Ухвала суду № 124039879, 25.12.2024, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/920/24

Провадження № 2-п/192/3/24

Ухвала

Іменем України

25 грудня 2024 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Стрельникова О. О.

за участю секретаря судового засідання Бондаренко В. А.,

розглянувши у відкритому судового засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2024 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

03 грудня 2024 року за допомогою поштового зв`язку відповідач через свого представника подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2024 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування вказаної заяви зазначив, що про існування заочного рішення суду він дізнався лише 09 листопада 2024 року, яке отримав поштовим зв`язком. Він звернувся за правовою допомогою і його представник 28 листопада 2024 року отримав матеріали справи для ознайомлення. Він є особою з інвалідністю 1 групи.

Тому просив поновити йому пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28жовтня 2024 року (а. с. 160-162).

В судове засідання сторони не з`явились, повідомлені про час та місце розгляду заяви про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належним чином, причину неявки суду не повідомили, надали суду заяви, згідно яких просили проводити розгляд заяви про поновлення пропущеного строку у їх відсутність (а. с. 169, 204, 212, 213).

Ознайомившись із заявою та матеріалами справи, суд приходить до таких висновків.

28 жовтня 2024 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області було ухвалено заочне рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов задоволено (а. с. 145-148).

Згідно ст. 283 ЦПК України - відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України - заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно матеріалів справи, відповідачу повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення.

Як вказує відповідач він отримав копію заочного рішення суду - 09 листопада 2024 року, і тому, враховуючи положення ч. 3 ст. 284 ЦПК України, відповідач мав право на подання заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, тобто до 30листопада 2024 року.

Разом з тим відповідач через свого представника подав заяву про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення лише 03 грудня 2024 року, і тому враховуючи положення ч. 3 ст. 284 ЦПК України такий строк поновленню не підлягає.

Крім того, суд не знаходить і інших підстав для поновлення пропущеного строку.

Як зазначила в своїй постанові від 12 червня 2024 року Велика Палата Верховного Суду у справі №756/11081/20:

За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Відповідач як причину пропуску строку на подання заяви вказує, що він є інвалідом 1 групи, а також те, що його представник отримав матеріали справи лише 28листопада 2024 року.

Як вбачається з доданої до заяви довідки до акту огляду МСЕК серії 10 АА №021314, відповідачу встановлено 1 групу інвалідності з 31 березня 2010 року безстроково (а. с. 173).

Разом з тим, з доданого до заяви договору №23/1 про надання адвокатських послуг від 13 листопада 2024 року, вбачається, що відповідач скористався своїм правом на отримання правової допомоги, уклавши договір з адвокатом через 4 дні після отримання повного заочного рішення суду, і у представника було 17 днів на ознайомлення з матеріалами справи та подання як заяви про перегляд заочного рішення суду так і заяви на поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду (а. с. 180-181).

Будь-яких поважних причин, які б перешкоджали заявнику ознайомитись з матеріалами справи та подати заяву про перегляд заочного рішення або заяву про поновлення строку на подання такої заяви з 13 листопада 2024 року по 30 листопада 2024 року, ні відповідач, ні його представник суду не навели.

Згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За таких підстав, оскільки відповідач подав заяву з пропуском строків встановлених ст. 284 ЦПК України, при чому поважні причини, які б перешкоджали представнику відповідача подати заяву у встановлені строки відсутні, тому вважаю, що в задоволені заяви відповідача про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду слід відмовити, а подана заява про перегляд заочного рішення суду підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 126, 127, 284 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2024 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2024 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено і підписано суддею 25 грудня 2024 року.

Головуючий: суддя Стрельников О. О.