Рішення № 124047608, 23.12.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/1261/24

Справа №545/2412/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

У червні 2024 року позивач звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до Управління патрульної поліції в Полтавській області та Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про скасування постанови серії ЕНА №2251537 від 27.05.2024 про притягнення ОСОБА_1 (далі позивач) до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, а саме що: «27.05.2024, 14.16.00/Супрунівка, вулиця Київська, 48/ водій керуючи ТЗ в межах населеного пункту, рухався зі швидкістю 78 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху ТЗ в населеному пункті на 28 км/год. швидкість руху вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості руху ТЗ TruCam LTI20/20 ТС 008425/ чим порушив п.12.4 ПДР - Порушення швид. режиму в населених пунктах стаття 122 частини 1», яку він вважає незаконною.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він, керуючи автомобілем SKODA OCTAVIA реєстраційний номер НОМЕР_1 , 27.05.2024 рухався автодорогою Київ-Харків-Довжанський в бік міста Полтава. О 14.16 год в селі Супрунівка, Полтавського району автомобіль був зупинений працівником поліції. Після зупинки до автомобіля підійшов поліцейський та повідомив його про порушення правил дорожнього руху у вигляді перевищення швидкості на 28 кілометрів.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач був позбавлений можливості реалізувати права визначені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), в тому числі користуватися юридичною допомогою адвоката, з яким у позивача укладений договір про надання правової допомоги в іншій справі.

Оскільки позивач був не згоден з фактом порушення Правил дорожнього руху (далі - ПДР), поліцейський, який зупинив автомобіль, вказав на лазерний вимірювач швидкості руху транспортних засобів, який тримав в руках. Після чого відносно позивача було складено оскаржувану ним постанову та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Вказав, що вимірювач, яким здійснювався замір швидкості транспортного засобу - лазерний вимірювач швидкості руху транспортних засобів (ТЗ) TruCam LTI20/20 ТС 008425. Даний прилад призначений для вимірювання швидкості руху ТЗ в ручному або автоматичному режимах, а тому працівники поліції можуть розміщувати автоматичну фото та відеотехніку по периметру доріг, зокрема стаціонарно встановлювати вимірювальний пристрій, оскільки термін «монтувати/розміщувати» не можна ототожнювати із використанням в інший спосіб, зокрема тримати в руках.

При цьому, контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.76), оскільки вказане обумовлено частино статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», згідно з якою інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці.

Вказав на відсутність об`єктивної сторони правопорушення, оскільки оскаржувана постанова не містить доказів того, що лазерний вимірювач швидкості руху ТЗ TruCam LTI20/20 ТС 008425 в момент фіксації правопорушення був стаціонарно розміщений.

Вважає неправомірним притягнення його до адміністративної відповідальності за

ч. 1 ст. 122 КУпАП, зважаючи на відсутність належних доказів допущення адміністративного правопорушення.

Одночасно із позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 05.06.2024, відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 05.06.2024, позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 05.06.2024 про залишення позовної заяви без руху, позивачем подано заяву про усунення недоліків, яка надійшла до Полтавського районного суду Полтавської області 24.06.2024.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 26.06.2024 адміністративний позов передано на розгляд за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу справи від 01.08.2024 головуючим у справі визначено суддю Майстренка О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 05.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 05.08.2024 про залишення позовної заяви без руху, позивачем подано заяву про усунення недоліків, яка надійшла до Солом`янського районного суду м. Києва 19.08.2024.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20.08.2024 було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

27 вересня 2024 року відповідачами Департаментом патрульної поліції Національної поліції України, Управлінням патрульної поліції в Полтавській області подано суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому просять відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Надали суду диск з відеозаписом.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов такого висновку.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №2251537 від 27.05.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згідно даної постанови, 27.05.2024, 14.16.00/Супрунівка, вулиця Київська, 48/ водій керуючи ТЗ в межах населеного пункту, рухався зі швидкістю 78 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху ТЗ в населеному пункті на 28 км/год. швидкість руху вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості руху ТЗ TruCam LTI20/20 ТС 008425/ чим порушив п.12.4 ПДР - Порушення швид. режиму в населених пунктах стаття 122 частини 1.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 8 КУпАП).

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Пунктами 1.1, 1.9 ПДР встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Як встановлено судом, працівниками поліції 27.05.2024 під час вільного патрулювання були вжиті заходи з метою виявлення адміністративного правопорушення.

Перевіряючи транспортний засіб SKODA OCTAVIA реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався швидкістю 78 км/год в населеному пункті, чим перевищив встановлене обмеження максимальної швидкості руху в населеному пункті на 28 км/год, чим порушив п. 12.4. ПДР України. Після чого працівниками поліції прийнято рішення здійснити зупинку транспортного засобу.

Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно підвідомчості відносяться ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач рухався швидкістю 78 км/год в населеному пункті, чим перевищив встановлене обмеження максимальної швидкості руху в населеному пункті на 28 км/год, чим порушив п. 12.4. ПДР України.

Відповідно до пункту 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (ПДР України). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п. 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Відповідно до п. 2.3 «б» ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 12.9. «б» ПДР, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Зазначаємо лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Інструкцією з використання приладу TruCam передбачено використання лазерного вимірювача як в автоматичному режимі, так і в ручному, про що зазначено у Розділі 4 даної інструкції.

Згідно висновку експерта №04/05/02-1179/ВС1 від 15.12.2023, об`єкти експертизи Лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCam ІІ, у об`єктів експертизи правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування АЕS, визначений п. 5.2 ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015 (в режимі ЕСВ, визначеному ДСТУ ISO/IEC 10116:2019, із довжиною ключа 128 біт). Термін дії даного висновку - протягом періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та шість місяців після його припинення чи скасування.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/29490, виданого ДП «Укрметртестстандарт» та чинного до 21 листопада 2024 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCam ІІ № ТС 008425 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на оптимальній дистанції від 15-80 м. з руки та 15-90м. з триноги. Дистанція виміру даного приладу становить від 15м. до 1200м.

Поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості. При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський може відпустити спусковий гачок та вживати заходи до зупинки порушника.

Наказом державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №100 від 19.02.2002, зареєстрованим Міністерством юстиції України 04.03.2002 за №222/6510, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 972 від 14.06.2016, затверджено Порядок оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, згідно з п.п. 2.5 якого, сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтва оформлюються на типи засобів вимірювальної техніки, які занесено під одним реєстраційним номером до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до п. 2.6 Порядку оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу та свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки, затвердженому типу та свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки чинні до вилучення відповідних типів засобів вимірювальної техніки з Державного реєстру.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 №1362 внесені зміни до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, а саме: згідно з п. 1 виключені з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки певні типи засобів вимірювальної техніки, внесені до нього за відповідними номерами, зокрема УЗ 197-12.

Однак, засоби вимірювальної техніки, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки.

Всі прилади, що використовуються працівниками патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року N 437 і становить 1 рік.

Проведення повірки передбачено порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193.

Лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування АЕS з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування АЕS забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.

Шостий апеляційний адміністративний суду постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 750/7575/20 дійшов висновку про те, що лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режим.

Таким чином, в даному випадку порушення позивачем ПДР зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCam в ручному режимі, а не в автоматичному, тому вимоги ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» не розповсюджуються на спірні правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами частини 1- 4 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України N?1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, п. 4 якої визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Також визначено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 121, ст.ст. 121-1, 121-2,

ч.ч. 1-3, 5 ст. 122, ч. 1 ст. 123, ст. 124-1, ст. ст. 125, 126, ч.ч. 1-3, ст. 127, ст.ст. 128, 129, ст. 132-1, ч.ч. 6, 11 ст. 133-1, ч.ч. 1-3 ст. 140, ч.ч. 6, 7 ст. 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Ст. 217 КУпАП визначає, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені КУпАП, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків.

Таким чином, працівники поліції 27.05.2024, у відповідності до з п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» виявили адміністративне правопорушення, згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» здійснили зупинку транспортного засобу, та на підставі ст. 251 КУпАП, встановили склад адміністративного правопорушення та у відповідності до норм чинного законодавства винесли постанову серії ЕНА № 2251537 від 27.05.2024.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було, а судом таких обставин не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7,9,126,222, 251,252,258 КУпАП, ст.ст.2, 5, 9, 73-76, 77, 241, 242, 243-247, 250, 255, 295, 297 КАС України,-

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Майстренко