Рішення № 124049151, 23.12.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 року м. Київ № 320/46652/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати: податкові повідомлення-рішення від 11.09.2023 № 5748124024, № 5747724024, № 5748024024, № 5747924024, № 5748324024; рішення про застосування штрафних санкцій від 05.09.2023 № 5633924024, № 5633824024; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.09.2023 № Ф-57476 та від 03.10.2023 № Ф-63223-2615.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства внаслідок надання поворотної фінансової допомоги юридичній особі під час перебування позивача на спрощеній системі оподаткування. Позивач зазначає, що для осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, встановлено обмеження щодо провадження певних видів господарської діяльності, зокрема у сфері фінансового посередництва. Проте контролюючий орган помилково ототожнює надання поворотної фінансової допомоги із здійсненням діяльності у сфері фінансового посередництва, оскільки надання такої допомоги мало разовий, несистематичний характер та не передбачало отримання будь-якого виду процентів або іншого прибутку.

Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечив. Свою позицію обґрунтовує тим, що позивач був зобов`язаний перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, оскільки порушив умови перебування на спрощеній системі, уклавши договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги. Тим самим, позивач здійснював діяльність у сфері фінансового посередництва, що заборонено на спрощеній системі оподаткування.

Позивач подав відповідь на відзив, якому наполягає на задоволенні позовних вимог та зазначає про безпідставність наведених у відзивах доводів

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 18.04.2024 суд ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Головне управління ДПС у м. Києві на підставі наказу від 19.07.2023 № 3685-п провело документальну позапланову виїзну перевірку ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 08.11.2017 по 29.10.2021, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 08.11.2017 по 29.10.2021.

За результатами перевірки складено акт від 04.08.2023 № 51878/Ж5-26-15-24-02-04/2880318484, в якому встановлено порушення:

- підпункту 49.18.5 пункту 49.19 статті 49, підпункту 177.5.2 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України, а саме не подання декларацій про майновий стан і доходи за 2018-2021 роки;

- пунктів 177.1, 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2018 по 29.10.2021 у сумі 1305600,23 грн;

- пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме не нараховано та не сплачено військовий збір у розмірі 108800,02 грн;

- підпункту 4 пункту 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в частині подання за невстановленою формою звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску за 2018-2021 роки№

- абзацу третього пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме не нараховано єдиний внесок в розмірі 291836,16;

- пунктів 44.1, 44.3 статті 44 Податкового кодексу України в частині не надання документів на перевірку;

- пункту 181.1 статті 181, пунктів 183.2, 183.4 статті 183, статті 187, пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, а саме не визначено суму податку на додану вартість у розмірі 1064553 грн.

На підставі зазначених висновків Головне управління ДПС у м. Києві прийняло:

податкове повідомлення-рішення від 11.09.2023 № 5748124024, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на доходи фізичних осіб на 1632000,29 грн, зокрема за податковим зобов`язанням - на 1305600,23 грн; за штрафними санкціями - 326400,06 грн;

податкове повідомлення-рішення від 11.09.2023 № 5747724024, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість на 1330691,25 грн, зокрема за податковим зобов`язанням - на 1064553,00 грн; за штрафними санкціями - 266138,25 грн;

податкове повідомлення-рішення від 11.09.2023 № 5748024024, яким збільшено суму грошового зобов`язання за військовим збором на 136000,03 грн, зокрема за податковим зобов`язанням - на 108800,02 грн; за штрафними санкціями - 27200,01 грн;

податкове повідомлення-рішення від 11.09.2023 № 5747924024, яким накладено штраф у розмірі 1020 грн за не надання на перевірку документів;

податкове повідомлення-рішення від 11.09.2023 № 5748324024, яким накладено штраф у розмірі 680 грн за не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018-2019 роки;

рішення від 05.09.2023 № 5633924024, яким накладено штрафні санкції у розмірі 130494,67 грн за донарахування податковим органом своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

рішення від 05.09.2023 № 633824024, яким накладено штрафні санкції у розмірі 340 грн за не подання звітності з єдиного внеску за 2018-2019 роки;

вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.09.2023 № Ф-57476 та від 03.10.2023 № Ф-63223-2615, якими визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску у загальному розмірі 422330,83 грн, зокрема недоїмки у розмірі 291836,16 грн та штрафу - 130494,67 грн.

Уважаючи дії прийняті за результатами перевірки рішення протиправними, позивач звернуся до суду з цим позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам сторін, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Як визначено пунктом 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Судом встановлено, що у перевірюваний період фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування, а саме на третій групі.

Пунктом 291.4 статті 291 ПК України передбачено, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

За приписами пункту 292.1 статті 292 ПК України доходом платника єдиного податку є для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно з підпунктом шостим підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу.

Відповідно до підпункту п`ятого підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки - у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Основою для прийняття оскаржуваних рішень контролюючого органу стало встановлення факту втрати позивачем права на застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2018. На думку контролюючого органу, таку втрату зумовило надання позивачем у грудні 2017 року поворотної безпроцентної фінансової допомоги юридичній особі.

Відповідно, якщо, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, позивач має право сплачувати єдиний податок замість низки інших податків, то в разі порушення вимог щодо застосування цієї системи зобов`язаний перейти на загальну систему оподаткування. З огляду на позицію контролюючого органу, з 01.01.2018 позивач мала застосовувати загальну систему оподаткування. Це, в свою чергу, означало необхідність нарахування та сплати податку на додану вартість, військового збору, єдиного соціального внеску, а також інших встановлених законодавством обов`язкових платежів.

Слід зауважити, що за відсутності інших підстав для нарахування грошових зобов`язань за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вирішальним у цьому спорі є встановлення факту того, чи дійсно позивачка порушила умови перебування на спрощеній системі оподаткування у перевірюваний період.

Як уже було зазначено вище, чинним податковим законодавством заборонено здійснювати діяльність у сфері фінансового посередництва суб`єктам господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування.

Так, між позивачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРКАСОН» укладено договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 07.12.2017 № 440/12-17/ФД.

Згідно з умовами договору позивачка як позикодавець зобов`язується надати позичальнику (ТОВ «МАРКАСОН») поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути її позикодавцю в строки, передбачені Договором.

Позивачка зазначає, що кошти, надані ним за договорами про надання поворотної фінансової допомоги не відносяться до діяльності у сфері фінансового посередництва, оскільки така діяльність не передбачає прибутку.

ПК України не містить визначення поняття «фінансове посередництво».

Між тим, поняття «фінансового посередництва» визначено частиною третьою статті 333 Господарського кодексу України, відповідно до якої фінансовим посередництвом є діяльність, пов`язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.

Також, згідно статті 333 ГК України фінанси суб`єктів господарювання є самостійною ланкою національної фінансово-кредитної системи з індивідуальним кругообігом коштів, що забезпечує покриття витрат виробництва продукції (робіт, послуг) і одержання прибутку.

Фінансова діяльність суб`єктів господарювання включає грошове та інше фінансове посередництво, страхування, а також допоміжну діяльність у сфері фінансів і страхування (…)

На підставі абзацу п`ятого частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі Закон № 2664) фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Як визначено абзацом 6 частини першої статті 1 Закону №2664 ринки фінансових послуг - сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, капіталу та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів.

Відповідно до абзацу сьомого частини першої статті 1 Закону № 2664 учасники ринку фінансових послуг - особи, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги на території України; особи, які провадять діяльність з надання посередницьких послуг на ринках фінансових послуг; об`єднання фінансових установ, включені до реєстру саморегулівних організацій, що ведеться органами, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг; клієнти. Законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг можуть визначатися інші учасники ринків фінансових послуг.

Відповідно до позицій Класифікації видів економічної діяльності, який набрав чинності з 1 січня 2012 року згідно з Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 530, визначено секцію К «Фінансова та страхова діяльність»: КВЕД, зокрема, клас 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення», клас 64.92 «Інші види кредитування», клас 64.99 «Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення».

Згідно Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної служби статистики № 264 від 01.09.2020, секція «Фінансова та страхова діяльність» включає надання фінансових послуг, у т. ч. страхування, перестрахування та діяльність пенсійних фондів, а також надання допоміжних фінансових послуг. Ця секція також включає діяльність власників активів, таких як холдингові компанії та трасти, фонди та інші подібні фінансові суб`єкти.

Пояснення до розділу 64 - цей розділ включає діяльність, пов`язану із залученням і перерозподілом фінансових коштів, крім тих, які призначені для цілей страхування, пенсійного забезпечення або обов`язкового соціального страхування.

Пояснення до групи 64.1 - ця група включає одержування коштів у формі перевідних депозитів (депозитів до запитання), тобто засобів, що мають певне грошове вираження і надходять на нерегулярній основі з нефінансових джерел, крім діяльності центрального банку.

Пояснення до класу 64.19- цей клас включає приймання депозитів і/або аналогів депозитів, а також надання кредитів і позик. Надання кредитів може виконуватися в різних формах, таких як позики, іпотечні кредити під заставу, кредитні картки тощо. Грошове посередництво зазвичай здійснюють фінансові установи, крім центрального банку, такі як: комерційні банки, ощадні банки, кредитні спілки.

Отже, відповідно до даного класу грошове посередництво зазвичай здійснюють фінансові установи. Проте, даний клас не виключає право фізичної особи здійснювати такі послуги, що спростовує доводи позивача, що позивач не є банком або іншою фінансово-кредитною організацією та не мала та не має наміру та можливості здійснювати фінансовий перерозподіл коштів.

Крім того, за визначенням даного класифікатора - клас включає приймання депозитів і/або аналогів депозитів, надання кредитів і позик.

За визначенням депозит (вклад) - грошові кошти в готівковій чи безготівковій формі в валюті України чи в іноземній або у банківських металах, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений термін зберігання чи без зазначення терміну (під відсоток або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

За визначенням позика - передача активів у грошовій або натуральній формі на певний обумовлений час. Позичальник повертає позикодавцеві позику - таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики може бути безвідсотковим, або під певні відсотки, що регламентується Цивільним Кодексом України.

Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі статті 1047 ПК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до абзацу восьмого підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Як свідчать матеріали справи, грошові кошти позивачем надавались на умовах повернення без нарахування відсотків на суму позики або інших компенсацій (поворотна фінансова допомога).

Аналіз вищезазначених положень свідчить, що надання власних коштів у якості поворотної фінансової допомоги (позики) не може вважатись фінансовим посередництвом, оскільки операція фінансового посередництва пов`язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, тобто, залучених коштів, які і передаються у позику.

Надання поворотної фінансової допомоги іншій особі, в контексті абз. 3 ст. 333 Господарського кодексу України, може розцінюватись як фінансове посередництво, виключно в разі отримання та перерозподілу фінансових коштів.

Проте, надана позивачем позика не була пов`язана з отриманням та перерозподілом коштів, відповідно, не містила ознак фінансового посередництва.

З огляду на зазначене є безпідставними доводи відповідача, що діяльність з надання фізичною особою-підприємцем поворотної безвідсоткової фінансової допомоги іншим суб`єктам господарювання може розглядатися як підприємницька діяльність у сфері фінансового посередництва.

Окрім того, надання безвідсоткової фінансової допомоги, що мало місце у цьому випадку, не має жодних ознак фінансової послуги, оскільки не спрямоване на отримання прибутку.

Податковою перевіркою не встановлено випадків отримання позивачем плати за надання поворотної фінансової допомоги позичальникам, так само, як і не виявлено надання будь-яких інших компенсаційних виплат за надану позику.

Щодо доводів відповідача про те, що надання поворотної фінансової допомоги носило постійний, а не разовий, характер, суд зазначає, що надання поворотної фінансової допомоги іншій особі, може розцінюватись як надання фінансових послуг та фінансове посередництво, виключно якщо воно здійснюється на постійній основі. Проте, як зазначено вище, надана позивачем фінансова допомога не містила ознак фінансових послуг. Натомість, кількість її надання не обмежена законодавством.

Таким чином, надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги не може вважатись грошовим посередництвом в розумінні класу 64.19 КВЕД-2010, оскільки наданні кошти передавалися саме як безвідсоткова поворотна фінансова допомога, а не як позика, про що йдеться у класі 64.19 КВЕД-2010.

Висновок податкового органу про порушення позивачем умов перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та необхідність застосування нею з 01.01.2018 загальних умов оподаткування суд вважає помилковим, оскільки способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом за наявності встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків 1-3 групи не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Проте, відповідачем не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Суд зазначає, що в межах спірних правовідносин, всі рішення, які оскаржуються, взаємопов`язані між собою, мають однакову природу та винесені за однією підставою, а саме зважаючи на порушення позивачем умов перебування на спрощеній системі оподаткування та у зв`язку із висновком контролюючого органу про те, що надання поворотної фінансової допомоги є діяльністю у сфері фінансового посередництва. Іншого відповідачем не вказано у заявах по суті справи.

За наведених обставин справи, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, у зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судового збору 13 420,00 грн.

Зважаючи на викладене, судовий збір, сплачений позивачем, стягується на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.09.2023 № 5748124024, № 5747724024, № 5748024024, № 5747924024, № 5748324024; рішення про застосування штрафних санкцій Головного управління ДПС у м. Києві від 05.09.2023 № 5633924024, № 5633824024; вимоги Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 11.09.2023 № Ф-57476 та від 03.10.2023 № Ф-63223-2615.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, ідентифікаційний номер 44116011) судовий збір у розмірі 13 420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) грн 00 коп.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя Жук Р.В.