Ухвала суду № 124049989, 16.12.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позовної заяви без розгляду

в частині позовних вимог

16 грудня 2024 рокусправа № 380/17637/24

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіКузана Р.І.,

секретар судового засіданняЛєбедєв Д.,

за участю:

представника позивачаФостяка А.Я.,

представника відповідачаГригоришин А.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в м.Львові клопотання представника позивача про визнання поважними підстав пропуску строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України у Львівській області (місцезнаходження: 79000, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) (далі відповідач, ГУНП у Львівській області), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 18.06.2024 №333 о/с «Про особовий склад» в частині переміщення майора поліції ОСОБА_1 на посаду інспектора взводу №3 роти №2 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області;

- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 29.07.2024 №2925 «Про застосування дисциплінарного стягнень до окремих працівників ГУНП у Львівській області» в частині застосування до інспектора взводу №3 роти №2 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 09.08.2024 №472 о/с «Про особовий склад»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП з 19.06.2024;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.08.2024 по момент винесення рішення судом.

Ухвалою від 26.08.2024 позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску та оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову в сумі 1211,20 грн. У встановлений строк позивач виконав ухвалу суду.

Ухвалою судді від 10.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; відповідача зобов`язано надати докази ознайомлення позивача з наказом від 18.06.2024 №333 о/с «Про особовий склад». Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду вирішено розглядати в підготовчому судовому засіданні.

Представник відповідача 30.09.2024 подала до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду щодо позовної вимоги про оскарження наказу ГУНП у Львівській області від 18.06.2024 № 333 о/с в частині переміщення ОСОБА_1 на посаду інспектора взводу №3 роти №2 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, у зв`язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Клопотання обґрунтоване тим, що переміщення поліцейських відноситься до питання проходження служби в поліції, а стаття 65 Закону України «Про Національну поліцію» міститься у Розділі VII «Загальні засади проходження служби в поліції», відтак для оскарження наказу ГУНП у Львівській області від 18.06.2024 № 333 о/с встановлюється місячний строк відповідно до ч.5 ст.122 КАС України. Тому ГУНП у Львівській області вважає, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у Львівській області від 18.06.2024 № 333 о/с в частині, що стосується ОСОБА_1 , заявлена з пропуском процесуального строку, оскільки позивач ознайомлений з оскаржуваним наказом 19.06.2024, а з позовом до суду звернувся тільки 19.08.2024, тобто з пропуском місячного терміну.

Зазначає, що згідно з листом Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області (№16456-2024 від 26.09.2024) позивача 19.06.2024 ознайомлено з наказом ГУНП у Львівській області №333 о/с від 18.06.2024, надіслано витяг із вказаного наказу через мобільний додаток «WhatsApp», оскільки особисто з`явитись в Червоноградський РВП ГУНП у Львівській області для ознайомлення позивач відмовився. Вказане також підтверджується рапортом начальника сектору кадрового забезпечення від 07.07.2024, який долучено до матеріалів службового розслідування.

Додатково представник відповідача вказала, що ОСОБА_1 повідомлено про переміщення на посаду інспектора взводу №3 роти №2 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області засобами телефонного зв`язку за номером телефону, який міститься в матеріалах особової справи позивача.

В ході телефонної розмови позивач повідомив, що вважає його переведення на вказану посаду незаконним, особисто рапорту на перевід в цей підрозділ він не писав та не бажає працювати на посаді інспектора взводу №3 роти №2 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області. Також повідомив, що займається оформленням документів на відстрочку по догляду за своїм батьком ОСОБА_2 , так як він є інвалідом ІІ групи.

Таким чином, позивач знав про його переміщення на іншу посаду, ознайомився зі змістом наказу, однак своєчасно не оскаржив його. Представник відповідача вказує, що позивачем не вказано і не підтверджено відповідними доказами про існування об`єктивно непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення до суду. З цих підстав просить клопотання про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити повністю.

Представник позивача в клопотанні про поновлення строку звернення до суду вказав, що відповідач не вручав ОСОБА_1 копію наказу №333 о/с від 18.06.2024, а тому позивач не мав можливості оцінити чи мало місце порушення його прав та обрати реальний та ефективний спосіб їх захисту. Позивач не давав дозволу на обмін розпорядчими документами з питань трудових відносин за допомогою месенджера «WhatsApp», а тому самостійне обрання відповідачем такого способу електронної комунікації не відповідає нормам Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та не може свідчити про належне ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом. При цьому позивач вказує, що 19.06.2024 перебував на службі та виконував свої службові повноваження за попередньою посадою, що підтверджує складений ним на водія протокол про адміністративне правопорушення за порушення ПДР. Також зазначає, що всі оскаржувані накази є взаємопов`язані між собою та входять у систему порушень прав позивача, що стало наслідком незаконного звільнення його зі служби в поліції. Просить визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновити такі.

При вирішенні клопотань представників сторін суд керувався таким.

За правилами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Частинами третьою та п`ятою статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду у визначений законом строк від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 21.02.2020 року у справі №340/1019/19.

З матеріалів справи суд встановив, що позивач з вересня 2005 року проходив службу на різних посадах в органах внутрішніх справ, а з листопада 2015 року в Національній поліції. З 18.03.2021 по 18.06.2024 проходив службу на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області.

Наказом №333 о/с від 18.06.2024 «Про особовий склад» відповідно до підпункту 3 пункту 2 частини 1 та частини 8 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації на підставі подання заступника начальника ГУНП від 14.06.2024 позивача з 19.06.2024 переміщено на посаду інспектора взводу №3 роти №2 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області.

Згідно з наявною в матеріалах особової справи розпискою від 18.05.2022 позивач повідомив підрозділ кадрової служби ГУНП про фактичне місце свого проживання. Крім цього вказав адресу електронної пошти та номер телефону, якими користується, а також повідомив про встановлення на телефоні відповідних месенджерів.

З матеріалів службового розслідування суд встановив, що фотокопія наказу №333 о/с від 18.06.2024 була скерована позивачу за допомогою месенджера «WhatsApp», до якого прив`язаний номер мобільного телефону позивача. Повідомлення прочитане позивачем 19.06.2024.

Згідно з долученими представником відповідача до матеріалів справи копіями рапортів, пояснень офіцерів батальйону поліції особливого призначення Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області та актів про відсутність на робочому місці позивач у період з 20.06.2024 по 23.07.2024 був відсутній на робочому місці з невідомих причин, у зв`язку з чим відповідачем проводилось службове розслідування та було відсторонено позивача від виконання службових обов`язків.

Під час телефонних розмов позивач повідомив посадових осіб відповідача, що особистого рапорту на перевід в БПОП «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області він не писав та не бажає працювати на посаді інспектора взводу №3 роти №2 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області. Суд також встановив, що запрошення прибути для надання пояснень з приводу відсутності на робочому місці неодноразово скеровувались відповідачем на електронну пошту позивача, вказану ним у відповідній розписці. Крім цього, інспектором сектору кадрового забезпечення Червоноградського РВП було здійснено виїзд за адресою проживання позивача з метою відібрання у нього пояснень з приводу відсутності на роботі, однак двері ніхто не відчинив. Вказане підтверджується рапортом, адресованим голові дисциплінарної комісії.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач в належний та допустимий спосіб вживав необхідних заходів для доведення змісту оскаржуваного наказу до відома позивача, однак позивач своєю поведінкою свідомо уникав спілкування з посадовими особами відповідача, з метою забезпечення собі можливості подальшого оскарження рішень та дій відповідача через процедурні порушення.

Таким чином, про переміщення на іншу посаду було відомо позивачу ще в червні 2024 року, однак позовну заяву про визнання протиправним та скасування наказу №333 о/с від 18.06.2024 позивач подав до суду лише 19.08.2024.

Суд також враховує, що на момент прийняття оскаржуваного наказу позивач був поліцейським та проходив службу в Національній поліції України. Служба в поліції є , . Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про Національну поліцію» поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.

Отже, враховуючи особливий статус поліцейського та особливості проходження служби в поліції, позивач зобов`язаний був перебувати на робочому місці та виконувати покладені на нього повноваження на посаді, на яку його призначено.

Відтак, в разі перебування на службі позивач з високою вірогідністю мав би можливість дізнатися про порушення своїх прав, ознайомитись зі змістом наказу та отримати його копію, оскільки йому було відомо про прийняте відповідачем рішення про переміщення його на іншу посаду в інший підрозділ.

Тобто, ОСОБА_1 міг та повинен був дізнатись про місце проходження ним служби та обсяг покладених на нього повноважень, відтак мав можливість ознайомитись безпосередньо на робочому місці зі змістом наказу про його переміщення на іншу посаду.

Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Даний висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 червня 2022 року справа № 640/4086/20 (адміністративне провадження № К/9901/35721/21).

Суд зауважує, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Суд також враховує, що позивач в клопотанні про поновлення строку звернення до суду не вказав конкретної дати ознайомлення з наказом №333 о/с від 18.06.2024 та способу отримання його копії, хоча до позовної заяви долучено ним примірник такого. При цьому, позивач не вказав жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду.

Згідно з частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що позивач не обґрунтував поважності причин пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом, в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у Львівській області від 18.06.2024 № 333 о/с «Про особовий склад» щодо переміщення ОСОБА_1 на посаду інспектора взводу №3 роти №2 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, а також не надав доказів поважності причин пропуску такого строку, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУНП у Львівській області в частині вищевказаних вимог слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 240, 248, 256 КАС України, суд,-

п о с т н о в и в :

відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду.

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі задовольнити повністю.

Адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у Львівській області від 14.06.2024 №333 о/с «Про особовий склад», в частині переміщення ОСОБА_1 на посаду інспектора взводу №3 роти №2 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.12.2024.

СуддяР.І. Кузан