Рішення № 124050504, 24.12.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/6260/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Полтавській області було прийнято рішення № 262940018289 від 08.05.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 страховий стаж за такі періоди: в період з 19.03.1996 по 31.03.1999, коли працював на підприємстві ТзОВ "Гарантія", в період з 22.04.1991 по 18.03.1996, коли працював на ТзОВ "Стелла";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області здійснити перерахунок страхового стажу ОСОБА_1 та нарахувати страховий стаж з дня початку трудової діяльності;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області взяти на облік як пенсіонера та нарахувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що в квітні 2024 року звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії в зв`язку із встановленням групи інвалідності. Пенсійний фонд України повідомив позивача про необхідність надання документів на призначення пенсії по інвалідності. У відповідності до вищезазначеного листа ОСОБА_1 надав до Пенсійного Фонду України документи, однак Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області було прийнято рішення №262940018289 від 08.05.2024 про відмову в призначенні пенсії по інвалідності. Позивач вважає, що рішення винесено помилково, необґрунтовано, не відповідає дійсним обставинам та протиправно, оскільки недоліки заповнення трудової книжки не можуть бути підставою не неврахування періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

У відзиві на позовну заяву /а.с. 42 - 50/ представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, вказуючи, що рішенням управління від 08.05.2024 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку. Наголошував, що аналіз електронної пенсійної справи позивача та доданих до заяви документів показав, що станом на день звернення страховий стаж позивача становить 09 років 05 місяців 21 день, що недостатньо для призначення пенсії по інвалідності.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Відповідно до виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серії 12 ААГ №735316 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 15.04.2024 /а.с. 28/.

01.05.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою за призначенням/перерахунком пенсії по інвалідності, яка зареєстрована в управлінні за № 6301 /а.с. 52 - 53/.

До вказаної заяви позивач надав, зокрема, такі документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт № НОМЕР_1 , виписку з акту огляду МСЕК про встановлення, зняття або зміну групи інвалідності №12ААГ735316, військовий квиток № НОМЕР_2 , диплом (свідоцтво, атестат) про навчання № НОМЕР_3 , заяву про спосіб виплати пенсії, трудову книжку № НОМЕР_4 .

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області за результатами розгляду заяви позивача за принципом екстериторіальності прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 08.05.2024 №262940018289 /а.с. 54/, обґрунтоване тим, що у ОСОБА_1 відсутній необхідний страховий стаж, підтверджений в установленому законодавством порядку.

У рішенні зазначено, що до загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки від 29.07.1986р. № НОМЕР_5 :

-19.03.1996-31.03.1999 рр., оскільки відсутня печатка при звільненні;

- 22.04.1991 - 18.03.1996 рр., оскільки відсутній запис про перейменування ПКФ "Гарантія" ЛТД на ТОВ "ПКФ Гарантія".

Вважаючи рішення від 08.05.2024 №262940018289 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії по інвалідності визначені статтею 30 Закону №1058-ІV.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону №1058-ІV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 32 Закону №1058-ІV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, для осіб з інвалідністю II та III груп: від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років.

Відповідно до частин 1, 4 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До набрання чинності Законом №1058-IV діяв Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Статтею 56 Закону №1788-XII встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру її тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю (частини 1, 2).

Статтею 62 Закону №1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Системний аналіз наведених норм законодавства свідчить, що умовою для призначення пенсії по інвалідності є встановлення особі групи інвалідності та наявність передбаченого статтею 32 Закону №1058-ІV страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 15.04.2024, про що свідчить виписка з акту огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серії 12 ААГ №735316.

Станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії від 01.05.2024 позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , було 54 повних роки, що підтверджується копією паспорту та не заперечується сторонами.

Отже, для призначення пенсії по інвалідності позивачу необхідно мати страховий стаж 13 років.

Із рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 08.05.2024 № 262940018289 про відмову в призначенні пенсії /а.с.54/ слідує, що підставою для відмови в призначенні пенсії позивачу послугувала відсутність необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

У рішенні зазначено, що аналіз електронної пенсійної справи позивача та доданих до заяви документів показав, що станом на день звернення страховий стаж позивача становить 09 років 05 місяців 21 день, що недостатньо для призначення пенсії по інвалідності.

При цьому до загального страхового стажу не зараховано такі періоди роботи згідно трудової книжки від 29.07.1986р. № НОМЕР_5 :

-19.03.1996-31.03.1999 рр., оскільки відсутня печатка при звільненні;

- 22.04.1991 - 18.03.1996 рр., оскільки відсутній запис про перейменування ПКФ "Гарантія" ЛТД на ТОВ "ПКФ Гарантія".

Надаючи оцінку вказаному рішенню, суд зазначає наступне.

Із трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_5 /а.с. 59-64/ вбачається, що з 22.04.1991 року позивача прийнято водієм ПКФ "Гарантія" ЛТД на підставі Наказу №5 від 22.04.1991 року, а 18.03.1996 року позивача звільнено за власним бажанням на підставі Наказу №4 від 18.03.1996 року. Записі про звільнення позивача засвідчено печаткою підприємства - ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Гарантія". З 19.03.1996 позивача прийнято на роботу на посаду електромонтера у Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕЛА" на підставі наказу від 19.03.1996 року №5-к, 31.03.1999 позивача звільнено за власним бажанням згідно до ст. 38 КЗпП України з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЛА" на підставі наказу від 31.03.1999 №2-к. Суд зазначає, що запис про прийняття на роботу позивача містить печатку Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЛА", а запис про звільнення позивача засвідчений підписом начальника відділу кадрів без проставлення відповідної печатки підприємства.

Факт належності трудової книжки позивачеві відповідачем не заперечується.

Суд наголошує, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року по справі № 754/14898/15-а.

Крім того, Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 , у випадку порушення порядку ведення трудової книжки, не передбачає настання негативних наслідків чи відповідальності для особи, щодо якої вона складена.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 року № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Отже, законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).

Виходячи з викладеного, суд вважає безпідставним не зарахування відповідачем до загального страхового стажу періодів роботи позивача з 19.03.1996 по 31.03.1999 з огляду на відсутність печатки при звільненні та з 22.04.1991 по 18.03.1996 з огляду на відсутність запису про перейменування ПКФ "Гарантія" ЛТД на ТОВ "ВКФ Гарантія".

Суд акцентує увагу, що наведені недоліки ведення трудової книжки не спростовують факт трудового стажу позивача у відповідні періоди, а відтак не можуть слугувати підставою для відмови у зарахуванні цих періодів до страхового стажу позивача.

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що обрахунок страхового стажу позивача здійснено відповідачем без дотримання вимог законодавства та без урахування документів, поданих позивачем разом із заявою про призначення пенсії.

Як уже зазначалось, для призначення пенсії по інвалідності позивачу необхідно мати страховий стаж - 13 років.

Страховий стаж позивача, який врахований пенсійним органом, складає 09 років 05 місяців 21 день. З урахуванням періодів роботи, зазначених в трудовій книжці НОМЕР_5 від 29.07.1986, загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить більше ніж 13 років, що є достатнім для призначення позивачу пенсії по інвалідності.

Відповідно до статті пункту 2 частини 1 статті 45 Закону України №1058-IV пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Відповідно до виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серії 12 ААГ №735316М ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 15.04.2024, з заявою про призначення пенсії позивач звернувся 01.05.2024, отже ОСОБА_1 , має бути призначена пенсія по інвалідності починаючи з 15.04.2024.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області від 08.05.2024 №262940018289 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 19.03.1996 по 31.03.1999 та з 22.04.1991 по 18.03.1996, та призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності, починаючи з 15.04.2024 року.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області від 08.05.2024 №262940018289 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 19.03.1996 по 31.03.1999 та з 22.04.1991 по 18.03.1996 та призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності, починаючи з 15.04.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.В. Довгопол