомобіля носять аварійний характер, характерні для виникнення під час ДТП (а.с. 187-195 - т.4).

Аналогічний аварійний характер утворення та характерні для ДТП ушкодження мали на момент експертного дослідження гальмівна система, рульове керування та ходова частина автомобіля «ВАЗ 21051» д.н.з. НОМЕР_2 , про що зазначено у висновку експерта №19/119/9-1/422-е від 29.12.2017 (а.с. 197-207 - т.4).

Відповідно до висновку експерта №19/119/9-1/424е від 29.12.2017 місце зіткнення між автомобілем «ВАЗ 2121» та автомобілем «ВАЗ 2105» знаходиться на проїзній частині, в районі подряпин дорожнього покриття, які розташовані на відстані 6,1 м від лівого краю проїзної частини та на відстані 10,0 м до умовної лінії поздовжнього орієнтиру (а.с. 209-214 - т.4).

У висновку №19/119/9-1/423е від 28.12.2017 зазначено про те, що на момент первинного контакту, кут між умовними повздовжніми осями транспортних засобів складав близько 1150±50, при цьому він був розгорнутий ліворуч, проти ходу умовної годинникової стрілки, відносно умовної повздовжньої осі автомобіля «ВАЗ 2121» (а.с. 216-232 - т.4).

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №126/102 від 16.05.2018 (а.с. 233-246 - т.4): в даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ 212140 мав технічну можливість попередити зіткнення. З технічної точки зору в діях водія автомобіля ВАЗ 212140 вбачається невідповідність п.п. 12.1, 12.4, 11.3, 14.2в ПДР, з яких невідповідність п.п. 12.1, 11.,3 14.2 в ПДР знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Водночас, відповідно до зазначеного висновку, водій автомобіля ВАЗ 21051 не мав технічної можливості попередити зіткнення. В діях цього водія не вбачається невідповідностей вимогам ПДР, які б знаходились в причинному зв`язку з виникненням ДТП.

Висновком експерта № 22 від 09.02.2018 підтверджується те, що потерпіла ОСОБА_9 перебувала на стаціонарному лікуванні в ортопедичному відділенні СОКЛ з 21.11.2017 по 04.12.2017, з тілесними ушкодженнями (поєднана краніоскелетна травма. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Закритий перелом вертлугової западини зліва без зміщення. Закритий перелом дистального метадіафізу кісток лівого передпліччя зі зміщенням. Забій правої гомілки, підшкірна гематома, які за характером могли утворитися при ДТП), що кваліфіковані як Середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров`я (а.с. 1-2 - т.5).

Згідно висновку експерта № 23 від 09.02.2018 потерпілий ОСОБА_8 перебував на стаціонарному лікуванні в ортопедичному відділенні СОКЛ з 21.11.2017 по 11.12.2017, з тілесними ушкодженнями (Сполучена травма органів грудної клітки, головного мозку, органів тазу. ЗЧМТ. Забій головного мозку. ЗТГК. Перелом 1-3 ребер справа. Перелом тіла грудини. Двобічний малий гідроторакс. Забій легень з обох боків. Уламковий перелом кісток тазу. Травматична екстракція зубів, які за характером могли утворитися при ДТП), що кваліфіковані як Середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження (а.с. 3-5 - т.5).

Суд вважає, що вищенаведеними доказами вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена в повному обсязі та його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, оскільки він порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме: вимоги п.п. 12.1, 11.3, 14.2«в» Правил дорожнього руху України, під час керування 21.11.2017 автомобілем «ВАЗ 212140», д.н. НОМЕР_1 по вул. Харківська, в районі зупинки громадського транспорту «ЗМК» у напрямку ПАТ «Сумихімпром» в м. Суми, що призвело до зіткнення із зустрічним автомобілем під керуванням потерпілого ОСОБА_8 внаслідок чого останньому спричинено тяжкі тілесні ушкодження, а пасажиру автомобіля «ВАЗ 21051» ОСОБА_9 - середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує: характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, а саме те, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин; особу винного, який є не судимою особою, працює, одружений, має на утриманні дитину, за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку в нарко- та псих- диспансерах не перебуває.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено. Пом`якшуючою обставиною суд вважає повне визнання вини обвинуваченим, повне відшкодування завданих потерпілим збитків.

Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити у виді позбавлення волі та не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Разом з цим, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 злочину, а саме те, що вчинений злочин відноситься до необережного, поведінку обвинуваченого, який визнав свою вину та повністю відшкодував потерпілим завдані злочином збитки, беручи до уваги особу винного, який є не судимою особою, на обліку в диспансерах не перебуває, позитивно характеризується за місцем роботи, має дитину на утриманні, наявність вищевказаних пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає можливим на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та призначенням іспитового строку.

Про доцільність застосування на даний час до обвинуваченого положень ст.75 КК України вказує і те, що з дня вчинення ОСОБА_4 злочину до дня ухвалення судом вироку пройшов значний проміжок часу - 7 років, що, на переконання суду, призвело до істотного зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину, оскільки через тривалий проміжок часу ця справа має значно менший суспільний резонанс, і це суттєво позначається на досягненні мети покарання.

При цьому, ОСОБА_4 весь час (як під час досудового розслідування, так і у період судового розгляду), знаходячись на волі, нових злочинів чи правопорушень не вчиняв, тобто був законослухняною особою, що вказує на те, що він став на шлях виправлення, а тому і не потребує реального позбавлення волі, як виховного та запобіжного заходу.

Крім того, суд враховує позицію потерпілих, які вказали на повне відшкодування їм ОСОБА_4 шкоди, завданої злочином, а також - просили з огляду на це, не позбавляти його волі. На переконання суду, така позиція потерпілої сторони та поведінка обвинуваченого по відношенню до потерпілих також свідчать про те, що на сьогоднішній день ОСОБА_4 не представляє тієї суспільної небезпеки, яка б потребувала застосування до нього покарання у виді реального позбавлення волі.

Звільняючи обвинуваченого від реального відбування покарання, суд вважає за необхідне покласти на нього обов`язки, визначені ст. 76 КК України, для контролю за його поведінкою в період іспитового строку.

У кримінальному провадженні прокурором в інтересах держави в особі Сумської обласної державної адміністрації подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 на їх користь 79 554,01 грн., які були витрачені КЗ СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.8-9 - т.1).

ОСОБА_4 вимоги такого позову визнав в повному обсязі.

Суд, вислухавши учасників процесу, вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню з огляду на те, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні ДТП, наявність у потерпілого ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень та у потерпілої ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а також -що такі тілесні ушкодження утворитись при ДТП, доведена вищезазначеними доказами.

Крім того, прокурором надані довідки про те, що КЗ СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» витратила на стаціонарне лікування ОСОБА_8 69549,60 грн., на лікування ОСОБА_9 10004,41 грн., а всього на лікування потерпілих - 79 554,01 грн. (а.с. 20-21 - т.5).

Відповідно до частини першої статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Враховуючи вищевикладене, цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Сумської обласної державної адміністрації є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Крім того, потерпілими у справі заявлялись позовні вимоги:

1)ОСОБА_9 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4 , ТОВ «Урожана країна», ТОВ Агрофірма «Низи» на її користь 108 652,85 грн., з яких: 8652,85 грн. - матеріальної шкоди та 100 000,00 грн. - моральної шкоди (а.с. 50-61 - т.1);

2)ОСОБА_8 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4 , ТОВ «Урожана країна», ТОВ Агрофірма «Низи» на його користь 392 228,49 грн., з яких: 92 228,49 грн. - матеріальної шкоди та 300 000 грн. - моральної шкоди (а.с.62-90 - т.1).

Обидва позови мотивовано тим, що внаслідок ДТП потерпілі отримали тілесні ушкодження, лікувались та витратили на лікування: 8652,85 грн. - потерпіла ОСОБА_9 та 92228,49 грн. - потерпілий ОСОБА_8 . Вказані суми потерпілі просили солідарно стягнути з вказаних трьох відповідачів.

Також згідно мотивів позовів потерпілих, кожен з них внаслідок ДТП зазнав моральних страждань, оскільки перебували на лікуванні, але й до цього часу продовжують лікуватись та відчувають сильний біль, страх за майбутнє здоров"є та працездатність.

Слід зазначити про те, що відповідними заявами від 15.11.2024 року як потерпілий ОСОБА_8 , так і потерпіла ОСОБА_9 відмовились від позовних вимог до ОСОБА_4 у зв`язку з примиренням з ОСОБА_4 , а також через те, що останній відшкодував їм в повному обсязі завдану ДТП матеріальну та моральну шкоду. Водночас, решту позовних вимог вони залишили без змін.

ОСОБА_4 в судовому засіданні 20.11.2024 підтвердив факт відшкодування потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 завданих злочином збитків. За таких обставин, захисники та представник потерпілого просили закрити провадження за позовом до ОСОБА_4 .

Представники відповідачів ТОВ «Урожайна країна» та ТОВ Агрофірми «Низи» в письмових відзивах на позови просили відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки заявлені потерпілими в позовах суми матеріальної та моральної шкоди є необґрунтованими і не підтвердженими доказами (а.с. 151-250 - т.1).

Представник ТОВ «Урожайна країна» в судових засіданнях підтримувала позицію, висловлену у письмових запереченнях.

Судом залучалась до участі у справі в якості третьої особи ПрАТ «СК Провідна», проте від них не надходило жодних заяв, клопотань, пояснень, відгуків.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши документи надані потерпілою стороною на підтвердження обставин позову, суд дійшов таких висновків.

Солідарна відповідальність - це один із різновидів цивільно-правової відповідальності, яка настає лише у випадках, прямо передбачених законом чи договором.

Так, у ст. 1190 Цивільного кодексу України зазначено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

У ст.543 ЦК України зазначено, що у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково, або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

В даному випадку, як зазначалось вище, потерпілі подали заяви, в яких зазначили про те, що ОСОБА_4 у повному обсязі відшкодував заподіяну їм шкоду (як моральну, так і матеріальну) та відмовились від позовних вимог, що заявляли до ОСОБА_4 .

Враховуючи такі обставини слід прийняти відмову позивачів від вказаних позовів до відповідача ОСОБА_4 та на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК провадження у справі за вказаними позовами в цій частині слід закрити.

Водночас, як зазначалось вище, потерпілі в поданих заявах від 15.11.2024 року зазначили, що решту позовних вимог (тобто, до ТОВ «Урожайна країна» та до ТОВ Агрофірма «Низи») вони підтримують, але, при цьому ані в позовних заявах, ані в судових засіданнях потерпілими та їх представником не доведено того, що шкода була заподіяна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спільними діями чи бездіяльністю усіх трьох відповідачів і, відповідно, що в даному випадку у відповідачів виникла солідарна відповідальність перед потерпілими.

За таких обставин, вимоги про стягнення шкоди з інших відповідачів в солідарному порядку є необґрунтованими.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, станом на день, коли сталось ДТП, цивільно-правова відповідальність ТОВ «Урожайна країна» була застрахованою в ПрАТ «СК Провідна», що підтверджено Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 188 - т.1).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Усупереч викладеному, незважаючи на наявність договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позов до страхової компанії не заявлено.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 відшкодував потерпілим матеріальну та моральну шкоду в повному обсязі, а вимоги про солідарну відповідальність трьох відповідачів є необґрунтованою, то у задоволенні позовних вимог, пред`явлених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до ТОВ «Урожайна країна» та до ТОВ Агрофірма «Низи», слід відмовити.

Крім того, відповідно до ст.ст.100,174 КПК України необхідно скасувати накладений ухвалою слідчого судді арешт та вирішити долю речових доказів (а.с. 6-10 - т.5).

Згідно із ст.ст.118, 124 КПК України з ОСОБА_4 на користь держави необхідно стягнути судові витрати, пов`язані із залученням експертів у справі, на загальну суму 8541,22 грн. (а.с.186,196, 208, 215 - т.4)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368,370 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання за цим законом у виді 3 років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1рік та відповідно до ст.76 КК України покласти на нього наступні обов`язки:

1) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

2) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

3) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Провадження у справі за цивільними позовами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в частині їх вимог до ОСОБА_4 про стягнення з останнього на їх користь матеріальної та моральної шкоди - закрити у зв`язку з відмовою позивачів від позову.

У задоволенні позовів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в частині їх вимог до ТОВ «Урожайна країна» та ТОВ Агрофірми «Низи» - відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в сумі 8541,22 грн.

Скасувати арешт з речових доказів, а їх долю вирішити таким чином:

- автомобіль «ВАЗ 111730», д.н.з. НОМЕР_3 , переданий під зберігальну розписку ОСОБА_15 , а також автомобіль «ВАЗ 21070», переданий під зберігальну розписку ОСОБА_16 -після набрання вироком законної сили вважати повернутими законним володільцям;

- фотокартки, що зберігаються у справі №591/3121/18, після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах судової справи №591/3121/18 на а.с.8 - т.5.

Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м.Суми, а для засудженого - з моменту вручення копії вироку.

Суддя ОСОБА_1