Постанова № 12405195, 14.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 жовтня 2010 року 15:33 № 2а-10502/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Череповській Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

в інтересах держави в особіПрокурора Святошинського району міста Києва

Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва

доЗакритого акціонерного товариства «Авіакомпанія Воларе»

простягнення заборгованості в розмірі 237016, 26 грн. за участю представників сторін:

від прокурора Семененко В.П.

від позивача Овчаренко Т.М.

від відповідача не зявився

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва (далі по тексту позивач, УПФУ в Святошинському районі м. Києва) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія Воларе» (далі по тексту відповідач, ЗАТ «Авіакомпанія Воларе») про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 237016,26 грн., з яких 26944,48 грн. недоїмка, 150928,22 грн. сума фінансових (штрафних) санкцій та 59143,56 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з серпня 2009 року по березень 2010 року в сумі 237016,26 грн. Вказана заборгованість підтверджується даними розрахунків сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за вказаний період та карткою особового рахунку страхувальника.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 9 серпня 2010 року.

У судове засідання, призначене на 9 серпня 2010 року, зявився прокурор та представник позивача. Відповідач або його уповноважені представники в судове засідання не зявились, в звязку з чим та враховуючи приписи пункту 3 частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд справи на 27 вересня 2010 року.

У судовому засіданні, призначеному на 27 вересня 2010 року, оголошено перерву до 14 жовтня 2010 року.

В судовому засіданні 14 жовтня 2010 року представники позивача та прокуратури позовні вимоги підтримали.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У звязку з незявленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Авіакомпанія Воларе»зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва за № 04-3270 як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а отже є страхувальником в розумінні положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058 IV (далі по тексту - Закон України від 09.07.2003р. № 1058 - IV).

Частиною 1 статті 15 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, роботодавці підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону, є страхувальниками відповідно до положень цього Закону.

Відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 17 та частини 6 статті 20 Закону України від 09.07.2003р. № 1058 - IV, страхувальник, яким є відповідач, зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1., 4.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663 і статтею 4 Закону України від 26.06.1997р. № 400/97-ВР «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування».

Згідно зі статтею 14, частинами шостою та дванадцятою статті 20 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-IV платники збору на обовязкове пенсійне державне страхування зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому, страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 названого Положення передбачено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: участь у формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 15 цього Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворювані в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва подано розрахунки сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з серпня 2009 року по березень 2010 року, які підписані керівником та скріплені печаткою підприємства. У вказаних розрахунках відповідач самостійно визначив суму страхових внесків: в розмірі 10810,29 грн. за серпень 2009 року (згідно звіту від 21.09.2009р.), в розмірі 10286,47 грн. за вересень 2009 року (згідно звіту від 20.10.2009р.), в розмірі 10012,86 грн. за жовтень 2009 року (згідно звіту від 25.11.2009р.), в розмірі 8115,47 грн. за листопад 2009 року (згідно звіту від 21.12.2009р.), в розмірі 8853,18 грн. за грудень 2009 року (згідно звіту від 20.01.2010р.), в розмірі 5917,30 грн. за січень 2010 року (згідно звіту від 10.02.2010р.), в розмірі 5941,94 грн. за лютий 2010 року (згідно звіту від 22.03.2010р.), в розмірі 5994,21 грн. за березень 2010 року (згідно звіту від 01.04.2010р.), однак у встановлені строки відповідачем дані суми не сплачені.

Таким чином, з огляду на те, що відповідачем не було сплачено у встановлені законодавством строки недоїмку по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, позивачем на підставі частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003р. № 1058 - IV направлено відповідачу вимогу про сплату боргу № Ю-95 від 07.05.2010р. Належним чином засвідчена копія вказаної вимоги з повідомленням про її отримання наявна в матеріалах даної справи.

При цьому, вимога про сплату боргу відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалась.

Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»(в редакції на момент винесення рішення) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансовий санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

На підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»Управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва прийнято рішення від 27 червня 2008 року № 1626, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 13545,11 грн. та нараховано пеню у розмірі 2611,70 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за період з 22 жовтня 2007 року по 6 лютого 2008 року.

Рішенням від 28 жовтня 2009 року № 3080 Управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва застосовано до відповідача штраф у розмірі 13342,72 грн. та нараховано пеню у розмірі 24911,29 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за період з 21 липня 2008 року по 16 червня 2009 року.

Відповідно до пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-IV за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, рішеннями Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва від 1 квітня 2010 року № 584 та № 585 до відповідача застосовано фінансові санкції у розмірі 594,19 грн. та 591,73 грн. відповідно за неподання розрахунку сум страхових внесків на обовязкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження зазначених рішень УПФ України в Святошинському районі м. Києва до органів Пенсійного фонду або суду.

Відповідно до абзацу 8 частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 IV, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10 робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, загальна сума заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, яка підлягає сплаті відповідачем за період з серпня 2009 року по березень 2010 року складає 237016,26 грн.

Наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується, також, даними картки особового рахунку страхувальника, належна копія якої міститься в матеріалах справи.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до статті 121 Конституції України, на органи прокуратури покладається, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено порушення адміністративним судом справ за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до суду в інтересах держави.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до часини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія Воларе»(03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 2, код ЄДРПОУ 24593176) на користь Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва (03148, м. Київ, вул. Корольова, 5-а, р/р 256053012612 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київської області, МФО 322669) заборгованість по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 237016 (двісті тридцять сім тисяч шістнадцять) грн. 26 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Савченко