Постанова № 12404212, 11.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.11.10Справа №2а-14451/09/8/0170 (17:12 г.) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі ГнатенкоІ.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

до Приватного підприємства "Корунд Техно"

третя особа фізична особапідприємець ОСОБА_1

про стягнення заборгованості 15 138,02 гривень

За участю представників:

від позивача - Винятинський Максим Сергійович, довіреність № 125/10 від 08.11.10;

від відповідача - Кардончик Віктор Григорович, довіреність б/н від 10.06.10;

від третьої особи - ОСОБА_3, довіреність б/н від 04.08.10, ;

Суть справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позовДержавної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим до Малого підприємства "Корунд" про стягнення 15138,02 гривень.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від09.12.09р. було відкрито провадження в адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду. Справа знаходилась в провадженні судді Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Трещової О.Р.

У зв'язку з закінченням строку повноважень судді Трещової О.Р. адміністративна справа № 2а-14451/09/1/0170 згідно протоколу розподілу справ в автоматичному режимі від 06.04.10р. була передана судді Кушновій А.О. для розгляду, у зв'язку з чим справі був привласнений номер 2а-14451/09/8/0170.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від06.07.2010р. було замінено первинного відповідача - Мале підприємство "Корунд", його правонаступником - Приватним підприємством "Корунд Техно", у зв'язку з перейменуванням.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.07.10 р. до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено фізичну особу підприємця ОСОБА_1.

У судовому засіданні 11.11.10 р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, якою фактично зменшив суму стягнення до 13248,02 грн.

Ухвалою суду від 11.11.10 р. було відмовлено в прийнятті до розгляду заяви Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про уточнення позовних вимог від 28.10.10 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що перевіркою встановлені порушення вимог п.п. 1,2,6,9,13 ст. 3, ст.7 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995 р. із змінами та доповненнями.

На підставі акту перевірки № 000258/0270/01/09/23/16328375 від 09.02.09 р. до відповідача були застосовані штрафні санкції у розмірі: 15140,00 грн., які на момент звернення позивача з позовом до суду були сплачені частково у розмірі 1,98 грн., а отже заборгованість відповідача за вищенаведеним рішенням складає 15138,02 грн.

Позивач у судовому засіданні 11.11.10 р. наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав, визначених у запереченні, а саме зазначив, що відповідачу не було направлено письмове повідомлення про проведення перевірки, не було надано копії наказу про проведення перевірки. Крім того відповідач посилався на те, що у торгівельній залі магазину "Таір", розташованого за адресою : АДРЕСА_1, здійснювали підприємницьку діяльність два суб'єкта господарювання, а саме МП "Корунд" та фізична особа - підприємець ОСОБА_1, що підтверджується наявними цивільно-правовими угодами про оренду приміщення. Відповідно, було і два місця проведення розрахунків, які обслуговувались одним касиром. Касир ОСОБА_5 постійно працювала у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, та за сумісництвом в МП "Корунд", про що свідчать трудовий договір та довідка.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 реєстратор розрахункових операцій не застосовував, оскільки був платником єдиного податку, що підтверджує свідоцтво платника єдиного податку. Товар "Акустика SVEN SP" був отриманий фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за накладною № 2004 від 15.12.2008 р. і продавався саме ним. Податкові інспектори перевірили залишки грошових коштів на місці проведення розрахунків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, а акт перевірки склали стосовно МП "Корунд," яке працює з застосуванням РРО.

Таким чином, підставою для нарахування штрафних санкцій у розмірі 10665 грн. стала наявність грошових коштів, які хоча й знаходились біля касира, але належали іншому суб'єкту підприємництва. Також відповідач зазначив, що безпідставно нарахований і штраф за проведення операції без застосування РРО у сумі 2785 грн.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що товар, придбаний під час перевірки податківцями, належав саме ФОП ОСОБА_1 і грошові кошти були обліковані як дохід ФОП ОСОБА_1, який працює за спрощеною системою оподаткування.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Корунд Техно" здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію, виданого виконкомом Сімферопольської міської ради АР Крим 25.01.1991 р. та заміненого 28.05.10 р. у звязку зі зміною найменування юридичної особи (а.с.63) і довідки ГУ статистики в АРК АА № 233676 від 31.05.10 р. (а.с.64) та знаходиться на обліку в ДПІ в м. Сімферополі, що підтверджується відповідною довідкою про взяття на облік платників податків від 14.01.06 р. № 1303/29-0 (а.с.14).

Судом встановлено, що до зміни найменування юридичної особи ПП "Корунд Техно" мало найменування Мале підприємство «Корунд», відтак ПП "Корунд Техно" є правонаступником МП «Корунд», що підтверджується Статутом товариства, державну реєстрацію змін до якого проведено 28.05.10 р.

Дозвіл МП "Корунд" на розміщення обєкту торгівлі в відділу магазину «Таір» за адресою: АДРЕСА_1,було видано рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради 28.04.04 р. за № 536 (а.с. 114).

03.01.09 р. між ФОП ОСОБА_7 та відповідачем було укладено договір оренди, за яким відповідач прийняв в оренду приміщення за адресою : АДРЕСА_1, площею 100 кв.м. для розміщення обєкту торгівлі, строк дії договору до 31.12.09 р.(а.с.77). Факт прийняття відповідачем вищенаведеного приміщення в оренду підтверджується актом прийому передачі приміщення від 03.01.09 р.( а.с.99).

У магазині встановлений зареєстрований та опломбований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій SILEX-6004, заводський номер 040604553, фіскальний номер 0109005859, що належить позивачу та підтверджується довідкою № 2989 про опломбування РРО від 07.06.04 р., виданою ПП Фірмою «Альона» (а.с. 89). Крім того у відповідача в магазині наявна книга обліку розрахункових операцій з реєстратором розрахункових операцій SILEX-6004, що підтверджується відповідною довідкою № 0109005859 Р, виданою ДПІ у м. Сімферополі 07.06.04 (а.с.88).

09.02.09 р. на підставі направлень № 150 та № 149 від 06.02.09 р. та доповнення до переліку СПД, що здійснюють діяльність в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, для проведення перевірок у лютому 2009 р., затвердженого начальником ДПІ в м. Феодосія (а.с. 11, 176), працівниками ДПІ в м. Феодосія була проведена планова перевірка господарської діяльності відповідача у магазині «Таір» за адресою : АДРЕСА_1, за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Перевірка господарської діяльності відповідача проводилась у присутності касира ОСОБА_5 та заступника директора магазину ОСОБА_4

В ході перевірки перевіряючими було складено опис грошових коштів на місці проведення розрахунків МП "Корунд" , з якого вбачається, що загальна сума грошових коштів на місці проведення розрахунків складає 2410 грн.(а.с.10), це підтвердив в ході перевірки в.о. директора ОСОБА_8, про що свідчить його підпис на описі.

Крім того в ході перевірки, а саме 09.02.09 р. о 15:15 год. було роздруковано Х-звіт, копія якого додана до матеріалів справи, з якого вбачається, що сума, зазначена в денному звіті РРО складає 279 грн. (а.с.10).

За результатами перевірки було встановлено порушення п.1,2,6,9,13 ст.3, ст.7 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995 р. із змінами та доповненнями, а саме: не роздрукування розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції, не зберігання розрахункової книжки, невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків, невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, застосування при здійсненні розрахункових операцій незареєстрованого реєстратора розрахункових операцій.

Вказані порушення були відображені в акті перевірки № 000258/0270/01/09/23/16328375 від 09.02.09 р., з яким було ознайомлено в.о. директора магазину ОСОБА_4 та касира ОСОБА_5, які підписали акт без заперечень та отримали примірник акту перевірки, що підтверджується підписами цих осіб на акті перевірки (а.с. 8-9).

На підставі акту перевірки № 000258/0270/01/09/23/16328375 від 09.02.09 р., Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.02.09 р. № 0003932303 на суму штрафних санкцій у розмірі 15140,00 грн. (а.с.6), вказане рішення про застосування штрафних санкцій було отримано представником відповідача 25.02.09 р., що підтверджується підписом представника відповідача на вищенаведеному рішенні.

Позивач зазначив, що відповідачем було частково сплачено суму заборгованості за вищенаведеним рішенням, а саме суму у розмірі 1,98 грн., а отже заборгованість відповідача за вищенаведеним рішенням складає 15138,02 грн., яку позивач і просив стягнути з відповідача.

Судом також встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 в одному приміщенні із відповідачем торговельну діяльність здійснювала фізична особа-підприємець ОСОБА_1, що підтверджується рішенням про право здійснення торгівельної діяльності в магазині «Таір» по АДРЕСА_1, виданим виконкомом Феодосійської міської ради 16.02.07 р. за № 194 (а.с. 115), договором оренди, укладеним 03.01.09 р. між ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_1, за яким ФОП ОСОБА_1 прийняв в оренду приміщення за адресою : АДРЕСА_1, площею 100 кв.м. для розміщення обєкту торгівлі, строк дії договору до 31.12.09 р. (а.с.131), актом прийому-передачі приміщення від 03.01.09 р.( а.с.132).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в 2009 р. здійснював підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, що підтверджується копією свідоцтва серії Ж № 317369 від 01.01.09 р. про сплату єдиного податку на 2009 рік (а.с.130).

В матеріалах справи наявний трудовий договір від 01.12.08 р., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, відповідно до якого з 01.12.08 р. ОСОБА_5 працює касиром у СПД ОСОБА_1 (а.с.133-134).

Відповідач в заперечення до позову посилається на порушення посадовими особами ДПІ в м. Феодосія порядку проведення перевірки за додержанням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій у магазині «Таір», розташованому за адресою: АДРЕСА_1, діяльність в якому здійснює відповідач. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ст.11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль, зокрема: за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку; наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів господарської діяльності, ліцензій на здійснення певних видів господарської діяльності, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгові патенти.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) визначені у статті 11-1 Закону № 509.

Відповідно до частини 1 статті 11-1 Закону № 509 плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік (ч.2 ст.11-1 Закону № 509).

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами (ч.3 ст.11-1 Закону № 509).

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення (ч.4 ст.11-1 Закону № 509).

Відповідно до частини 6 статті 11-1 Закону № 509 позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, встановлених цією статтею Закону.

У відповідності до частини 7 статті 11-1 Закону №509 позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Порядок складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання з метою забезпечення єдиного порядку щоквартального формування плану-графіка перевірок регулюється наказом ДПА України від 28.03.2008 № 201 "Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання".

При цьому формування основи квартального плану-графіка проведення планових виїзних перевірок здійснюється на рівні ДПА України відповідно до розподілу платників податків за основними групами. Решта плану-графіка формується на районному рівні за допомогою автоматизованої системи відбору платників податків, яка проводить визначення першочерговості організації перевірок, після введення її в промислову експлуатацію.

Судом встановлено, що складання зазначених планів-графіків передбачено в органах державної податкової служби лише щодо проведення планових виїзних перевірок, які проводяться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків згідно з письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (зі змінами і доповненнями) (далі Закон № 265) контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

При цьому, планові та позапланові перевірки за Законом №265 мають свою класифікацію:

-планові щодо осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону, і проводяться не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року (ч.2 ст.16 Закону №265);

-позапланова щодо осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону, і проводяться на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду (ч.3 ст.16 Закону №265);

-планова стосовно осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій (ч.4 ст.16 Закону №265);

-позапланова щодо осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій (ч.4 ст.16 Закону №265).

Втім згідно ч.4 ст.16 Закону №265, планові та позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Приймаючи до уваги бланкетний характер вказаної норми, суд прийшов до висновку про те, що єдиним нормативним актом, який встановлює види, підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних та невиїзних перевірок є Закон України "Про державну податкову службу в Україні".

Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-2 Закону № 509.

Так, відповідно до частини 1 статті 11-2 Закону №509 посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки (ч.2 ст.11-2 Закону №509).

ДПІ в м.Феодосії в направленнях на перевірку від 06.02.09 р. №№ 149,150 строком дії з 06.02.09 по 28.02.09 р.р. зазначений вид перевірки - планова (а.с. 11).

За характером перевірки, яку провели посадові особи ДПІ в м. Феодосія, ця перевірка не є плановою виїзною перевіркою у розумінні частин 1, 6 ст.11-1 Закону №509, оскільки проведена перевірка не є перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати відповідачем податків та зборів (обов'язкових платежів), у ході якої не досліджувалися сукупні показники фінансово-господарської діяльності позивача.

Перевірка, яку провели посадові особи ДПІ в м. Феодосія, за своїм характером та результатами оформлення є позаплановою, проведення якої передбачено частиною 7 статті 11-1 Закону №509.

Отже посадові особи органу державної податкової служби вправі були приступити до проведення позапланової виїзної перевірки відповідача за умови надання йому під розписку оригіналів направлень на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Відповідач не заперечував факту отримання направлень на перевірку. Крім того з копій направлень вбачається, що вони були отримані в.о. директора ОСОБА_8 09.02.09 р. (а.с.11).

Доказів надання посадовими особами посадові особи ДПІ в м. Феодосія відповідачу або працівникам відповідача перед проведенням перевірки копії наказу керівника податкового органу про проведення планової перевірки, в якому зазначаються підстави проведення перевірки, дата її початку та дата закінчення, суду не надано.

Суд, аналізуючи положення статті 11 Закону № 509, прийшов до висновків про те, що поняття “позапланова перевірка” та “позапланова виїзна перевірка” не тотожні, що відповідає нормам Закону №509, який розрізнює такі поняття і визначає поняття “позапланової виїзної перевірки” у частині 6 статті 11-1 Закону №509 та “позапланової перевірки” відповідно до частини 7 статті 11-1 Закону №509, яка визначена як перевірка в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Суд звертає увагу на те, що частина 7 статті 11-1 Закону №509 застосовує поняття саме “позапланової перевірки”, а не “позапланової виїзної перевірки”, що є цілком правильним, оскільки в ході позапланових виїзних перевірок перевіряється своєчасність, достовірність, повнота нарахування і сплати податків і зборів, в той час як при проведенні позапланових перевірок додержання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" перевіряється правильність готівкових розрахунків на місці їх проведення.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 11-2 Закону №509 ненадання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки, тоді як відповідач не скористався своїм правом не допуску працівників податкового органу до позапланової перевірки у звязку з ненаданням ними копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки, що не може бути підставою для висновків про неправомірність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Що стосується посилань відповідача як на підставу неправомірності проведення представниками ДПІ в м. Феодосія перевірки не направлення відповідачу письмового повідомлення про проведення перевірки, суд зазначає, що ДПІ в м. Феодосія, яка видала направлення працівникам ДПІ в м. Феодосія не повинна була направляти відповідачу письмове повідомлення про проведення перевірки, адже перевірка відповідача, що проводилась 09.02.09 р. у магазині «Таір» за адресою : АДРЕСА_1, за своїм характером та змістом є позаплановою і не проводилась за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податку, а є перевіркою з контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обліку, наявності торгових патентів та ліцензій та не потребує направлення субєкту господарювання, який перевіряється, письмового повідомлення про проведення перевірки.

Також суд критично ставиться до посилань відповідача щодо неправомірності проведення перевірки за відсутності самого директора МП "Корунд", адже перевірка була проведена у присутності заступника директора МП "Корунд" ОСОБА_8, який на час проведення перевірки 09.02.09 р. представився як в.о. директора магазину та касира ОСОБА_5, які на думку суду є уповноваженими особами відповідача.

Матеріалами справи підтверджується, що вищенаведені особи під час проведення перевірки господарської діяльності відповідача дійсно знаходились у трудових відносинах з відповідачем, а саме це підтверджується довідкою відповідача від 13.07.10 р. б/н, копією трудової книжки ОСОБА_8, наказом № 74-к від 18.09.08 р. про прийняття ОСОБА_5.(а.с.90,91,100).

Суд зазначає, що відсутність під час проведення перевірки безпосередньо директора МП "Корунд" та ознайомлення і вручення примірника направлення на перевірку працівнику перевіряємого обєкту, не перешкоджає проведенню перевірки, у разі наявності під час проведення перевірки уповноважених осіб, працюючих в цьому обєкті торгівлі. Уповноваженою при проведенні перевірки з контролю за здійсненням розрахункових операцій є особа, яка представляє підприємство, здійснює реалізацію продукції, такі особи діють без додаткових доручень від керівника, тому суд вважає заст. директора МП "Корунд" ОСОБА_8 та касира ОСОБА_5 належними особами, що представляли відповідача.

Щодо правомірності застосування ДПІ в м. Сімферополі штрафних (фінансових) санкцій на підставі рішення від 25.02.09 р. № 0003932303 у розмірі 15140,00 грн., на підставі акту перевірки № 000258/0270/01/09/23/16328375 від 09.02.09 р., за порушення відповідачем п.п. 1,2,6,9,13 ст.3, ст.7 Закону №265, суд встановив наступне.

В ході перевірки представниками податкового органу було встановлено порушення п.п.1,2 ст. 3 Закону № 265, а саме: не проведення розрахункової операції через реєстратори розрахункових операцій на суму 557, 00 грн., яке було відображено в акті перевірки № 000258/0270/01/09/23/16328375 від 09.02.09 р.

Відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст. 3 Закону 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1 ст.3);

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2 ст.3).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 17 Закону № 265, у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки - до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

На підставі вищезазначеної норми до відповідача було застосовано штрафні санкції на суму 2758 грн. (557 грн. х 5).

З акту перевірки вбачається, що посадовими особами ДПІ було придбано у відповідача Акустику SP SVEN L2-40R за ціною 557 грн., і саме ця розрахункова операція не була проведена відповідачем через реєстратор розрахункових операцій на суму 557, 00 грн.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що Акустика SP SVEN L2-40R була продана посадовим особам ДПІ не відповідачем, а ФОП ОСОБА_1

Суд не вважає обґрунтованим та достатнім доказом продажу Акустики SP SVEN L2-40R саме ФОП ОСОБА_1 накладні ФОП ОСОБА_1, долучені до матеріалів справи, зі змісту яких вбачається, що у ФОП ОСОБА_1 була у наявності продукція - Акустика SP SVEN L2-40R за ціною 557 грн., адже це не є доказом того, що відповідач не здійснював продаж Акустики SP SVEN L2-40R та не міг його здійснити. Така накладна є доказом того, що ФОП ОСОБА_1 мав у продажу Акустику SP SVEN L2-40R, та не підтверджує не спроможність відповідача у продажі Акустики SP SVEN L2-40R.

Крім того суд, зазначає, що при проведенні перевірки були присутні уповноваженні особи відповідача, а саме заст. директора магазину ОСОБА_4 та касир ОСОБА_5, у присутності яких ОСОБА_5 продала товар - Акустику SP SVEN L2-40R, посадовими особами ДПІ було складено акт перевірки, в якому відображено факт продажу відповідачем Акустики SP SVEN L2-40R за ціною 557 грн., але ані заст. директора магазину ОСОБА_4, ані касир ОСОБА_5 не заперечували факту продажу саме відповідачем цього товару та без заперечень підписали акт перевірки та отримали його примірних, що на думку суду є доказом того, що саме відповідачем було продано Акустику SP SVEN L2-40R. Крім того суд зазначає, що особи, у присутності яких проводилась перевірка відповідача, повинні усвідомлювати, що реалізуючи певний товар, цей товар належить підприємству, від імені якого і здійснюється його реалізація та вони не мають права продавати товар, що не належить підприємству, яке вони уповноважені представляти.

Що стосується посилань відповідача, що посадові особи ДПІ не мали права проводити контрольну закупку, суд зазначає, що матеріалами справи не доведено, що посадовими особами ДПІ було проведено саме контрольну закупку, а законами України не передбачено заборону здійснювати покупку товару робітниками ДПІ, а отже доводи відповідача в цій частині суд вважає необґрунтованими. Що стосується пропуску № 32068 від 09.02.09 р. на якому зроблено напис «Контрольна закупка. Гроші повернуто. ОСОБА_5.» (а.с.145), то суд, зазначає, що цей напис не є належним доказом проведення посадовими особи ДПІ саме контрольної закупки.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на пропуск № 32068 від 09.02.09 р., який містить печатку ФОП ОСОБА_1, що на думку відповідача підтверджує факт здійснення покупки Акустики SP SVEN L2-40R саме у ФОП ОСОБА_1, оскільки суд прийшов до переконання в тому, що це пропуск не є належним доказом реалізації товару саме ФОП ОСОБА_1, даний пропуск не вказаний в акті перевірки, тому суд виключає сумнівність щодо наявності цього пропуску взагалі під час проведення перевірки.

Опис грошових коштів було проведено у присутності уповноважених осіб відповідача, в.о. директору магазину ОСОБА_4 ознайомився з описом та підписав його без зауважень, тому суд не приймає доводи відповідача стосовно того, що посадовими особами ДПІ було проведено опис грошових коштів не відповідача, а СПД ОСОБА_1, який також здійснює торгівлю у приміщенні магазину «Таір» за адресою: АДРЕСА_1, та у якого також працює касир ОСОБА_5 Крім того в акті перевірки в пункті 4.1. «Зауваження до акту перевірки» уповноважені особи відповідача не зазначили своїх заперечень, а отже були згодні із тим, що товар, який був реалізований під час перевірки, належав саме МП «Корунд».

Також суд не приймає до уваги пояснення відповідача щодо того, що Акустика SP SVEN L2-40R була придбана саме у СПД ОСОБА_1, та перевірка практично була проведена щодо нього, а акт складений відносно відповідача, адже з Книги обліку доходів та витрат субєкта малого підприємництва фізичної особи ОСОБА_1 № 1381 на 2009 р. вбачається, що сума доходу за 09.02.09 р. складає 1574 грн., тоді як сума невідповідності виявлена в ході перевірки складає 2131 грн., а наявних готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків 2410 грн., отже сума 2410 грн. у такому разі не може бути виручкою ФОП ОСОБА_1

Враховуючи, що працівниками ДПІ було встановлено не проведення відповідачем розрахункової операції через реєстратори розрахункових операцій на суму 557, 00 грн., тому фінансові санкції застосовані позивачем правомірно у розмірі 2758 грн.

В ході перевірки представниками податкового органу було встановлено порушення п.6 ст. 3 Закону № 265, а саме: не зберігання розрахункової книжки РК № 0109005858р/1, ЗААН №096901-096950, зареєстрованої 07.06.04 р., протягом встановленого терміну, яке було відображено в п. 2.2.14 акту перевірки № 000258/0270/01/09/23/16328375 від 09.02.09 р.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 3 Закону 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 17 Закону № 265, у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вищезазначеної норми до відповідача було застосовано штрафні санкції на суму 340 грн. (17 грн. х 20).

Відповідач в ході судового розгляду надав суду докази зберігання розрахункової книжки РК № 0109005858р/1, ЗААН №096901-096950, зареєстрованої 07.06.04 р, а саме оригінал цієї розрахункової книжки для огляду в судовому засіданні та надав копії її першої сторінки та копії першого бланку серії ЗААН № 096901 та останнього бланку серії ЗААН № 096950, що є належним доказом зберігання відповідачем розрахункової книжки РК № 0109005858р/1.

Суд зазначає, що Закон № 265 передбачає відповідальність субєкта господарювання за не зберігання розрахункової книжки протягом встановленого терміну, а саме протягом трьох років після її закінчення, та не передбачає відповідальність перевіряємого субєкта господарювання за не надання ним в ході перевірки розрахункової книжки для огляду посадовим особам органу ДПС. Отже в ході судового розгляду було встановлено наявність у відповідача розрахункової книжки РК № 0109005858р/1, з номерами розрахункових квитанцій ЗААН №096901-096950, зареєстрованої 07.06.04 р., що є доказом її зберігання та дотримання відповідачем п.6 ст.3 Закону № 265.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає не правомірним застосування позивачем штрафних санкцій до відповідача за рішенням від 25.02.09 р. № 0003932303 на суму 340 грн., за порушення відповідачем п.6 ч.1 ст. 3 Закону № 265, а отже позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

В ході перевірки представниками податкового органу було встановлено порушення п.9 ст. 3 Закону № 265, а саме: не роздрукування на РРО фіскальних звітних чеків за 17.12.08 р., 25.12.08 р. та 20.09.08 р., яке було відображено в п. 2.2.14 акту перевірки № 000258/0270/01/09/23/16328375 від 09.02.09 р.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 3 Закону 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 17 Закону № 265, у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій - до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вищезазначеної норми до відповідача було застосовано штрафні санкції на суму 1020 грн. (17 грн. х 20 х 3).

Відповідач в ході судового розгляду надав суду докази роздрукування на РРО фіскальних звітних чеків за 17.12.08 р. та 25.12.08 р. а саме надав копії Z-звітів за 18.12.08 р., роздруковані о 08:39 год. та о 19:04 год.; за 26.12.08 р., роздруковані о 08:41 год. та 18:49 год. Тобто з вищенаведеного вбачається, що відповідачем:

- Z-звіт за 17.12.08 р. було роздруковано 18.12.08 р. о 08:39 год.,

- Z-звіт за 18.12.08 р. було роздруковано 18.12.08 р. о 19:40 год.

- Z-звіт за 25.12.08 р. було роздруковано 26.12.08 р. о 08:41 год.,

- Z-звіт за 26.12.08 р. було роздруковано 26.12.08 р. о 18:49 год.

Суд зауважує на тому, що відповідальність передбачена саме за не роздрукування фіскального звітного чеку, а не за його несвоєчасне роздрукування, що і мало місце у спірних правовідносинах.

Крім того суду надано доказ того, що 20.09.08 р. та 21.09.08 р. були вихідними днями у ПП "Корунд", що підтверджується наказом відповідача № 3 від 18.09.08 р., а отже відповідач не здійснював торгівлю у ці дні та не повинен був розраховувати Z-звіт за 20.09.08 р.

Враховуючи те, що відповідачем було надано докази роздрукування Z-звітів за 17.12.08 р. та 25.12.08 р. та належні обгрунтування не роздрукування Z-звіту за 20.09.08 р., суд вважає, що не підлягають стягненню з відповідача штрафні санкції за порушення відповідачем п.9 ст.3 Закону № 265, адже вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та навпаки були спростовані відповідачем.

В ході перевірки представниками податкового органу було встановлено порушення п.13 ст. 3 Закону № 265, а саме: невідповідність готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків (2410,00 грн.) з сумою, визначеною у денному звіті реєстратора розрахункових операцій (279,00 грн.) в сумі 2131,00 грн., яке було відображено в п. 2.2.13 акту перевірки № 000258/0270/01/09/23/16328375 від 09.02.09 р.

Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 3 Закону 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до ст. 22 Закону № 265, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до субєктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідальність.

На підставі вищезазначеної норми до відповідача було застосовано штрафні санкції на суму 10655 грн. (2131 грн. х 5).

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами ДПІ в ході проведення перевірки було складено опис готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків, зі змісту якого вбачається, що під час перевірки в касі була наявна сума 2410,00 грн. (а.с.10). Крім того позивачем надано копію звіту про наявність готівкових коштів у касі Х-звіту, станом на 09.02.09 р. о 15:15 год., де сума коштів складає 279 грн. (зворотній бік а.с.10).

Суд зазначає, що в акті перевірки не зазначено, що до суми 2410,00 грн., яка знаходилась на місці проведення розрахунків не увійшла сума 557,00 грн. за продаж Акустики SP SVEN L2-40R, у звязку із чим суд вважає, що ця сума увійшла до встановленої суми готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків 2410,00 грн.

В той же час суд зазначає, що позивач вже розраховував штрафні санкції за не роздрукування розрахункового документу при продажі Акустики SP SVEN L2-40R на суму 557,00 грн. у пятикратному розмірі, а саме у розмірі 2785,00 грн. і у той же час позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, де до суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків входить все та ж сума - 557,00 грн.

Але суд вважає, що не можна двічі застосовувати штрафні санкції на одну і ту ж суму, зазначаючи її при різних порушеннях. Враховуючи, те, що відповідач не надав доказів того, що посадові особи ДПІ помилково прийшли до висновку про порушення ним п.13 ч.1 ст. 3 Закону № 265 та відповідач не порушував вимоги вищенаведеного пункту ст. 3 Закону № 265, та беручи до уваги недопустимість подвійного покарання, суд вважає доцільним застосувати за порушення відповідачем п.13 ч. 1 ст.3 Закону № 256 штрафні санкції у розмірі 7870 грн., застосовуючи наступний розрахунок: (2410-557-279)х5=7870, де 2410 грн. - готівкові грошові кошти на місці проведення розрахунків; 557 грн. - кошти за продаж Акустики SP SVEN L2-40R; 279 грн. кошти, відображені у денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Отже суд вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги щодо порушення п.13 ч.1 ст.3 Закону, стягнувши з відповідача за порушення п.13 ч. 1 ст.3 Закону № 256 штрафні санкції у розмірі 7870 грн.

В ході перевірки представниками податкового органу було встановлено порушення ст. 7 Закону № 265, а саме: застосування при здійсненні розрахункових операцій незареєстрованого реєстратора розрахункових операцій в ДПІ в м. Феодосія.

Відповідно до ст. 7 Закону 265 порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), встановлюється Державною податковою адміністрацією України.

Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, встановлюється Державною податковою адміністрацією України за погодженням з Національним банком України.

Відповідно п. 2.2. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України віл 1 грудня 2000 р. N 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за N 107/5298 реєстрація РРО здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) субєкта господарювання. У разі використання РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці його необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем використання.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 17 Закону № 265 у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій - до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вищезазначеної норми до відповідача було застосовано штрафні санкції на суму 340 грн. (17 грн. х 20).

Для зясування питання стосовно того чи був зареєстрований РРО Sіlex-6004 зав. № 04604553 фіск. № 0109005859 за МП "Корунд" (до перейменування в ПП "Корунд Техно", код ЄДРПОУ 16328375) на магазин за адресою: АДРЕСА_1 станом на 09.02.09р., суд ухвалою від 08.09.10 р. витребував від Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим вищенаведену інформацію.

13.10.10 р. на адресу суду надійшов лист Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим від 12.10.10 р. № 1534/9/10-0, яким Феодосійська МДПІ повідомила, що ДПІ в м. Феодосії 09.02.09 р. був постановлений на тимчасовий облік РРО Sіlex-6004 зав. № 04604553 фіск. № 0109005859, що належить МП "Корунд" (код ЄДРПОУ 16328375) для здійснення діяльності у магазині «Таір» за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.159).

Отже як вбачається з вищенаведеного на час проведення перевірки РРО Sіlex-6004 зав. № 04604553 фіск. № 0109005859, що використовувався відповідачем у магазині «Таір» за адресою: АДРЕСА_1 під час перевірки, був зареєстрований в Феодосійській МДПІ, тобто в органі ДПС за місцем використання РРО.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги у частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 340 грн. за порушення відповідачем ст.7 Закону № 265.

Щодо доводів відповідача про порушення позивачем строків, встановлених ст. 250 ГК України, суд зазначає наступне.

Відповідач з огляду на положення ст. 250 ГК України вважає, що на спірні правовідносини поширюються строки застосування адміністративно-господарських санкцій: шість місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через рік з дня порушення цим субєктом правил здійснення господарської діяльності.

Однак згідно ч. 1 ст. 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу: адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Таким чином, ст. 250 ГК України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, в яких ДПІ реалізує свої власті повноваження щодо стягнення заборгованості. Більше того, суд зазначає, що відповідач помилкового вважає, що ст. 250 ГК України регламентує строки для звернення до суду за стягненням таких сум. Суд зазначає, що ДПІ в м. Сімферополі звернулося до Окружного адміністративного суду АРК із позовом у річний термін визначений ст. 99 КАС України, а отже у строк визначений КАС України.

Враховуючи часткове підтвердження порушення відповідачем норм Закону № 265, а саме в частині порушення відповідачем п.1,2,13 ст.3 Закону № 265, суд вважає можливим частково задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з відповідача штрафні (фінансові) санкції за рішенням ДПІ в м. Сімферополі від 25.02.09 р. № 0003932303 у розмірі 10625,00 грн. (2758грн.(за порушення п.п.1,2 ст.3 Закону № 265) + 7870грн.(за порушення п.13 ст.3 Закону № 265)), на підставі акту перевірки № 000258/0270/01/09/23/16328375 від 09.02.09 р., за порушення відповідачем п.п. 1,2,13 ст.3 Закону №265, та в іншій частині позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 11.11.10 року.

У повному обсязі постанову складено 16.11.10 р.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 100, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Корунд Техно» (місцезнаходження: 95034, м. Сімферополь, пр.Победи, 56; ідентифікаційний код 16328375, інші відомості не відомі) заборгованість з штрафних санкцій за порушення п.п.1,2,13 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995 р. за рішенням ДПІ в м. Сімферополі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.02.09 р. № 0003932303 код платежу 3021080908 (р/р 31114104700002 в ГУ ДКУ в АРК, код ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026 у сумі 10625,00 грн.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.