Рішення № 124053636, 19.12.2024, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6882/24

(2/199/3145/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

19.12.2024

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання Кузема О.Г.,

у відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро у порядку спрощеного позовного провадження (у порядку заочного розгляду) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обгрунтування посилаючись на те, що 27.06.2023 р. між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний договір №6806239 про надання споживчого кредиту в розмірі 8200,00 грн.

30.06.2023 р. було укладено додаткову угоду до зазначеного договору, відповідно до якої сторони погодили збільшення суми кредиту на 8000,00 грн.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в сумі 16200,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

27.05.2024 р. між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором №6806239 від 27.06.2023 р. до відповідача та додаткової угоди до нього.

За підрахунком позивача відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ФінтрастУкраїна» за кредитним договором №6806239 від 27.06.2023 р. в розмірі 44 902,26 грн., з яких: 15974,33 грн. тіло кредиту, 28927,93 нараховані проценти (станом на 26.05.2024 р.).

Представник позивача в окремо поданій заяві просив суд про розгляд справи у його відсутності, просив позов задовольнити повністю.

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 280 ЦПК України).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як встановленосудом напідставі доказів,наданих упорядку ст.ст.76-80ЦПК України,27.06.2023 р. між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний договір №6806239 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до п. 1.3 договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати та надав позичальнику кредит в розмірі 8 200 грн.; згідно кредитного договору сума кредиту становить 14 550,00 грн., строк кредитування 348 днів, процентна ставка 1,99 % (фіксована).

30.06.2023 р. між учасниками договору,зазначеного вище, було укладено додаткову угоду до зазначеного договору, відповідно до якої сторони погодили збільшення суми кредиту на 8000,00 грн.

Відповідач допустив порушення виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору, розмір заборгованості складає 44 902,26 грн., з яких: 15974,33 грн. тіло кредиту, 28927,93 нараховані проценти (станом на 26.05.2024 р.).

Згідно з договором факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 р. ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Процесуальні дії у справі:

-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.09.2024 р. відкрито провадження по справі;

-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.09.2024 р. витребувані докази: витребувано від АТ «Універсал Банк» (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19): інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 30.06.2023 р. на дану платіжну картку, банком-емітентом якої є АТ «Універсал Банк», в сумі 8000 грн. від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230).

Правовідносини між сторонами в даній справі виникли з договірних правовідносин (кредитного договору), що підтверджується кредитним договором №6806239 від 27.06.2023 р. та додатковою угодою до нього від 30.06.2023 р., вказані договори є дійсними, та регулюються ч. 1 та ч. 2 ст. 509, ч. 1 ст. 598, ст. 599, ст.ст. 526, 527, 629, ч. 2 ст. 1050, ст. 1054, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 625, ст.ст. 512, 514, ч. 1 ст. 1077 ЦК України.

Суд, дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні, за винятком зобов`язань, нерозривно пов`язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України).

При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.

Таким чином, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Як встановлено судом та зазначено вище, в результаті укладеного 27.05.2024 р. договору факторингу №27.05/24-Ф до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №6806239 від 27.06.2023 р., який був укладений між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем.

Згідно з ч. 1ст.1077ЦКУкраїни за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов`язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).

Статтею 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Згідно з вимогами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки з боку відповідача було допущено порушення умов виконання грошового зобов`язання, які виникло на підставі кредитного договору, що призвело до утворення заборгованості, вочевидь порушення прав позивача з боку відповідача, тому порушені права позивача підлягають поновленню в обраний в даному позові спосіб (ст. 16 ЦК): стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №6806239 в розмірі (станом на 26.05.2024 р.) 44 902,26 грн., з яких: 15974,33 грн. тіло кредиту, 28927,93 нараховані проценти.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до ч. 2 ст. 133, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн. відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки позов задоволено повністю, 2422,40 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст.13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, 76-80, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264,265,ст. 273, п. 1 ч. 1 ст. 274, ст. 279, ст.ст. 280 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ЄДРПОУ 44559822, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2) заборгованість за договором №6806239 від 27.06.2023 р. та додаткової угоди до нього від 30.06.2023 р. в розмірі 44902 (сорок чотири тисячі дев`ятсот дві) грн. 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ЄДРПОУ 44559822, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Дата складення повного судового рішення 24.12.2024 р.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї