Постанова № 12404515, 16.11.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2010 р.                                                                                 № 2а-7937/10/1370

о 12 год., 40 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області, представник –не з'явився

доГніздичівського державного спиртового заводу, представник –не з'явився

простягнення боргу в сумі 44301,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гніздичівського державного спиртового заводу про стягнення боргу в сумі 44301,19 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України». Заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з врахуванням клопотання про збільшення позовних вимог станом на 17.09.2010 року становить 59583,63 грн., яка станом на час розгляду справи не сплачена.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, у поданому клопотанні позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримав у повному обсязі, просив задоволити повністю. Крім цього, просив суд розглядати справу без його участі.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, заперечення на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини:

Заборгованість відповідача, згідно розрахунків суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з травня по липень 2010 року становить 59583,63 грн.

03.08.2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області виставлено відповідачу вимогу про сплату боргу № Ю-49, згідно якої загальна сума боргу платника страхових внесків станом на 01.08.2010 року становить 115666,56 грн., в тому числі недоїмка зі сплати страхових внесків –113915,28 грн., фінансові санкції (штраф) – 1162,15 грн., пеня – 99,13 грн. Вказана вимога отримана відповідачем 07.08.2010 року, згідно повідомлення про відправлення поштового відправлення.

02.09.2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області виставлено відповідачу вимогу про сплату боргу № Ю-49, згідно якої загальна сума боргу платника страхових внесків станом на 01.09.2010 року становить 130949,00 грн., в тому числі недоїмка зі сплати страхових внесків –129197,72 грн., фінансові санкції (штраф) – 1652,15 грн., пеня – 99,13 грн. Вказана вимога отримана відповідачем 04.09.2010 року, згідно повідомлення про відправлення поштового відправлення.

Представник позивача подав суду 28.09.2010 року за вхідним № 35013 клопотання про збільшення позовних вимог, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 59583,63 грн., оскільки вказана заборгованість збільшилася на 15282,44 грн. згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за липень 2010 року.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за № 1058-ІV від 09.07.2003 року із змінами і доповненнями, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, із змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 цього ж Закону, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 цього ж Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ч. 6 ст. 20 цього ж Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ч. 12 ст. 20 цього ж Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно ст. 23 цього ж Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим же Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 106 цього ж Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього ж Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно ч. 3 ст. 106 цього ж Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Органи Пенсійного фонду вправі звернутись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно ч. 5 ст. 106 цього ж Закону України, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Згідно п. 8.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Заборгованість відповідача станом на час розгляду справи, по сплаті страхових внесків, з врахуванням збільшення позовних вимог, становить 59583,63 грн., що підтверджується розрахунками страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з травня по липень 2010 року, яку відповідач у встановлені законом строки не сплатив.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем підтверджують підставність позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов’язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за період з травня по липень 2010 року в сумі 59583,63 підлягають задоволенню повністю, оскільки на відповідача законодавцем покладений обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені законом строки та в повному обсязі заборгованість із сплати страхових внесків з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Гніздичівського державного спиртового заводу (ЄДРПОУ 25551043, Львівська область, Жовківський район, смт. Гнідичів, вул. Коновальця, 4) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області (ЄДРПОУ 23351485, Львівська область, м. Жидачів, вул. Я. Мудрого, 8) заборгованість в сумі 59583,63 грн.

          3. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

          Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

          Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

          Постанова складена у повному обсязі 19.11.2010 року.

Суддя                                                                                           Гавдик З.В.