Ухвала суду № 124054090, 25.12.2024, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/1766/23

Провадження № 1-кп/229/765/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області

Суддя Дружківського міського суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференції обвинувальний актза обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115, ч.5 ст.426-1 , ч.3 ст.289, ч. 3 ст. 413 КК України,

в с т а н о в и в:

На розгляді судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_1 знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62022050010001153 від 15.11.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 .

Згідно вказаного обвинувального акту приблизно о 09 год 30 хв 15.11.2022, у зв`язку з невдоволенням виконанням службових обов`язків щодо ремонту техніки, зокрема танку Т-72БВ з боку старшого солдата ОСОБА_6 та сержанта ОСОБА_7 , за місцем тимчасової дислокації танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_1 , у обвинуваченого ОСОБА_4 виник раптовий злочинний умисел, направлений на застосування насильства до підлеглих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з метою з`ясування обставини виходу зі строю обладнання, яке забезпечує зв`язок у танках танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на застосування насильства до підлеглих, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, діючи в умовах воєнного стану, будучи невдоволеним станом виконанням службових обов`язків старшим солдатом ОСОБА_6 та сержантом ОСОБА_7 , які перебували всередині танку Т-72БВ без зброї, заліз на башту вказаного танку, взяв в ліву руку пістолет Макарова серії НОМЕР_2 1984 року виготовлення, який спрямував стволом в бік старшого солдата ОСОБА_6 , а в праву руку гранату «Ф-1» у зведеному бойовому стані (з висмикнутим запобіжним кільцем, чекою) та опустив її в середину танку до сержанта ОСОБА_7 , який перебував на місці командира танку та старшого солдата ОСОБА_6 , який знаходився напроти останнього, та почав вимагати від старшого солдата ОСОБА_6 та сержанта ОСОБА_7 повідомити йому обставини виходу зі строю обладнання, яке забезпечує зв`язок у танках танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , супроводжуючи свою вимогу погрозою підриву гранати «Ф-1» в башті танку, чим вчинив психічне насильство щодо підлеглого.

Продовжуючи свою злочинну діяльність обвинувачений ОСОБА_4 , приблизно о 09 год 30 хв 15.11.2022, перебуваючи на башті танку Т-72БВ за місцем тимчасової дислокації танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_1 , у стані наркотичного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, маючи намір на протиправне позбавлення життя ОСОБА_6 , тримаючи пістолет Макарова серії НОМЕР_3 року виготовлення в лівій руці, направленим стволом в бік тулубу ОСОБА_6 , здійснив один постріл в останнього, чим вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення свого умислу до кінця, але він не був закінчений з причин, які не залежали від його волі. Внаслідок пострілу, куля потрапила в мобільний телефон ОСОБА_6 марки «Іphone 11», який знаходився в лівому нагрудному кармані флісової кофти в районі живота, при цьому не завдавши останньому тілесних ушкоджень. Після пострілу обвинувачений ОСОБА_4 свою протиправну діяльність не припинив та продовжив вимагати від старшого солдата ОСОБА_6 та сержанта ОСОБА_7 повідомити йому обставини виходу зі строю обладнання, яке забезпечує зв`язок у танках танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Будучи невдоволеним результатом своїх протиправних дій, продовжуючи свою злочинну діяльність та реалізовуючи злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи на башті танку Т-72БВ за місцем тимчасової дислокації танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_1 , у стані наркотичного сп`яніння, діючи умисно, тримаючи в лівій руці пістолет Макарова серії НОМЕР_2 1984 року виготовлення, направленим стволом в бік тулуба старшого солдата ОСОБА_6 висловив погрозу застосування зброї щодо нього, чим вчинив психічне насильство щодо підлеглого.

Він же, старший лейтенант ОСОБА_4 , приблизно о 09 год. 30 хв. 15.11.2022, перебуваючи на башті танку Т-72БВ за місцем тимчасової дислокації танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_1 , у стані наркотичного сп`яніння, маючи намір довести свій злочинний умисел, спрямований на протиправне позбавлення життя ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, на підтвердження своєї погрози, тримаючи пістолет Макарова серії НОМЕР_3 року виготовлення в лівій руці, направленим стволом в бік тулубу старшого солдата ОСОБА_6 здійснив один постріл в останнього, чим вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення свого умислу до кінця, але він не був закінчений з причин, які не залежали від його волі. Від пострілу старший солдат ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді дотичного поранення черева справа, яке розпочинається раною, що розташована на тлі синця на передній черевній стінці і сліпо закінчується підшкірно-жировою клітковиною та відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Після цього, старший солдат ОСОБА_6 , маючи намір припинити злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_4 , штовхнув останнього та разом з ним впав з башти танку на землю поблизу задньої частини танку Т-72БВ, після чого старший солдат ОСОБА_6 почав втікати від старшого лейтенанта ОСОБА_4 .

Далі, обвинувачений ОСОБА_4 , діючи з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на протиправне позбавлення життя ОСОБА_6 , приблизно о 09 год 30 хв 15.11.2022, перебуваючи поблизу танку Т-72БВ за місцем тимчасової дислокації танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_1 , у стані наркотичного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, кинув гранату «Ф-1» у бік утікаючого ОСОБА_6 , у результаті чого відбувся вибух. В цей же час, тримаючи пістолет Макарова в правій руці, переслідуючи умисел на протиправне позбавлення життя ОСОБА_6 , здійснив один постріл в бік утікаючого ОСОБА_6 , чим вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення свого умислу до кінця, але він не був закінчений з причин, які не залежали від його волі. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_6 тілесні ушкодження не отримав.

Будучи невдоволеним результатом своїх протиправних дій, маючи на меті ухилення від кримінальної відповідальності за вчинені дії, обвинуваченого ОСОБА_4 наказав сержанту ОСОБА_7 прослідувати до місця розташування автомобіля на якому вони прибули на місце події, який знаходився на відстані приблизно 500 метрів від танку Т-72БВ.

Цього ж дня, приблизно о 09 год 40 хв на місце події до обвинуваченого ОСОБА_4 та сержанта ОСОБА_7 на автомобілі «HYUNDAI SANTA FE» 2004 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_4 VIN-код НОМЕР_5 , з метою припинення протиправних дій старшого лейтенанта ОСОБА_4 , прибув командир танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_8 , разом з водієм водієм-слюсарем ремонтного відділення бронетанкової техніки взводу технічного забезпечення танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_9 .

Перебуваючи безпосередньо поруч з обвинуваченим ОСОБА_4 , майор ОСОБА_8 наказав останньому віддати його зброю, пістолет Макарова серії НОМЕР_2 , на що ОСОБА_4 відповів відмовою. Далі, обвинувачений ОСОБА_4 дістав із правої кишені куртки зазначений вище пістолет та підійшов до водійських дверей автомобіля «HYUNDAI SANTA FE» реєстраційний номер НОМЕР_4 , в якому на водійському сидінні перебував солдат ОСОБА_9 .

Далі, обвинувачений ОСОБА_4 , приблизно о 09 год 40 хв 15.11.2022, перебуваючи за місцем тимчасової дислокації танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_1 , маючи на меті ухилення від кримінальної відповідальності, діючи умисно, усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, маючи намір на незаконне заволодіння транспортним засобом «HYUNDAI SANTA FE» реєстраційний номер НОМЕР_4 , тримаючи в правій руці пістолет Макарова серії НОМЕР_2 спрямував його стволом в бік солдата ОСОБА_9 та наказав вийти з автомобіля. На що, ОСОБА_9 , побоюючись застосування зброї останнім, підкорився вимозі ОСОБА_4 та вийшов з автомобіля.

У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, обвинувачений ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, маючи намір протиправно обмежити свободу переміщення сержанта ОСОБА_7 , тримаючи в правій руці пістолет Макарова серії НОМЕР_2 , порушуючи права і свободи сержанта ОСОБА_7 на недоторканість особи та свободу пересування, проти його волі, наказав сержанту ОСОБА_7 сісти до автомобілю «HYUNDAI SANTA FE» реєстраційний номер НОМЕР_4 . У свою чергу, сержант ОСОБА_7 , реально сприймаючи погрози обвинуваченого ОСОБА_4 застосувати зброю відносно нього, підкорився вимозі останнього та сів до вищевказаного автомобілю на переднє пасажирське сидіння, тим самим обвинувачений ОСОБА_4 фактично обмежив свободу переміщення сержанта ОСОБА_7 .

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння транспортним засобом, маючи намір ухилення від відповідальності, обвинувачений ОСОБА_4 , сів до зазначеного автомобілю на водійське сидіння, за допомогою ключа, який знаходився в замку запалення, запустив двигун, чим отримав можливість керувати даним автомобілем і здійснювати рух на ньому, тобто без будь-якого дозволу користувача автомобіля, майора ОСОБА_8 , незаконно заволодів указаним транспортним засобом. Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом обвинувачений ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_8 , матеріальну шкоду на загальну суму 159137,4 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на застосування насильства щодо підлеглого сержанта ОСОБА_7 , які полягали у протиправному обмеженні свободи переміщення сержанта ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_4 разом з останнім направились до м. Мирноград Донецької області.

Приблизно о 13 год. 00 хв. 15.11.2023 під час зупинки поблизу м. Мирноград Донецької області обвинувачений ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок зберігання зброї та боєприпасів та відповідальність, яка передбачена за його порушення, діючи зі злочинною недбалістю не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був й міг їх передбачити, через несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, порушив правила зберігання ввіреної йому для службового користування табельної зброї пістолету Макарова серії НОМЕР_2 , не здійснив контроль за наявністю майна та зберігання його, не забезпечив неможливості доступу сторонніх осіб до місця зберігання цього майна, а саме, перебуваючи біля водійських дверей автомобілю «HYUNDAI SANTA FE» реєстраційний номер НОМЕР_4 під час обміну верхнім одягом з сержантом ОСОБА_7 , здійснюючи носіння вищевказаного пістолета без кобури, залишив без нагляду ввірену йому для службового користування табельну зброю пістолет Макарова серії НОМЕР_2 , тим самим не забезпечив встановлений порядок зберігання зброї та бойових припасів, внаслідок чого втратив пістолет Макарова серії НОМЕР_2 , залишковою вартістю 1610 грн 35 коп, в умовах воєнного стану.

У подальшому 15.11.2022 приблизно о 13 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_4 та сержант ОСОБА_7 зупинені на блокпосту в м. Мирноград Донецької області на автодорозі Т0504 на в`їзді з боку м. Костянтинівка Донецької області працівниками поліції та військової служби правопорядку.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, ч. 5 ст. 426-1 КК України застосування насильства щодо підлеглого, вчинене із застосуванням зброї, в умовах воєнного стану, ч. 3 ст. 289 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом поєднане з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого, ч. 3 ст. 413 КК України втрата ввіреної для службового користування зброї, внаслідок порушення правил їх зберігання, вчинене в умовах воєнного стану.

Прокурором булоподаноклопотаннямпропродовженнястроківзапобіжногозаходу увигляді триманняпідвартоювідносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченогоувчиненнікримінальнихправопорушень,передбачених ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115, ч.5 ст.4261 , ч.3 ст.289, ч. 3 ст. 413 КК України, строком на 60 днів.

17.11.2022 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 13.01.2023 року включно, без визначення розміру застави, який в подальшому продовжувався.

В обґрунтування клопотання та доцільність продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор зазначив, що матеріали кримінального провадження містять вагомі докази про вчинення останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115, ч.5 ст.426-1,ч.3ст.289, ч.3ст.413КК України. На теперішній час ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні, окрім інших, злочину, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, санкцією статті за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років за відсутності альтернативного виду покарання, тобто вказаний злочин є умисним особливо тяжким злочином проти встановленого порядку несення військової служби, що вказує на наявність нормативних підстав для застосування відносно вказаної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст.184 КПК України під час судового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України,які знайшли свого підтвердження в ході застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та які на даний час не зменшились.

Прокурор в судовому засіданні вказав що обрання обвинуваченому ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу не може гарантувати його належну процесуальну поведінку, тому стосовно необхідним є продовження застосованого до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку, встановленогост. 331 КПК України, без визначення розміру застави з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі викладеного прокурор просив продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та просив обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в місці перебування військової частини.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115, ч.5 ст.4261 , ч.3 ст.289, ч. 3 ст. 413 КК України, окрім інших, злочин передбачений ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України санкцією статті за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, та злочин, передбачений ч. 5 ст. 426-1 КК України, санкцією статті за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років за відсутності альтернативного виду покарання, що вказує на наявність нормативних підстав для застосування відносно вказаної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115, ч.5 ст.426-1, ч.3 ст.289, ч. 3 ст. 413 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений судом в межах строку ст.331 КПК України.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Суд вважає, що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України встановлені Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська продовжують існувати, а саме, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, суд доходить висновку, що існування ризику передбаченого п. 2 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, не знайшло свого підтвердження при розгляді клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, суд враховує дані про особу ОСОБА_4 , який є військовослужбовцем, неодружений, на утриманні малолітніх не має, раніше не судимий та так само суд враховує злочин, який інкримінується обвинуваченому, а тому вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу в період воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, у зв`язку з чим дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 продовженню в межах строку ст.331 КПК України.

У зв`язку із тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, суд, на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає не можливим визначення розміру застави.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотанняпрокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_4 строком до 22 лютого 2025 року, включно, без визначення розміру застави.

В задоволенні клопотань сторони захисту та обвинуваченого, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим- в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали складено та проголошено 25.12.2024 року о 16 годині 50 хвилин.

Суддя ОСОБА_10