Рішення № 124048851, 25.12.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 грудня 2024 року Справа № 280/9964/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, Україна, м. Хмельницький, вул. Чекірди Гната, буд. 10, код ЄДРПОУ 21318350), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі відповідач), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області від 04.04.2024 №923170141278 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч.2 ст. 114 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення згідно із Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, на підставі її заяви про призначення пенсії від 28.03.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.03.2024 позивач звернулась за призначенням пенсії за віком відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, оскільки досягла відповідного пенсійного віку та мала необхідний загальний та пільгового стаж. Рішенням відповідача від 04.04.2024 №923170141278 у призначенні пенсії позивачу було відмовлено у зв`язку із недосягненням пенсійного віку. Позивач вважає рішення від 04.04.2024 №923170141278 таким, що суперечить чинному законодавству, та не відповідає критеріям правомірності дій і рішення суб`єкта владних повноважень, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню із зобов`язанням призначити позивачу пенсію.

Ухвалою суду від 29.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву, третій особі пояснення щодо суті спору.

Копія даної ухвали була направлена Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області через підсистему "Електронний суд" та отримана ним 29.110.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Проте, відповідач не скористався правом на подання заперечень.

07.11.2024 до суду від представника третьої особи надійшли пояснення щодо суті спору (вх. №50991), в яких зазначено, що відповідач діяв правомірно у призначенні пенсії у відповідності до діючого законодавства. Рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу було прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством України, тому, підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні.

Згідно із ч. 6ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до приписівКАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивач 28.03.2024 року звернувся з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788) в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.

За результатами розгляду заяви позивача 04.04.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийняло рішення № 923170141278 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно дост. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"у зв`язку з недосягненням пенсійного віку (55 років).

При цьому, у вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж заявниці становить 60 років 09 місяців 01 день, пільговий стаж за Списком №2 -57 років 2 місяці.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, позивач звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

У цій справі відсутній спір щодо загального страхового стажу та пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, водночас спірним є питання щодо пенсійного віку, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюютьсяЗаконом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991(далі-Закон № 1788-ХІІ) таЗаконом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003(далі - Закон № 1058-IV).

Згідно із пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом УкраїниПро внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення№ 213-VIII (далі - Закон № 213-VIII ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день наіншихроботах ізшкідливимиіважкимиумовамипраці,-за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посадіпоказників,затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатамиатестаціїробочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і пристажіроботине менше 25 років, з них не менше 12 років 6місяцівназазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам,якімаютьнеменшеполовинистажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці,пенсіїнапільговихумовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею12цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботичоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

За приписамистатті 12 Закону № 1788-XIIправо на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки-післядосягнення55роківі при стажі роботи не менше20 років.

У подальшому,Законом № 213-VIII, який набув чинності 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам, з 50 років до 55 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.

Так, відповідно допункту "б" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ (у редакціїЗакону № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботипрацівники,зайняті повний робочий день на інших роботах ізшкідливимиіважкимиумовамипраці,-засписком№2 виробництв,робіт,професій,посад і показників, затверджуванимКабінетомМіністрівУкраїни, і за результатами атестації робочихмісць-після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначенихроботах,іне менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років назазначених роботах.

Працівникам,якінемаютьстажуроботиізшкідливими і важкимиумовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, алемаютьнеменшеполовинистажуназазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільговихумовахпризначаютьсяіззменшеннямпенсійного віку, встановленогоабзацомпершимчастинипершоїстатті26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

чоловікам- на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам-на1рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшенняпенсійноговікужінкамзастосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

03.10.2017 Верховною Радою України прийнятоЗакон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03.10.2017(далі - Закон № 2148-VIII), якимЗакон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003доповнено розділом XIV-І «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».

Згідно з частиною першоюстатті 114 Закону № 1058-IVправо на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням нормстатті 28 цього Закону.

За приписами п. 2 ч. 2ст. 114 Закону № 1058-ІVна пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленогоабзацом першимчастини першоїстатті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Вказана норма застосовується з 01.10.2017 року.

Отже, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 2 почали регламентуватись одночасно двомаЗаконами, а саме: пунктом «б»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в редакціїЗакону України від 02.03.2015 № 213-VIIIта пункту 2 частини другоїстатті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»у редакціїЗакону України від 03.10.2017 № 2148-VIII.

Правила вказаних законів є ідентичними.

Такий стан правового регулювання існував до прийняттяКонституційним Судом України рішення від 23.01.2020 № 1-р/2020«У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII».

Пунктом 1 резолютивної частини рішення від 23.01.2020 № 1-р/2020 визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), статтю13, частину другу статті14, пункти «б» - «г» статті54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XIIзі змінами, внесенимиЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII.

За змістом пункту 2 резолютивної частини рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 стаття 13, частина друга статті14, пункти «б» - «г» статті54 Закону України«Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XIIзі змінами, внесенимиЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дняухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 резолютивної частиниРішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020встановлено, що застосуванню підлягають стаття13, частина друга статті14, пункти «б»-«г» статті54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XIIв редакції до внесення змінЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIIIдля осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Отже, застосуванню підлягають стаття13, частина друга статті14, пункти «б»-«г» статті54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XIIв редакції до внесення змінЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIIIдля осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Такий спосіб захисту та відновлення прав осіб, що зазнали їх порушення у зв`язку зухваленням Закону № 213-VIIIвизначив Конституційний Суд у Рішенні № 1-р/2020.

Відповідно достатті 151-2 Конституції Українирішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Таким чином, з дати набрання чинності вказаним рішенням Конституційного Суду України (23.01.2020) в Україні існуютьдва Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 2, а саме: пункт «б»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»у редакції доЗакону України від 02.03.2015 № 213-VIIIта пункт 2 частини другоїстатті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»у редакціїЗакону України від 03.10.2017 № 2148-VIII.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

За вказаних обставин, у цій справі застосуванню підлягають саме нормиЗакону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІу редакції доЗакону України від 02.03.2015 № 213-VIIIз урахуванням Рішення від 23.01.2020 № 1-р/2020, а неЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованогостаттею 8 Конституції України.

Таке застосування судом вищевказаних норм права усуває колізію у їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Отже, щодо позивача право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 на підставіЗакону № 1788-ХІІ(з урахуваннямрішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) мають жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Матеріалами справи підтверджено, та не заперечується відповідачем, що станом на 28.03.2024 (дата звернення із заявою про призначення пенсії) вік позивачки складав53 роки, страховий стаж -60 років 09 місяців 01 день, пільговий стаж за Списком №2 57 років 02 місяці.

Таким чином, оскільки на час звернення із заявою від 28.03.2023 позивач досягла 50-річного віку, мала необхідний страховий та пільговийстаж, відтак позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ (з урахуваннямрішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020), а тому рішення про відмову в призначенні пенсії, прийняте Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.04.2023 №923170141278, підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині- задоволенню.

Застосовуючи механізм захисту права позивача на пенсію, порушеного відповідачем як суб`єктом владних повноважень, суд вважає, що з урахуванням повноважень, наданих суду частиною другоюстатті 245 КАС України, в частині позовної вимоги зобов`язального характеру позов належить задовольнити шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповіднодо п.бч. 1ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"(в редакціїрішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020), з дати звернення 28.03.2023.

На переконання суду, зобов`язання органу призначити позивачу пенсію з дати її звернення з відповідною заявою є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Більше того, суд звертає увагу, що жодних інших перешкод та/або недотримання процедури звернення із заявою про призначення пенсії, аніж вирішених в судовому порядку, відповідачем не наведено, а тому суд дійшов висновку, що позивачем виконані всі передбачені законодавством умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.Такий спосіб захисту матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства, не є втручанням у дискреційні повноваження органу пенсійного фонду, оскільки судом під час розгляду справи та відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії не було встановлено інших підстав для відмови у призначенні пенсії, ніж досліджені та спростовані судом під час розгляду справи.

Відповідно до положеньстатті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи положенняст. 139 КАС України,суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області суму судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями9,14,73,74,75,76,77,78,90,143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, Україна, м. Хмельницький, вул. Чекірди Гната, буд. 10, код ЄДРПОУ 21318350), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.04.2023 №923170141278.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(в редакціїрішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020) з 28.03.2023.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 25.12.2024.

Суддя А.В. Сіпака