Рішення № 124050984, 25.12.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 грудня 2024 року № 520/14631/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення у вигляді доплати за 102 години несення служби в нічний час за період з 27 березня 2021 р. по 07 серпня 2023 р., додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. за період з 01 серпня 2020 року по 30 липня 2023 року, компенсації за невикористану частину щорічної додаткової відпустки, передбаченої законом закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (зі змінами та доповненнями) за 2016- 2024 роки (115 днів), а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017 р;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за 102 години несення служби в нічний час за період з 27 березня 2021 р. по 07 серпня 2023 р., додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. за період з 01 серпня 2020 року по 30 липня 2023 року, компенсації за невикористану частину щорічної додаткової відпустки передбаченої законом закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (зі змінами та доповненнями) за 2016-2024 роки (115 днів), а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017 р.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач, на думку позивача, допустив порушення його прав, які полягають у неналежному нарахуванні та виплаті грошового забезпечення за виконання службових обов`язків у спірний період. Зокрема, позивач вказує на невиплату доплат за несення служби в нічний час, додаткових доплат за службу в особливих умовах, компенсації за невикористану частину щорічної додаткової відпустки та індексації грошового забезпечення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач, в період з 07 листопада 2015 року по 20 березня 2024 року, проходив публічну службу в Національній поліції України та у відповідності до наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 20 березня 2024 року № 126о/с «По особовому складу» звільнений згідно із п. 2 ч. 1 ст. 77 Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, через хворобу.

В адміністративному позові позивач зазначив, що у зв`язку з проходженням служби в Національній поліції України, впродовж 2021 - 2023 р.р. він залучався до несення служби, що передбачає добове чергування, однак доплата за несення служби нічний час за вказаний період відповідачем частково не нараховувалась та не виплачувалась.

Крім того, під час проходження служби позивачем впродовж 2016 - 2024 р.р. не використано 115 діб додаткової відпустки передбаченої законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (зі змінами та доповненнями), тоді як відповідачем не виплачена компенсація за невикористану щорічну додаткову відпустку.

Крім того, позивачу не нараховано та не виплачено додаткову доплату за службу в особливих умовах, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за період з 01 серпня 2020 року по 30 липня 2023 року.

Також, відповідачем не проводилась індексація грошового забезпечення позивача у період з 07.11.2015 р. по 31.10.2017 року, а як наслідок останньому не здійснювались виплати належних йому сум.

Позивач вважає, що бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення у вигляді доплати за несення служби нічний час за період з 27 березня 2021 по 07 серпня 2023 р., компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку за 2016 - 2024 роки, додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за період з 01 серпня 2020 року по 30 липня 2023 року, а також індексації грошового забезпечення з 07 листопада 2015 р. по 31 жовтня 2017 р., є протиправною, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII, порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Пунктом 1 постанови КМУ від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Приписами підпункту 3 пункту 5 постанови КМУ № 988 передбачено обов`язок виплачувати поліцейським доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до п. 8 постанова КМУ № 988 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію". Закон України "Про Національну поліцію" прийнятий 02 липня 2015 року та набрав чинності 07 листопада 2015 року.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06 квітня 2016 року затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799.

Так, пунктом 3 розділу 1 вказаного Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 11 розділу 2 Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Судовим розглядом встановлено, що згідно з інформацію про несення служби в нічний час ОСОБА_1 за період проходження служби в СУ ГУНП з вересня 2021 року по 20.03.2024 року згідно з графіками чергувань слідчими СУ ГУНП: з 08.00 год 28.09.2021 до 08.00 год 29.09.2021 (нічний час 6 годин); з 08.00 год 06.10.2021 до 08.00 год 07.10.2021 (нічний час 6 годин); з 08.00 год 28.10.2021 до 08.00 год 29.10.2021 (нічний час 6 годин); з 08.00 год 28.11.2021 до 08.00 год 29.11.2021 (нічний час 6 годин); з 08.00 год 18.01.2022 до 08.00 год 19.01.2022 (нічний час 6 годин); з 08.00 год 18.02.2022 до 08.00 год 19.02.2022 (нічний час 6 годин); з 08.00 год 23.03.2022 до 08.00 год 24.03.2022 (нічний час 6 годин); з 08.00 год 15.04.2022 до 08.00 год 16.04.2022 (нічний час 6 годин); з 08.00 год 18.09.2022 до 08.00 год 19.09.2022 (нічний час 6 годин); з 08.00 год 01.12.2022 до 08.00 год 02.12.2022 (нічний час 6 годин); з 08.00 год 02.02.2023 до 08.00 год 03.02.2023 (нічний час 6 годин); з 08.00 год 06.04.2021 до 08.00 год 07.04.2023 (нічний час 6 годин); з 08.00 год 08.05.2023 до 08.00 год 09.05.2023 (нічний час 6 годин); з 08.00 год 06.08.2023 до 08.00 год 07.08.2023 (нічний час 6 годин), що підтверджується листом ГУНП в Харківській області від 20.05.2024 N146a3/119-24/03-2024 на № 29/04-01 від 29.04.2024.

Згідно повідомлення Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП у Харківській області від 03.05.2024 №8684 відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо несення ним служби в нічний час, в ході проведеної перевірки (згідно наявної збереженої документації) встановлено, що ОСОБА_2 знаходився на добових чергуваннях:

- 3 07.40 год. 27.03.2021 по 08.00 год. 28.03.2021 (згідно книги нарядів, зареєстрованій за № 971 від 19.02.2021),

- 3 07.32 год. 15.05.2021 по 08.05 год. 16.05.2021 (згідно книги нарядів, зареєстрованій за № 1020 від 09.04.2021),

- 3 08.00 год. 29.05.2021 по 09.00 30.05.2021 (згідно книги нарядів, зареєстрованій за № 1020 від 09.04.2021),

- 3 07.40 год. 03.06.2021 по 08.00 год. 04.06.2021 (згідно книги нарядів, зареєстрованій за № 1926 від 31.05.2021),

- 3 08.00 13.06.2021 по 08.00 год. 14.06.2021 (згідно книги нарядів, зареєстрованій за № 1926 від 31.05.2021),

- 3 07.40 год. 24.06.2021 по 08.00 год. 25.06.2021 (згідно книги нарядів, зареєстрованій за № 1926 від 31.05.2021),

- 3 07.40 год 24.07.2021 по 08.30 год. 25.07.2021 (згідно книги нарядів, зареєстрованій за № 1034 від 19.07.2021),

- 3 07.30 год 03.08.2021 по 08.00 год. 04.08.2021 (згідно книги нарядів, зареєстрованій за № 1034 від 19.07.2021),

- 3 07.40 год 10.08.2021 до 09.10 год. 11.08.2021 (згідно книги нарядів, зареєстрованій за № 1034 від 19.07.2021).

Таким чином, у відповідності до відомостей, що містяться в листах Відділу поліції № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області від 03.05.2024 р. № 8684 та Слідчого управління ГУНП в Харківській області від 20.05.2024 р. №146аз/119-24/03-2024 позивач залучався до несення служби що передбачає добове чергування.

Відповідно до відомостей внесених до Книг нарядів позивач залучався до несення служби у нічний час 23 рази, а відповідно відпрацював у нічний час 138 годин.

Згідно розрахункових листів та довідок про доходи відповідачем було нараховано та виплачено за службу в нічний час за період з 15.05.2021 р. по 25.07.2021 р. за 36 годин, однак відсутні нарахування та доплата за 102 години служби в нічний час, тому у відповідача виник обов`язок здійснити доплату позивачу за службу у нічний час.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду доказів нарахування та виплати позивачу доплати за службу у нічний час відповідно до відпрацьованого часу у встановленому законодавством розмірі за вказаний період.

Таким чином, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення у вигляді доплати за 102 години несення служби в нічний час за період з 27 березня 2021 р. по 07 серпня 2023 р.

Щодо нарахування та виплати індексації суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Частиною 2 Закону № 1282 встановлено: індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів (стаття 5 Закону № 1282).Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

За змістом частини 2 статті 6 Закону № 1282 порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою від 17 липня 2003 року № 1078 КМУ затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Порядок № 1078 обумовлює правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі; допомога по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей (п. 2 Порядку).

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку № 1078).

Приписами п. 6 Порядку № 1078 занотовано: виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати, як складова належної працівникові заробітної плати, спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин. При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року № 17-рп (щодо повноважності Верховної Ради України) визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.

Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.

Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно частини 3 статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Оскільки право на індексацію грошового забезпечення позивача, передбаченого Законами України "Про індексацію грошових доходів населення" і "Про Національну поліцію" порушено, воно підлягає відновленню в судовому порядку.

Таким чином, позивачу протиправно не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017 р.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 по справі №160/35/20.

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до інформації, що міститься в листі ГУНП в Харківській області від 15.05.2024 року № 95аз/119/05/29-2024 грошове забезпечення позивача за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 року не індексувалось, а проведення індексація розпочато лише 01.11.2017 року.

За таких обставин, відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 по 31 жовтня 2017 року.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про те, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 31.10.2017 р.

Щодо невиплати компенсації за невикористані дні відпустки.

Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР (далі - Закон №504/96-ВР) установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Згідно зі статтею 4 Закону №504/96-ВР установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв`язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв`язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (частина перша статті 24 Закону №504/96-ВР).

Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 КЗпП України.

Закон України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частин першої та третьої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону №580-VIII).

Згідно з частинами першою та другою статті 92 Закону №580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 93 Закону №580-VIII передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.

Відповідно до частин восьмої, дев`ятої, десятої та одинадцятої статті 93 Закону №580-VIII поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку. Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону. Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Частинами першою та другою статті 94 Закону №580-VIII обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Положення Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 р. № 260 (далі - Порядок№260) визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання).

Згідно з абзацами сьомим і восьмим пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Суд звертає увагу, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.

Таким чином, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

З огляду на відсутність правового врегулювання цього питання положеннями Закону №580-VIII і Порядку №260 питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню приписи КЗпП України і Закону №504/96-ВР.

Так, відповідно до частини першої статті 24 Закону №504/96-ВР і частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 січня 2021 року по справі № 160/10875/19 та від 04.11.2021 року по справі №440/5244/19.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що позивачу з 23 липня 2015 надано статус учасника бойових дій, а тому останній користується правами, пільгами і гарантіями передбаченими закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (зі змінами та доповненнями), зокрема одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік, тоді як згідно з обліками УКЗ ГУНП в Харківській області позивач, відповідно до зазначеного закону України додаткову відпустку як учасник бойових дій за 2016 - 2024 роки не використав, а відповідачем не здійснено компенсацію за невикористану частину додаткової відпустки як учаснику бойових дій.

Щодо посилань відповідача на постанову Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі №820/5122/17, постанову Верховного Суду від 6 лютого 2020 року у справі №818/1276/17, постанову Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справі №808/2122/18, суд зазначає, що у відповідності до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 30.01.2019 року по справі №755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію.

Таким чином, суд, вирішуючи спір у даній справі, враховує правову позицію вказану Верховним Судом в постановах від 19 січня 2021 року по справі № 160/10875/19 та від 04.11.2021 року по справі №440/5244/19.

Судом встановлено, що під час проходження служби в Національній поліції України з 07 листопада 2015 по 20 березня 2024 року, щорічну додаткову оплачувану відпустку як учасник бойових дій, передбачену законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (зі змінами та доповненнями), за 2016-2024 роки позивач не використав, невикористана частина становить 14 діб додаткової відпустки за кожен рік, тобто за період з 07 листопада 2015 року по 20 березня 2024 року позивач не використав 115 діб додаткової оплачуваної відпустки за 2016-2024 роки.

Доказів на підтвердження того, що під час звільнення позивачу було нараховано та виплачено відповідну компенсацію, матеріали справи не містять.

Таким чином, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації за невикористану частину щорічної додаткової відпустки, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (зі змінами та доповненнями) за 2016- 2024 роки (115 днів).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. за період з 01 серпня 2020 року по 30 липня 2023 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5 розділу І Порядку №260, підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ЗВО про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на усій території України було установлено карантин з 12.03.2020р., котрий тривав протягом спірних правовідносин.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року №342 "Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення Національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Пунктом 2 наведеної вище постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення Національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.

За приписами п.п.2-5 постанови КМУ від 29.04.2020р. №375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.

Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020р. №485 затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусомCoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі за текстом - Порядок №485) і визначено механізм використання коштів державного бюджету за програмами: "Здійснення доплати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров`я Міністерства внутрішніх справ України, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками";

Пунктом 2 Порядку №485 передбачено, що головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).

Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку №485 визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення, в тому числі поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На виконання п.4 Постанови №375 МВС України видано наказ від 03.06.2020р. №431 "Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину", яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).

Зі змісту наведених норм права випливає, що визначення розміру додаткової доплати поліцейського у порядку постанови КМУ від 29.04.2020р. №375 передано до повноважень керівника територіального органу Національної поліції України, котра полягає у вчиненні адміністративного волевиявлення у межах показника від 0,1% грошового забезпечення поліцейського до 50,00% грошового забезпечення поліцейського.

Як зазначено відповідачем у відзиві, відповідно до листа заступника начальника СУ ГУНП в Харківській області від 11.06.2024 № 14133/119-24/03-2024 повідомлено, що в період з 01.08.2020 по 01.02.2022 слідчим управлінням ГУНП в Харківській області складались таблиці формування даних для встановлення додаткової доплати на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни поліцейським, які забезпечують правопорядок і безпеку громадян внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням пропорційно відпрацьованому часу, які разом з оригіналами рапортів поліцейських слідчого управління ГУНП в Харківській області направлялись до УФЗБО ГУНП в Харківській області для встановлення додаткової доплати особовому складу слідчого управління до грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375.

З лютого 2022 року від ОСОБА_1 рапорти, які містять підстави для нарахування додаткової доплати поліцейським відповідно до постанови КМУ від 29.04.2020 № 375 до слідчого управління ГУНП в Харківській області не надходили, у зв`язку з чим персональні переліки відносно ОСОБА_1 не складались та до УФЗБО ГУНП в Харківській області не направлялись.

З листа УФЗБО ГУНП в Харківській області від 17.06.2024 № 1372/119-29/02-2024 вбачається, що за 2020 рік позивачу була нарахована та виплачена доплата у таких розмірах:

- За березень 2020 року у сумі 4397,06 грн;

- За квітень 2020 року у сумі 6815,45 грн;

- За травень 2020 року у сумі 6815,45 грн;

- За червень 2020 року у сумі 7115,19 грн;

- За липень 2020 року у сумі 7092,02 грн.

Відповідач зазначив, що нарахування та виплата додаткової доплати на підставі постанови КМУ № 375-2020 здійснювалась виключно на підставі наданих до УФЗБО відповідних персональних списків, які надходили від органів та підрозділів, а також наказів ГУНП про нарахування та виплату додаткової доплати. У разі, якщо зазначені документи не надходили до УФЗБО ГУНП в Харківській області, то підстави для виплати були відсутні.

Доплата до грошового забезпечення, передбачена постановою № 375, належна не усім поліцейським, які мають спілкування та контакти з населенням, а лише тим, які у період карантину забезпечували життєдіяльність населення - правопорядку і безпеки громадян, шляхом виконання завдань із поточного контролю за перебуванням осіб в місцях самоізоляції, контролю на вулицях, у парках, інших громадських місцях, забезпечення контролю за виконанням протиепідемічних вимог під час здійснення пасажирських перевезень та інших функцій забезпечення безпеки та порядку з метою дотримання правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Листом заступника начальника СУ ГУНП в Харківській області полковника поліції від 11.06.2024 N 14133/119-24/03-2024 повідомлено, що підполковник поліції ОСОБА_1 до 20.03.2024 займав посаду старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого управління ГУНП в Харківській області.

Так, у відділі розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями, СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 відповідно до наказу ГУНП в Харківській області від 16.08.2021 № 450о/с тимчасово виконував обов`язки старшого слідчого СУ, наказом ГУНП в Харківській області від 24.11.2021 № 785о/с призначений на посаду старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області; наказом ГУНП в Харківській області від 11.10.2023 № 455о/с призначений на посаду заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділу Богодухівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області; цим же наказом на нього покладено тимчасове виконання обов`язків за посадою старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого управління ГУНП в Харківській області з 12.10.2023.

Наказом ГУНП в Харківській1 області від 06.03.2024 № 95о/с позивача призначено на посаду старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями, слідчого управління ГУНП в Харківській області.

У період часу з серпня 2021 року по січень 2022 року на підставі рапортів поліцейських, у тому числі ОСОБА_3 , складались персональний перелік поліцейських і табеля обліку несення служби (копії додаються), які разом з оригіналами рапортів поліцейських (копії рапортів не робились), разом з матеріалами направлялись до УФЗБО ГУНП в Харківській області для встановлення додаткової доплати особовому складу слідчого управління до грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375.

В період часу з 01 серпня 2020 року по 01 лютого 2022 року слідчим управлінням ГУНП в Харківській області складались таблиці формування даних для встановлення додаткової доплати на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни поліцейським, які забезпечують правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах, табеля відпрацьованого часу, які разом з оригіналами рапортів поліцейських слідчого управління ГУНП в Харківській області направлялись до УФЗБО ГУНП в Харківській області для встановлення додаткової доплати особовому складу слідчого управління до грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375.

З лютого 2022 року від ОСОБА_1 рапорти, які містять підстави для нарахування додаткової доплати поліцейським відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 до слідчого управління ГУНП в Харківській області не надходили, у зв`язку з чим персональні переліки відносно ОСОБА_1 не складались та до УФЗБО ГУНП в Харківській області не направлялись.

Згідно листа ГУНП в Харківській області від 15.05.2024 N 95 a3/119/05/29-2024 на виконання наказу МВС України від 0306.2020 № 341 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину» було доручено начальникам управлінь, відділів, окремих підрозділів, відділів (відділень) поліції ГУНП в Харківській області поліцейських, які забезпечували правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов`язків мали безпосередній контакт з населенням, для встановлення додаткової доплати в граничному розмірі до 50% грошового забезпечення пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах.

Керівник служби, підрозділу визначав персональний перелік поліцейських, які забезпечували правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов`язків мали безпосередній контакт з населенням і він особисто ніс відповідальність за достовірність наданої інформації.

Спеціалісти УФЗБО Головного управління нараховували поліцейським додаткову доплату у відповідності до вимог чинного законодавства з цього питання, на підставі наданої інформації керівництвом органів та установ поліції відповідно до таблиць формування та наказу ГУНП в Харківській області.

Виплата здійснювалася при надходженні до ГУНП в Харківській області цільових асигнувань.

Згідно постанови КМУ від 29.04.2020 № 375 ОСОБА_1 було нараховано та виплачена додаткова доплата до грошового забезпечення за березень, квітень, травень, червень 2020 (у липні 2020 - 25143, 15 грн) та за липень 2020 (у серпні - 7092,02 грн).

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 № 485 "Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я" затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі по тексту - Порядок № 485).

У пункті 1 Порядку № 485 вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: "Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками" (бюджетні кошти).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 485 головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (органи системи МВС).

Абзацами першим та другим пункту 4 Порядку № 485 визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На виконання пункту 4 Постанови № 375 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 03.06.2020 № 431 "Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину" , яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).

Отже, підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення, у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.

Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров`я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв`язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.

У загальному розумінні під громадським порядком розуміють урегульовану правовими та іншими соціальними нормами певну частину суспільних відносин, які складають режим життєдіяльності у відповідних сферах, забезпечують недоторканність життя, здоров`я та гідності громадян, власності та умов, що склалися для нормальної діяльності установ, підприємств, організацій, посадових осіб і громадян.

Громадський порядок у вузькому розумінні визначається як морально-правовий стан суспільства, при якому компетентні органи виконавчої влади шляхом поліцейського нагляду забезпечують безпеку і правомірну поведінку громадян в громадських місцях, вільне використання ними своїх прав і свобод, а також упорядження громадських місць, яке сприяє трудовій діяльності та відпочинку громадян.

Згідно з пунктом 4 Постанови № 375 перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Такі ж положення знайшли своє відображення й у дорученні Національної поліції України від 25.06.2020 № 7789/01/29-2020 "Про організацію заходів, спрямованих на забезпечення встановлення додаткової доплати поліцейським, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375".

З огляду на викладене, рішення щодо визначення персонального переліку поліцейських, які у зв`язку із виконанням службових обов`язків у період дії карантину мали безпосередній контакт з населенням, та встановлення додаткової доплати останнім пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах, приймає начальник відповідного відділу Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Разом з тим, що визначений законодавством граничний розмір такої надбавки до 50%, тобто встановлено її максимальний відсоток, в межах якого керівник має дискрецію на встановлення відсоткового розміру доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність.

При цьому, керівники органів поліції мають право встановлювати відсотковий розмір доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач з 26 грудня 2016 року по 29 травня 2020 року займав посаду заступника начальника СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області.

З 29.05.2020 по 04.03.2021 на позивача покладено виконання обов`язків начальника СВ того ж територіального підрозділу поліції.

З 04.03.2021 року по 16.08.2021 року позивач обіймав посаду заступника начальника СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області.

З 16 серпня 2021 року по 11 жовтня 2023 року позивач виконував обов`язки старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, вчинених організованими групами і злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області.

Приписами ст.ст. 2, 23, 26, 31, 39 закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (зі змінами та доповненнями) завданнями поліції зокрема є надання поліцейських послуг у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позивач проходив службу в органах досудового розслідування Національної поліції України, тоді як у відповідності до ст.ст. 3, 39, 40 Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI (зі змінами та доповненнями) позивач під час перебування на посаді керівника органу досудового розслідування і слідчого уповноважений, зокрема проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках встановлених цим Кодексом, звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру тощо.

Крім того відповідно до Положення про слідчі підрозділи Національною поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, на слідчі підрозділи покладаються завдання, зокрема захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінальних правопорушень.

Вказані повноваження слідчий виконує у безпосередньому контакті з населенням (підозрюваними, свідками, понятими, заявниками тощо).

Крім того до підслідності слідчих Національної поліції законодавством віднесено злочин передбачені ст. 325 Кримінального кодексу України, тобто порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням, а під час документування, розкриття та розслідування зазначених кримінальних правопорушень наявна необхідність спілкування, проведення слідчих (розшукових) дій із потенційно інфікованими особами тощо.

Розділом VI Положення про слідчі підрозділи Національною поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, визначено, що слідчий - службова особа Національної поліції України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень. При виконанні своїх службових обов`язків слідчий зобов`язаний, серед іншого забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального провадження.

З огляду на викладене, відповідно до покладених обов`язків та виконання повноважень позивач займав посаду, на якій забезпечував правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов`язків мав безпосередній контакт з населенням.

Судом встановлено, що перебуваючи на посаді позивачу за виконання тих самих службових обов`язків було встановлено додаткову доплату до грошового забезпечення, яка нарахована та виплачена за період з березня 2020 р. по липень 2020 р., що підтверджується листом ГУНП в Харківській області від 15.05.2024 р. №95аз/119/05/29-2024, а також довідками про доходи і розрахунковими листами, які наявні у матеріалах справи.

Виходячи із наведеного, позивач виконував посадові обов`язки, за які нормативно-правовими актами встановлюється відповідна доплата у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Суд вважає необґрунтованими аргументи відповідача щодо відсутності доказів на підтвердження того, що позивач за період з 01 серпня 2020 року по 30 липня 2023 року забезпечував життєдіяльність населення внаслідок виконання службових обов`язків, з огляду на те, що за наявними матеріалами справи судом встановлено, що позивач займав посаду, на якій забезпечував під час несення служби правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов`язків мав безпосередній контакт з населенням.

Крім того, додатковим аргументом є також той факт, що така доплата виплачувалась позивачу по липень 2020 року включно, а потім її виплата була припинена, хоча він і продовжував виконувати ті ж самі службові обов`язки.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем жодним чином не доведено різниці в специфіці роботи позивача у місяцях, в яких йому було виплачено додаткову доплату за службу в особливих умовах в порівнянні з місяцями, коли позивачу така доплата не нараховувалась та не виплачувалась.

Суд також вважає безпідставними доводи відповідача про те, що підставою для виплати додаткової доплати є відповідний рапорт начальника, оскільки за наявності всіх умов, визначених у п.1 Постанови № 375, додаткова доплата до грошового забезпечення відповідної особи встановлюється виданням керівником наказу про таку доплату. Відсутність рапорту та наказу керівника є елементами протиправної бездіяльності відповідача.

Посилання на те, що відповідач не є розпорядником коштів та не має повноважень щодо прийняття рішень чи подання звернень про виділення таких коштів, а було виплачено додаткову доплату виключно у межах наданих асигнувань, суд вважає безпідставними, оскільки відсутність коштів на рахунку відповідача для виплати доплати до грошового забезпечення, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Аналогічна позиція щодо подібних правовідносин висловлена Верховним Судом у постанові від 26.04.2023 р. у справі № 420/19450/21.

Таким чином, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у ненарахування та невиплаті позивачу грошового забезпечення у вигляді додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Мімістів України №375 від 29.04.2020 р. за період з 01 серпня 2020 року по 30 липня 2023 року.

Разом з тим, позивач звернувся до суду з вимогою визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати відповідних сум. Водночас, у ході розгляду справи встановлено, що вказана позовна вимога не повністю відображає зміст оскаржуваної бездіяльності. Зокрема, йдеться про те, що саме ненарахування та невиплата визначених сум грошового забезпечення є проявом бездіяльності з боку відповідача.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти виключно в межах повноважень, на підставі, у спосіб та в порядку, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 375 від 29 квітня 2020 року, додаткова доплата за службу в особливих умовах підлягає нарахуванню та виплаті відповідним працівникам поліції, які виконують свої обов`язки в умовах карантину, за умови наявності підстав та підтверджувальних документів.

Матеріали справи свідчать, що відповідач не вчинив дій для виконання покладених на нього обов`язків. Таким чином, відсутність проведення відповідачем належних позивачу нарахувань та виплат свідчить про протиправну бездіяльність відповідача в частині, що стосується ненарахування та невиплати відповідного грошового забезпечення.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області в частині ненарахування та невиплати визначеного грошового забезпечення, що стало предметом позовних вимог.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення у вигляді доплати за 102 години несення служби в нічний час за період з 27 березня 2021 р. по 07 серпня 2023 р., додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. за період з 01 серпня 2020 року по 30 липня 2023 року, компенсації за невикористану частину щорічної додаткової відпустки, передбаченої законом закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (зі змінами та доповненнями) за 2016- 2024 роки (115 днів), а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017 р.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за 102 години несення служби в нічний час за період з 27 березня 2021 р. по 07 серпня 2023 р., додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. за період з 01 серпня 2020 року по 30 липня 2023 року, компенсації за невикористану частину щорічної додаткової відпустки, передбаченої законом закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (зі змінами та доповненнями) за 2016-2024 роки (115 днів), а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017 р.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25 грудня 2024 року.

Суддя Н.А. Полях