Ухвала суду № 124051487, 25.12.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 грудня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/4618/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бородавкіної С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бобровицької міської ради Чернігівської області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із заявою, в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, та просить вжити до відповідача належних заходів, передбачених положеннями вказаної вище статті.

Заява мотивована тим, що Бобровицька міська рада Чернігівської області (далі Рада) протиправно ухиляється від виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 16.12.2024 розгляд заяви призначено у порядку письмового провадження, установлено відповідачу строк для надання пояснень щодо наведених у заяві обставин.

Відповідач подав пояснення, у яких зазначив, що встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов`язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача. У даному випадку при ухваленні рішення судом судовий контроль не встановлювався. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що суд позбавлений процесуальної можливості

встановлювати судовий контроль за заявою позивача вже після ухвалення рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 по справі №620/4618/24, яке 03.07.2024 набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі, зобов`язано Бобровицьку міську раду Чернігівської області на найближчій сесії розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.10.2023 №26424/г-05-08-2023 та прийняти вмотивоване рішення (а.с. 88-89).

Як зазначає позивач та надає відповідні докази, 25.06.2024, 30.07.2024, 05.09.2024, 24.10.2024 та 22.11.2024 відбулись засідання сесії Ради, на яких повторно розглядалась заява ОСОБА_1 від 04.10.2023 №26424/г-05-08-2023. Разом з тим, жодного з рішень, передбачених Земельним кодексом України, як зобов`язано судом, депутати не прийняли (а.с. 180-204).

Враховуючи наведене, вважаючи, що Рада ухиляється від виконання рішення суду, представник позивача звернувся до суду з відповідною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).

З огляду на викладене, суд акцентує увагу на тому, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

З набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення. При цьому, слід зважати на те, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до матеріалів справи після набрання рішенням суду законної сили чотири рази відбувалось засідання сесії Ради, на яких на розгляд ставилась подана позивачем заява. Разом з тим, всупереч вимог рішення суду по справі №620/46158/24, відповідач відповідне мотивоване рішення не прийняв.

З огляду на викладене, суд погоджується із доводами представника позивача, що Рада, не прийнявши жодного мотивованого рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.10.2023, допустила протиправну бездіяльність, що свідчить про неналежне виконання вимог рішення Чернігівського окружного адміністративного суду.

Також суд звертає увагу на відповідальність, передбачену статтею 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, покладену на керівника суб`єкта владних повноважень за виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, та зважаючи на те, що Радою, всупереч вимог статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/4618/24, суд вважає за необхідне заяву про встановлення судового контролю задовольнити.

Керуючись статтями 14, 241, 248, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення по справі №620/4618/24 задовольнити.

Зобов`язати Бобровицьку міську раду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/4618/24.

Попередити Бобровицьку міську раду Чернігівської області про можливість застосування заходів, передбачених статтею 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 25.12.2024.

Суддя С.В. Бородавкіна