Рішення № 124054019, 24.12.2024, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/518/22

Провадження № 2/645/311/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Мартинової О.М.

секретар судового засідання Кривченко Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду,-

в с т а н о в и в:

03.02.2022 року Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з централізованого опалення та гарячої води за період з 01.06.2006 року по 31.12.2021 року у сумі 83273,39 грн., інфляційних витрати в сумі 4019,08 грн., 3% річних в сумі 1664,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та отримують за вказаною послуги з централізованого опалення та гарячої води згідно чинного законодавства. Відповідачі не в повному обсязі сплачують вартість наданих послуг, у зв`язку з чим за ними виникла заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.06.2006 року по 31.12.2021 року в сумі 83273,39 грн., інфляційних витрати в сумі 4019,08 грн., 3% річних в сумі 1664,50 грн., яку сторона позивача просить суд стягнути з відповідачів на свою користь.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07.02.2022 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в судове засідання порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 08.03.2022 року №2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Фрунзенського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави.

30.03.2022 року матеріали цивільної справи за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг з опалення та гарячої води направлено до Октябрського районного суду м.Полтави.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 01.12.2022 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в судове засідання порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

16.01.2023 року та 19.01.2023 року до Октябрського районного суду м.Полтави від представника відповідачів адвоката Колісниченка А.С. надійшла заява про застосування строку позовної давності, у зв`язку з чим відмовити в задоволенні позову в цій частині. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 17.11.2022 року № 65 відновлено територіальну підсудність судових справ Фрунзенського районного суду м.Харкова з 23.11.2022 року.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 26.06.2023 року клопотання відповідача ОСОБА_2 про передачу справи на розгляд до Фрунзенського районного суду м.Харкова задоволено, цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза наданняпослуг зопалення тагарячої води передано на розгляд до Фрунзенського районного суду м.Харкова.

Відповідно до автоматичного розподілу вищезазначена цивільна справа 10.10.2023 року передана в провадження судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Мартинової О.М.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.10.2023 року справу прийнято до розгляду та призначено її до розгляду в судове засідання порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

02.04.2024року відуповноваженого представникапозивача РедькаС.І.до матеріалівсправи надійшлиписьмові поясненнящодо строківпозовної давності,в якихпредставник позивачавказує,що постановоюКабінету МіністрівУкраїни від11березня 2020року №211"Прозапобігання поширеннюна територіїУкраїни гостроїреспіраторної хворобиCOVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2"(зізмінами)було запровадженокарантин навсій територіїУкраїни з12березня 2020року до 22 травня 2020 р. встановлений карантин на всій території України. У подальшому термін дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392, від 22 липня 2020 р. № 641, від 9 грудня 2020 р. № 1236, № 104 від 17.02.2021р., № 405 від 21.04.2021р., № 611 від 16.06.2021р., № 855 від 11.08.2021р., № 981 від 22.09.2021р., № 1336 від 15.12.2021р., № 229 від 23.02.2022р., № 630 від 27.05.2022р., № 928 від 19.08.2022р., № 1423 від 23.12.2022р., № 383 від 25.04.2023р. (із змінами і доповненнями), карантин продовжений на всій території України з 22 травня 2020 р. до 30 червня 2023 р. Під час дії карантину строки, визначені ст. 257 ЦК України продовжені на строк дії такого карантину, а тому, період заборгованості з квітня 2017 року по 31.01.2022 року не виходить за строки позовної давності та сума заборгованості у вказаний період склала 64665,47 грн. на підтвердження чого представником позивача долучено до матеріалів справи відомість про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежів станом на час розгляду справи за період з 01.04.2017 року по 31.01.2022 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. В матеріалах справи міститься заява уповноваженого представника позивача ОСОБА_4 , про розгляд справи без його участі.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили, будь-яких заяв та клопотань не надали.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані сторонами і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які надає КП «Харківські теплові мережі».

Позивач надає відповідачам послуги з централізованого теплопостачання.

Особистий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ім`я ОСОБА_1 .

В обґрунтування розміру позовних вимог позивачем надано розрахунки на суму 83273,39 грн. заборгованість за надані послуги, що утворилась за період з 01.06.2006 року по 31.12.2021 року.

Позивач посилається на те, що відповідачами не в повному обсязі виконуються обов`язки щодо сплати вартості послуг з теплопостачання.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюютьсяЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно дост .4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За положеннями ч.1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюютьсяЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги».

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги є індивідуальним споживачем.

У відповідності до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Крім того частиною 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов`язок споживача, за відсутності іншого погодженого строку, сплачувати отримані житлово-комунальні послуги щомісяця.

Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

За таких обставин зобов`язання відповідачів оплатити послуги з теплопостачання виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживачів послуг.

Відповідно до п.п. 1 п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Відповідно до ст. 525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

При цьому правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено обов`язок з оплати вартості отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина першастатті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Відповідачем ОСОБА_2 під час розгляду справи подана заява про застосування наслідків пропуску строків позовної давності.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачі не в повному обсязі виконували свої обов`язки з оплати послуг теплопостачання, які фактично були надані КП «Харківські теплові мережі».

Позивачем нарахована заборгованість за період з 01.06.2006 року по 31.12.2021 року, відповідачем заявлено клопотання про застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності.

Відповідно дост. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четвертаст. 256 ЦК України).

Відповідно дост. 261 ЦК Українипочаток перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Статтею 253 ЦК Українивизначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому перебіг позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

Зі змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в судовому порядку. Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

В такому разі слід дослідити призначення платежів, квитанції на сплату житлово-комунальних послуг та історію таких оплат і в разі вчинення боржниками оплати чергового платежу, встановити чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, що не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові за № 6-43цс17 від 22 березня 2017 року.

Вирішуючи питання про розмір стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, судом враховується заява відповідача ОСОБА_2 про застосування строку позовної давності.

Правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов`язанням, у якому серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1ст. 509 ЦК України) вимагати від боржника сплатити гроші за надані послуги.

Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено покладення обов`язку по сплаті за послуги централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (комунальні послуги) на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Відповідачами не надано доказів погашення заборгованості за послуги централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у зазначений період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"(зі змінами) було запроваджено карантин на всій території України з 12 березня 2020 року. У подальшому термін дії карантину продовжувався постановами Кабінету Міністрів України.

Тобто, Закон установлює, що: "під час дії карантину, строки, визначеністаттею 257 ЦК Українипродовжуються на строк дії такого карантину".

З цього слідує, що у разі закінчення процесуального строку, який припадає на період дії карантину, такий строк продовжується до закінчення дії карантину.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» 540-IX від 30 березня 2020 року розділ "Прикінцеві та перехідні положення "Цивільного кодексу України доповнено, зокрема п. 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Вказаний Закон набрав законної сили з 02 квітня 2020 року.

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, суд дійшов висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦКУкраїнищодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, підлягає застосуванню.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину - 02 квітня 2020 року, пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, а саме, дату звернення КП «Харківські теплові мережі» із даною позовною заявою 03.02.2022 року та період нарахування останнім заборгованості, що становить з 01.06.2006 року по 31.12.2021 року, трирічний строк позовної давності щодо платежів за період з 01.06.2006 року по 01.04.2017 року включно позивачем пропущено, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Враховуючи викладене, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в межах позовної давності з 02.04.2017 року по 31.12.2021 року, яка складає 61739,07 грн.

У зв`язку із простроченням відповідачами сплати комунальних послуг, позивачем нараховані інфляційні витрати та 3% річних за прострочення ним виконання грошового зобов`язання.

Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому поміж інших прав і обов`язків сторін на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч. 2 ст.625ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в п. 10 ч. 3ст.20Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином,суд вважає,що вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача інфляційних витрат в розмірі 4019,08 грн. та 3% річних в розмірі 1664,50 грн. нараховані в межах загального строку позовної давності є законними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячу воду за період з 02.04.2017року по31.12.2021 року у сумі 61739,07 грн., інфляційних витрат в розмірі 4019,08 грн. та 3% річних в розмірі 1664,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору по 827,00 грн. кожного.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», IBAN: НОМЕР_2 у ФХОУ ОФО «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ 31557119, місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Мартинова