Постанова № 12404393, 12.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2010 року Справа № 2а-6488/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді:Пляшкової К.О.,

при секретарі:Любімовій Г.Ю.,

за участю представників

позивача:Леонової З.Є. (довіреність № 248/10 від 13.01.2010),

відповідача:не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 4187927,36 грн., -

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 4187927,36 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 18.04.2006 за № 2381000 0000 003226 та знаходиться на податковому обліку в державній податковій інспекції в м. Лисичанську з 21.04.2006 за № 6164.

Відповідач має заборгованість перед Державним бюджетом по сплаті податків та зборів, а саме з податку на додану вартість в сумі 4187927,36 грн.

Зазначена недоїмка виникла внаслідок перевірки дотримання боржником вимог податкового законодавства, за результатами якої начальником інспекції винесено податкове повідомлення-рішення, а саме: податкове повідомлення - рішення № 0000161702/0 від 12.02.2010 на суму 41879241,5 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення частково сплачено та податковий борг становить на теперішній час 4187927,36 грн.

Вказане податкове повідомлення - рішення не оскаржено у встановленому порядку, отже є узгодженими.

Після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання ДПІ виписала боржнику першу податкову вимогу від 23 лютого 2010 року №1/16 на суму 4187927,36грн., яка повернена до ДПІ в м. Лисичанську у зв'язку з неможливістю вручення.

Внаслідок несплати боржником узгодженої суми податкового зобов'язання, ДПІ виписала другу податкову вимогу від 5 травня 2010 року № 2/35 на суму 4187927,36грн., яка також повернена до ДПІ в м. Лисичанську у зв'язку з неможливістю вручення.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач судове засідання повторно не зявився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

З урахуванням положень ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Лисичанської міської ради луганської області 18.04.2006 за № 2381000 0000 003226 та перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції в м. Лисичанську з 21.04.2006 за № 6164 (а.с.4).

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачем проведено документальну планову перевірку дотримання відповідачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 30.09.2009, за результатами якої складено акт № 54/1702/НОМЕР_1 від 12.02.2010 (а.с.10-18).

Проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 порушив п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

СПД ОСОБА_2 завищив суму податкового кредиту на 2791961 грн., а саме: у квітні місяці 2007 року на 116188 грн., у травні місяці 2007 року 168648 грн., у червні місяці 2007 року на 242331 грн., у липні місяці 2007 року на 235950 грн., у серпні місяці 2007 року на 155161 грн., у вересні місяці 2007 року на 217356 грн., у жовтні-місяці на 212337 грн., у листопаді місяці 2007 року на 281785 грн., у грудні місяці 2007 року 304714 грн., у січні місяці 2008 року на 178870 грн., у лютому місяці 2008 року на 211169 грн., у березні місяці 2008 року на 220866 грн., у квітні місяці 2008 року на 200694 грн., у травні місяці 2007 року на 45892 грн.

На підставі акту перевірки № 54/1702/НОМЕР_1 від 12.02.2010 позивачем податковим повідомленням-рішенням № 0000161702/0 від 12.02.2010 виставлено ОСОБА_2 податкове зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 4187941,50 грн., з яких сума податкового зобовязання за основним платежем 2791961,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 1 395980,5 грн. (а.с.8).

Вказане повідомлення-рішення ОСОБА_2 не вручено, оскільки за вказаною адресою він не знаходиться, про що ДПІ в м. Лисичанську складено акт № 55/1702 від 12.02.2010 та акт № 56 від 12.02.2010 (а.с.8 зворот, 9).

У звязку з неможливістю вручення податкового повідомлення-рішення, 12.02.2010 його розміщено на дошці оголошень.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Згідно з п.п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України № 2181 податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.п.4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених п.п.5.2.2 цього пункту.

Згідно з п.п.5.4.1 п.5.4. ст.5 Закону України № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлений термін, визнається сумою податкового боргу.

Підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкове повідомлення вважається надісланим (врученим), зокрема, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

У звязку з тим, що відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0000161702/0 від 12.02.2010 у встановленому законом порядку не оскаржено, суд приходить до висновку, що за відповідачем обліковується узгоджене податкове зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 4187941,50 грн.

Разом з тим, з розрахунку (а.с.19) вбачається, що відповідачем сплачено 14,14 грн.

Таким чином, залишок податкового боргу по податку на додану вартість становить 4187927,36 грн.

Оскільки відповідачем у добровільному порядку не сплачено податковий борг по податку на додану вартість у сумі 4187941,50 грн., суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення цієї суми з ОСОБА_2

Також, суд зазначає, що позивачем вжито заходів щодо для погашення податкового боргу. Так, ДПІ в м. Лисичанську на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу від 23.02.2010 № 1/16 та другу податкову вимогу від 05.05.2010 № 2/35, які повернулися до податкової з відміткою про повернення поштового направлення у звязку із закінченням терміну зберігання (а.с.21-22).

Пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 12 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 4187927,36 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31117029700051, отримувач УДК в м. Лисичанську, код 24180679, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013) заборгованість з податку на додану вартість у сумі 4187927,36 грн. (чотири мільйона сто вісімдесят сім тисяч дев'ятсот двадцять сім гривень тридцять шість копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 18 жовтня 2010 року.

СуддяК.О. Пляшкова