Рішення № 124049142, 20.12.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2024 року справа № 320/10321/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача кошти в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 166 926,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до інтегрованої картки платника податків у відповідача наявний податковий борг на суму 166 926,87 грн., який виник внаслідок несплати відповідачем узгодженої суми грошового зобов`язання по земельному податку з фізичних осіб.

Несплата у добровільному порядку відповідачем суми податкового боргу стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі; надати уточнену позовну заяву, разом із доказами направлення відповідачу, в якій зазначити: номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти відповідача; дату направлення/вручення відповідачу податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник податковий борг та податкової вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, із зазначенням конкретних найменувань документів.

Також, 13.04.2023 судом засобами електронного зв`язку на електронну пошту Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації здійснено запит щодо надання інформації про наявність зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 за адресою, зазначеною у позовній заяві.

06.05.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову разом із уточненим адміністративним позовом та доказами направлення уточненого позову відповідачу на адресу: ( АДРЕСА_1 )..

07.07.2023 судом здійснено повторний запит до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, за адресою, яка зазначена позивачем в уточненій позовній заяві.

22.11.2023 на адресу суду від Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла відповідь на запит суду від 07.07.2023 щодо зареєстрованого місця проживання відповідача ( АДРЕСА_1 ).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

14.12.2023 судом засобами електронного зв`язку на електронну пошту Печерської районної в місті Києві державної адміністрації здійснено запит щодо надання інформації про наявність зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

27.12.2023 на адресу суду від Печерської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла відповідь на запит суду від 14.12.2023 щодо зареєстрованого місця проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 з 01.04.2003 по теперішній час.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином шляхом направлення рекомендованої поштової кореспонденції за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 . Згідно інформації з сервісу відстеження пересилання поштових відправлень сайту АТ Укрпошта відповідач отримав ухвалу суду 17.10.2024.

Відповідно до частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є, серед іншого: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в органах Державної податкової служби України.

Відповідно до інформаційних баз даних ДПС за відповідачем обліковується податковий борг з земельного податку з фізичних осіб на суму 166 926,87 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень:

- (форма «Ф») від 21.04.2020 № 187359-3313-2615, яким визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 27 629,72 грн. за платежем: земельний податок з фізичних осіб;

- (форма «Ф») від 20.05.2020 № 186525-3313-2615, яким визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 61 082,71 грн. за платежем: земельний податок з фізичних осіб;

- (форма «Ф») від 20.05.2020 № 186524-3313-2615, яким визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 106 313,57 грн. за платежем: земельний податок з фізичних осіб.

Згідно довідки, наданої позивачем, станом на 22.12.2022 за відповідачем обліковується податковий борг з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 166 926,87 грн.

Несплата відповідачем вищевказаної суми стала підставою для звернення до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з положеннями статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 56.1 статті 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення від 21.04.2020 № 187359-3313-2615, від 20.05.2020 № 186525-3313-2615, від 20.05.2020 № 186524-3313-2615 направлялись на адресу відповідача: АДРЕСА_2 .

Разом з тим, згідно листа Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 10.07.2023 № 107-4346 місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 у період з 08.09.1988 по 13.03.2003 (знято з реєстрації у зв`язку з вибуттям за адресою: АДРЕСА_1 ) (а.с. 98).

Згідно листа Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 25.12.2023 № 105/26-17-1078 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 01.04.2003 по теперішній час.

Верховний Суд у постанові від 11.07.2019 у справі № 826/18377/14 зазначив, що з урахуванням положень пункту 42.2 статті 42 та пункту 45.2 статті 45 Кодексу № 2755 факт отримання документів платником податків має важливе значення, позаяк з цим моментом законодавство пов`язує відлік певних строків. Вважається, що документи належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Під адресою платника розуміють його місцезнаходження або податкову адресу.

В силу положень пункту 70.6 статті 70 ПК України органи державної реєстрації актів цивільного стану, органи внутрішніх справ, органи, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб, зобов`язані подавати відповідним контролюючим органам інформацію щодо зміни даних, які включаються до облікової картки фізичної особи - платника податків, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.

За змістом підпункту 70.16.71 пункту 70.16 статті 70 ПК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, самозайняті особи, податкові агенти подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам за своїм місцезнаходженням інформацію про фізичних осіб, що пов`язана з реєстрацією таких осіб як платників податків, нарахуванням, сплатою податків і контролем за дотриманням податкового законодавства України, із зазначенням реєстраційних номерів облікових карток платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), зокрема: органи, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб, - про фізичних осіб, які зареєстрували своє місце проживання у відповідному населеному пункті чи місце проживання яких знято з реєстрації в такому населеному пункті, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також про втрачені, викрадені паспорти громадянина України у п`ятиденний строк з дня надходження відповідних заяв фізичних осіб та про паспорти громадянина України померлих громадян щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.

Згідно з пунктом 9 Порядку подання органам державної податкової служби інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 № 1386 (далі - Порядок № 1386) подання зазначеної вище інформації органам державної податкової служби здійснюється на безоплатній основі у паперовій (подається безпосередньо представником суб`єкта інформаційних відносин чи надсилається поштою з повідомленням про вручення) або електронній формі залежно від технічних можливостей суб`єкта інформаційних відносин.

Зі змісту зазначених вище положень вбачається, що податковий орган повинен співпрацювати з місцевими органами влади та мати достовірні дані щодо місця реєстрації фізичних осіб - платників податків.

При цьому, обов`язок щодо направлення податкових повідомлень-рішень за належною податковою адресою платника податків лежить на контролюючому органі.

Зокрема, згідно з підпунктом 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

У постановах Верховного Суду від 31.08.2018 справа №826/14195/16 та від 23.05.2019 справа №807/2011/16, серед іншого, відзначено, що перевірка дотримання податковим органом заходів щодо стягнення податкового боргу у порядку, передбаченому Податковим кодексом України є предметом доказування у справі щодо стягнення податкового боргу.

При вирішенні даної справи суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 12.07.2022 у справі № 160/7345/20, в якій Верховний Суд вказав, що у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством, правильність нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу.

Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №824/1571/19-а.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було складено податкову вимогу форми «Ф» від 04.06.2021 № 0040291-1306-3657 на суму 27 624,76 грн., яка була направлена відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 рекомендованою кореспонденцією, проте не вручена останньому.

Додане до позовної заяви зворотне повідомлення не містить інформації щодо причини невручення відповідачу податкової вимоги форми «Ф» від 04.06.2021 № 0040291-1306-3657.

Як вже відзначалось у постановах Верховного Суду від 31.08.2018 у справі №826/14195/16 та від 23.05.2019 у справі №807/2011/16, серед іншого, що перевірка дотримання податковим органом заходів щодо стягнення податкового боргу у порядку, передбаченому ПК України є предметом доказування у справі щодо стягнення податкового боргу.

На переконання суду, сам лише факт відображення податкового боргу в ІКП відповідача без належного направлення відповідачу податкових повідомлень-рішень не є достатньою правовою підставою для стягнення такого у судовому порядку.

При цьому суд наголошує, що податкові зобов`язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 21.04.2020 № 187359-3313-2615, від 20.05.2020 № 186525-3313-2615, від 20.05.2020 № 186524-3313-2615 наразі не є узгодженими, оскільки такі податкові повідомлення-рішення відповідачу належним чином не направлені.

Таким чином, позивачем не доведено наявність правових підстав для стягнення заявленого у цій справі податкового боргу, а тому у задоволенні позову потрібно відмовити повністю.

При цьому, суд наголошує, що в межах даного рішення судом не заперечується наявність у відповідача податкових зобов`язань, а лише вказується про необхідність дотримання визначеної ПК України процедури їх узгодження та подальшого стягнення податкового боргу, адже за відсутності належних доказів вручення відповідачу податкових повідомлень-рішень та відповідно узгодження визначених ними грошових зобов`язань, звернення до суду із позовними вимогами щодо стягнення відповідного податкового боргу, на переконання суду, є передчасним.

Як встановлено частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову у зв`язку із їх передчасністю з огляду на недотримання позивачем приписів податкового законодавства.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.