Постанова № 12404509, 16.11.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2010 р. № 2а-7415/10/1370

о 11 год., 25 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЯворівського районного центру зайнятості, представник Мацула О.І. (доручення № 2279 від 08.10.2010 року)

доОСОБА_2

простягнення коштів в сумі 2569,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Яворівський районний центр зайнятості звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 2569,76 грн.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач з 03.07.2006 року по 10.12.2007 року перебував на обліку в Яворівському районному центрі зайнятості та незаконно отримував допомогу по безробіттю, оскільки є зареєстрований як фізична особа підприємець з 15.03.1995 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Станом на дату розгляду справи сума коштів, виплачених відповідачу як допомога по безробіттю, становить 2569,76 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд задоволити позов повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, просив в задоволенні відмовити повністю з підстав, що неодноразово усно звертався до державної податкової служби про припинення підприємницької діяльності, податкової звітності не подає, відтак не є підприємцем.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні фактичні обставини:

10.07.2006 року відповідач звернувся до позивача з заявою про надання йому статусу безробітного з наданням допомоги по безробіттю, при цьому, вказав, що на час подання не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує.

Виплата допомоги по безробіттю в сумі 1128,64 грн., вартості за навчання в сумі 777,92 грн., компенсації фактичних витрат на проїзд у період проходження професійного навчання за щоденний міжміський проїзд за маршрутним листом в сумі 663,20 грн. підтверджується поданими представником позивача довідкою про виплату допомоги по безробіттю № 136710606 від 12.10.2010 року, довідкою вартості за проїзд у період проходження професійного навчання № 136710606 від 12.10.2010 року, копіями маршрутних листів за липень листопад 2007 року, розрахунком вартості професійного навчання позивача від 15.10.2010 року, а також додатком на ПК про прийняті рішення щодо нарахувань та платежів, витягом із наказів про прийняті рішення по ОСОБА_2 ПК № 136701806070300003 від 12.12.2007 року.

19.07.2010 року Яворівським районним центром зайнятості прийнято наказ № 98 «Про повернення коштів п. Ковалик І.І., котрий їх отримав обманним шляхом», оскільки ОСОБА_2 перебуваючи на обліку в службі зайнятості отримував виплату допомоги по безробіттю та одночасно є зареєстрованим, як фізична особа підприємець.

Вказане підтверджується довідкою Яворівської районної державної адміністрації Львівської області № 2178 від 15.10.2010року та копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 19.07.2010 року за № 6471503.

22.07.2010 року позивачем направлено претензійну вимогу за № 1567, у якій ОСОБА_2 зобовязано повернути кошти в сумі 2569,76 грн., яка відповідачем отримана особисто, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 796615. Вказана сума коштів відповідачем у встановлений строк добровільно не сплачена.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»за № 1533-ІІІ від 02.03.2000 року, із змінами і доповненнями, Законом України «Про зайнятість населення»за № 803-ХІІ від 01.03.1991 року, із змінами і доповненнями, Порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 219 від 14.02.2007 року, із змінами і доповненнями, Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 307 від 20.11.2000 року, із змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно п. «б»ч. 3 ст. 1 цього ж Закону, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 2 цього ж Закону, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно ч. 4 ст. 2 цього ж Закону, у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Згідно п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Згідно ст. 4 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби).

Особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, з цього дня починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору (контракту) або закінчення строку дії цивільно-правового договору.

Згідно ст. 6 цього ж Закону, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 цього ж Закону, видами забезпечення є допомога по безробіттю.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 цього ж Закону, кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених ст. 7 цього ж Закону.

Згідно ч. 1 ст. 22 цього ж Закону України, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Згідно п.п. 5.5, п. 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності (з дня державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності).

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п.п. 6.14. п. 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем підтверджують підставність позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, позовні вимоги Яворівського районного центру зайнятості про стягнення з ОСОБА_2 виплачених йому коштів в сумі 2569,76 грн. підлягають задоволенню повністю, оскільки виплата допомоги по безробіттю здійснюється лише тим особам, які не здійснюють підприємницьку чи будь-яку іншу діяльність, пов'язану з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності. З пояснень представника позивача, вказана заборгованість відповідачем на час розгляду справи не сплачена через відсутність коштів.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Держбюджету Яворівського району (ЄДРПОУ 23949356, Львівська область, м. Яворів, вул. Шашкевича, 1а, р/р 37173974900699, Банк ГУДК у Львівській області, МФО 825014) кошти в сумі 2569,76 грн.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду, у порядку та строки згідно ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі складена 19.11.2010 року.

Суддя Гавдик З.В.